Суворовський районний суд м.Одеси у складі:

головуючого судді Шепітко І.Г.

при секретарі Лірчук Н.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду №22 у м.Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до приватного підприємства "Інвест-Прогрес", товариства з обмеженою відповідальністю "Прогресбуд-Інвест", публічного акціонерного товариства Комерційний банк "СоцКомБанк", публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк", треті особи: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, про розірвання договорів, стягнення грошових коштів, -

Позивач звернувся до суду з позовом до приватного підприємства "Інвест-Прогрес" та публічного акціонерного товариства Комерційний банк "СоцКомБанк" про розірвання договору № Г2/ЧП-209 про пайову участь у будівництві об’єкта нерухомого майна від 06 жовтня 2006 року, стягнення пайових внесків за цим договором у розмірі 344223,00 грн. з урахуванням індексу інфляції в сумі 32701,18 (тридцять дві тисячі сімсот одну) гривню 18 копійок, три відсотка річних в сумі 13127,62 (тринадцять тисяч сто двадцять сім) гривень 62 копійки відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, збитки в сумі 114956,02 (сто чотирнадцять тисяч дев’ятсот п’ятдесят шість) гривень 02 копійки, моральну шкоду в розмірі 100 000 (сто тисяч) гривень, мотивуючи свої вимоги тим, що відповідач істотно порушує умови зазначеного договору щодо строків здачі будівництва і прийняття об’єкту будівництва в експлуатацію. Свої вимоги позивач обґрунтував тим, що зазначений договір про інвестування був укладений у відповідності з вимогами інвестиційного законодавства та передбачав виконання робіт з будівництва та введення в експлуатацію багатоповерхового будинку за адресою: м.Одеса, вул.Генуезька, 1. Крім того, позивач доповнив свої вимоги та просив стягнути зазначену суму солідарно також з товариства з обмеженою відповідальністю "Прогресбуд-Інвест", яке фактично виконувало будівельні роботи.

Також позивач просив розірвати кредитний договір №941/1-600 від 17.10.2006 року, укладений між ним та публічним акціонерним товариством Комерційний банк "СоцКомБанк", згідно якого він отримав 292598,00 грн. споживчого кредиту на оплату пайового внеску, обґрунтовуючи такі вимоги тим, що банк надав споживчий кредит на будівництво квартири і зобов’язаний був контролювати виконання будівельних робіт.

Доповнивши свої вимоги, позивач просив розірвати кредитний договір із застосуванням наслідків розірвання такого договору з публічним акціонерним товариством "Укрсоцбанк"

№08-660/089-302 від 06 травня 2008 року, згідно якого позивач отримав 97000 доларів США на поточні потреби, обґрунтовуючи вимоги в цій частині тим, що банк не мав права надавати кредит в іноземній валюті. Також позивач просив розірвати договір поруки №06-09/1151 від 06 травня 2008 року, укладений між банком та ОСОБА_2, та іпотечний договір від

06 травня 2008 року між банком та ОСОБА_3, що були укладені в забезпечення виконання позивачем вказаного кредитного договору.

У судовому засіданні представник позивача заявлений позов підтримав та просив задовольнити його повністю.

Представники відповідачів публічного акціонерного товариства Комерційний банк "СоцКомБанк" та публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" вважали вимоги, що заявлені до них, необґрунтованими, та просили відмовити в цій частині, надавши кожен свої письмові заперечення.

Інші відповідачі –приватне підприємство "Інвест-Прогрес" та товариство з обмеженою відповідальністю "Прогресбуд-Інвест", в судове засідання не з’явились, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, з клопотаннями про відкладення розгляду справи не зверталися, заперечень від відповідачів на позов до суду не надходило, свою думку щодо позовних вимог в тій чи іншій формі відповідачі не висловили.

Згідно ч.4 ст. 169 ЦПК України, якщо суд не має відомостей про причини неявки відповідача, повідомленого належним чином, або причину неявки буде визнано неповажною, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів.

Треті особи звернулись до суду із заявами про розгляд справи за їх відсутності, що передбачено ст. 158 ЦПК України.

Вислухавши представників сторін, вивчивши та дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Так, у судовому засіданні встановлено, що 06 жовтня 2006 року між ПП "ІНВЕСТ-ПРОГРЕС" і позивачем був укладений договір № Г2/ЧП-209 про пайову участь у будівництві об’єкта нерухомого майна. У відповідності до умов цього договору, у першому кварталі 2009 року позивач повинен був одержати у власність квартиру (будівельний номер № 34) у багатоповерховому жилому будинку за адресою : м.Одеса, вул.Генуезька, 1, після сплати ним паю у розмірі 344223,00 грн. згідно з графіком, наведеним у п.5.2. цього договору.

На виконання своїх зобов’язань за вказаним договором, позивач з 17.10.2006 року здійснив оплату пайових внесків в сумі 344322 грн. згідно з п.5.2. цього договору.

Проте до теперішнього часу на місці будівництва багатоповерхового жилого будинку за адресою : м.Одеса, вул.Генуезька, 1 тільки викопаний котлован, будівництво не ведеться, що виключає виконання відповідачем свого зобов’язання за договором № Г2/ЧП-209 про пайову участь у будівництві об’єкта нерухомого майна від 06.10.2006 року щодо передачі позивачеві у власність майнових прав на відповідну квартиру у зазначеному жилому будинку в установлений цим договором термін.

З огляду на наведене, суд погоджується з доводами позивача стосовно того, що відповідач ПП "ІНВЕСТ-ПРОГРЕС" істотно порушує умови договору № Г2/ЧП-209 про пайову участь у будівництві об’єкта нерухомого майна від 06.10.2006 року.

Позивач справно виконує свої зобов’язання за договором позики та оплачує відсотки за користування грішми, про що суду надано відповідні розписки.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: 1) договори та інші правочини; 2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; 3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; 4) інші юридичні факти (ч.2 ст. 509 ЦК України).

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог що у певних умовах звичайно ставляться.

Одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Зобов'язання перестає діяти в разі його припинення з підстав, передбачених договором або законом (ч.1 ст. 598 ЦК України). Підстави припинення зобов'язань зазначені в ст.ст. 599, 600, 601, 604- 609 ЦК України.

Відповідно до статті 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Якщо зобов'язання виконано не належним чином, то воно не припиняється, а навпаки на сторону, яка допустила неналежне виконання, покладаються додаткові юридичні обов'язки, в тому числі передбачені ст. 625 ЦК України, оскільки остання передбачає, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Згідно з вимогами ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також - три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Інфляційні збитки є наслідком інфляційних процесів в економіці, а тому їх слід вважати складовою частиною основного боргу, а нарахування трьох відсотків річних по грошових розрахунках є визначеною законом платою боржника за користування грошовими коштами кредитора тому вимоги стосовно стягнення з індексу інфляції та три відсотка річних підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно з п.2 ч.1 ст. 22 ЦК України, збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Відповідно до ст. 623 ЦК України відшкодуванню підлягають завданні збитки, тобто збитки, причиною яких є порушення зобов'язання, якого припустився боржник. Боржник несе перед кредитором обов'язок відшкодування збитків, завданих неналежним в виконанням своїх зобов’язання по поверненню грошових коштів. Обов'язок доказування розміру збитків завданих порушенням зобов'язання покладається на кредитора відповідно до ч.2 ст. 623 ЦК України

Враховуючи правовідносини, що виникли між сторонами, суд вважає, що зазначені норми закону підлягають застосуванню, позовні вимоги в цій частині –задоволенню.

Таким чином, суд прийшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог позивача в частині розірвання укладеного між ним і відповідачем договору № Г2/ЧП-209 про пайову участь у будівництві об’єкта нерухомого майна від 06.10.2006 року із стягненням з відповідача на користь позивача сплачених ним за цим договором грошових коштів у вигляді пайових внесків в сумі 344223,00 грн. (триста сорок чотири тисячі двісті двадцять три) гривні

00 копійок, індекс інфляції в сумі 32701,18 (тридцять дві тисячі сімсот одну) гривню 18 копійок, три відсотка річних в сумі 13127,62 (тринадцять тисяч сто двадцять сім) гривень 62 копійки, та збитки в сумі 114956,02 (сто чотирнадцять тисяч дев’ятсот п’ятдесят шість) гривень 02 копійки.

Водночас суд бере до уваги доводи позивача, що при укладені вищевказаного договору з відповідачем, позивач розраховував на те, що у 2009 році він одержить у власність квартиру в новозбудованому будинку, а отже поліпшить свої житлові умови та буде забезпечений благоустроєним житлом, але він позбавляється цього через істотне порушення відповідачем умов цього договору.

Більш того, правовідносини між сторонами, які виникли з приводу договору про пайову участь у будівництві об’єкта нерухомого майна від 06.10.2006 року, підпадають під дію Закону України "Про захист прав споживачів" (1023-12) .

Відповідно до ч.2 ст. 22 Закону України "Про захист прав споживачів" та п.23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 квітня 1996 року № 5 "Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів" (v0005700-96) , при задоволені вимог споживача суд одночасно вирішує питання щодо відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Виходячи з принципу розумності і справедливості, вимоги в частині стягнення моральної шкоди підлягають частковому задоволенню у розмірі 10 000 гривень.

В іншій частині позову, суд виходить з наступного.

Суд вважає, що відсутні правові підстави для стягнення грошових коштів з товариства з обмеженою відповідальністю "Прогресбуд-Інвест", оскільки не існує жодних правовідносин між позивачем та товариством з обмеженою відповідальністю "Прогресбуд-Інвест".

Щодо вимог про розірвання кредитного договору №941/1-600 від 17.10.2006 року, укладеного між позивачем та публічним акціонерним товариством Комерційний банк "СоцКомБанк", згідно якого позивач отримав 292598,00 грн. споживчого кредиту на оплату пайового внеску, суд вважає вимоги необґрунтованими, оскільки умовами кредитного договору не передбачено контролювання будівельних робіт банком. Крім того, згідно наданої у судовому засіданні представником банку копії рішення Суворовського районного суду міста Одеси від

08 серпня 2011 року, що набрало чинності 19 серпня 2011 року, з позивача на користь публічного акціонерного товариства Комерційний банк "СоцКомБанк", стягнуто суму боргу за кредитним договором №941/1-600 від 17.10.2006 року.

В частині вимог позивача про розірвання кредитного договору №08-660/089-302 від

06 травня 2008 року з публічним акціонерним товариством "Укрсоцбанк", із застосуванням наслідків розірвання такого договору, згідно якого позивач отримав 97000 доларів США на поточні потреби, а також розірвання договору поруки №06-09/1151 від 06 травня 2008 року, укладеного між банком та ОСОБА_2, та іпотечного договору від 06 травня 2008 року між банком та ОСОБА_3, що були укладені в забезпечення виконання позивачем вказаного кредитного договору №08-660/089-302 від 06 травня 2008 року, вимоги задоволенню не підлягають, оскільки відповідно до ст.5 Декрету КМУ України операції з валютними цінностями здійснюються на підставі генеральних та індивідуальних ліцензій Національного Банку України. Операції з валютними цінностями банки мають право здійснювати на підставі генеральної ліцензії на здійснення операцій з валютними цінностями відповідно до п.2 ст.5 вказаного Декрету.

Згідно ст. 10 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Згідно ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Відповідно до ст.ст. 81, 88 ЦПК України, з відповідача приватного підприємства "Інвест-Прогрес" підлягають стягненню сплачені позивачем і документально підтвердженні судові витрати, що складаються з судового збору у розмірі 1700 гривень та 120 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 57- 61, 64, 81, 88, 158, 169, 209, 212- 215, 218, 222 ЦПК України, суд,-

Позов ОСОБА_1 –задовольнити частково.

Розірвати договір №Г2/ЧП-209 про пайову участь у будівництві нерухомого майна від

06 жовтня 2006 року, укладеного між ОСОБА_1, з однієї сторони, та приватним підприємством "Інвест-Прогрес", з другої сторони.

Стягнути з приватного підприємства "Інвест-Прогрес", код ЄДПРОУ 34055471, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, суму сплачених за договором №Г2/ЧП-209 про пайову участь у будівництві нерухомого майна від

06 жовтня 2006 року коштів у розмірі 344223,00 грн. (триста сорок чотири тисячі двісті двадцять три) гривні 00 копійок, індекс інфляції в сумі 32701,18 (тридцять дві тисячі сімсот одну) гривню

18 копійок, три відсотка річних в сумі 13127,62 (тринадцять тисяч сто двадцять сім) гривень

62 копійки, збитки в сумі 114956,02 (сто чотирнадцять тисяч дев’ятсот п’ятдесят шість) гривень

02 копійки, моральну шкоду в розмірі 10 000 (десять тисяч) гривень, витрати по сплаті судового збору в сумі 1700 (одна тисяча сімсот) гривень та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120 (сто двадцять) гривень.

В іншій частині позову –відмовити.

Копію рішення направити учасникам у справі.

рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Одеської області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення рішення.