розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства "Ересте Банк" в особі Кіровоградського відділення № 1 ПАТ "Ересте Банк", приватного нотаріуса Кіровоградського міського нотаріального округу ОСОБА_3, треті особи: ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 Захарівна ДП "Інформаційний центр" про визнання недійсним кредитного договору, визнання недійсним договору іпотеки та договорів поруки, виключення з Державного реєстру іпотек та Єдиного державного реєстру заборон відчуження об"єктів нерухомого майна запису про державну реєстрацію іпотеки та заборони відчуження нерухомого майна, -

Позивач звернувся в суд із вищезазначеним позовом, мотивуючи свій позов тим, що 17.08.2007 року між ним та відповідачем був укладений кредитний договір № 014/0456/81/04077, згідно якого він отримав кошти в сумі 410 000,00 доларів США.

Відповідно до умов п. 1.1 даного договору банк надав кредитні кошти шляхом видачі траншів у вигляді готівки через касу для фінансування добудови житлового будинку, строк користування кредитними коштами до 16 серпня 2017 року зі сплатою 12,5% річних, графік погашення платежів визначався в додатку № 1 до договору.

За умовами п. 3.6 договору забезпеченням виконання зобов"язань, що витікають з умов кредитного договору, між позивачем та банком є іпотека чотирьохкімнатної квартири АДРЕСА_1, загальною площею 226,0 кв.м та чотирьохкімнатної квартири АДРЕСА_2, загальною площею 227,6 кв.м, а також порука фізичних осіб – ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_5 з якими були укладені договори: іпотеки № 014/0456/81/

04077/03 від 17.08.2007 року, № 014/0456/81/04077/2 від 17.08.2007 року, № 014/0456/81/0477/3 від 25.03.2010 року, № 014/0456/81/04077/4 від 25.03.2010 року.

Для проведення розрахунків по вказаному договору за його заявою був відкритий поточний валютний рахунок № 2620.5.2502 в доларах США і вносились кошти в іноземній валюті.

При укладенні даної угоди працівники банку не повідомили його про те, чи має дане відділення банку індивідуальну ліцензію Національного банку України, яка передбачена вимогами Декрету Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" (15-93) і яка б дозволяла використовувати йому іноземну валюту, як засіб платежу, при виконання своїх зобов"язань за кредитним договором.

Скориставшись своїм правом на отримання інформації та звернувшись з відповідним запитом отримав відповідь НБУ, що відділення "Ересте Банку", що діють на території міста Кіровограда не отримували індивідуальну ліцензію Національного банку України, яка передбачена вимогами Декрету Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" (15-93) і яка б дозволяла використовувати йому іноземну валюту, як засіб платежу при виконанні своїх зобов"язань за кредитним договором.

З цих підстав вважає, що кредитний договір від 17.08.2007 року є недійсним з моменту його укладення.

Недійсність основного кредитного зобов"язання тягне за собою недійсність вищезазначених договорів іпотеки та поруки, оскільки ними порушуються права позивача, як сторони недійсного забезпечувального зобов"язання і він несе ризик позбавлення його права власності на належне йому майно.

Посилаючись на норми діючого законодавства просив суд: задовольнити його позовні вимоги та визнати недійсним кредитний договір № 014/045/81/04077 від 17.08.2007 року, укладений між Публічним акціонерним товариством "Ересте Банк" та ОСОБА_2, визнати недійсним договір іпотеки № 014/0456/81/04077/03 від 17.08.2007 року, визнати недійсними договори поруки № 014/0456/81/04077/3 від 25.03.2010 року, укладений між ОСОБА_6 та Публічним акціонерним товариством "Ересте Банк", № 014/6456/81/04077/4 від 25.03.2010 року, укладений між ОСОБА_4 та Публічним акціонерним товариством "Ересте Банк", № 014/6456/81/04077/2 від 25.03.2010 року, укладений між ОСОБА_5 та Публічним акціонерним товариством "Ересте Банк". В порядку застосування недійсності кредитного договору просив виключити з державного реєстру іпотек договір іпотеки, зареєстрований за № 1747 від 17.08.2007 року та з Єдиного державного реєстру заборон відчуження об"єктів нерухомого майна запис про державну реєстрацію іпотеки та заборони відчуження нерухомого майна за № 5508744 від 17.08.2007 року.

Позивачем уточнювались позовні вимоги і відповідно до уточнень від 24.05.2011 року він просить, крім вищезазначених позовних вимог, зобов"язати відповідача подати приватному нотаріусу довідку про відсутність його кредитних зобов"язань перед банком за вищезазначеним кредитним договором та зобов"язати приватного нотаріуса внести до Єдиного реєстру заборон і відчужень об"єктів нерухомого майна інформацію про вилучення запису про іпотеку за № 5508744 від 17.08.2007 року, відповідно до уточнено до позовних вимог від 08.06.2011 року просить в порядку застосування наслідків недійсності кредитного договору зобов"язати сторони повернути одна одній все, що вони одержали на виконання цього правочину, тобто: зобов"язати банк повернути йому кредитні кошти, сплачені у вигляді відсотків на виконання договору, а він повертає банку кошти, еквівалентні сумі позики на момент розгляду справи.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в позовні та уточненнях до нього, просив його задовольнити.

Представник відповідача – ПАТ "Ересте Банк" в судовому засіданні позов не визнав. Пояснив, що даний кредитний договір укладено між сторонами у відповідності до умов чинного законодавства і він відповідає вимогам діючих законів. Діючим законодавством допускається використання іноземної валюти та укладення договорів в іноземній валюти при наявності банківської ліцензії та тримання відповідного дозволу, який банком отримано НБУ. Посилаючись на обставини, викладені в запереченнях проти позову та наданих поясненнях зазначає, що підстав для визнання даного договору недійсним не має, просить в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Відповідач – приватний нотаріус ОСОБА_3, в судове засідання не з"явилась, про час та місце слухання справи повідомлена, причини неявки суду не сповістила.

Відповідач – представник ДП "Інформаційний центр" в судовому засіданні вирішення даного спору залишив на розсуд суду, пояснив, що відомості в Єдиний державний реєстр вносяться на підставі даних, які були надані приватним нотаріусом.

Третя особа – ОСОБА_6 в судовому засіданні підтримала позов.

Треті особи – ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в судове засідання не з"явились, про час та місце слухання справи повідомлялись, причини неявки суду не сповістили.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача та третьої особи, вивчивши матеріали справи, встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що 17.08.2007 року Відкритим акціонерним товариством "Ересте банк", правонаступником якого з всіма правами та обов"язками є Публічне акціонерне товариство "Ересте Банк", та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір № 014/0456/81/04077, відповідно до п. 1.1 якого кредитор, на положеннях та умовах цього договору, відкриває позичальнику не відновлювальну кредитну лінію у сумі 410 000,00 доларів США, зі строком користування кредитними коштами до 16 серпня 2017 року, зі сплатою 12,5 відсотків річних.

В забезпечення виконання зобов"язань, що витікають з умов кредитного договору, між сторонами були укладені договори: іпотеки № 014/0456/81/04077/03 від 17.08.2007 року, предметом якого є чотирикімнатна квартира № 2, що знаходиться в місті Кіровограді по вулиці Гоголя, 34 і належить на праві власності ОСОБА_2 та внесена до Єдиного реєстру заборон відчуження об"єктів нерухомого майна 17.08.2007 року 17:05:35 за № 5508744 приватним нотаріусом Кіровоградського міського нотаріального округу ОСОБА_3, а також договори поруки фізичних осіб між:

- ОСОБА_4 та банком № 014/0456/81/04077/4 від 25.03.2010 року;

- ОСОБА_6 та банком № 014/0456/81/0477/3 від 25.03.2010 року;

- ОСОБА_5 та банком № 014/0456/81/04077/2 від 17.08.2007 року, за якими поручителі зобов"язались перед кредитором у повному обсязі солідарно відповідати за виконання позичальником зобов"язань, що випливають з укладеного між кредитором і позичальником кредитного договору № 014/0456/81/04077 від 17.08.2007 року та всіх додаткових угод, що були укладені до нього, в тому числі, але не виключно, зобов"язань щодо повернення у встановлений кредитним договором строк суми кредиту, сплати в порядку та строки, визначені кредитним договором, процентів за користування кредитом та/або комісій, можливої неустойки (пені, штрафу), а також зобов"язань щодо відшкодування позичальником витрат кредитора, пов"язаних з пред"явленням вимог і отриманням виконання за кредитним договором, та збитків кредитора, завданих порушенням позичальником своїх обов"язків за кредитним договором.

Відповідно до ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов"язується надати грошові кошти (кредит) позивальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов"язується повернути кредит та сплатити проценти.

Для проведення розрахунків по вказаному договору за заявою ОСОБА_2 був відкритий поточний валютний рахунок № 2620.5.2502 в доларах США та вносились кошти в іноземній валюті, що підтверджується наданими суду копіями квитанцій, де в графі призначення платежу зазначено "внесення готівкових коштів для погашення позики по кредиту ОСОБА_2А.".

Статтею 99 Конституції України встановлено, що грошовою одиницею України є гривня. Конституція України (254к/96-ВР) не встановлює обмежень щодо можливості використання в Україні грошових одиниць іноземних держав.

Відповідно до ст. 192 ЦК України іноземна валюта може використовуватись в Україні у випадку і в порядку, встановленому законом.

Основним законодавчим актом, який регулює правовідносини у сфері валютного регулювання і валютного контролю є Декрет Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" (15-93) (Декрет КМУ).

Відповідно до статті 5 Декрету КМУ (15-93) операції з валютними цінностями здійснюються на підставі генеральних та індивідуальних ліцензій Національного банку України. Операції з валютними цінностями банки мають право здійснювати на підставі генеральної ліцензії на здійснення операцій з валютними цінностями відповідно до п. 2 ст. 5 цього ж Декрету.

Згідно зі статтею 2 Закону України "Про банки і банківську діяльність" кошти – це гроші у національній або іноземній валюті чи їх еквівалент. Статті 47 та 49 цього Закону визначають операції банків із розміщення залучених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик як кредитні операції, незалежно від виду валюти, яка використовується. Вказані операції здійснюються на підставі банківської ліцензії та письмового дозволу.

Відповідно до п. 2.3 Положення про порядок видачі банкам банківських ліцензій, письмових дозволів та ліцензій на виконання окремих операцій, що затверджене Постановою Правління НБУ № 275 від 17.07.2001 року (z0730-01) (зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 21.08.2001 року на № 730/5921) за наявності банківської ліцензії та за умови отримання письмового дозволу Національного банку України банки мають право здійснювати операції з валютними цінностями, серед яких:

- неторговельні операції з валютними цінностями;

- операції з готівковою іноземною валютою (купівля, продаж, обмін), що здійснюються в пунктах обміну іноземної валюти, які працюють на підставі укладених банками агентських договорів з юридичними особами-резидентами;

- ведення рахунків клієнтів (резидентів і нерезидентів) в іноземній валюті та клієнтів-нерезидентів у грошовій одиниці України;

- залучення та розміщення іноземної валюти на валютному ринку України;

- залучення та розміщення іноземної валюти на міжнародних ринках;

- інші операції з валютними цінностями на валютному ринку України.

В судовому засіданні встановлено, що на момент укладення договору між Відкритим акціонерним товариством "Ересте банк", правонаступником якого з всіма правами та обов"язками є Публічне акціонерне товариство "Ересте Банк", та ОСОБА_2 № 014/0456/81/04077 від 17.08.2007 року, банк мав банківську ліцензію № 224, видану Національним банком України 29.05.2007 року на право здійснювати банківські операції, визначені частиною 1 та пунктами 5-11 частини другої статті 47 Закону України "Про банки і банківську діяльність", тобто:

- приймання вкладів (депозитів) від юридичних і фізичних осіб;

- відкриття та ведення поточних рахунків клієнтів і банків-кореспондентів, у тому числі переказ грошових коштів з цих рахунків за допомогою платіжних інструментів та зарахування коштів на них;

- розміщення залучених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик;

- операції за грошовими вимогами, надання гарантій, порук за грошовими зобов"язаннями;

- фінансування під відступлення права грошової вимоги (факторинг) та пов"язане з цим ведення обліку грошових вимог клієнтів до боржників, пред"явлення до сплати грошових вимог від імені клієнтів або від свого імені, а також інші операції, спрямовані на одержання коштів від боржника;

- послуги з відповідального зберігання та надання в оренду сейфів для зберігання цінностей та документів;

- випуск, купівлю, продаж і обслуговування чеків, векселів та інших оборотних платіжних інструментів;

- випуск банківських платіжних карток і здійснення операцій з використанням цих карток;

- надання консультаційних та інформаційних послуг щодо банківських операції.

З наведеного вбачається, що обсяг операцій з валютними цінностями, передбачений вищезазначеною Банківською ліцензією, не передбачав такий вид операцій з валютними цінностями як видача споживчих кредитів в іноземній валюті та використання іноземної валюти в якості платежу за кредитними угодами.

Операції з валютними цінностями, такі як видача споживчих кредитів в іноземній валюті та використання іноземної валюти в якості платежу за кредитними угодами, підлягають ліцензуванню в порядку, передбаченому законодавством, а саме: Декретом Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" (15-93) , Положенням про порядок видачі Національним банком України індивідуальних ліцензій на використання іноземної валюти на території України як засобу платежу, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 14.10.2004 року № 483 (z1429-04) , Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженою постановою НБУ № 492 від 12.11.2003 року (z1172-03) , Правил використання іноземної валюти на території України, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 30.05.2007 року № 200 (z0656-07) .

Право на здійснення операцій з валютними цінностями ВАТ "Ересте Банк" отримав на підставі дозволу № 224-2, виданому Національним банком України 18 вересня 2007 року на право здійснення операцій, визначених пунктами 1-4 частини другої та частиною четвертою статті 47 Закону України "Про банки і банківську діяльність", згідно з додатком до дозволу від 18 вересня 2007 року, яким визначений перелік операції, які має право здійснювати Відкрите акціонерне товариство "Ересте Банк":

1. Операції з валютними цінностями:

- неторговельні операції з валютними цінностями;

- ведення рахунків клієнтів (резидентів та нерезидентів) в іноземній валюті та клієнтів-нерезидентів у грошовій одиниці України;

- ведення кореспондентських рахунків банків (нерезидентів) у грошовій одиниці України;

- відкриття кореспондентських рахунків у банках (нерезидентах) в іноземній валюті та здійснення операції з ними;

- залучення та розміщення іноземної валюти на валютному ринку України;

- залучення та розміщення іноземної валюти на міжнародних ринках;

- інші операції з валютними цінностями на міжнародних ринках.

2. Емісія власних цінних паперів.

3. Організація купівлі та продажу цінних паперів за дорученням клієнта.

4. Здійснення операцій на ринку цінних паперів від свого імені (включаючи андеррайтинг).

5. Перевезення валютних цінностей та інкасація коштів.

6. Операції за дорученням клієнтів або від свого імені:

- з інструментами грошового ринку;

- з інструментами, що базуються на обмінних курсах та відсотках;

- з фінансовими ф"ючерсами та опціонами.

7. Депозитарна діяльність зберігача цінних паперів.

Зважаючи на викладене, суд приходить до висновку, що на момент укладення кредитного договору № 014/0456/81/04077 від 17.08.2007 року у банку були відсутні підстави для вчинення даного правочину.

Відповідно до ч.1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу (435-15) , іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Відповідно до ч.1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою- третьою, п"ятою, та шостою ст. 203 ЦК України.

Стаття 227 ЦК України передбачає, що правочин юридичної особи, вчинений нею без відповідного дозволу (ліцензії), може бути визнаний судом недійсним. Дана норма кореспондується і пунктом 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.2009 року "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" (v0009700-09) , правочин, юридичної особи, вчинений нею без відповідного дозволу (ліцензії), згідно зі статтею 227 ЦК України є оспорюваним.

Вимоги про визнання такого правочину недійсним можуть заявлятись як сторонами правочину, так і будь-якою заінтересованою особою в разі, якщо таким правочином порушено її права чи законні інтереси, а також органами державної влади, які відповідно до закону здійснюють контроль за видом діяльності, яка потребує ліцензування.

Таким чином, суд встановив, що позов ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства "Ересте Банк" доведений в судовому засіданні, вимоги базуються на нормах чинного законодавства і підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно ч.1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов"язані з його недійсністю.

У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов"язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі – відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині повернення сторонам всього, що вони одержали на виконання цього правочину, підлягає задоволенню, тобто позивач має повернути банку суму одержаних ним коштів в розмірі, еквівалентному сумі позики – 410 000,00 доларів США, а банк має повернути позивачеві суму одержаних від позивача відсотків, що на момент розгляду справи складає 76 207,69 доларів США.

Частиною 2 ст. 548 ЦК України визначено, що недійсне зобов"язання не підлягає забезпеченню. Недійсність основного зобов"язання (вимоги) спричиняє недійсність правочину, щодо його забезпечення, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Таким чином, підлягають визнанню недійними укладені на виконання зобов"язань по кредитному договору № 014/0456/81/04077 від 17.08.2007 року укладені договори: іпотеки № 014/0456/81/04077/03 від 17.08.2007 року, предметом якого є чотирикімнатна квартира № 2, що знаходиться в місті Кіровограді по вулиці Гоголя, 34 і належить на праві власності ОСОБА_2 та внесена до Єдиного реєстру заборон відчуження об"єктів нерухомого майна 17.08.2007 року 17:05:35 за № 5508744 приватним нотаріусом Кіровоградського міського нотаріального округу ОСОБА_3, а також договори поруки фізичних осіб між:

- ОСОБА_4 та банком № 014/0456/81/04077/4 від 25.03.2010 року;

- ОСОБА_6 та банком № 014/0456/81/0477/3 від 25.03.2010 року;

- ОСОБА_5 та банком № 014/0456/81/04077/2 від 17.08.2007 року.

Пунктом 2.1 Положення про Єдиний реєстр заборон відчуження об"єктів нерухомого майна, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 09.06.1999 року № 31/5 (z0364-99) передбачено внесення до Реєстру заборон відомостей про накладення (зняття) заборони та арештів на об"єкти нерухомого майна на підставі заяв про реєстрацію (вилучення) обтяження об"єкта нерухомого майна, що подаються, зокрема, судами (крім третейський судів) і слідчими органами - у зв"язку з накладенням ними арешту на об"єкти нерухомого майна (звільнення з-під арешту).

Відомості щодо накладення заборони на об"єкт нерухомого майна: квартиру № 2, що знаходиться по вулиці Гоголя, 34 в м. Кіровограді, внесені до Реєстру заборон приватним нотаріусом ОСОБА_3 в зв"язку з посвідченням договору іпотеки № 1747 від 17.08.2007 року.

Відповідно до ст. 34 Закону України "Про нотаріат", накладення та зняття заборон щодо відчуження нерухомого майна (майнових прав на нерухоме майно) є нотаріальною дією, що вчинюється нотаріусами в порядку, визначеному розділом 26 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 03.03.2004 року № 20/5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 03.03.2004 року за № 283/8882 (z0283-04) . Пункт 253 вказаної Інструкції передбачає, що нотаріус знімає заборону щодо відчуження нерухомого майна (майнових прав на нерухоме майно) і транспортних засобів, що підлягають державній реєстрації за заявою заставодавця (іпотекодавця) у разі визнання рішенням суду договору застави (іпотеки) недійсним. При цьому, зняття заборони щодо відчуження нерухомого майна (майнових прав на нерухоме майно), підлягає обов"язковій реєстрації в Єдиному реєстрі заборон відчужень об"єктів нерухомого майна згідно з положенням.

Таким чином, позовні вимоги ОСОБА_2 щодо зобов"язаня ПАТ "Ересте Банк" подати приватному нотаріусу Кіровоградського міського нотаріального округу ОСОБА_3 довідку про відсутність кредитних зобов"язань ОСОБА_2 перед Публічним акціонерним товариством "Ересте Банк" за кредитним договором № 014/0456/81/04077/03 від 17.08.2007 року, як наслідок визнання кредитного договору недійсним і зобов"язання приватного нотаріуса Кіровоградського міського нотаріального округу ОСОБА_3 внести до Єдиного реєстру заборон і відчужень об"єктів нерухомого майна інформацію про вилучення запису про іпотеку № 5508744 від 17.08.2007 року, підлягають задоволенню.

На підставі викладеного і статті 99 Конституції України, ст.ст. 192, 203, 215, 216, 227, 548, 1054 ЦК України, Декрету Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" (15-93) , Закону України "Про банки і банківську діяльність" (2121-14) , Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.2009 року "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" (v0009700-09) , Закону України "Про нотаріат" (3425-12) , ст.ст. 3, 10, 11, 60, 212, 213 - 215 ЦПК України, суд,-

Позов ОСОБА_2 задовольнити.

Визнати недійсним кредитний договір № 014/045/81/04077 від 17.08.2007 року, укладений між Публічним акціонерним товариством "Ересте Банк" та ОСОБА_2.

Визнати недійсним договір іпотеки № 014/0456/81/04077/03 від 17.08.2007 року, укладений між Публічним акціонерним товариством "Ересте Банк" та ОСОБА_2.

Визнати недійсними договори поруки № 014/0456/81/04077/3 від 25.03.2010 року, укладений між ОСОБА_6 та Публічним акціонерним товариством "Ересте Банк", № 014/6456/81/04077/4 від 25.03.2010 року, укладений між ОСОБА_4 та Публічним акціонерним товариством "Ересте Банк", № 014/6456/81/04077/2 від 25.03.2010 року, укладений між ОСОБА_5 та Публічним акціонерним товариством "Ересте Банк".

Зобов"язати ПАТ "Ересте Банк" повернути ОСОБА_2 кошти, сплачені у вигляді відсотків на виконання кредитного договору № 014/0456/81/04077/03 від 17.08.2007 року в сумі 76 207,69 доларів США, ОСОБА_2 повернути ПАТ "Ересте Банк" кошти в національній валюті, в розмірі еквівалентному сумі позики - 410 000,00 доларів США.

Зобов"язати ПАТ "Ересте Банк" подати приватному нотаріусу Кіровоградського міського нотаріального округу ОСОБА_3 довідку про відсутність кредитних зобов"язань ОСОБА_2 перед Публічним акціонерним товариством "Ересте Банк" за кредитним договором № 014/0456/81/04077/03 від 17.08.2007 року, як наслідок визнання кредитного договору недійсним.

Зобов"язати приватного нотаріуса Кіровоградського міського нотаріального округу ОСОБА_3 внести до Єдиного реєстру заборон і відчужень об"єктів нерухомого майна інформацію про вилучення запису про іпотеку № 5508744 від 17.08.2007 року.