Гагарінський районний суд

Міста ОСОБА_1

у складі: головуючого судді –Бессараб Л.М.

при секретарі - Сидорук М.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Севастополі цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства "Марфін Банк"в особі центрального відділення м. Сімферополя, 3-я особа- Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Енергобудресурс"про стягнення коштів та по зустрічному позову Публічного акціонерного товариства "Марфін Банк"до ОСОБА_2, товариства з обмеженою відповідальністю "Енергобудресурс"про визнання договору недійсним та зобов’язання вчинити певні дії, суд

Позивач ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ПАО "Марфінбанк"в особі центрального відділення м. Сімферополя, 3-тя особа ТОВ "НВП "Енергобудресурс" про стягнення коштів, мотивуючи свої вимоги тим, що у наслідок протиправних та безпідставних дій що до списання коштів з боку ПАО "Марфінбанк" всупереч вказівок клієнта позивачу була спричинена шкода у розмірі неповернутих коштів в сумі 113340грн. 00коп., які були списані при наявності договору банківського рахунку, а оскільки кошти повернуті своєчасно не були, то, як наслідок, позивач просить стягнути з відповідача проценти за користування коштами в розмірі 37380 грн.26 коп. та понесені при зверненні до суду судові витрати відповідно до квитанції.

Позивач за зустрічним позовом ПАО "Марфін банк" звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 та ТОВ "НВП "Енергобудресурс" про визнання договору недійсним, зобов’язання вчинити певні дії щодо передачі майна, визнання ОСОБА_2 недобросовісним набувачем майна та стягнення коштів, мотивуючи свої вимоги тим, що відповідачі не мали права на укладання договору №19 від 19.11.2007 р про намір, оскільки предмет цього договору є предметом забезпечення виконання зобов’язань за кредитною угодою та, оскільки має намір відчуження заставленого майна, то він порушує права банка як заставодержателя на першочергове погашення вимог банку. З наведених підстав банк просить суд визнати договір про намір №19 від 19.11.2007 р, укладений між ТОВ "НВП "Енергобудресурс" та ОСОБА_2, недійсним, зобов’язати ОСОБА_2 передати предмет застави у вигляді транспортного засобу "Субару" з державним .номером АК6359АІ до ТОВ "НВП "Енергобудресурс"; стягнути з ТОВ "НВП "Енергобудресурс" на користь ОСОБА_2 суму сплачених коштів у розмірі 113340 грн.; визнати ОСОБА_2 неналежним набувачем майна та стягнути з відповідачів понесені судові витрати, сплачені відповідно до квитанції при звернення до суду з позовом.

В судовому засіданні представник позивача за первісним позовом ОСОБА_2 позовні вимоги підтримала в повному обсязі, наполягає на їх задоволенні з наведених в позові підстав. Зустрічний позов просить залишити без задоволення в повному обсязі як незаконний та необґрунтований.

В судовому засіданні представник відповідача за зустрічним позовом ПАО "Марфінбанк" позивні вимоги не визнала в повному обсязі, вважає їх необґрунтованими та такими, що заявлені до неналежного відповідача, наполягає на залишенні їх без задоволення в повному обсязі. Наполягає на задоволенні позовних вимог за зустрічним позовом в повному обсязі з наведених в позові підстав.

В судове засідання представник 3-ї особи- ТОВ "НВП "Енергобудресурс"за первісним позовом та представник відповідача за зустрічним позовом до судового засідання не з’явився, про день та час розгляду справи сповіщений належним чином, надав на адресу суду заяву з письмовими поясненнями по суті відносин між сторонами та просить розглянути справу за відсутністю їх представника.

Суд, вислухавши пояснення представників сторін, вивчивши матеріали справи та надані докази, вважає їх достатніми та такими, що не спростовуються сторонами та приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_2 до ПАО "Марфінбанк"в особі Центрального відділення м. Сімферополя /3-тя особа ТОВ "НВП "Енергобудресурс"/ про стягнення коштів підлягають задоволенню в повному обсязі, а позовні вимоги ПАО "Марфінбанк" до ОСОБА_2, ТОВ "НВП "Енергобудресурс"про визнання договору недійсним, стягнення коштів та вчинення певних дії підлягають залишенню без задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що 19.11.2007 року між ОСОБА_2 та ТОВ "НВП "Енергобудресурс"був підписаний договір про намір №19, відповідно до умов якого, між сторонами повинна була бути укладена угода купівлі-продажу автомобілю марки "Subary Legacy Outback"з держаним номером АК6359АІ, що належить на праві власності ТОВ "НВП "Енергобудресурс". Відповідно до додаткової угоди від 19.11.2007року, сторони домовилися, що угода повинна бути укладена в строк до 21.11.2007року та предмет договору повинен бути виведений з-під застави шляхом внесення ОСОБА_2 відповідної суми у розмірі 113340 грн., що на день виникнення зобов’язань складало 22333доларів США, в рахунок виконання зобов’язань.

Предмет договору, а саме транспортний засіб "Subary Legacy Outback"з державним номером АК6359АІ, був предметом застави за кредитною угодою №33/S від 24.04.2006 року, за яким ОСОБА_2 повинні були внесені кошті в розмірі 113340грн., що ї було зроблено відповідно до доручення №2 від 20.11.2007року з вказівкою на погашення яких саме зобов’язань направленні ці кошти. Для здійснення можливості виконання зобов’язань ОСОБА_2 у Сімферопольському центральному відділенні ПАО "Марфін банк"був відкритий рахунок на підставі договору на відкриття банківського рахунку фізичної особи від 20.11.2007року №1524-Ф. Згідно до положень ст. 2 Закону України "Про банки та банківську діяльність" банківські рахунки - це рахунки, на яких обліковуються особисті кошти. Таким чином, ОСОБА_2, відповідно до квитанції №3 від 20.11.2007року зарахував на свій рахунок кошти в розмірі 113340 грн. та відповідно до розпорядження клієнту за придбання за конкретною угодою на придбання транспортного засобу були списані 20.11.2007 року. Але списання коштів клієнту було проведено банком в супереч розпорядження клієнту та кошти після п’яти днів знаходження на рахунку та при наявності заяв від сторін про повернення коштів були направленні на списання заборгованості ТОВ "НВП "Енергобудресурс" за кредитною угодою №44/OS від 25.05.2007. Заяви ОСОБА_2 та ТОВ "НВП "Енергобудресурс"про повернення коштів були подані до банку вже 21.11.2007., що підтверджується відповідними штампами установи банка про прийняття заяв. Повторні заяви були подані до банківської установи вже в грудні 2007 року. Таким чином, Центральне відділення ПАО "Марфін банк", всупереч вимогам ст. 1071, 1090, 1091 ЦК України, положень Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління НБУ №22 від 21.01.2004. (z0377-04) , вимог Закону України "Про платіжні системи та переказ засобів в Україні" (2346-14) здійснив списання коштів на користь себе всупереч розпорядження клієнту, який, при наявності прав на своє майно у вигляді грошових коштів, встановив мету їх використання та при списанні коштів розпорядження клієнту в цієї частині виконане не було. Суд також враховує, що списання коштів банк здійснив після 5 днів з дня зарахування коштів при наявності заяв про їх повернення від сторін взаємовідносин.

Таким чином, в супереч положень п.2.38 наведеної Інструкції (z0377-04) та положень п.32.7 Закону України "Про платіжні системи та переказ засобів в Україні" (2346-14) , повернення платнику коштів, що списані банком з рахунку платника без законних підстав, здійснюється в судовому порядку. Положеннями пп.2п 1.6. наведеної Інструкції (z0377-04) та вимогами ст. 1066 ЦК України банк не має права контролювати та визначати напрямки витрат коштів клієнтом та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися коштами на власний розсуд. Виходячи з наведених обставин вибачається, що банк в особі центрального відділення у м. Сімферополі на власний розсуд замість клієнта в особі ОСОБА_2 розпорядився його коштами, що належали йому на праві власності без наявних на то підстав.

Також суд погоджується з доводами представника ОСОБА_2 щодо стягнення з ПАО "Марфін банк"пені за неналежне виконання зобов’язань та користування коштами, що відповідає положенням п.32.7. наведеної Інструкції, згідно до якої, за списання коштів без законних підстав банк має сплатити пеню, визначену законодавством, якщо договором не передбачено іншої відповідальності. Положеннями п.4.1. договору банківського рахунку фізичної особи від 20.11.2007. №1524-ф передбачена в наведеному випадку стягнення коштів з банку у рахунок пені в розмірі 0,1% суми простроченого платежу, починаючи з дати завершення помилкового перерахування, але не може перевищувати 10% суми переказу, тобто сума пені складає 11334грн., що підлягає стягненню на користь ОСОБА_2

Як вибачається з умов п.1.4. договору банківського рахунку фізичної особи за користування коштами банк сплачує клієнту відсотки згідно до тарифів банку, але розмір тарифів банком не наведений. Відповідно до положень ч. 1 ст. 1061, 1070 України якщо договором не встановлений розмір відсотків, то банк виплачує відсотки в розмірі облікової ставки НБУ. При таких обставинах суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог ОСОБА_2 про стягнення з банку за користування коштами відсотків з урахуванням відомостей про облікову ставку НБУ за відповідний період, а тому сума несплачених відсотків що підлягає стягненню складає 37380грн.26коп.

Розглядаючи зустрічні позивні вимоги суд вважає їх необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Так ПАО "Марфін банк" просить визнати договір про намір №19 від 19.11.2007. підписаний між ОСОБА_2 та ТОВ "Енергобудресурс" недійсним з підстав того, що при укладенні цього договору порушуються права банка як заставодержателя, оскільки транспортний засіб, який є предметом цього договору, є предметом застави на підставі договору у забезпечення виконання кредитних зобов’язань ТОВ "НВП "Енергобудресурс" перед ПАО "Марфін банк" та банк має переважне право звернення стягнення на це майно у випадку прострочки виконання зобов’язань з боку ТОВ "НВП "Енергобудресурс". В силу вимог ст. 208 ЦК України, угоди між фізичною та юридичною особою, крім угод, передбачених ч. 1 ст. 206 ЦК України, необхідно здійснювати у письмовій формі. Також положенням ч. 1 ст. 328 ЦК України передбачено, що право власності набувається з підстав не заборонених законом, в тому числі - за угодами. Угода купівлі-продажу між ОСОБА_2 та ТОВ "НВП "Енергобудресурс" не була укладена та перехід права власності на предмет застави не здійснився, що не зменшує права заставодержателя в особі банка. Таке ж положення щодо настання реальних правових наслідків за угодою, тобто перехід права власності на майно також передбачено ч.5 ст. 203 ЦК України. Вказані положення також роз’яснені в п. 8 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 06.11.2009 (v0009700-09) . "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання угоди недійсною".

Також суд не погоджується з зустрічними позовними вимогами щодо визнання ОСОБА_2 недобросовісним набувачем майна за договором про намір №19 від 19.11.2007., оскільки умови цього договору виражають лише намір сторін укласти угоду купівлі-продажу транспортного засобу, але договір купівлі-продажу укладений не був та майно передане не було, а тому ОСОБА_2 не придбав автомобіль, що суперечить положенням ст. 388 ЦК України.

Щодо вимог ПАО "Марфін банк" про зобов’язання ОСОБА_2 передати ТОВ "НВП "Енергобудресурс" транспортний засіб та стягнути з ТОВ "НВП "Енергобудресурс" на користь ОСОБА_2 суму сплачених коштів, то банком не представлено належних та достатніх доказів правомірності заявлених позивних вимог від імені 3-ї особи та яким саме чином заявлені позовні вимоги стосуються інтересів банка.

Також суд не погоджується з доводами представника ПАО "Марфін банк" щодо одночасного змінення ОСОБА_2 підстав та предмету спору, оскільки, як вибачається з первісного змісту позовної заяви ОСОБА_2 та уточненого позову - саме з підстав неправомірності та незаконного списання банком коштів ОСОБА_2 був вимушений звернутися до суду.

Враховуючи положення ст. 88 ЦПК України, стороні на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Таким чином з ПАО "Марфін банк" на користь позивача ОСОБА_2 підлягають стягненню судові витрати, понесені при звернення до суду.

На підставі викладеного, керуючись ст. 203, 208, 215, 388, ч. 3 ст. 549, ч. 3 ст. 1068, 1071, 1073, 1089- 1092 ЦК України, ст. 2 Закону України "Про банки та банківську діяльність", Закону України "Про платіжні системи та переказ засобів в Україні" (2346-14) , Інструкції "Про безготівковий розрахунок в Україні в національній валюті", затвердженої постановою Правління НБУ №22 від 21.01.2004. (z0377-04) , ст. 10, 11, 88, 209, 212- 215, 218 ЦПК України, суд

Позивні вимоги ОСОБА_2 задовольнити.

Стягнути на користь ОСОБА_2 з Публічного акціонерного товариства "Марфін Банк"суму сплачених коштів в розмірі 113340 грн.00коп., пеню в розмірі 11334 грн.00коп., відсотки за користування грошима в розмірі 37380грн.26коп., судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1134 грн та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 120 грн а всього 163 308 грн 26 коп

Зустрічні позовні вимоги публічного акціонерного товариства "Марфін Банк"в особі центрального відділення м. Сімферополя до ОСОБА_2, товариства з обмеженою відповідальністю "Енергобудресурс" про визнання договору недійсним та зобов’язання вчинити певні дії - залишити без задоволення.

рішення суду може бути оскаржене шляхом подання до Апеляційного суду м. Севастополя апеляційної скарги через суд першої інстанції протягом 10 днів з дня його проголошення.

З оригіналом згідно

рішення не набрало чинності

Суддя Гагарінського районного суду

Міста ОСОБА_1Бессараб