Першотравневий районний суд м.Чернівців
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08.07.2011 Справа № 2-70//11
( Додатково див. постанову Верховного суду України (rs24068101) )
Першотравневий районний суд м.Чернівців
в складі:
головуючого судді Марчук В. Т.
при секретарях Наконечній О.Ф., Вольській О.В.,
Одовічен Я.В., Токар Д.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Чернівці цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дефіс" про стягнення безпідставно набутих грошових коштів в розмірі 60525 грн. 22 коп.,-
ВСТАНОВИВ:
Позивач ОСОБА_3 звернувся до суду з вказаним вище позовом до ТОВ "Дефіс" про стягнення безпідставно набутих грошових коштів в розмірі 60525 грн. 22 коп.
Посилався на те, що 01.02.2006 року він був прийнятий на роботу до ТОВ "Дефіс" на посаду торгового агента у відділі маркетингу та збуту та було укладено з ним договір про майнову відповідальність працівника за передані йому під звіт цінності.
Його функціональні обов'язки були викладені в посадовій інструкції торгового агента, з якою він був ознайомлений, але фактично торгові агенти на підприємстві, в тому числі і він, займались тим, що перевозили з належних відповідачеві торговельних точок готівкові кошти, які були отримані за реалізацію товару.
17.04.2008 року близько 15 год. 50 хв. на автошляху сполученням Чернівці-Молодія в с.Молодія Глибоцького району Чернівецької області невідомі особи незаконно проникли в належний йому автомобіль марки "Рено Меган", на якому він виїжджав до торговельних точок області для отримання грошей за реалізовану продукцію, з якого викрали кошти в сумі 61398,26 грн., що належали ТОВ "Дефіс", та коштів в сумі 12000 грн., що належали йому особисто.
Після скоєння злочину, він одразу ж доповів про це керівництву підприємства. По прибутті в офіс ТОВ "Дефіс", комерційний директор товариства ОСОБА_4 в категоричній формі почав вимагати у нього відшкодування заподіяних крадіжкою збитків, а саме грошей в сумі 60000 грн.
При цьому, комерційний директор посилався на те, що ним був укладений з підприємством договір про матеріальну відповідальність, а готівкові кошти були викрадені під час їхнього перевезення саме ним.
Комерційний директор попередив, що в разі його відмови відшкодувати збитки підприємства, що були заподіяні крадіжкою, він негайно буде звільнений з роботи і в будь-якому випадку з нього буде стягнута матеріальна шкода, якої зазнало ТОВ "Дефіс" в результаті викрадення у нього готівкових коштів.
18.04.2008 року комерційний директор ТОВ "Дефіс" ОСОБА_4 наполегливо запропонував підписати договір безпроцентної позики, який дасть йому можливість розрахуватись з підприємством протягом більш тривалого часу, що не завдасть істотної шкоди його матеріальному становищу.
Ознайомившись з текстом договору, він відмовився його одразу підписувати, оскільки в ньому нічого не було вказано про те, що така позика надається з метою відшкодування збитків, нанесених третіми особами шляхом викрадення у нього коштів, що належать ТОВ "Дефіс". Однак, в подальшому, на його вимогу, таке формулювання було внесено до положень договору.
Перебуваючи в безвихідній ситуації, він змушений був підписати договір безпроцентної позики №07/08 від 18.04.2008 року.
Згодом, проаналізувавши ситуацію, що склалася, він вирішив не отримувати готівку за укладеним договором, а здійснювати платежі відповідачеві за рахунок власних заощаджень, продажу належного йому майна, а також коштів, наданих йому безповоротно його близькими знайомими та родичами. Тим більше, керівництво підприємства не вимагало від нього реального отримання готівки в сумі 60000 гривень, оскільки не повідомляло його про те, що сума позики підготовлена до передачі, та фактично і не передало йому суму позики протягом 2 днів з моменту підписання договору.
За рахунок власних, не позичених у відповідача коштів, він в період з травня 2008 року по березень 2009 року вніс до каси ТОВ "Дефіс" грошові кошти в сумі 60525,22 грн.
Таким чином, грошові кошти насправді не були одержані ним від позикодавця, а тому договір безпроцентної позики №07/08 від 18.04.2008 року вважає неукладеним та таким, який не породжує для сторін виникнення за ним будь-яких цивільних прав та обов’язків.
Вважає, що ТОВ "Дефіс" не мало законних підстав вимагати у нього відшкодування збитків, заподіяних крадіжкою, яку вчинили невідомі до цього часу особи. А отже, отримані від нього кошти в сумі 60525,22 грн. в рахунок відшкодування таких збитків, повинні бути йому повернуті як такі, що набуті без достатньої правової підстави.
Після звільнення з ТОВ "Дефіс", він неодноразово звертався до директора підприємства з вимогою повернення безпідставно сплачених ним грошових коштів в сумі 60525,22 грн., пояснюючи при цьому, що вказані кошти отримані відповідачем без будь-якої првової підстави. Однак, на вказані вимоги він отримував категоричну відмову.
Просив стягнути з ТОВ "Дефіс" на його користь безпідставно набуті грошові кошти в сумі 60525 грн. 22 коп. та судові витрати у вигляді судового збору та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
Позивач ОСОБА_3 та його представник ОСОБА_5 в судовому засіданні позов підтримали в повному об’ємі та підтвердили викладені в позовній заяві обставини.
Представники відповідача ОСОБА_6 та ОСОБА_7 в судовому засіданні позов не визнали та просили в його задоволенні відмовити з підстав, зазначених ними в письмових запереченнях на позов. Крім того, вважають, що позов ОСОБА_3 не підлягає задоволенню і з тих підстав, що договори позики та видаткові касові ордери недійсними не визнавались іостанній таких вимог не заявляв.
Суд, заслухавши пояснення всіх учасників процесу, покази допитаних в судовому засіданні свідків, дослідивши матеріали зупиненої провадженням кримінальної справи №Е-080084, порушеної по ст. 185 ч.4 КК України по факту крадіжки грошових коштів, та письмові докази по даній цивільній справі, вважає, що заявлені ОСОБА_3 позовні вимоги є обгрунтованими і підлягають задоволенню в повному об’ємі, виходячи з наступних підстав:
Так, судом встановлено, що згідно наказу генерального директора ТОВ "Дефіс" від 01.02.2006 року №17-пр позивача ОСОБА_3 було прийнято на роботу до ТОВ "Дефіс" у відділ маркетингу та збуту торговим агентом з 01.02.2006 року (а.с.8-9).
Цього ж числа, між ТОВ "Дефіс" та ОСОБА_3 було укладено договір про майнову відповідальність працівника за передані йому під звіт цінності та ознайомлено позивача з посадовою інструкцією торгового агента ТОВ "Дефіс" (а.с.10-12).
Окрім функціональних обов’язків, визначених вказаною вище посадовою інструкцією, на торгових агентів ТОВ "Дефіс", в тому числі і на позивача ОСОБА_3, було також покладено обов’язок отримання грошових коштів від клієнтів ТОВ "Дефіс" за поставлений товар та внесення вказаних грошових коштів у касу товариства.
Наведене підтверджується листами ПП ОСОБА_8 від 16.04.2010 року та Стрілецько-Кутського ССТ від 18.04.2010 року (а.с.77-78), а також показами в судовому засіданні допитаного в якості свідка позивача ОСОБА_3, а також показами свідків ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_11
17.04.2008 року близько 15 год. 50 хв. на автошляху сполученням Чернівці-Молодія, в с.Молодія Глибоцького району Чернівецької області невідомі особи незаконно проникли в належний ОСОБА_3 автомобіль марки "Рено Меган" д.н.НОМЕР_1, на якому позивач виїжджав до клієнтів ТОВ "Дефіс" для отримання грошей за реалізовану продукцію, звідки здійснили крадіжку коштів в сумі 61398,26 грн., що належали ТОВ "Дефіс", та коштів в сумі 12000 грн., що належали ОСОБА_3
По вказаному факту крадіжки грошових коштів, 10.07.2008 року органом дізнання Глибоцького РВ УМВС України в Чернівецькій області було порушено кримінальну справу за ст. 185 ч.4 КК України (а.с.1 к/с).
В ході досудового слідства по даній кримінальній справі, 16.07.2008 року в якості свідка був допитаний генеральний директор ТОВ "Дефіс" ОСОБА_12, який, будучи попередженим про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих показів, стверджував, що викрадені 17.04.2008 року з автомобіля марки "Рено Меган" д.н.НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_3 грошові кошти в сумі 61398 грн. 26 коп. належать ТОВ "Дефіс" і цією крадіжкою на вказану суму товариству спричинена матеріальна шкода (а.с.27 к/с).
Цього ж числа, генеральним директором ТОВ "Дефіс" ОСОБА_12 було видано доручення на ім’я начальника юридичного відділу ТОВ "Дефіс" ОСОБА_7 представляти інтереси ТОВ "Дефіс" на досудовому слідстві по вказаній вище кримінальній справі (а.с.26 к/с).
Постановою органу дізнання Глибоцького РВ УМВС України в Чернівецькій області від 16.07.2008 року ТОВ "Дефіс" в особі ОСОБА_7 визнано цивільним позивачем по зазначеній вище кримінальній справі (а.с.25 к/с).
Крім цього, представниками ТОВ "Дефіс" органу дізнання було надано реєстр накладних, за якими торговий агент ОСОБА_3 отримав гроші у клієнтів ТОВ "Дефіс", та які в подальшому були викрадені (а.с.28-30 к/с).
Таким чином, дослідженими в судовому засіданні наведеними вище матеріалами кримінальної справи з достовірністю встановлено, що викрадені 17.04.2008 року з автомобіля позивача грошові кошти в сумі 61398 грн. 26 коп. належали саме ТОВ "Дефіс".
Суд не бере до уваги покази допитаного в судовому засіданні в якості свідка генерального директора ТОВ "Дефіс" ОСОБА_12 з приводу того, що викрадені 17.04.2008 року з автомобіля позивача грошові кошти в сумі 61398 грн. 26 коп. не належали ТОВ "Дефіс", оскільки такі покази є завідомо неправдивими і суперечать наведеним вище матеріалам кримінальної справи, постанова про порушення якої в установленому законом порядку не оскаржувалась, а тому є чинною.
Суд вважає, що дані в судовому засіданні свідком ОСОБА_12 неправдиві покази спрямовані на виправдання вчинених керівництвом ТОВ "Дефіс" дій щодо безпідставного стягнення з позивача грошових коштів в рахунок відшкодування шкоди, спричиненої злочином, вчиненим невстановленою особою.
З метою відшкодування збитків, завданих третіми особами шляхом викрадення з автомобіля позивача грошових коштів, що належали ТОВ "Дефіс", 18.04.2008 року з ініціативи керівництва ТОВ "Дефіс", між вказаним товариством в особі генерального директора ОСОБА_12 та позивачем ОСОБА_3 було укладено договір безпроцентної позики №07/08 на суму 60000 грн. (а.с.129).
Оскільки у вказаному вище договорі не містилось положень, які б свідчили про надання позики позивачу ОСОБА_3 саме з метою відшкодування останнім збитків, завданих третіми особами шляхом викрадення з автомобіля позивача грошових коштів, що належали ТОВ "Дефіс", того ж дня, тобто 18.04.2008 року, на вимогу ОСОБА_3, між позивачем та ТОВ "Дефіс" в особі генерального директора ОСОБА_12 було укладено договір безпроцентної позики №07/08 (а.с.130).
Згідно умов вказаного договору безпроцентної позики, ТОВ "Дефіс" зобов’язалось протягом 2-х днів з моменту підписання договору надати позивачу ОСОБА_3 безпроцентну позику в сумі 60000 грн. на строк з 18.04.2008 року по 31.12.2008 року метою відшкодування збитків, завданих третіми особами шляхом викрадення з автомобіля позивача ОСОБА_3 грошових коштів, що належали ТОВ "Дефіс".
Як вбачається із видаткового касового ордеру №303 від 18.04.2008 року, вказані грошові кошти в сумі 60000 грн. ніби-то були отримані під розпис позивачем ОСОБА_3 (а.с.131).
Разом з тим, як встановлено судом, зазначений вище предмет позики, а саме гроші в сумі 60000 грн., позикодавцем, тобто ТОВ "Дефіс", позичальнику, тобто ОСОБА_3, не передавався і останнім не отримувався.
Наведені обставини підтверджуються показами допитаного в суді в якості свідка позивача ОСОБА_3 та свідка ОСОБА_9; висновком судової почеркознавчої експертизи №1071 від 13.08.2010 року, згідно якого підпис в графі "Позичальник" в договорах безпроцентної позики №07/08 від 18.04.2008 року виконані ОСОБА_3 (а.с.152-156), а також висновоком судової почеркознавчої експертизи №3170 від 13.12.2010 року, згідно якого підпис від імені ОСОБА_3, розташований після слова "Підпис" на видатковому касовому ордері №303 від 18.04.2008 року, виконаний не ОСОБА_3, а іншою особою (а.с.169-171).
При цьому, судом встановлено, що в період часу з травня 2008 року по березень 2009 року позивачем ОСОБА_3 за рахунок власних, не позичених у відповідача коштів, було внесено до каси ТОВ "Дефіс" грошові кошти в сумі 60525,22 грн., що підтверджується дослідженими в судовому засіданні фіскальними чеками, виданими ТОВ "Дефіс" (а.с.31-32).
Суд не бере до уваги висновок судової почеркознавчої експертизи №3170 від 13.12.2010 року про те, що підпис від імені ОСОБА_3, розташований після слова "Підпис" на видатковому касовому ордері №303 від 18.04.2008 року, виконаний ОСОБА_9, виходячи з наступного:
Так, в ухвалі суду про призначення судової почеркознавчої експертизи від 09.09.2010 року судом не ставилось перед експертами для вирішення питання з приводу того, чи належить ОСОБА_9 підпис, розташований після слова "Підпис" на видатковому касовому ордері №303 від 18.04.2008 року, і зразки підписів останньої експертам для дослідження судом не надавались.
Наведене свідчить про те, що експерт при проведенні вказаної експертизи вийшов за межі кола своїх повноважень, визначених ухвалою суду від 09.09.2010 року, та кола поставлених судом перед ним для вирішення питань.
Крім того, суд не бере до уваги висновок експертизи в цій частині, оскільки ОСОБА_9 не є однією із сторін чи третьою особою по даній цивільній справі.
За таких обставин, суд вважає, що висновок судової почеркознавчої експертизи №3170 від 13.12.2010 року в цій частині не є доказом на підтвердження чи спростування заявлених ОСОБА_3 позовних вимог.
Суд також не бере до уваги висновки судової почеркознавчої експертизи №1071 від 13.08.2010 року щодо належності підписів в рядку "Підпис" у видатковому касовому ордері №253 від 03.04.2008 року та в графі "Позичальник" в договорі безпроцентної позики №06/08 від 03.04.2008 року, оскільки вказані письмові документи та виниклі на їх підставі правовідносини не являються предметом спору по даній цивільній справі.
Відповідно до вимог ч.1 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберігала його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов’язана повернути потерпілому це майно.
Згідно ч.2 ст. 1212 ЦК України положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Оскільки судом встановлено, що позивач ОСОБА_3 грошових коштів за договором безпроцентної позики №07/08 від 18.04.2008 року не отримував, сплативши при цьому за вказаним договором в касу ТОВ "Дефіс" власні, не позичені у відповідача, грошові кошти в сумі 60525,22 грн. в рахунок відшкодування збитків, завданих вчиненою невстановленими особами крадіжкою, суд вважає, що ТОВ "Дефіс" без достатньої правової підстави набуло зазначені вище сплачені позивачем грошові кошти.
За таких обставин, суд приходить до обгрунтованого висновку, що вказані грошові кошти в сумі 60525,22 грн., як безпідставно набуте майно, підлягають стягненню з ТОВ "Дефіс" на користь позивача ОСОБА_3 в повному об’ємі.
Оскільки рішення ухвалено на користь позивача ОСОБА_3, суд вважає, що судові витрати, понесені останнім у зв’язку із зверненням до суду з даним позовом, у відповідності до вимог ч.1 ст. 88 ЦПК України, підлягають стягненню з відповідача на його користь в повному об’ємі.
Суд вважає необгрунтованими доводи в судовому засіданні представників відповідача з приводу того, що гроші в сумі 60000 грн. були отримані в касі ТОВ "Дефіс" ОСОБА_9, яка перебуває у фактичних шлюбних відносинах з ОСОБА_3, а тому мала право отримувати вказані грошові кошти, оскільки не надали суду будь-яких належних і допустимих доказів на підтвердження вказаних обставин.
Суд не бере до уваги покази допитаних в судовому засіданні в якості свідків ОСОБА_13, ОСОБА_14 та ОСОБА_4 з приводу обставин, які, на думку представників відповідача, підтверджують необгрунтованість заявлених позовних вимог, оскільки такі покази не відповідають дійсним обставинам справи та суперечать наведеним вище дослідженим судом доказам по справі.
Керуючись ст.ст. 15, 16, 386, 387, 1046, 1051, 1212 ЦК України, ст.ст. 3, 10, 11, 58, 60, 61, 64, 79, 81, 83, 88, 208, 209, 212- 215, 218, 294 ЦПК України, суд,-
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Дефіс" на користь ОСОБА_3 безпідставно набуті грошові кошти в розмірі 60525 грн. 22 коп. та судові витрати в розмірі 2873 грн. 25 коп., а всього 63398 грн. 47 коп.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя Першотравневого районного суду м.Чернівці
Марчук В. Т.