Позивач в особі АТ "УкрСиббанк" 17.02.2011 року звернувся до суду з зазначеним позовом в якому просить постановити рішення, яким солідарно з відповідачів заборгованість за кредитним договором № 11369942000 від 09.07.2008 року в розмірі 1 202 066,80 грн., яка складається з 774 141,18 грн. –суми заборгованості за простроченим кредитом; 362 279,86 грн. –суми заборгованості за простроченими процентами за користування кредитом; 32 692,80 грн. –пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом; 32 952,96 грн. –пеня за несвоєчасне погашення заборгованості по процентам за користування кредитом, станом на 03.09. 2010 року, мотивуючи тим, що між позивачем та відповідачем ОСОБА_2 укладено кредитний договір № 11369942000 віл 09.07.2008р., відповідно до умов якого позивач зобов'язався надати Відповідачу кредит в сумі 797 600,00 грн., а відповідач зобов'язався повернути наданий кредит у повному обсязі до 08.07.2011 року згідно з графіком погашення кредиту (Додаток № 1 до Кредитного договору) та сплатити відсотки за використання кредитних коштів у межах установленого терміну кредитування. Погашення кредиту повинно відбуватися щомісячно Відповідно до Додатку № 1 до Кредитного договору, протягом всього строку дії договору. Сплата нарахованих процентів з 01 по 10 число кожного місяця, наступного затим, за який були нараховані проценти.

У забезпечення виконання зобов’язань за кредитним договором, між банком та відповідачем було укладено 09.07.2008 року іпотечний договір, та банком прийнято в іпотеку належне відповідачу –ОСОБА_2 нерухоме майно –магазин побутової техніки, що знаходиться за адресою м. Херсон, вул.. 295 Стрілецької дивізії,4.

З метою зменшення щомісячних виплат Позичальника, між Банком та Відповідачем 1 укладено Додаткову угоду №11369942002 від 30.01.2009р. до Договору про надання споживчого кредиту №11369942000 від 09.07.2008р. та додаткову угоду №1 від 09.04.2009р. до Договору про надання споживчого кредиту №11369942000 від 09.07.2008р. Відповідно до умов додаткових угод було відстрочено виплату виниклої заборгованості по сплаті процентів, збільшено термін кредитування до 08.07.2013р., змінено "Графік погашений кредиту"

Поручителем відповідно до договору поруки № 216233 від 09.07.2008 року, по виконанню зобов’язань за кредитним договором є Відповідач 2- ОСОБА_3

В судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги позову з підстав в ньому зазначених та просив позовні вимоги задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 позов не визнала, пояснюючи, що вона від позивача будь яких грошових коштів не отримувала, взагалі з банком, який є позивач по справі, на протязі тривалого часу, декілька років стосунки підтримував її чоловік, який займався всіма кредитами, та неодноразово брав кредити, які своєчасно повертав. На час оформлення спірного кредиту вона взагалі знаходилася в пологовій відпустці, оскільки дитині на той час було три місяці. В банк для оформлення кредиту вона не зверталася, але пояснила, що по проханню чоловіка підписала ті документи, які той з працівником банку привезли їй додому. Просила відмовити в задоволенні позову.

Представник відповідача ОСОБА_3, - за договором адвокат ОСОБА_1 позовні вимоги не визнав підтримавши пояснення відповідача ОСОБА_3, та додатково пояснив, що банк навмисно своєчасно, як клієнт вибився з графіку, не звернувся до суду, з назначеним позовом, а все зволікав, укладаючи додаткові угоди в той час, як проплат взагалі не було, та вичікував час, "накручуючи"пені та проценти, та до суду звернувся лише в лютому 2011 року, лише після того як чоловіка ОСОБА_2 було затримано та поміщено в СІЗО Перед банком виникла прострочка ще в березні 2009 року, але банк не звернувся своєчасно до суду, та не звертає стягнення на іпотечне майне за даним кредитом, яке коштує більш 2 мільйонів, зловживаючи своїми правами, та просив відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Дослідивши належним чином матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, їх представників, свідка, судом встановлено наступні факти та відповідні до них правовідносини, так з матеріалів справи вбачається, що між сторонами по справі 09.07.2008 року укладено кредитний договір № 11369942000 від, за яким банк надав ОСОБА_2 грошові кошти в розмірі 797 600.00 грн., строком до 08.07.2011 року зі сплатою відсотків в розмірі 21,90 % річних. На забезпечення виконання умов кредитного договору між позивачем та відповідачем –ОСОБА_2 було укладено 08.07.2008 року договір іпотеки, за яким іпотечним майном, за спірним кредитним договором є магазин побутової техніки, який знаходиться за адресою м. Херсон вул.. 295 Стрілецької дивізії, буд. № 4, заставною вартістю визначеною сторонами –2 486 049.00 грн. Виконання обов’язків за кредитним договором забезпечено договором поруки № 216233 від 09.07.2008 року відповідно до якого відповідач 2 –ОСОБА_3, поручилася перед Банком за виконання ОСОБА_2 своїх обов’язків в повному обсязі. Розділом № 3 кредитного договору обумовлено права та обов’язки сторін за кредитним договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 543 ЦК України - у разі солідарного обов’язку боржників (солідарних боржників) Кредитор має право вимагати виконання обов’язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо, ч. 2 ст. 543 ЦК України зазначено, що солідарні боржники залишаються зобов’язаними доти, доки їхній обов’язок не буде виконаний у повному обсязі.

Згідно до 625 ЦК України (435-15) - боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання, та відповідно до ст. 526 ЦК України - зобов’язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору. Невиконання ОСОБА_2 (відповідачем –1) обов’язків за Кредитним договором щодо повернення кредиту та сплати відсотків встановлені кредитним договором строки надає право Банку відповідно до ст.ст. 15, 16 ЦК України та ст. 3 ЦПК України звернутися до суду та вимагати примусового виконання цих обов’язків.

10.03.2010 р. відповідач ОСОБА_2 звернулася з листом до голови правління АТ "УкрСиббанк"ОСОБА_4 з проханням продати нерухоме майно, яке було предметом іпотеки по декільком кредитам, в тому числі і по кредиту, який є предметом судового розгляду. 13.04.10р. відповідач ОСОБА_2 вдруге звернулась до керівника АТ "УкрСиббанк"з вимогою надати відповідь на лист. 27.04.10р. на листи ОСОБА_2 надійшла відповідь начальника департаменту роботи з простроченими кредитами.

Суд вважає, що банк знаючи реальну картину з питання отримання кредитів,

можливості їх погашення частково або в повному обсязі, виключно за рахунок продажу предмета іпотеки, не здійснив жодної реальної дії з цього питання.

Відповідно до вимог ст. 13 ЦК України - цивільні права здійснюються в межах, наданих особі договором або актам цивільного законодавства.

При здійснені своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій які могли б порушити права інших осіб.

Відповідно до ч. 6 ст. 13 ЦК України у разі недодержання особою при здійснені своїх прав, вимог які встановлені частинами 2-5 ст. 13, суд може зобов’язати припинити зловживання своїми правами банк, а також застосувати інші наслідки, встановлені законом.

Таким чином, суд вважає, що банк не здійснюючи жодних заходів щодо погашення кредиту за рахунок предмету іпотеки, штучно нарахував відсотки по кредиту та пеню.

Судом же встановлено, що про строчка по сплаті тіла кредиту, та процентів по ньому у відповідачів виникла ще на 30.01.09 року, що вбачається з графіків платежу наданих відповідачем, але за захистом свого права банк в розумні строки до суду не звернувся, у зв’язку з чим суд дійшов висновку, що банк зловживаючи своїми правами штучно наростив борги по кредитному договору, та ігнорував вимогу про стягнення на предмет застати, у зв’язку з чим суд вважає, що заборгованість за кредитним договором повинна бути стягнута з відповідачів саме на той час, як виникла про строчка, тобто на 30.01.09 року, яка складається з заборгованості за кредитом у розмірі 774 141, 18 грн; заборгованості за простроченими процентами за користування кредитом у розмірі 941,87 грн., пені за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом у розмірі 1 062,38 грн., пені за несвоєчасне погашення заборгованості по процентам за користування кредитом у розмірі 919,70 грн.

На думку суду, банк, діючи недобросовісно, в порушення умов зазначеного договору ( п.3.3.1), не скористався своїм правом, передбаченим п.3.1.4. та розділом 6 кредитного договору, та не звернувся до суду з питанням про дострокове повернення кредиту, та дострокової плати за кредит, виписані в розділі 6 Договору "Порядок дострокового повернення кредиту за вимогою банку", у зв’язку з чим суд і дійшов висновку, що банк зловживав своїми правами, та штучно нарощував грошові кошти за кредитним договором.

Крім того, суд вважає, що позивач, в особі Банку не скористався своїм правом звернення стягнення на предмет іпотеки, відповідно до розділу 4 іпотечного договору від 09.07.2008 року, який було укладено в забезпечення виконання умов кредитного договору.

Згідно п. 3.1,4. кредитного договору № 11369942000 від 09.07.2008 року банк у випадку непогашений кредиту та/або процентів у терміни передбачені Договором, відповідно до вимог чинного законодавства України, зокрема, ЗУ "Про банки і банківську діяльність"має право видавати наказ про примусову оплату боргу за цим Договором.

Банк це положення вимоги договору не виконав, що призвело до штучного створення боргу за простроченими процентами за користування кредитом, в сумі 362 279,86 гри., а також пені за несвоєчасне погашення заборгованості та за процентами за користування кредитом.

Як вбачається зі змісту позовної заяви, сума основного боргу вказана 774 141,18 грн., тобто це та сума, яка вказана в додатку до кредитного договору, а саме у "Графіку погашення кредиту"станом на 25.11.2008 р., тобто кредит не погашався з самого початку, з моменту його отримання.

Не дивлячись на це, банк не скористався своїм правом, передбаченим п. 3.1.4. та Розділом 6 кредитного договору.

Відповідно до ст. 13 ЦК України при здійснені своїх прав особа зобов'язана утримуватись від дій, які могли б порушувати права інших осіб.

Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, також зловживання правом в інших формах.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що з відповідачів в солідарному порядку повинна бути стягнута заборгованість по кредитному договору, яка виникла на 30.01.09 року, а саме яка складається з заборгованості за кредитом у розмірі 774 141, 18 грн; заборгованості за простроченими процентами за користування кредитом у розмірі 941,87 грн., пені за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом у розмірі 1 062,38 грн., пені за несвоєчасне погашення заборгованості по процентам за користування кредитом у розмірі 919,70 грн., та оскільки судом встановлено, що банк зловживав своїми правами та обов’язками, суд вважає за можливе звернути стягнення на заставне майно, за спірним кредитним договором, та відповідно до ст. 616 ЦК України має право зменшити розмір збитків та неустойки, які стягуються з боржника.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановленим договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

Як вбачається зі ст..ст. 546, 589, 590 ЦК України виконання зобов’язання може забезпечуватися заставою та у разі невиконання зобов’язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави, яке здійснюється за рішенням суду.

Крім того ст.. 33 ЗУ "Про іпотеку" передбачено, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов’язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов’язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

При таких обставинах, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню та стягнення за кредитним договором повинно бути звернуто на предмет іпотеки, а саме магазин побутової техніки, за адресою м. Херсон, вул.. 295 Стрілецької дивізії,4 відповідно до іпотечного договору від 08.07.2008 року.

На підставі наведеного, керуючись ст. 13, 16, 526, 543, 546, 589, 590, 625, 616, 1054 ЦК України, ст. 33 ЗУ "Про іпотеку",ст. 10, 60, 212- 215, 218 ЦПК України, суд

Позовні вимоги Акціонерного товариства "УкрСиббанк"- задовольнити частково.

Стягнути солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь Акціонерного Товариства "УкрСиббанк"заборгованість за кредитним договором № 11369942000 від 09.07.2008 року, станом на 30.01.2009 року,- а саме заборгованість за кредитом у сумі 774 141, 18 грн ;заборгованість за простроченими процентами за користування кредитом у сумі 941,87 грн., пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом у сумі 1 062,38 грн., пеня за несвоєчасне погашення заборгованості по процентам за користування кредитом в сумі 919,70 грн., а всього 777 065,13 грн., звернути стягнення, в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором, на іпотечне майно –магазин побутової техніки, розташований за адресою м. Херсон, вул.. 295 Стрілецької дивізії,4 - вартістю 2 486 049.00 грн., за іпотечним договором від 08.07.2008 року.