справу за позовом ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль"в особі Донецької обласної дирекції "Райффайзен Банк Аваль", третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю "Біокорм"про визнання недійсними договору застави майнових прав, договору відступлення права вимоги, стягнення грошових коштів, позов ОСОБА_3 до ОСОБА_1, Відкритого акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль"в особі обласної дирекції ВАТ "Райффайзен Банк Аваль", третя особа без самостійних вимог ТОВ "Біокорм"про поділ права вимоги щодо повернення вкладу та відсотків, стягнення грошових коштів, -

Позивач, ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Відкритого акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль"в особі Донецької обласної дирекції Відкритого акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль", третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю "Біокорм", із вимогами: визнання недійсними договору застави майнових прав №012/05/0101/3 від 22 березня 2007 року та договору відступлення права вимоги №012/05/0101/4 від 22 березня 2007 року, що укладені між ВАТ "Райффайзен банк Аваль"та ОСОБА_1, стягнення з ВАТ "Райффайзен банк Аваль"грошових коштів у розмірі 826 157,99 грн.

Обґрунтувала позивач вимоги тим, що вона являлась власником вкладу в Донецькій обласній дирекції ВАТ "Райффайзен Банк Аваль"за депозитним договором "Премія"№ 26352765251 від 5 березня 2007 p., строком до 5 березня 2008 р. В березні 2008 року на адресу позивача надійшов лист Донецької обласної дирекції ВАТ "Райффайзен Банк Аваль"№17-1/33-2312, в якому ОСОБА_1 повідомили про виникнення у ТОВ "Біокорм"заборгованості за відсотками, нарахованими за користування кредитними коштами, про право банку вимагати дострокове погашення кредиту та про обов'язок ОСОБА_1 терміново сплатити заборгованість за кредитним договором у розмірі 826 157,99 грн. В подальшому, у зв'язку із невиконанням кредитних зобов'язань ТОВ "Біокорм", відповідачем було здійснено погашення простроченої заборгованості товариства шляхом отримання права на майнові права, які належали ОСОБА_1 в сумі 826 157,99 грн. Звернення стягнення на належний позивачу вклад, за депозитним договором "Премія"№ 2635276525 від 5 березня 2007р., здійснено відповідачем на підставі договору застави майнових прав № 012/05/0101/3 від 22.03.2007 р. та договору про відступлення права вимоги № 012/05/0101/4 від 22.03.2007 р. Про існування вищезазначених договорів, ОСОБА_1 стало відомо під час розгляду Куйбишевським районним судом м.Донецька цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про поділ майна. Так, в рамках розгляду вищезазначеної справи Куйбишевським районним судом м.Донецька було витребувано від відповідача копії договорів кредитної справи, у тому числі й договору застави майнових прав № 012/05/0101/3 від 22.03.2007р. та договору відступлення права вимоги № 012/05/0101/4 від 22.03.2007р. Ознайомившись із договорами, ОСОБА_1 встановила відсутність на них її підпису.

В процесі розгляду справи ОСОБА_1 змінила підстави позову. Зміна підстав позову обумовлена надання, представником відповідача оригіналів договору застави майнових прав № 012/05/0101/3 від 22.03.2007р. та договору відступлення права вимоги № 012/05/0101/4 від 22.03.2007 p., відмінних від тих, що надавалися відповідачем до Куйбишевського районного суду м. Донецька. За таких обставин, поза волею ОСОБА_1, відповідач звернув стягнення на належні їй майнові права та порушив право власності позивача.

З'явившись в судові засідання 31.03.2009р., 08.05.2009р., 16.09.2009р., 01.06.2010р. ОСОБА_1 підтримала позовну заяву та надала пояснення, тотожні наведеним в позові, заяві про зміну підстав позову.

Представники позивача ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, під час розгляду справи, наполягали на задоволенні позову, надали суду пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві та заяві про зміну підстав позову.

Представник відповідача, Таран Д.В., проти задоволення позовних вимог ОСОБА_1 заперечував, обґрунтовуючи укладання спірних договорів безпосередньо позивачем. До того ж, повідомив суд про зміну найменування Відкритого акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль"на Публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль", надав копії Статуту, Свідоцтва про державну реєстрацію та Довідку із Єдиного державного реєстру підприємств, організацій, установ ПАТ "Райффайзен Банк Аваль".

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору -ТОВ "Біокорм", ОСОБА_3, з'явившись до судового засідання, заперечував проти задоволення позовних вимог, пояснивши це тим, що ОСОБА_1, будучи власником депозитних вкладів у ВАТ "Райффайзен Банк Аваль", протягом 2006 - 2007 років неодноразово надавала їх в заставу в забезпечення виконання зобов'язань ТОВ "Біокорм", самостійно ознайомлювалась та добровільно підписувала всі необхідні документи.

Третя особа, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1, Відкритого акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль"в особі Донецької обласної дирекції Відкритого акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль", третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю "Біокорм", про поділ права вимоги до ВАТ "Райффайзен Банк Аваль"щодо повернення вкладу та відсотків за ним у розмірі 826157,99 грн., що випливають із депозитного договору "Премія"№2635276525 від 05.03.2007р. та є об'єктом спільної сумісної власності подружжя, визнання за ОСОБА_3 частини цього права в сумі 413 079,00 грн., стягнення з ВАТ "Райффайзен Банк Аваль"на його користь грошових коштів у розмірі 413 079,00 грн.

ОСОБА_3 мотивував позовні вимоги тим, що в період перебування із ОСОБА_1 у шлюбі, позивач уклала з ВАТ "Райффайзен Банк Аваль"депозитний договір "Премія"№2635276526 відповідно до якого розмістила в Донецькій обласній дирекції ВАТ "Райффайзен Банк Аваль"грошовий вклад строком до 5 березня 2008 року та одержала майнові права на цей вклад та відсотки за ним по завершенні строку депозиту. Виходячи з викладеного, ОСОБА_3 вважає зазначені грошові кошти спільною сумісною власністю подружжя та наполягає на визнанні за ним половини суми депозитного вкладу та нарахованих відсотків.

Відповідач 1 за зустрічним позовом, ОСОБА_1 пояснила, що під час перебування у шлюбі із ОСОБА_3 внесла на депозитний рахунок №2635276526 в Донецькій обласній Дирекції "Райффайзен Банк Аваль"кошти у розмірі 850 878,11 грн. До того ж, ОСОБА_1 визнала факт того, що ці гроші є спільною сумісною власністю подружжя.

Представники ОСОБА_1: ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 зазначили, що оскільки чинним законодавством не передбачений обраний позивачем

ОСОБА_3 спосіб захисту порушеного права - поділ права вимоги та визнання частини такого права, зустрічний позов не підлягає задоволенню.

Представник відповідача 2 за зустрічним позовом ВАТ "Райффайзен Банк Аваль", Таран Д.В. пояснив, що ОСОБА_1, уклавши спірні договори, передала у заставу банку майнові права за депозитним договором "Премія"№26352765251 від 05.03.2007р. в забезпечення виконання зобов'язань ТОВ "Біокорм"та ТОВ "Агроторгівельна фірма "Заря"перед ВАТ "Райффайзен Банк Аваль"за Генеральною кредитною угодою №012/05/0101 від 13.03.2007р. Оскільки, ТОВ "Біокорм"не виконало свої зобов'язання за кредитним договором, ВАТ "Райффайзен Банк Аваль"правомірно звернуло стягнення на заставлене майно. Отже, у ОСОБА_3 відсутні підстави вимагати повернення частки депозитного вкладу "Премія".

Допитаний в судовому засіданні, як свідок, ОСОБА_3 пояснив, що є колишнім чоловіком позивача ОСОБА_1, засновником ТОВ "Біокорм". ОСОБА_3 зазначив, що колишня дружина неодноразово надавала в заставу депозитні вклади в забезпечення виконання зобов'язань ТОВ "Біокорм"перед ВАТ "Райффайзен Банк Аваль", всі договори, які надавались банком для підписання ОСОБА_1, подружжя вичитувало разом. ОСОБА_3 пояснив, що надавав згоду на передання ОСОБА_1 в заставу ВАТ "Райффайзен Банк Аваль"грошових коштів у розмірі 826 157,99 грн. Свідок вважає, що не могло статися так, що ОСОБА_1 не підписувала спірні договори. При цьому, зазначив, що не пам'ятає чи підписувала ОСОБА_1 договір застави майнових прав №012/05/0101/3 від 22.03.2007р. та договір відступлення права вимоги №012/05/0101/4 від 22.03.2007 р.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши та оцінивши наявні письмові матеріали справи, повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

З жовтня 2006 року між Акціонерним поштово-пенсійним банком "Аваль"(правонаступником якого є відповідач) та ОСОБА_1 укладено депозитний договір № 26353574797 на здійснення вкладу "Заощадження"строком на 366 днів (а.с.121).

5 березня 2007 року ОСОБА_1 достроково розірвала вищезазначений договір і отримала 505 000,00 грн. (а.с.72, 73), решту грошових коштів у розмірі 850 878,11 грн. передала ВАТ "Райфффайзен Банк Аваль"на умовах депозитного договору "Премія"№26352765251 строком на 366 днів. Зазначена обставина підтверджується копією договору "Премія"№26352765251 від 05.03.2007р. (а.с.123), випискою Донецької обласної дирекції ВАТ "Райффайзен Банк Аваль"по вкладному (депозитному рахунку) ОСОБА_1 "Премія"№ 26352765251 (а.с.74).

13 березня 2007 року між ВАТ "Райффайзен Банк Аваль"та ТОВ "Біокорм"і ТОВ "Агроторгівельна фірма "Заря"укладено Генеральну кредитну угоду №012/05/0101, в рамках якої 23 березня 2007 року між банком та ТОВ "Біокорм"укладений Кредитний договір №010/05/0116 про відкриття відновлювальної кредитної лінії у сумі 2 215 000,00 грн. зі сплатою 16 відсотків річних строком погашення до 21 березня 2008 року.

В березні 2008 року Донецька обласна дирекція ВАТ "Райффайзен Банк Аваль"листом №17-1/33-2312 від 03.03.2008р. повідомила ОСОБА_1 про виникнення у ТОВ "Біокорм"заборгованості за відсотками, нарахованими за користування кредитними коштами, про право банку вимагати дострокове погашення кредиту та про обов'язок ОСОБА_1 терміново сплатити заборгованість за кредитним договором у розмірі 826 157,99 грн. за кредитним договором, укладеним між банком та ТОВ "Біокорм".

5 березня 2008 року у зв'язку із невиконанням кредитних зобов'язань ТОВ "Біокорм"за вищезазначеним кредитним договором, ВАТ "Райффайзен Банк Аваль"здійснено погашення простроченої заборгованості товариства у розмірі 826157,99 грн.

шляхом отримання права на майнові права, які належали ОСОБА_1 в сумі 826157,99 грн. на підставі депозитного договору "Премія"№26352765251. Зазначене підтверджується платіжними дорученнями (а.с. 18-21), випискою ВАТ "Райффайзен Банк Аваль"по рахунку № 26204836609 (а.с.78 - 83).

За таких обставин, судом встановлено, що звернення стягнення ВАТ "Райффайзен Банк Аваль"на належний ОСОБА_1 вклад, за депозитним договором "Премія"№ 2635276525 від 5 березня 2007р., здійснено на підставі договору застави майнових прав №012/05/0101/3 від 22.03.2007 р. та договору про відступлення права вимоги № 012/05/0101/4 від 22.03.2007 р.

У той же час, предметом дослідження суду були оригінали та копії договору застави майнових прав № 012/05/0101/3 від 22.03.2007 р. та договору про відступлення права вимоги № 012/05/0101/4 від 22.03.2007 р.

Оригінали спірних договорів надані представником ВАТ "Райффайзен Банк Аваль"на виконання ухвали суду про забезпечення доказів, їх копії були витребувані із матеріалах цивільної справи № 2-80/09 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про поділ майна подружжя, яка розглядалась Куйбишевським районним судом м.Донецька.

Згідно з висновком судово-технічної експертизи документів Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. М.С. Бокаріуса №8000 за цивільною справою №2-42/11 від 16.09.2011р. / а.с.

"У наданому для дослідження оригіналі договору застави майнових прав №012/05/0101/3 від 22.03.2007р. текст на сторінці 1 договору і текст на сторінках 2,3 договору надруковані із використанням різного тонера, у різний час.

У наданому для дослідження оригіналі договору про відступлення права вимоги №012/05/0101/4 від 22.03.2007 р. текст на сторінці 1 договору і текст на сторінці 2 договору надруковані із використанням різного тонера, у різний час".

Враховуючи факти, встановлені судовим експертом, і загальновідому обставину одночасного друкування тексту першої та зворотньої сторінки документа при двосторонній печаті, беручи до уваги відсутність підпису ОСОБА_1 на першій сторінці оригіналу договору застави майнових прав №012/05/0101/3 від 22.03.2007 р. та оригіналу договору про відступлення права вимоги №012/05/0101/4 від 22.03.2007 р., судом встановлено відсутність волевиявлення ОСОБА_1 на укладання цих угод.

Більш того, суд вважає, що підтвердженням обставини не укладання спірних договорів є висновки судово-почеркознавчої експертизи документів №8001 від 07.09.2011р., проведеної експертом Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. М.С. Бокаріуса / а.с. /відносно того, що:

"Підписи, від імені ОСОБА_1, зображення яких містяться в копії договору про відступлення права вимоги №012/05/0101/4 від 22.03.2007 p., розташовані на лицьовій стороні першого аркуша документа в рядку "М.П."і на зворотній стороні першого аркуша документа, в графі "Первісний кредитор"в рядку "О.М. Ковтун"виконані не ОСОБА_1, а іншою особою з наслідуванням справжнього підпису ОСОБА_1 шляхом візуального зрисовування зі справжнього підпису ОСОБА_1.

Підписи, від імені ОСОБА_1, зображення яких містяться в копії договору застави майнових прав №012/05/0101/3 від 22.03.2007р., розташовані на лицьовій стороні першого аркуша документа, праворуч внизу в рядку "М.П.", на зворотній стороні першого аркуша документа праворуч внизу в рядку "М.П.", на лицьовій стороні другого аркуша документа в рядку "Заставодавець", в рядку "О.М. Ковтун"виконані не ОСОБА_1, а іншою особою з наслідуванням справжнього підпису ОСОБА_1 шляхом візуального зрисовування зі справжнього підпису ОСОБА_1".

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 66 Цивільного процесуального кодексу України висновок експерта - докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, задані судом.

Відповідно до ч. 6 ст. 147 Цивільного процесуального кодексу України висновок експерта для суду не є обов'язковим і оцінюється судом за правилами, встановленими статтею 212 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 212 Цивільного процесуального кодексу суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Оцінивши, за правилами встановленими ст.ст. 58, 59, 147, 212 Цивільного процесуального кодексу України висновки судових комплексних експертиз Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. М.С. Бокаріуса, суд вважає їх належними та допустимими доказами по справі.

Також судом встановлено неможливість впливу на висновок суду про не укладання позивачем спірних договорів відсутність відповідей експертів Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. М.С. Бокаріуса на такі питання:

- чи одним і тим же самим печатним пристроєм виконані тексти на сторінках 1,2,3 оригіналу договору застави майнових прав №012/05/0101/3 від 22.03.2007р?

-чи одним і тим же самим печатним пристроєм виконані тексти на сторінках 1,2 оригіналу договору відступлення права вимоги №012/05/0101/4 від 22 березня 2007 року?

-чи відповідають відбитки печатки "Для пакетів"ВАТ "Райффайзен Банк Аваль", проставлені на копії договору застави майнових прав №012/05/0101/3 від 22.03.2007р. та копії договору відступлення права вимоги №012/05/0101/4 від 22 березня 2007 року, відбиткам печатки "Для пакетів", ВАТ "Райффайзен Банк Аваль", які проставлялися на інших документах товариства, на той момент?

-чи відповідає відбиток печатки "Для довідок"ВАТ "Райффайзен Банк Аваль", проставлений на супровідному листі вих. № 11-28-226-БТ, відбитку печатки "Для довідок", ВАТ "Райффайзен Банк Аваль", які проставлялися на інших документах товариства, на той момент?

Згідно із ч. З ст. 11 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Доказів, які б спростовували доводи позивача і підтверджували, що спірні угоди було укладено особисто ОСОБА_1, відповідачем не надано.

Заперечення відповідача спростовуються висновком судової-почеркознавчої

експертизи Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім.

М.С. Бокаріуса №11513 від 11.04.2011р. (а.с. 194-233), висновком судово-технічної

експертизи документів Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім.

М.С. Бокаріуса №8000 за цивільною справою №2-42/11 від 16.09.2011р. / а.с. висновком

судово-почеркознавчої експертизи документів Харківського науково-дослідного інституту

судових експертиз ім. М.С. Бокаріуса №8001 від 07.09.2011р. / а.с. /, які в розумінні

ст. 58 Цивільного процесуального кодексу України є належними доказами, що підтверджують обставини, які повинні доводитися під час розгляду справи.

При цьому, пояснення, надані ОСОБА_3, як свідком, носять вірогідний характер і не спростовують фактів встановлених судовими експертами. Крім того, як зазначив сам ОСОБА_3, він є учасником (засновником) ТОВ "Біокорм", отже, визнання недійсним договору про відступлення права вимоги №012/05/0101/4 від 22.03.2007 р. та договору застави майнових прав №012/05/0101/3 від 22.03.2007р., укладених в забезпечення виконання зобов'язань ТОВ "Біокорм"перед ВАТ "Райффайзен Банк Аваль", стане наслідком виникнення у товариства обов'язку погасити заборгованість у

розмірі 826157,99 грн. за кредитним договором №010/05/0116 від 23 березня 2007р. Зазначене дає підстави суду критично ставитись до пояснень свідка та оцінювати їх як намір ухилення товариства від виконання зобов'язань за кредитною угодою.

Відповідно до п. 2 ч.І ст.П Цивільного кодексу України (435-15) підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Враховуючи обставину не надання відповідачем під час розгляду справи договорів, які б підтверджували волевиявлення ОСОБА_1 на передання в заставу ВАТ "Райффайзен Банк Аваль"права вимоги за депозитним договором "Премія"№26352765251 вд 05.03.2007р., суд встановив факт відсутності права у банку звернути стягнення на грошовий вклад у розмірі 826 157,99 грн.

Беручи до уваги факти, встановлені у висновках судових експертиз, пояснення надані ОСОБА_1, суд вважає доведеними зазначені позивачем підстави позову.

Відповідно до ст. 583 Цивільного кодексу України, заставодавцем може бути власник речі або особа, якій належить майнове право. Застава права на чужу річ здійснюється за згодою власника цієї речі.

Право власності, відповідно до ч.І ст. 321 Цивільного кодексу України є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою, зокрема, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Правочин, відповідно до ст. 204 Цивільного кодексу України, є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до ч.І ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину в судовому порядку, є недодержання в момент вчинення правочину стороною вимог, які встановлені ч. 1-3, 5, 6 ст. 203 кодексу.

Згідно із ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечить цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства.

Таким чином, суд, враховуючи відсутність волі ОСОБА_1 на укладення договору застави майнових прав №012/05/0101/3 від 22.03.2007р. та договору про відступлення права вимоги №012/05/0101/4 від 22.03.2007 p., встановив, що зміст цих угод суперечить: ст. 321, п. 1 ч. 1 ст. 512, ч. 2 ст. 583 Цивільного кодексу України та порушує право власності позивача.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що договір застави майнових прав №012/05/0101/3 від 22.03.2007р. та договір відступлення права вимоги № 012/05/0101/4 від 22.03.2007р. є недійсними правочинами.

Разом з тим, позовна вимога ОСОБА_1 відносно стягнення із ПАТ "Райффайзен Банк Аваль"826157,99 грн. підлягає частковому задоволенню.

За позовною заявою третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, ОСОБА_3, судом встановлено, що ОСОБА_3 та ОСОБА_1 в період з 6 травня 1989 року по 24 липня 2008 року перебували у зареєстрованому шлюбі. Під час перебування у шлюбі, 5 березня 2007 року ОСОБА_1 уклала з ВАТ "Райффайзен Банк Аваль"депозитний договір "Премія"№2635276526, відповідно до якого розмістила в Донецькій обласній дирекції ВАТ "Райффайзен Банк Аваль"спільні сімейні кошти у розмірі 850 878,11 грн.

Зазначені обставини визнаються позивачем ОСОБА_1 та третьою особою, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору ОСОБА_3

Відповідно до ч. 1 ст. 61 Цивільного процесуального кодексу України обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.

За таких обставин, судом встановлено факт того, що в період перебування ОСОБА_3 у шлюбі із ОСОБА_1, позивач уклала з ВАТ "Райффайзен Банк Аваль"депозитний договір "Премія"№2635276526 відповідно до якого розмістила в Донецькій обласній дирекції ВАТ "Райффайзен Банк Аваль"сімейні кошти строком до 5 березня 2008 року та одержала майнові права на цей вклад та відсотки за ним по завершенні строку депозиту.

Відповідно до ст. 60 Сімейного кодексу України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Відповідно до ч. 1 ст. 61 Сімейного кодексу України об'єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту.

Згідно із ч. 1 ст. 71 Сімейного кодексу України майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення.

Згідно із ст.ст. 69, 70 Сімейного кодексу України та ст. 370 Цивільного кодексу України у разі поділу майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

З урахуванням вищенаведених норм чинного законодавства, суд встановив, що грошові кошти у розмірі 850 878,11 грн., передані ОСОБА_1 Донецькій обласній дирекції ВАТ "Райффайзен Банк Аваль"за депозитним договором "Премія"№ 26352765251 від 5 березня 2007 p., строком до 5 березня 2008 p., є спільною сумісною власністю ОСОБА_3 та ОСОБА_1 та підлягає поділу у рівних частках.

Зазначене підтверджується також Постановою Пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007р. №11 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя" (v0011700-07) , згідно із абз. 2 п. 21 якої грошові суми ( вкладів), внесені у банківські ( фінансові ) установи за договором банківського вкладу (депозиту) за рахунок заробітної плати, пенсії, стипендії, інших доходів подружжя відповідно до ст. 61 СК України є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя незалежно від їх виду та від того, на чиє ім"я з подружжя вони внесені.

Враховуючи наведене, позовна вимога третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, ОСОБА_3 щодо стягнення із ПАТ "Райффайзен Банк Аваль"413 079,00 грн. підлягає задоволенню.

Згідно із ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Суд, відповідно до ч. 1 ст. 11 Цивільного процесуального кодексу України, розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу (1618-15) , в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

У ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України визначається перелік основних способів захисту цивільних прав та інтересів.

Разом з тим, позовна вимога ОСОБА_3 про поділ права вимоги до ВАТ "Райффайзен Банк Аваль"щодо повернення вкладу та відсотків за ним у розмірі 826157,99 грн., що випливають із депозитного договору "Премія"№2635276525 від

05.03.2007р. та є об'єктом спільної сумісної власності подружжя, шляхом визнання за ним частини цього права в сумі 413 079,00 грн., не відповідає встановленим чинним законодавством способам захисту цивільних прав.

За таких обставин, позовна вимога третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, ОСОБА_3 про поділ права вимоги до ВАТ "Райффайзен Банк Аваль"щодо повернення вкладу та відсотків за ним у розмірі 826157,99 грн., що випливають із депозитного договору "Премія"№2635276525 від 05.03.2007р. та є об'єктом спільної сумісної власності подружжя, визнання за ОСОБА_3 частини цього права не підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України, стороні на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Суд вважає, що з відповідача - Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль"необхідно стягнути судові витрати на користь ОСОБА_1, пов'язані з оплатою судових експертиз та державного мита у розмірі 11158,90 грн. Крім того, з відповідача підлягає стягненню на користь держави не сплачено позивачкою державне мито в розмірі 1547 грн.