Дніпровський районний суд міста Києва
Р І Ш Е Н Н Я
Іменем України
"17" жовтня 2011 р.
Справа № 2-4786/2011
( Додатково див. ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ (rs31459456) )
Дніпровський районний суд міста Києва в складі:
головуючого - Антипової Л.О.,
при секретарі - П’ятаченко Г. В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на квартиру, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 та просить визнати за ним право власності на квартиру яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, посилаючись на те, що 22 листопада 2010 року, між ним та відповідачем було укладено договір позики, згідно якого позивач передав у власність відповідачу гроші в сумі 174 629,40 грн., що складає в еквіваленті 22 000 (двадцять дві тисячі) доларів США по курсу НБУ на день укладення цього договору, без сплати відсотків щомісячно, з кінцевим терміном погашення вказаної суми боргу до 28 лютого 2011 року. У якості забезпечення виконання зобов’язань за вказаним договором позики між ним та відповідачем 22.11.2010 р. було укладено договір іпотеки, відповідно до якого відповідач передав в іпотеку позивачу квартиру, під номером АДРЕСА_2 та відмовився від повернення боргу, у зв’язку з вищевикладеним позивач просить визнати за ним право власності на квартиру, під номером АДРЕСА_2
В судовому засіданні представник позивача позов підтримав та просив його задовольнити.
Відповідач в судове засідання не з’явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, викликався за останньою відомою адресою мешкання та реєстрації, а також згідно вимог ч. 9 ст. 74 ЦПК України через оголошення в пресі - друкованому видані"Урядовий Кур’єр" про виклик відповідача в судове засідання, про причини неявки остання суд не повідомила, в зв’язку з чим суд, з урахуванням думки представника позивача, вважає за можливе ухвалити заочне рішення, згідно ст. ст. 224, 169 ч. 4 ЦПК України, за відсутності відповідача, на підставі наявних у справі доказів.
Суд, вислухавши пояснення позивача, дослідивши письмові докази по справі, вважає, що позов є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено в судовому засіданні, між сторонами 22 листопада 2010 року, було укладено договір позики, згідно з якого позивач передав відповідачу гроші в сумі 174 629,40 грн., що складає в еквіваленті 22 000 (двадцять дві тисячі) доларів США по курсу НБУ на день укладення цього договору, без сплати відсотків щомісячно, з кінцевим терміном погашення вказаної суми боргу до 28 лютого 2011 року. Договір позики грошей посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 22.11.2010р. (реєстр. № 4622), що підтверджується матеріалами справи.
Згідно з ст.2 Договору позики від 22.10.2010 року відповідач зобов’язався повернути позику готівкою або на рахунок Позикодавця за наступним графіком: в строк до 31.12.2010 року суму у гривнях, еквівалентну 1000 (одна тисяча) доларів США, за курсом продажу АТ "ОТП БАНК"станом на дату здійснення платежу; в строк до 31.01.2011 року суму у гривнах, еквівалентну 1000 (одна тисяча) доларів США, за курсом продажу АТ "ОТП БАНК"станом на дату здійснення платежу; в строк до 28.02.2011 року суму у гривнах, еквівалентну 20 000 (двадцять тисяч) доларів США, за курсом продажу АТ "ОТП БАНК" станом на дату здійснення платежу.
У забезпечення виконання відповідачем своїх зобов’язань перед позивачем за договором позики, між позивачем та відповідачем 22.11.2010 р. було укладено договір іпотеки, відповідно до якого відповідач передав у іпотеку позивачу квартиру, під номером АДРЕСА_2
Згідно з п 8.1. розділу 8 Договору іпотеки від 22.11.2010 р., у разі невиконання або неналежного виконання боржником будь-яких своїх зобов’язань за договором позики, позивач набуває права звернути стягнення на предмет іпотеки - квартиру, під номером АДРЕСА_2
Відповідно до п. 8.4. розділу 8 Договору іпотеки від 22.10.2010 р. Іпотекодержатель (Позивач) має право задовольнити свої вимоги одним із наступних способів: шляхом продажу Іпотекодержателем від свого імені предмету іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу у порядку, встановленому законодавством, зокрема, ст. 38 Закону України "Про іпотеку"; або шляхом набуття права власності на предмет іпотеки Іпотекодержателем в рахунок виконання зобов’язань за договором позики, шляхом реєстрації права власності Іпотекодержателя на майно на підставі цього Договору.
Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі позасудового врегулювання, рішення суду, виконавчого напису нотаріуса (п.8.3. розділу 8 Договору іпотеки).
28 лютого 2011 року сплив строк для остаточного погашення боргу відповідачем за договором позики від 22 листопада 2010 року.
Позивач стверджує, що на момент подачі позовної заяви до суду, сума основного боргу (без урахування пені) за договором позики від 22.11.2010р. складає 17 978 (сімнадцять тисяч дев’ятсот сімдесят вісім) доларів США.
Як вбачається з матеріалів справи, 31.12.2010р. відповідач повернув частину позики позивачу у розмірі 8000 гривень 00 копійок, що еквівалентно 1004 (одна тисяча чотири) доларів США, за курсом продажу АТ "ОТП БАНК" станом на дату здійснення платежу, шляхом внесення готівки на поточний рахунок позивача, зазначений у п.2. Договору позики від 22.11.2010 року.
04.03.2011р. відповідач повернув частину позики позивачу у розмірі 2400 гривень 00 копійок, що еквівалентно 302 (триста два) доларів США, за курсом продажу АТ "ОТП БАНК" станом на дату здійснення платежу шляхом внесення готівки на поточний рахунок позивача, зазначений у п.2. Договору позики від 22.11.2010 року.
Також, 14.03.2011р. відповідач повернув частину позики позивачу у розмірі 5600 гривень 00 копійок, що еквівалентно 705 (сімсот п’ять) доларів США, за курсом продажу АТ "ОТП БАНК" станом на дату здійснення платежу, шляхом внесення готівки на поточний рахунок позивача, зазначений у п.2. Договору позики від 22.11.2010 року.
01.04.2011р. відповідач повернув частину позики позивачу у розмірі 4000 гривень 00 копійок, що еквівалентно 502 (п’ятсот два) доларів США, за курсом продажу АТ "ОТП БАНК"станом на дату здійснення платежу, шляхом внесення готівки на поточний рахунок позивача, зазначений у п.2. Договору позики від 22.11.2010 року.
20.04.2011р. відповідач повернув частину позики позивачу у розмірі 4000 гривень 00 копійок, що еквівалентно 502 (п’ятсот два) доларів США, за курсом продажу АТ "ОТП БАНК"станом на дату здійснення платежу шляхом внесення готівки на поточний рахунок позивача, зазначений у п.2. Договору позики від 22.11.2010 року.
Відповідно до статті 35 Закону України "Про іпотеку", у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору, іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору.
За таких обставин, коли ще 28 лютого 2011 року сплив строк для остаточного погашення боргу відповідачем за договором позики від 22 листопада 2010 року, 30.05.2011р. позивач через приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 надіслав заяву, з вимогою погашення боргу в 30-денний термін та попередженням про право позивача задовольнити свої вимоги по стягненню боргу, шляхом продажу чи прийняття у власність майна, яке є предметом договору іпотеки.
8 серпня 2011 року позивач повторно через приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 надіслав заяву, з вимогою погашення боргу в 30-денний термін та попередженням про право позивача задовольнити свої вимоги по стягненню боргу, шляхом продажу чи прийняття у власність майна, яке є предметом договору іпотеки.
Відповідно ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Згідно з статтею 391 Цивільного кодексу України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Відповідно до статті 392 ЦКУ власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.
Відповідно до п. 8.1. розділу 8 Договору іпотеки від 22.10.2010 р. позивач вправі задовольнити свої вимоги, шляхом звернення стягнення на майно, у разі невиконання або неналежного виконання відповідачем будь-яких свої зобов’язань за договором позики.
Відповідно до п. 5 договору позики від 22.11.2010 року, за прострочення виконання зобов’язань за договором позики, позичальник виплачує пеню в розмірі 10 (десять) відсотків від простроченої суми за кожен день прострочення, а сума позики має бути виплачена з урахуванням офіційно встановленого індексу інфляції.
Згідно з ч. 3 статті 549 Цивільного кодексу України, ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань"позивач надав розрахунок пені станом на 17 жовтня 2011 року, яка складає 128 223,65 (сто двадцять вісім тисяч двісті двадцять три) гривень 65 копійок.
Сума основного боргу (без урахування індексу інфляції) станом на 17 жовтня 2011 року становить 142 629 (сто сорок дві тисячі шістсот двадцять дев’ять) гривень.
Враховуючи, що позовні вимоги підлягають задоволенню, судові витрати понесені позивачем у вигляді сплати державного мита, витрат на інформаційно-технічне забезпечення та інші витрати, пов’язані з розглядом справи (розміщення оголошення в ЗМІ) підлягають відшкодуванню з відповідача.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 10, 11, 60‚ 169, 212, 213, 214, 215, 224-233 ЦПК України (1618-15) ; суд
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на квартиру АДРЕСА_2 –задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на квартиру АДРЕСА_2
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 - 1700 грн. 00 коп. державного мита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення в сумі 120 грн.00 коп., та витрати, пов'язанні з розглядом справи в сумі 420,00 грн., а всього на загальну суму 2240 грн.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 10-ти днів з дня отримання його копії.
Суддя: