розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Миргород справу за позовом ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль", третя особа; ОСОБА_6, про стягнення сум вкладу, прострочених відсотків, пені, а також 3% річних від суми боргу,

Позивач ОСОБА_3 звернувся до Миргородського міськрайонного суду з позовом до ПАТ "Райффайзен Банк Аваль"із зазначеним позовом в якому просив стягнути з відповідача Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль"на його користь суму депозитного вкладу у розмірі 37010 доларів США; ( що за офіційним курсом НБУ на момент подачі позову за 100дол.США –795,07грн. - склав 294.229,50грн., суму прострочених процентів у розмірі 13169,37 доларів США (104.696,49грн.); суму пені у розмірі 8417,50 доларів США ( 66.919,12грн.); суму 3% річних від суми боргу у розмірі 1384,07 долара США ( 11003,35грн.) та понесені ним судові витрати.

Обгрунтовуючи позовні вимоги посилався на те, що 01.12.2008р. між ВАТ "Райффайзен Банк Аваль"(який пізніше переіменований у Публічне акціонерне товариство) в особі начальника Миргородського відділення Полтавської обласної дирекції ВАТ "Райффайзен Банк Аваль"ОСОБА_6, яка діяла на підставі довіреності, та ним - ОСОБА_3, у приміщенні Миргородського відділення Полтавської дирекції ВАТ "Райффайзен Банк Аваль"був укладений Договір на вклад Універсальний у валюті –дол. США №20/02-02/9.

Згідно з п.1.1 Договору він передав у Банк, а Банк прийняв грошові кошти в доларах США на суму 28735 доларів США строком на 12 місяців. П.1.2 Договору відсоткова ставка по вкладу встановлюється у розмірі 25 річних.

Внесення ним, як Вкладником Банку грошових коштів доларах США на суму 28735 доларів США за договором відбулось 01.12.2008р. на суму 28735 доларів США.

Додатковий внесок на вкладний рахунок по Договору він зробив 09.01.2009р., а Банк прийняв грошові кошти в доларах США в сумі 8275 доларів США і зарахував прийняті кошти, згідно виданого Банком прибуткового валютного ордера №3 від 09.01.2009 року.

Таким чином, загальна сума вкладу по договору складає 37010 доларів США.

У відповідності з п.2.4.2 Договору нараховані відсотки можуть бути отримані вкладником календарного числа кожного місяця, в яке було внесено суму грошових коштів, вказану в п.1.1 договору, на вкладний рахунок, та/або в будь-який інший робочий день після цієї дати, а також при закритті рахунку. За бажанням вкладника відсотки можна отримати готівкою через касу Банку.

Пунктом 3.3.3 Договору передбачено, що за користування грошовими коштами Банк зобов’язується нараховувати і сплачувати Вкладнику відсотки у строки та в розмірах, які передбачені умовами цього Договору.

Відсотки по Договору від Банку він не отримував.

Станом на 01.12.2009р. Банк повинен був нараховувати відсотки за договором.

Заборгованість відповідача за відсотками за Договором складає 9047,50 доларів США.

(28735 х 25% : 365 = 19,68 доларів США –відсотки за 1 день з 01.12.2008 р. по 09.01.2009р.)

грудень 2008 р. –31 х 19,68 = 610,08 доларів США; січень 2009р. –9х 19,68 = 177,12 доларів США.

Всього за період з 01.12.2008 по 09.01.2009р. –787,20 доларів США (610,08 + 177,12 = 787,20).

(37010 х 25% : 365 –25,34 доларів США –відсотки за 1 день з 10.01.2009р. по 28.02.2011р.).

Січень 2009р. –22 х 25,34 = 557,48 доларів США; лютий 2009р. – 28 х 25,34 –709,52 доларів США; березень 2009р. –31 х 25,34 = 785,54 доларів США; квітень 2009р. –30 х 25,34 = 760,02 доларів США; травень 2009р. –31 х 25,34 = 785,54 доларів США; червень 2009р. –30 х 25,34 = 760,02 доларів США; липень 2009р. –31 х 25,34 = 785,54 доларів США; серпень 2009р. –31 х 25,34 = 785,54 доларів США; вересень 2009р. –30 х 25,34 = 760,02 доларів США; жовтень 2009р. –31 х 25,34 = 785,54 доларів США; листопад 2009р. –31 х 25,34 = 785,54 доларів США.

Всього за період з 10.01.2009 р. по 01.12.2009 р. = 8260,30 доларів США.

(557,48 + 709,52 + 785,54 + 760,02 + 785,54 + 760,02 + 785,54 + 785,54 + 760,02 + 785,54 + 785,54 = 8260,30 доларів США).

787,2 + 8260,30 = 9047,50

Отже, починаючи з 01.12.2009р. Банк повинен був нараховувати йому відсотки на підставі ч.1,4 ст. 1061 ЦК України.

З 01.12.2009 до 289.02.2010р. діяли наступні облікові ставки НБУ

-з 12.08.2009р. –10,25% річних (Постанова НБУ від 10.08.2009р. №468);

- з 08.06.2010р. –9,5% річних (Постанова НБУ від 07.06.2010р. №259);

- з 08.07.2010р. –8,5% річних (Постанова НБУ від 07.07.2010р. №320);

- з 10.08.2010р. –7,75% річних (Постанова НБУ від 09.08.2010р. №377).

Загальна сума процентів, що підлягає стягненню з банку на користь позивача станом на 1.03.2011 року складає 13169,37 доларів США (9047,50 + 4121,87 = 13169,37).

Відповідно до ч.2 ст. 1060 ЦК України за договором банківського вкладу незалежно від його виду банк зобов’язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника, крім вкладів, зроблених юридичними особами на інших умовах повернення, які встановлені договором. Умова договору про відмову від права на одержання вкладу на першу вимогу є нікчемною.

Таким чином, він, як вкладник за договорами банківського вкладу відповідно до ст. 1060 ЦК України вправі вимагати повернення її вкладів від Банку в будь-який момент, а банк отримавши від неї відповідну заяву повинен видати вклад у повному обсязі.

3 квітня 2009 р. він звернувся до банку з письмовою заявою про повернення суми вкладу і нарахованих відсотків.

Банк відмовився повертати йому кошти по вкладу та відсотки, про що свідчить лист від 21.04.2009р. №14/7-3955, що змусило його звертатися до суду з відповідним позовом.

На момент подання цієї позовної заяви відповідач не повернув йому суму депозитного вкладу та не сплатив прострочені відсотки, чим порушив свої зобов’язання.

Згідно з п.4.1 Договору у випадку необґрунтованого неповернення Банком суми вкладу в строк, визначений п.1.1, банк виплачує пеню в розмірі 0,05% від неповернутої суми вкладу за кожен день затримки виплати.

У відповідності з ч.3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Так як відповідач необґрунтовано відмовив позивачу у поверненні суми вкладу, то у позивача виникло право на стягнення з відповідача пені у розмірі, встановленому п.4.1 Договору –0,05% від неповернутої суми вкладу за кожен день затримки виплати.

Сума пені станом на 01.03.2011 року складає 8417,50 доларів США.

37010х0,05%= 18,50 доларів США –сума пені за один день прострочення.

Кількість днів прострочення станом на 01.03.2001 року становить 455 (з 01.12.2009р. по 01.03.2011р.).

18,50 х 455 = 8417,50 доларів США –загальна сума пені станом на 01.03.2011р.

Згідно ч.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Даний обов’язок боржника встановлений для всіх випадків неправомірного утримання суми боргу, його неповернення.

Наслідками прострочення боржником грошового зобов’язання і є зобов’язання боржника сплатити кредитору 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки законом передбачена така відповідальність відповідача підлягають задоволенню вимоги позивача щодо стягнення 3% річних.

Розрахунок 3% річних від суми заборгованості за період з 01.12.2009 року по 01.03.2011 року за 455 днів:

кількість прострочених днів х суму боргу х 3% річних = 3% річних від суми боргу

365 днів (рік) х 100%

455 днів х 37010 доларів США х 3% = 1384,07 доларів США

365 днів х 100%

В судовому засіданні позивач та його адвокат позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_2,діючий відповідно довіреності позов не визнав вважає їх безпідставними, оскільки ОСОБА_6 з 06.11.2008р. по 22.12.2008р. перебувала згідно лікарняного листа на стаціонарному лікуванні і 01.12.2008р. не виконувала трудових обов’язків і не могла укладати спірний договір.

Прибутковий касовий ордер не містить підпису працівника банку, який прийняв готівку. Кошти від позивачки до банку не надходили, зазначений у Договорі рахунок не відкривався, а так як договір не набрав законної сили у банку відсутні зобов’язання повертати кошти які він не отримував. Крім того просив застосувати строк позовної давності 1рік для вимоги про стягнення пені.

Відповідно до ухвали суду від 12.05.2011року до участі в справі в якості 3 особи залучено ОСОБА_6, яка належним чином повідомлена про день і час розгляду справи та згідно повідомлення Миргородської міжрайпрокуратури знаходиться в міжнародному розшуку.

Заслухавши пояснення сторін, вивчивши та проаналізувавши матеріали справи судом встановлено; що 01грудня 2008 року між позивачем та Відкритим Акціонерним Товариством "Райффайзен Банк Аваль"було укладено Договір № 20/02-02/9 на вклад Універсальний.

Сума вкладу становила 28.735 дол. США (а.с.9)

Відповідно до п. 1.2 Договору на суму вкладу нараховуються відсотки у розмірі 25% річних.

Згідно п. 2.2 Договору, для обліку суми вкладу Банк відкрив позивачеві рахунок № 2625053893/9.

Строк дії укладеного договору відповідно до п. 1.1 встановлено у 12 місяців, до 01 грудня 2009року, його підписано сторонами та підпис представника відповідача скріплено мокрою печаткою банку.

На виконання умов договору позивач ОСОБА_3 передав готівкою відповідачу грошову суму у розмірі 28735 дол. США, що підтверджується прибутковим валютним ордером № 3 від 01 грудня 2008 року (а.с.10).

Цей рахунок позивач поповнив та 09.01.2009року відповідно до прибуткового валютного ордеру № 3 від 09.01.2009року вніс на рахунок в банк 8275 дол. США.( а.с. 11)

Як пояснив позивач в судовому засіданні процентів він не отримував.

Згідно зі ст. 2 ЗУ "Про банки і банківську діяльність"вклад (депозит) –це кошти в готівковій або у безготівковій формі, у валюті України або в іноземній валюті, які розміщені клієнтами на їх іменних рахунках у банку на договірних засадах на визначений строк зберігання або без зазначення такого строку і підлягають виплаті вкладнику відповідно до законодавства України та умов договору.

У відповідності з ч.1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Кожна сторона згідно ст. 60 ЦПК України зобов’язана довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За виниклої необхідності позивач звернувся 03.04.2009року до відповідача з відповідними заявами про виплату коштів за договором № 20/02 –02/9 від 01.12.2008року.

Своєю відповіддю від 21.04.2009року на звернення позивача (а.с.12) відповідач відмовив в задоволенні заяв та повідомив, що спірний договір не зареєстрований та не зберігаються у ВАТ "Райффайзен Банк Аваль", крім того, вони укладені ОСОБА_6 на умовах, не передбачених нормативними документами ВАТ "Райффайзен Банк Аваль"та з перевищенням своїх службових повноважень, на підставі вказаного договору рахунок у Миргородському відділенні не відкривався і кошти до банку не надходили, тому ВАТ "Райффайзен Банк Аваль"не має правових підстав для виплати коштів за договором, що змусило позивача звертатися до суду за захистом своїх прав.

Згідно ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

Відповідно до ч.2 ст. 631 ЦК України договір набирає чинності з моменту його укладення.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Статтею 1059 ЦК України передбачено, що договір банківського вкладу укладається у письмовій формі. Письмова форма договору банківського вкладу вважається додержаною, якщо внесення грошової суми підтверджено договором банківського вкладу з видачею ощадної книжки або сертифіката чи іншого документа, що відповідає вимогам, встановленим законом, іншими нормативно –правовими актами у сфері банківської діяльності (банківськими правилами) та звичаями ділового обороту.

Пункт 8 глави 2 розділу ІІІ Інструкції про касові операції у банках України передбачає (z0768-03) , що після завершення приймання готівки клієнту видається квитанція (другий примірник прибуткового касового документа) або інший документ, що є підтвердженням про внесення готівки у відповідній платіжній системі та має містити найменування банку, який здійснив касову операцію, дату здійснення касової операції, а також підпис працівника банку, який прийняв готівку, відбиток печатки (штампа) або електронний підпис працівника банку, засвідчений електронним підписом САБ.

Надані позивачем копії прибуткових валютних ордерів № 3 від 01.12.2008р.(а.с.10), № 3 від 09.01.2009р.відповідають вказаним вимогам Інструкції (z0768-03) , а отже вони являються документами, які підтверджують внесення грошової суми до банку і письмова форма договору банківського вкладу є додержаною.

Згідно ч.4 ст. 95 ЦК України керівники філій та представництв призначаються юридичною особою і діють на підставі виданою нею довіреності.

Відповідно до ч. 3 ст. 244 ЦК України довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами.

Ст. 239 ЦК України встановлено, що правочин, вчинений представником, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов’язки особи, яку він представляє.

ОСОБА_6 діяла на підставі повноважень від імені банку передбачених довіреністю. Згідно п.6.4 Договору Банк брав на себе зобов’язання нести відповідальність за дії службовця, уповноваженого приймати вклади від фізичних осіб (в даному випадку ОСОБА_6.), як за свої власні.

Спірний договір від імені відповідача укладений та підписаний ОСОБА_6 –на той час начальником Миргородського відділення Полтавської дирекції ВАТ "Райффайзен Банк Аваль", відповідно до довіреності від 27.12.2006року,(а.с.25-26) та скріплений печаткою Миргородського відділення ВАТ "Райффайзен Банк Аваль".

Крім того, як встановлено в судовому засіданні позивач ОСОБА_3, не будучи особою обізнаною в правилах проведення банківських операцій, звернувся до начальника відділення як до посадової особи в її службовому кабінеті, не зобов’язаний був знати порядок оформлення банківських операцій і не може нести відповідальність за порушення працівниками банку положень, інструкцій та інших внутрішніх банківських нормативних документів, а також прийнятних в суспільстві норм порядності.

З цих підстав, суд не може прийняти до уваги посилання представника відповідача про нікчемність даного договору, оскільки на його підтвердження не надано жодних доказів, та те, що у них мається сумнів щодо підпису ОСОБА_6, оскільки клопотання про призначення судової –почеркознавчої експертизи представником відповідача не заявлялось.

Не може бути прийняте судом до уваги посилання представника відповідача на те, що кошти від ОСОБА_3 за зазначеним договором до каси банку не надходили і рахунок по ньому не відкривався, оскільки ці обставини не спростовують факту передачі ним валютних коштів відповідальному працівнику Банку –ОСОБА_6, тим більше що проведення по касі отриманих коштів та відкриття рахунків не могло залежати від волі позивача.

Крім цього за умовами п.2.2 договору вказаний рахунок зобов’язувався відкрити банк, а не позивач - у виданих вкладнику прибуткових валютних ордерах банком був зазначений номер рахунку, який відповідав змісту договору.

При цьому, під час розгляду справи відповідачем не було надано доказів того, що ОСОБА_6 діяла з перевищенням своїх повноважень, перебуваючи на лікарняному не могла перебувати на роботі та укладати ці договори, оскільки нею підписано цей спірний договір та виписано прибуткові валютні ордери в межах повноважень відповідно до довіреності та її посадових обов’язків.

Суд не може взяти до уваги твердження представника відповідача, що аудиторськими висновками та актом КРУ підтверджується те, що договір між позивачем та відповідачем не укладався, оскільки метою перевірок було встановлення наявності заборгованості по спірним договорам по облікових документах банку станом на 30 червня 2009 року.

Враховуючи вищевикладене, договір між позивачем ОСОБА_3 і відповідачем ВАТ "Райффайзен Банк Аваль"на вклад Універсальний № 20/02-02/9 від 01 грудня 2008 року є укладеним і таким, що набрав чинності.

У відповідності до статті 526 ЦК України, зобов’язання мають виконуватися відповідно умов договору та вимог Цивільного кодексу України (435-15) .

Статтею 525 ЦК України встановлено, одностороння відмові від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 41 Конституції України, ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право власності є непорушним.

Статтею 17 Загальної декларації прав людини, передбачено –ніхто не може бути безпідставно позбавлений свого майна.

Відповідно до п. 3.2.3. вищезгаданих договорів вкладник має право по закінченню строку договору отримати всі належні йому суми коштів за договором готівкою або шляхом безготівкового перерахування на рахунки вкладника.

Стаття 1060 ЦК України встановлює, за договором банківського вкладу незалежно від його виду банк зобов’язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника, крім вкладів, зроблених юридичними особами на інших умовах повернення, які встановлені договором. Умови договору про відмову від права на одержання вкладу на першу вимогу є нікчемною.

Згідно з положеннями статті 1074 ЦК України обмеження прав клієнта щодо розпорядження грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку не допускається, крім випадків обмеження права розпорядження рахунками за рішенням суду у випадках, встановлених законом.

Відповідно до п.4.1 Договору у випадку не обгрунтованого не повернення Банком суми вкладу в строк, визначений в п.п. 1.1, Банк виплачує пеню у розмірі 0,05 % від неповерненої суми вкладу за кожен день затримки виплат, тому заява представника відповідача про застосування судом строку позовної давності щодо неустойки безпідставні, так як валютні кошти відповідачем у зазначені в договорі строки не були повернуті.

Пунктом 2.4.1 Договору передбачено, що відсотки на банківський вклад нараховуються від дня, наступного за днем надходження вкладу в банк до дня який передує його повернення вкладникові. Відповідно до п.2.4.2 Договору нараховані відсотки можуть бути отримані вкладником календарного числа кожного місяця в яке було внесено суму грошових коштів, вказану в п.1.1 Договору на вкладний рахунок, та/ або в будь –який інший робочий день після цієї дати, а також при закритті рахунку.

Згідно з ч.3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до наданих доказів позивачем про внесення сум валютного вкладу на його рахунок у банк відповідача суд вважає, що сума пені, підлягаюча до стягнення з відповідача повинна обраховуватися, виходячи із суми вкладу станом на 01.03.2011 року

37010 дол. США х 0,05%= 18,50 доларів США –сума пені за один день прострочення.

Кількість днів прострочення станом на 01.03.2001 року становить 455 (з 01.12.2009р. по 01.03.2011р.).

18,50 х 455 = 8417,50 доларів США, що (за офіційним курсом НБУ на момент подачі позову 100дол. США до гривні –795,07грн.) становить 66.919,12грн.

Відповідно ч.1 ст. 1058 ЦК України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов’язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

В п.4 ст. 1061 ЦК України передбачено, що проценти на банківський вклад нараховуються від дня, наступного за днем надходження вкладу в банк, до дня який передує його поверненню вкладникові або списанню з рахунка вкладника з інших підстав.

Виходячи з вимог Закону з 01.12.2009року банк повинен був нараховувати відсотки позивачеві, що відповідають його розрахункам станом на 01.03.2011року в сумі 13169,37 дол. США, що за офіційним курсом НБУ на момент подачі позову за 100 дол. США –795,07грн.) –становив 104.696,49 грн.

Даний обов’язок боржника встановлений для всіх випадків неправомірного неповернення боргу. 3% річних відповідно до заборгованості за період з 01.12.2009року по 01.03.2010р. за 455 днів на суму вкладу 37010 дол. США складає 1384,07 дол. США, (що за офіційним курсом НБУ на момент подачі позову за 100 дол. США –795,07грн.) –становив 11.003,35 грн.

Виходячи з системного аналізу вищенаведеного законодавства, враховуючи обставини встановлені судом, відповідач зобов’язаний повернути позивачеві ОСОБА_3 суму вкладу 37010 дол. США –294.229,50 грн., прострочених відсотків у розмірі 13169,37 дол. США –104.696,49 грн., пені за прострочення виплати валютного грошового вкладу 8417,50 дол. США - 66919,12 грн., 3% річних від суми неповернутого вкладу 1384,07 дол. США - 11003,35грн., а всього 476.848,47 грн., що ґрунтуються на законі і підлягають задоволенню та стягненню з відповідача на підставі наданих доказів.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України в зв’язку з задоволенням позову підлягають стягненню з відповідача на користь позивача документально підтверджені судові витрати в сумі 1820 гривень, з них: 120 грн. – витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, 1700 грн. судовий збір (а.с.1,2).

Керуючись ст. ст. 41 Конституції України, ст. 386, 525, 611, 1058- 1060 ЦК України ст. 10, 11, 60, 88, 213- 215, 218, 294 ЦПК України, суд

Позовні вимоги ОСОБА_3 задовольнити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль"(01011, м. Київ, вул. Лєскова, 9, код ЄДРПОУ 14305909) на користь ОСОБА_3 депозитний вклад в сумі по курсу гривні до долара США на момент подачі позову –294229,50 грн. ( двісті дев’яносто чотири тисячі двісті двадцять дев’ять гривень, 50 коп.), неповернутої суми вкладу по Договору № 20/02-02/ 9 на вклад Універсальний від 01грудня 2008 року,

Прострочені відсотки - 104.696,49 грн. (сто чотири тисячі шістсот дев’яносто шість грн.) 49 коп.,

Пеню 66.919,12 грн.( шістдесят шість тисяч дев’ятсот дев’ятнадцять грн.12 коп. ),

3% річних від суми боргу –11003,35грн.( одинадцять тисяч три грн. 35коп),

та 1820грн.( одна тисяча вісімсот двадцять гривень) судових витрат, а всього 478.668,46 грн. ( чотириста сімдесят вісім тисяч шістсот шістдесят вісім грн.)46 коп.

рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів з часу проголошення через Миргородський міськрайонний суд до Апеляційного суду Полтавської області.