Київський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого – судді Попрас В.О.,

при секретарі - Бутиріної О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності, визнання особу такою, що втратила право власності, -

Позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, якій в ході судового розгляду справи уточнила та просить суд припинити право власності на квартиру АДРЕСА_1 за ОСОБА_2 та визнати за позивачкою ОСОБА_1 право власності на квартиру АДРЕСА_1 в порядку звернення стягнення на предмет іпотеки. В обґрунтування позову позивачка посилається на те, що 27.04.2007 р. між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено договір позики № 1 про передачу відповідачці 97500 грн., що на момент укладання договору складало еквівалент 19500 доларів США за курсом НБУ з терміном повернення позики до 27.11.2007 року. Між позивачкою та відповідачкою 29.05.2007 р. було укладено договір № 1 про внесення змін до договору позики грошей від 27.04.2007 р., відповідно до якого позивачка додатково надала відповідачці у позику ще 43834 грн., тому загальна сума позики склала 141334 грн., з терміном повернення до 27.11.2007 р. 17 грудня 2007 року між позивачкою та відповідачкою було укладено договір № 2 про внесення змін до договору позики грошей від 27.04.2007 р., відповідно до якого відповідачка повинен повернути позивачці суму позики у розмірі 141334 грн. до 27.11.2008 р. В договорі вказано, що на момент 17.12.2007 р. розмір позики дорівнює 28180 доларів США за курсом НБУ. В забезпечення виконання зобов’язань між позивачем та відповідачем 27.04.2007 р. було укладено договір іпотеки, який був зареєстрований в державному реєстрі правочинів. 29.05.2007 р. між сторонами було укладено договір № 1 про внесення змін до договору іпотеки від 27.04.2007 р., відповідно до якого зазначено, що загальна сума зобов’язання відповідача перед позивачем склала 141334 грн., що на момент договір № 1 від 29.05.2007 р. зареєстрований в державному реєстрі правочинів. Відповідно до договору іпотеки, в забезпечення своєчасного повернення суми позики по договору № 1 від 27.04.2007 р., відшкодуванню можливих збитків, відповідач передала в іпотеку позивачу належну їй на праві власності квартиру АДРЕСА_1, яка належить їй на праві власності відповідно до свідоцтва про право власності на житло № 386 від 26.02.1994 р. та свідоцтва про право на спадщину за законом. Вартість квартири відповідно до договору іпотеки на момент 27.04.2007 р. склала 170000 грн. Пунктом 11 договору іпотеки обумовлено, що в разі невиконання іпотекодавцем взятих на себе зобов’язань за договором позики від 27.04.2007 р. право власності на предмет іпотеки в повному обсязі по цьому договору переходить до іпотекодержателя. Іпотекодержатель вправі на свій розсуд задовольнити свої вимоги за рахунок предмету іпотеки іншим способом, що передбачений розділом V Закону України "Про іпотеку" (898-15) . Відповідно до ст. 35 Закону України "Про іпотеку" 13.08.2008 р. позивачем на адресу відповідача було направлено листа про порушення ним зобов’язання та умов іпотечного договору, та викладено письмову вимогу позивача про усунення порушення. Відповідач на вказане звернення не прореагував, продовжує порушувати договірні зобов’язання. Відповідно до ст. 33 Закону України "Про іпотеку" у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов’язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов’язаннями шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки та на підставі ст. 37 Закону України "Про іпотеку" задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки.

В судовому засіданні представники позивачки позов підтримали, відповідачка ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилася, про час і місце судового засідання повідомлена у встановленому порядку. Враховуючи, що в справі є достатні матеріали про права і взаємовідносини сторін, відповідачка належним чином повідомлена про місце і час судового засідання, представники позивачки не заперечує проти розгляду справи у відсутності відповідачки та ухваленні заочного рішення на підставі наявних у справі доказів, суд розглядає справу у відсутність відповідачки ОСОБА_2 відповідно до ст.ст. 224, 225 ЦПК України.

Суд, вислухавши представників позивачки, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом установлені такі факти і відповідні їм правовідносини.

Відповідачка ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого 26.02.1994 р. Комісією по приватизації житлового фонду заводу "ФЕД"м. Харкова, розпорядження № 386, свідоцтва про право на спадщину за законом, посвідченого 31.10.2000 р. Восьмою ХДНК, за реєстровим № 2-1550, є власником квартири АДРЕСА_1.

27 квітня 2007 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено договір позики №1, згідно якого ОСОБА_2 отримала від ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі 97500 грн., що на момент укладання договору за курсом НБУ складало еквівалент 19500 доларів США з терміном повернення до 27.11.2007 р.

27.04.2007 р. між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено договір іпотеки, відповідно до якого в забезпечення своєчасного повернення отриманої по договору позики від 27.04.2007 р. суми, а також відшкодування можливих збитків, ОСОБА_2 передає ОСОБА_1 належну їй на праві приватної власності квартиру АДРЕСА_1. Вартість квартири відповідно до договору на 27.04.2007 р. склала 170000 грн.

29.05.2007 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено договір № 1 про внесення змін до договору позики грошей від 27.04.2007 р., відповідно до якого ОСОБА_1 додаткового надала ОСОБА_2 позику у розмірі 43834 грн., загальна сума позики склала 141334 грн. з терміном повернення до 27.11.2007 р.

17.12.2007 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено договір № 2 про внесення змін до договору позики грошей від 27.04.2007 р., відповідно до якого ОСОБА_2 повинна повернути ОСОБА_1 суму позики у розмірі 141334 грн. до 27.11.2008 р., розмір позики дорівнює 28180 доларів США за курсом НБУ.

Згідно ст. 1049 ЦК України позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику у строк та порядку, що встановлені договором.

У відповідність зі ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Статтею 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов’язанні встановлено строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідачкою ОСОБА_2 не надано суду доказів, підтверджуючих виконання грошового зобов’язання та повернення позики у розмірі 141334 грн., тому суд визнає, що відповідачка ОСОБА_2 не виконала свої грошові зобов’язання перед позивачкою ОСОБА_1

Відповідно ст. 37 Закону України "Про іпотеку" іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Договір про задоволення вимог іпотекодержателя, який передбачає передачу іпотедержателю право власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов’язання, є правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки.

У відповідність до п.п. 10, 11 договору іпотеки від 27.04.2007 р., укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, іпотекодержатель набуває право звернення стягнення боргу на предмет іпотеки в разі невиконання іпотекодавцем взятих на себе зобов’язань за договором позики. В разі невиконання іпотекодавцем взятих на себе зобов’язань за договором позики від 27.04.2007 р., право власності на предмет іпотеки в повному обсязі по цьому договору переходить до іпотекодержателя. Іпотекодержатель вправі на свій розсуд задовольнити свої вимоги за рахунок предмету іпотеки іншим способом, що передбачений розділом V Законом України "Про іпотеку" (898-15) .

Згідно ст. 611 ЦК України у разі порушення стороною зобов’язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачкою проведено розрахунок суми боргу з урахуванням інфляційних втрат станом на 16.10.2010 р. та трьох процентів річних станом на 16.11.2010 р., згідно якого сума боргу відповідачки перед позивачкою складає 179038,24 грн.

Згідно ст. 346 ЦК України право власності припиняється у разі звернення стягнення на майно за зобов’язаннями власника.

Відповідно до ст. 33 Закону України "Про іпотеку" у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов’язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов’язаннями шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки та на підставі ст. 37 Закону України "Про іпотеку" задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки.

Частиною 1 статті 37 Закону України "Про іпотеку" передбачено, що іпотекодержатель може задовольнити забезпеченою іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договорі про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі.

Приймаючи до уваги викладене, суд вважає що слід припинити право власності відповідачки ОСОБА_2 на квартиру АДРЕСА_1, в зв’язку з невиконанням ОСОБА_2 грошового зобов’язання від 27.04.2007 р., забезпеченого договором іпотеки від 27.04.2007 р., та визнати за ОСОБА_1 право власності на предмет іпотеки - квартиру АДРЕСА_1 в порядку звернення стягнення на предмет іпотеки.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 212, 213, 215, 224- 226 ЦПК України, ст.ст. 346, 526, 530, 611, 1049 ЦК України, ст. 37 Закону України "Про іпотеку", суд, -

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Припинити право власності ОСОБА_2 на квартиру АДРЕСА_1.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на квартиру АДРЕСА_1 в порядку звернення стягнення на предмет іпотеки.

Заочне рішення суду може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача про перегляд заочного рішення, яка може бути подана до суду протягом десяти днів з дня отримання його копії.

рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.