Позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди спричиненої дорожньо - транспортною пригодою, мотивуючи свої вимоги тим, що 16 жовтня 2006 року о 18год.45 хв. в м. Макіївці по вул. Леніна, з боку центру міста у напрямку Залізничного вокзалу в м. Макіївці, ОСОБА_4, керуючи мікроавтобусом ГАЗ-32213, державний номерний знак НОМЕР_1, напроти будинку №92 по вул. Леніна в м. Макіївці в порушенні п.12.3 Правил дорожнього руху (1306-2001-п) скоїв наїзд на стоячий у обочини дороги автомобіль "Chevrolet Lacetti", державний номерний знак НОМЕР_2, під її керуванням та який належить їй на праві власності. Транспортний засіб ГАЗ-32213, державний номерний знак НОМЕР_1, належить на праві власності відповідачу ОСОБА_2, який в свою чергу, згідно тимчасового технічного паспорту, передав автомобіль ОСОБА_5. Але на момент скоєння ДТП, термін тимчасового технічного паспорту вже сплинув. Крім того, ОСОБА_5, здійснюючи підприємницьку діяльність, згідно договору на перевезення пасажирів, прийняв на роботу за усною згодою ОСОБА_4, який здійснював на вищевказаному автомобілі перевезення пасажирів. Внаслідок ДТП їй були спричинені легкі тілесні ушкодження, а саме: забиття м’яких тканин голови, астеноневротичний синдром с цефалічним синдромом, забиття шийного відділу хребту, забиття м’яких тканин правого плеча. В порушенні кримінальної справи за фактом вказаної дорожньо-транспортної пригоди було відмовлено. Внаслідок ДТП її автомобіль отримав механічні ушкодження і згідно висновку спеціаліста автотоварознавчого дослідження, вартість матеріальної шкоди спричиненої їй, як власнику транспортного засобу, внаслідок пошкодження автомобіля складає 10495,84грн. Оскільки на теперішній час відповідачем, спричинена їй матеріальна шкода в добровільному порядку не відшкодована, вона підлягає індексації з урахуванням встановленого індексу інфляції. Сума індексації на момент подачі нею позову до суду складає 4880,18грн.. Крім того, їй також була заподіяна моральна шкода, яку вона оцінює у розмірі 5000грн., оскільки внаслідок ДТП вона перенесла стресову ситуацію, автомобіль був придбаний нею в 2005 році для особистого користування. На теперішній час з 16.10.206 року вона не мала можливості користуватися своїм автомобілем, оскільки відповідач автомобіль не відремонтував і ремонтувати його у добровільному порядку не збирається. Все це спричиняє їй моральні страждання, так як був порушений повсякденний уклад її життя, оскільки автомобіль необхідний їй для роботи. Крім того, внаслідок ДТП їй були спричинені тілесні ушкодження, вона випробовувала фізичний біль, була перелякана. Вимушена була неодноразово звертатися до лікарні, але їй не мали можливості призначити медикаментозне лікування, оскільки на той період часу вона перебувала у стані вагітності. Внаслідок порушення її прав вона вимушена звернутися до суду .

Позивачка ОСОБА_1 в судовому засіданні свої позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила суд їх задовольнити. Стягнути з відповідача ОСОБА_2 на її користь в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 10495,84грн., в рахунок відшкодування моральної шкоди 5000,00грн., суму індексації за несвоєчасну виплату спричиненої матеріальної шкоди з урахуванням індексу інфляції у розмірі 4880,18грн., суму сплачену нею за проведення експертного авто товарознавчого дослідження у розмірі 500грн., за надання правової допомоги 700,00грн., судовий збір сплачений нею при подачі позову до суду у розмірі 104,96грн. і 8,50грн. та витрати на інформаційне-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 37,50грн.. Додатково пояснила, що автомобіль "Chevrolet Lacetti"був придбаний нею за кредитні кошти та на час дорожньо-транспортної пригоди не був застрахований, так як вона в той період часу хворіла та не встигла його застрахувати. Автомобіль нею був проданий у 2007 році в пошкодженому стані, в якому він знаходився після ДТП, оскільки грошів на його ремонт у неї не було.

Представник позивачки ОСОБА_6 також підтримала позовні вимоги позивачки ОСОБА_1 у повному обсязі та просила їх задовольнити. Пояснення суду в обґрунтування позовних вимог дала аналогічні тим, що викладені в позовній заяві.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги не визнав та суду пояснив, належний йому на праві власності автомобіль ГАЗЕЛЬ, реєстраційний номер НОМЕР_1 на підставі генеральної довіреності та тимчасового талону був ним переданий в користування ОСОБА_5, який мав намір займатися перевезенням пасажирів. Ключі від автомобіля знаходилися у ОСОБА_5. З ОСОБА_4 у нього не було ніяких домовленостей щодо керування цим автомобіля. Йому відомо, що ОСОБА_4 проходив випробувальний термін у ОСОБА_5 в якості водія, але не пройшов його, оскільки запив, взяв автомобіль без дозволу і рухаючись на нього по дорозі, яка не відноситься до маршруту, скоїв ДТП. На час скоєння ДТП він взагалі не був знайомий з ОСОБА_4. В подальшому відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з"явився. Про день та час розгляду справи був повідомлений в установленому законом порядку.

Представник відповідача ОСОБА_2 –ОСОБА_7, яка діє на підставі нотаріально посвідченої довіреності, позовні вимоги не визнала та суду пояснила, що ОСОБА_2 не є належним відповідачем по справі, оскільки за шкоду заподіяну внаслідок ДТП повинен відповідати ОСОБА_4, який без дозволу ОСОБА_5 взяв автомобіль і використовував його в своїх особистих цілях. Крім того, відповідно до норм діючого цивільного законодавства, особі відшкодовується лише реальна шкода, а як встановлено в судовому засіданні, позивачка ОСОБА_1 продала пошкоджений автомобіль без проведення його ремонту. На теперішній час немає можливості встановити дорого чи дешево був проданий цей автомобіль і чи взагалі понесла позивачка ОСОБА_1 будь-які збитки. Моральна шкода відшкодовується особою, яка її завдала, тобто це має бути ОСОБА_4, а не ОСОБА_2, який відповідно до норм діючого законодавства передав свій автомобіль в користування ОСОБА_5. Просить відмовити позивачці у задоволенні її позовних вимог.

Представник відповідача ОСОБА_2 –ОСОБА_8, яка діє на підставі нотаріально посвідченої довіреності, в судовому засіданні позовні вимоги не визнала та підтримала всі ті заперечення про позову, які були викладені представником позивача ОСОБА_7. В подальшому представник відповідача ОСОБА_8 в судове засідання не з"явилася.

3-я особа ОСОБА_5 в судовому засіданні позовні вимоги не визнав та суду пояснив, що автомобіль Газель знаходився у нього в користуванні на підставі генеральної довіреності та тимчасового талону, який був виданий на строк до 25.05.2006 року і не був продовжений внаслідок того, що ОСОБА_2 знаходився за межами України. Він займався перевезенням пасажирів і з ОСОБА_4 у нього була усна домовленість про те, що він попрацює водієм на маршруті, а потім він його оформить на роботу, якщо останній пройде випробувальний термін. Письмовий трудовий договір з ОСОБА_4 не укладався, але він фактично був допущений до роботи, так як мав посвідчення водія відповідної категорії. Два дні ОСОБА_4 з його дозволу керував цим автомобілем та займався перевезенням пасажирів по маршруту і повинен був принести всі документи для оформлення на роботу, але документи він не приніс, а тому він відсторонив від роботи. Автомобіль в день дорожньо-транспортної пригоди був взятий ОСОБА_4 без його дозволу і останній використовуючи автомобіль у своїх особистих цілях перевозив на ньому свою дружину та дитину і потрапив в ДТП. Автомобіль Газель в день ДТП не знаходилася на маршруті. Після ДТП ОСОБА_4 обіцяв у добровільному порядку відновити пошкоджений автомобіль позивачки в зв"язку з чим він образу не звернувся в міліцію. Але, потім, через деякий час звертався з заявою в райвідділ з приводу незаконного заволодіння автомобілем ОСОБА_4, оскільки він автомобіль не відремонтував. В порушенні кримінальної справи відносно ОСОБА_4 було відмовлено. В подальшому 3-я особа ОСОБА_9 в судове засідання не з"явився. Про день та час розгляду справи був повідомлений належним чином. Суду надав заяву з проханням розглянути справу за його відсутності.

3-я особа ОСОБА_4 в судове засідання не з’явився по невідомим причинам. Про день та час судового засідання був повідомлений своєчасно та належним чином, в установленному законом порядку.

Суд, заслухавши пояснення сторін, їх представників, 3-ї особи ОСОБА_9 та дослідивши матеріали справи, вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно свідоцтву про реєстрацію транспортного засобу серії ОІА № 693834, ОСОБА_1 є власником транспортного засобу "Chevrolet Lacetti №А353", реєстраційний номер НОМЕР_3(а.с.7).

З свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії ЯНВ № 267499 вбачається, що відповідач ОСОБА_2 є власником транспортного засобу марки ГАЗ 32213 СПГ(мікроавтобус) реєстраційний номер 50318ЕВ/а.с.69/.

З інформації, наданої управлінням державної автоінспекції Макіївського МРЕВ Донецької області вбачається, що згідно комп’ютерного обліку, станом на 25.11.2006 року за ОСОБА_2 зареєстрований транспортний засіб марки ГАЗ 32213СПГ, реєстраційний номер НОМЕР_1/а.с.68/.

З повідомлення Центрально-Міського РВ Макіївського МУ ГУМВС України в Донецькій області від 01.11.2006 року вбачається, що за фактом спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_1 була проведена перевірка, в результаті якої встановлено, що в діях ОСОБА_4 відсутній склад злочину, передбачений ст. 286 КК України в зв"язку з чим, в порушенні кримінальної справи на підставі ст.6 п. " КПК України (1001-05) було відмовлено/а.с.8/.

З постанови про відмову в порушенні кримінальної справи від 24 жовтня 2006 року вбачається, що 16 жовтня 2006 року о 18год.45хв. в м. Макіївці по вул. Леніна сталася дорожньо-транспортна пригода, за результатами перевірки якої було встановлено, що з боку центру міста у напрямку Залізничного вокзалу в м. Макіївці рухався мікроавтобус ГАЗ 32213 державний номерний знак НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_4, який напроти будинку № 92 по вул. Леніна в м. Макіївці в порушення вимог п. 12.3 Правил дорожнього руху України (1306-2001-п) скоїв наїзд на стоячий у узбіччя дороги автомобіль "Chevrolet Lacetti", реєстраційний номер НОМЕР_2, в якому знаходилась ОСОБА_1, яка отримала тілесні ушкодження. На підставі ст. 6 п.2 КПК України в порушені кримінальної справи відносно ОСОБА_4 було відмовлено (а.с.9).

З довідки травмпункту Макіївської міської лікарні № 1 вбачається, що ОСОБА_1 17.10.2006 року о 10год.50хв. відвідала травмпункт Макіївської міської лікарні № 1 та їй був встановлений діагноз: забиття м’яких тканин голови, астеноневротичний синдром /а.с.23/.

Згідно висновку спеціаліста експертного автотоварознавчого дослідження №10/10 від 30 жовтня 2006 року, вартість матеріальної шкоди, що еквівалентно вартості ремонтних робіт, запчастин(з урахуванням їх зношення), використаних матеріалів, та втрати товарної вартості автомобілю марки Chevrolet Lacetti, 5-дв, унів., дв 1,8 DOHC, реєстраційний номер НОМЕР_2, ідентифікаційний номер кузову KL1NA353E5K143051, що належить ОСОБА_1, на момент проведення дослідження складає 10495,84грн./а.с.10-19/.

Згідно до вимог ч.2-5 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі /право власності, інше речове право, договір підряду, оренди, тощо/ володіє транспортним засобом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Особа, яка неправомірно заволоділа транспортним засобом, механізмом, іншим об"єктом, завдала шкоди діяльністю щодо його використання, зберігання або утримання, зобов"язана відшкодувати її на загальних підставах. Якщо неправомірному заволодінню іншою особою транспортним засобом, механізмом, іншим об"єктом сприяла недбалість її власника (володільця), шкода завдана діяльністю щодо його використання, зберігання або утримання, відшкодовується ними спільно, у частці, яка визначається за рішенням суду з урахуванням обставин, що мають істотне значення. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого .

Як встановлено в судовому засіданні і підтверджено протоколом с АА № 674408 про адміністративне правопорушення від 16 жовтня 2006 року, що мається в матеріалі про відмову в порушенні кримінальної справи, ОСОБА_4 під час скоєння ДТП керував транспортним засобом марки ГАЗ 32213СПГ реєстраційний номер 50318ЕВ не маючи при себе тимчасового реєстраційного талону, при відсутності у транспортному засобі його власника.

Як встановлено в судовому засіданні, відповідач ОСОБА_2 на час скоєння дорожньо - транспортної пригоди був власником транспортного марки ГАЗ 32213СПГ, реєстраційний номер НОМЕР_1, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію вказаного транспортного засобу та інформацією наданою ДАІ Макіївського МРЕВ Донецької області. Зазначеним автомобілем під час скоєння ДТП керував ОСОБА_4, якому автомобіль раніше був переданий 3-ою особою ОСОБА_5, оскільки, як пояснив останній, ОСОБА_4 фактично працював у нього та нетривалий період часу виконував обов"язки водія по перевезенню пасажирів.

З відповіді КГО "Госпрозрахункова контрольно-диспетчерська служба"від 26.10.2010 року вбачається, що у жовтні місяці 2006 року мікроавтобус держ. номер НОМЕР_1 здійснював перевезення пасажирів міським автобусним маршрутом загального користування № 19 "АС Плеханівська-Молокозавод"відповідно до договору на перевезення пасажирів укладеним з приватним підприємцем ОСОБА_5М./а.с.141/.

Згідно постанови про відмову в порушенні кримінальної справи від 30.04.2007 року, яка мається в матеріалі про відмову в порушенні кримінальної справи за заявою ОСОБА_5, за результатами перевірки, проведеної за заявою ОСОБА_5 щодо притягнення до кримінальної відповідальності ОСОБА_4, який 16.10.2006 року приблизно о 6год. 30хв. незаконно заволодів автомобілем Газель, державний номер 50318ЕВ було встановлено, що ОСОБА_4 у 2006 році працював на вказаному автомобілі, володільцем якого є ОСОБА_5. 16.10.2010 року приблизно 0 6год.30хв. ОСОБА_4 взяв автомобіль зі стоянки та направився до себе додому займатися господарством. Знаходячись приблизно о 15год. в районі 22лінії по вул. Леніна на автомобілі Газель, ОСОБА_4 зачепив автомобіль "Шевролет-Лачетті", після чого був складений протокол. При відібранні пояснень у ОСОБА_4 було встановлено, що він неодноразово просив прийняти його на роботу в ПП "Маричев", але останній йому відмовляв. За наслідками перевірки в порушенні кримінальної справи за ст. 289 КК України було відмовлено.

З письмових пояснень ОСОБА_4, наданих ним при проведенні перевірки за заявою ОСОБА_5 на ім."я начальника Кіровського РВ Макіївського МУ ГУМВС України в Донецькій області, вбачається, що він стверджував про те, що у 2006 році працював водієм маршруту № 19 у ОСОБА_5, але офіційно не був у нього працевлаштований. 16.10.2006 року приблизно о 15год. він рухався на автомобілі Газель дер. № 50318ЕВ по своїм особистим справам та в районі 22 лінії по вул. Леніна, зачепив автомобіль ОСОБА_1. Він неодноразово просив ОСОБА_5 оформити його на роботу офіційно, але він йому відмовляв.

Аналізуючи надані по справі докази, у їх сукупності, суд приходить до переконання, що ОСОБА_4 16.10.2006 року неправомірно заволодів транспортнім засобом Газель, реєстраційний номер 50318ЕВ, оскільки в цей день він не працював на маршруті № 19, а використовував автомобіль у своїх особистих цілях, що ним особисто було визнано в наданих при проведенні перевірки вище вказаних письмових поясненнях. Доказів того, що ОСОБА_5 надав дозвіл ОСОБА_4 використовувати зазначений автомобіль у своїх особистих цілях суду не було надано.

Відповідно до ст. 10, 11 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень. Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Позивачка ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, як власника джерела підвищеної небезпеки і просила суд стягнути заподіяну їй матеріальну та моральну шкоду саме з цієї особи і жодних вимог до ОСОБА_5 та ОСОБА_4 нею не були заявлені. При цьому, суд враховує, що відповідно до вимог ч.1 ст. 33 ЦПК України суд може замінити первісного відповідача належним відповідачем, якщо позов пред"явлено не до тієї особи, яка має відповідати за позовом, лише за клопотанням позивача. Але, в судовому засіданні позивачкою ОСОБА_1 клопотання про заміну первісного відповідача належним відповідачем не було заявлено.