розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Шевченківського районного суду м. Києва цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк"до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, –

Позивач звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 01 квітня 2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк", правонаступником якого за договором є позивач, та ОСОБА_2 укладено Кредитний договір № 615-100/ФК-08 (надалі –Кредитний договір).

Згідно умов Кредитного договору відповідачу надано кредит у розмірі 1 262 500 грн. 00 коп. строком до 30 березня 2018 року, зі сплатою за користування кредитом відсотків в розмірі 16,50 % річних. Відповідач зобов’язаний повертати кредит та сплачувати відсотки шляхом внесення щомісячного мінімально необхідного платежу, розмір якого становить 10 520 грн. 00 коп., по 20 число (включно) кожного місяця, починаючи з місяця, наступного за місяцем отримання кредиту.

Проте, відповідач свої зобов’язання перед позивачем не виконує і станом на 06 липня 2011 року має заборгованість у розмірі 1 729 082 грн. 41 коп., яку позивач просить стягнути.

Представник позивача в судове засідання не з’явився, при цьому, в позовній заяві позивач просить справу розглядати у його відсутність, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, зазначив, що проти заочного розгляду справи не заперечує.

Відповідач у судове засідання не з’явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 224 Цивільного процесуального кодексу України (надалі – ЦПК України (1618-15) ) у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Враховуючи наявність в справі достатніх матеріалів про права та обов’язки сторін та те, що представник позивача проти заочного розгляду справи не заперечує, суд, на підставі ч. 1 ст. 224 та відповідно до ч. 1 ст. 225 ЦПК України, постановив ухвалу про заочний розгляд справи.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України (надалі – ЦК України (435-15) ) за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

У судовому засіданні встановлено, що 01 квітня 2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк"та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір № 615-100/ФК-08 (а.с. 8-11). Згідно п.п. 1.1-1.5 Кредитного договору відповідачу надано грошові кошти (кредит) на споживчі цілі у сумі 1 262 500 грн. 00 коп., строком на 120 місяців –до 30 березня 2018 року, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 16,50 % річних.

Згідно з п.п. 1.11 Кредитного договору відповідач зобов’язався повертати кредит та сплачувати відсотки у розмірі, порядку та строки, встановлені цим Кредитним договором та Графіком платежів (а.с.11, 12). При цьому, відповідно до п. 2.4 Кредитного договору кредит відповідач повинен повертати частинами щомісячно в розмірі не менше як 10 520 грн. 00 коп. по 20 число (включно) кожного місяця, починаючи з місяця, наступного за місяцем отримання кредиту

30 червня 2010 року між Публічним акціонерним товариством "Дельта Банк", Товариством з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк"та Національним банком України укладено Договір про передачу Активів та Кредитних зобов’язань Укрпромбанку на користь Дельта Банку, згідно з п. 4.2 якого до позивача перейшли усі права вимоги до боржників по договорах укладених з Товариством з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк"(а.с. 21-24).

Як встановлено в судовому засіданні, позивач свої зобов’язання за Кредитним договором виконав належним чином, що підтверджується заявою на видачу готівки № 0001/173 від 01 квітня 2008 року з підписом відповідача про отримання грошових коштів (а.с. 14).

Однак, ОСОБА_1 після отримання кредитних коштів не виконано зобов’язань, визначених Кредитним договором, порушено умови зазначеного договору щодо погашення кредиту та нарахованих відсотків за його користування.

Відповідно до вимог ст.ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно положень ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 6.2 Кредитного договору банк має право вимагати від Позичальника дострокового повернення кредиту, сплати процентів, комісій, штрафних санкцій та інших платежів, передбачених цим Договором, якщо позичальником порушено строк сплати платежів встановлених цим Договором.

15 квітня 2011 року позивачем направлено відповідачу лист –попередження за № 3233 з вимогою повернути суму заборгованості за Кредитним договором (а.с. 19). Проте, зазначена вимога була залишена поза увагою відповідача

В зв’язку з порушенням відповідачем умов зазначеного Кредитного договору в частині своєчасного повернення кредиту, станом на 06 липня 2011 року сума заборгованості з боку відповідача по Кредитному договору становить 1 729 082 грн. 41 коп. та складається з: заборгованості по кредиту –1 228 250 грн. 24 коп.; заборгованості по відсотках –500 832 грн. 17 коп., що підтверджується наданими позивачем розрахунками (а.с. 18), перевіреними у судовому засіданні .

Враховуючи наведене, суд прийшов до висновку, що позов Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк"про стягнення заборгованості за кредитним договором підлягає задоволенню, а тому суд присуджує до стягнення з відповідача на користь позивача заборгованість по Кредитному договору на загальну суму 1 729 082 грн. 41 коп.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України суд присуджує до стягнення з відповідача на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1 700 грн. 00 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 грн. 00 коп., які сплачено позивачем за подання позову до суду, виходячи із суми позовних вимог, які задоволено судом.

Враховуючи наведене, на підставі ст.ст. 525, 526, 625, 1054 ЦК України, керуючись ст.ст. 10, 11, 57- 60, 64, 88, 169, 179, 208, 209, 212- 215, 218, 223- 226, 228, 232, 294, 296 ЦПК України, суд –

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк"суму заборгованості у розмірі 1 729 082 грн. 41 коп., судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1 700 грн. 00 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 грн. 00 коп., а всього загальною сумою 1 730 902 (один мільйон сімсот тридцять тисяч дев’ятсот дві) грн. 41 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

рішення може бути оскаржено позивачем до Апеляційного суду м. Києва через Шевченківський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

рішення суду набирає законної сили в разі закінчення вищезазначених строків або після розгляду справи апеляційним судом, якщо його не скасовано.