Шевченківський районний суд м. Києва

у складі: головуючого - судді Пономаренко Н.В.

при секретарі Краснянської С.В.

з участю :

позивача ОСОБА_1

відповідачів ОСОБА_2., ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про відшкодування майнової і моральної шкоди, суд,-

позивач звернувся до суду із зазначеним позовом з вимогою стягнути з відповідачів на свою користь суму коштів в розмірі 6000,00 грн. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, завданої його майну, а саме: внаслідок дій відповідачів, які самовільно забрали двох цуценят породи англійський бульдог, які йому належали. Під час розгляду даної справи позивач збільшив свої вимоги, і вважає, оскільки він поніс вказані збитки з 2002 року, тому наразі просить стягнути дану суму з урахуванням індексу інфляції, тому вся сума відшкодування матеріальної шкоди загалом становить 12030,00 грн. Також, позивач вважає, що діями відповідачів йому спричинено моральну шкоду яку він оцінює в розмірі 4000,00 грн. і судові витрати, які він просить стягнути солідарно із відповідачів.

Свої позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовує тим, що він займається розведенням собак породи англійський бульдог і в 2002 році він мав суку Зею, яка в документах зазначена як Zita і в той рік народила цуценят. В листопаді 2002 року відповідачі прийшли до нього додому у його відсутність і силоміць, погрожуючи матері позивача, забрали двох цуценят вказаної породи. Про дії відповідачів позивач дізнався зі слів своєї матері ОСОБА_4, яка з цього приводу звернулась до правоохоронних органів з вимогою порушити кримінальну справу, однак, в цьому їй було відмовлено, так як між сторонами виникли цивільно-правові відносини. Позивач наголосив, що між кобелем відповідача та його сукою була проведена в"язка, у якій між собаками вказаної породи насамперед були зацікавлений відповідач ОСОБА_2., який звернувся до нього з проханням надати можливість щоб його кобель породи англійський бульдог був пов"язаий із собаками такої ж породи з метою перевірити здатність відтворювати потомство. Тому такі дії (проведення в"язки) були безкоштовні, ніякої домовленості про взаєморозрахунок не було. Вважає що діями відповідачів, які виразились у відібранні відповідачами двох цуценят породи англійський бульдог, йому спричинена матеріальна і моральна шкода, яку він просить стягнути солідарно із відповідачів.

В судовому засіданні позивач повністю підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

Відповідачі в судовому засіданні заперечували проти задоволення позовних вимог, посилаючись на ті обставини, що в вересні 2001 року вони купили у позивача цуценя –кобеля, потім між його сукою Зеею та їх кобелем була проведеня в"язка, після якої у Зеї народились цуценята. Під час проведення в"язки, яка проводилась за участю ОСОБА_5, між сторонами була усна домовленість, що вони отримають по одному цуценяті від в"язки. Після того, як у суки Зеї народились цуценята, їм передзвонила особисто мати позивача і попросила заїхати забрати двох цуценят, тому коли вони приїхали до позивача додому, вона сама, добровільно, у відсутність позивача віддала їм двох цуценят. При цьому, відповідачі вважають, що оскільки ніяких документів на цуценят немає, то позивач безпідставно оцінює їх по 3000,00 грн. за кожного, які були передані добровільно як розрахунок за в"язку.

Вивчивши матеріали справи, вислухавши пояснення сторін, суд судом встановлені наступні обставини та відповідні ним правовідносини.

Дані правовідносини виникли до набрання чинності діючим ЦК України (435-15) , тому спір розглядається відповідно до положень ЦК УРСР (1540-06) 1964 року.

В судовому засіданні встановлено, і це не заперечується сторонами, що відповідачі дійсно забрали двох цуценят які народила сука Зея породи англійський бульдог і яка належала позивачу (а.с.10). Також, відповідачі в своїх апеляційній скарзі на попереднє рішення суду від 1.09.2008 року, яке було скасовано судом апеляційної інстанції, посилались на те, що у них був кобель саме породи англійський бульдог і саме між вказаними собаками була проведена в"язка.

Виходячи із вказаного, суд прийшов до висновку, що розбіжність в імені суки Зея і Зіта як домашня, і та, яка міститься в документах не спростовує того, що мова йдеться про одну і ту ж собаку.

Нормами ч.1 ст. 60 ЦПК України передбачено, що кожна сторона зобов"язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 ЦПК України.

Докази мають бути належними і допустимими у відповідності до вимог ст.ст. 58- 59 ЦПК України.

Однак, відповідачі не представили суду жодного належного і допустимого доказу, який би підтверджував наявність домовленості між сторонами про взаєморозрахунок: обов"язок позивача надати відповідачам по одному цуценяті від кожної в"язки між їхніми собаками.

При цьому, суд не приймає до уваги письмові пояснення гр. ОСОБА_5., оскільки клопотання про її допит як свідка було задоволено, однак, в судовому засіданні її не було допитано у спосіб, передбачений чинним ЦПК України (1618-15) .

Крім того, позивач являється членом кінологічної спілки України тільки з 25.07.2003р. (а.с.6), а ОСОБА_2. з 2005р, ОСОБА_3 з 2001 року (а.с.231).

Враховуючи, що позивач, як і відповідач ОСОБА_2 не були членами КСУ, тому підстав для дотриманя Статуту спілки щодо взаєморозрахунків під час в"язки собак у них не було, отже, між сторонами виникли цивільно-правові договірні відносини, які, в свою чергу, повинні були б належним чином оформлені, однак, цього зроблено не було.

Відповідно до вимог ст. 440 ЦК УРСР 1964 р., шкода, заподіяна особі, відшкодовується особою, яка її заподіяла. А той, хто заподіяв шкоду, звільняється від її відшкодування, якщо доведе, що шкоду заподіяно не з його вини.

Однак, відповідачами не було надано жодного належного і допустимого доказу тому, що між сторонами існувала домовленість про взаєморозрахунок після проведення в"язки собак і народження цуценят, відповідно до якої відповідачі правомірно забрали двох цуценят які належали позивачу.

На підставі вказаного, суд прийшов до висновку, що доводи позивача про безпідставне заволодіння відповідачами двома цуценятами породи англійський бульдог, які належали позивачу без відповідної правової підстави, знайшли своє підтвердження в судовому засіданні, тому відповідачі, які обидва прийшли додому до позивача і забрали цуценят, повинні солідарно нести відповідальність за заподіяну позивачу шкоду в розмірі 6000,00 грн. Причому, вартість цуценят вказана в довідці Дніпровського відділення КСУ, згідно якої вартість цуценяти породи англійський бульдог встановлюється заводчиком в залежності від походження, якості, віку та в середньому складає 3000,00 грн.(а.с.9).

Разом із тим, суд вважає, що позивач помилково просить стягнути із відповідачів 12030, 00 грн. –розмір збитків з урахуванням індексу інфляції, оскільки норми ст. 214 ЦК УРСР передбачають стягнення суми боргу саме за грошове зобов"язання з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення виконання боржником грошового зобов'язання. В даному ж випадку, спір не пов"язаний із грошовим зобов"язанням, тому в задоволенні позовних вимог в частині відшкодування шкоди з урахуванням індексу інфляції суд відмовляє.

Однак, враховуючи вищенаведене і досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд вважає, що в судовому засіданні не знайшли свого підтвердження підстави для стягнення моральної шкоди із відповідачів на користь позивача, оскільки Копачевським А.С. не доведено заподіяння зі сторони відповідачів таких втрат немайнового характеру і у вказаному обсязі, що потягли за собою наявність будь-яких страждань, зміну стану здоров"я, не доведено, в чому проявились, за наявності, вимушені зміни у житті, у виробничих стосунках, ступень зниження престижу, ділової репутації, тощо.

Згідно ст. 10 ЦПК, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Таким чином, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв"язок доказів у їх сукупності, та враховуючи те, що обставини, на які посилається позивач, частково знайшли своє підтвердження в судовому засіданні, а позовні вимоги частково ґрунтуються на вимогах закону, суд вбачає наявність підстав для задоволення позову тільки в частині стягнення з відповідачів солідарно на користь позивача 6000,00 грн. у відшкодування заподіяної шкоди, яка виражена у безпідставному заволодінні ОСОБА_2 та ОСОБА_3 цуценятами породи англійський бульдог, які належали ОСОБА_1

Судові витрати суд розподіляє відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 440 ЦК УРСР, ст. ст. 10, 11, 57- 60, 179, 209, 212- 215 ЦПК України, суд –

позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про відшкодування майнової і моральної шкоди - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 солідарно на користь ОСОБА_1 у відшкодування матеріальної шкоди 6000,00 грн.

В задоволенні іншої частини позову –відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 судовий збір в розмірі 60,00 грн.

рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Шевченківський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.