розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Донецьку справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про розірвання договору про сумісну діяльність та стягнення збитків, зустрічним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_1 про зобов’язання до повернення майна, набутого без достатніх правових підстав та про визнання договору про сумісну діяльність недійсним, суд –

14.04.2010 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4, посилаючись на наступні обставини: 27 серпня 2008 року між ним - ОСОБА_1 та відповідачем ОСОБА_4 був укладений договір про спільну діяльність.

Відповідно до умов даного договору, вони, зазначає позивач, як сторони, взяли на себе зобов'язання шляхом об'єднання майна, необхідних грошових коштів, трудових ресурсів і зусиль, спільно, без утворення юридичної особи діяти для досягнення загальної спільної мети щодо створення спільної власності, а саме: оформлення документації, будівництва, введення в експлуатацію та оформлення права власності на житловий будинок по АДРЕСА_1.

Згідно п.7.1 Договору, звертає увагу суду позивач, Договір вступає в юридичну силу з моменту його підписання Сторонами і діє один рік, але не менш терміну, необхідного для виконання сторонами взятих на себе зобов'язань за цим договором. Договір вважається виконаним при настанні подій: прийнятого в експлуатацію готового будівництвом об'єкта та реєстрації права власності на об'єкти нерухомості: будинок, земельну ділянку за обома сторонами цього договору.

Зазначив, що 27 серпня 2009 року закінчився передбачений договором річний термін виконання стороною відповідача зобов'язань, прийнятих на себе за договором.

Відповідач в обумовлений договором термін своїх зобов'язань не виконав.

Зазначив, що після закінчення терміну виконання зобов'язань передбачених договором, він направив відповідачу лист з вимогою пояснити причину порушення термінів будівництва об'єкту.

Відповідач жодних зрозумілих відповідей йому не представив. Усно він пояснив, що надалі він не може виконувати свої зобов'язання у зв'язку з фінансовою неспроможністю.

Зауважив, що його вимогу розірвати договір в добровільному порядку і зробити перерахунок витрат на його виконання залишив без відповіді.

Свої зобов'язання, передбачені п.3.1. Договору він виконав, а саме, передав відповідачу:

- житловий будинок загальною площею 135,6 м.кв, розташований за адресою: АДРЕСА_1, що належить йому на праві особистої власності;

- земельну ділянку площею 0,0371 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_1;

- робочу документацію індивідуального житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1, розроблену ПП "Творча майстерня "Капітель";

- проект зовнішнього електропостачання житлового будинку по АДРЕСА_1, розробленого ПП "Старт-94";

- робочий проект зовнішнього газопостачання будинку, розробленого ПП "Діністал";

- технічні умови АТ "Донецькміськгаз"внутрішньо будинкового газового обладнання будинку;

- звіт про інженерно-геологічні вишукування, виконані ПП "ВІЗИР";

- звіт інженерно-геологічних вишукувань по АДРЕСА_1 виконаних ПП "ВІЗИР";

- технічні умови приєднання житлового будинку до електричних мереж електроустановок для населення;

- договір про приєднання до електричних мереж ВАТ "Донбасенерго";

- лист-погодження Проекту зовнішнього електропостачання ВАТ "Донобленерго";

- технічні умови КМП "Донецькелектроавтотранс";

- рішення Ворошиловського РВК №69 від 13.03.2008 року "Про реконструкцію будинку АДРЕСА_1;

- висновок міжвідомчої комісії Ворошиловського РВК з обстеження стану житлових приміщень від 04.04.2008 року;

- акт виносу меж земельної ділянки на місцевість по АДРЕСА_1, виконаних Донецьким регіональним філіалом ДП "Центр державного земельного кадастру при Державному Комітеті Україна по земельних ресурсах"від 23.08.2006 року.

Зазначив, що у період дії договору, відповідач йому ніяких претензій, пов'язаних з зобов'язаннями за договором, не пред'являв.

Згідно з умовами Договору на нього, позивача, не було покладено обов'язок з організації та виконання будівельних робіт, пов'язаних зі створенням Об'єкту.

Позивач зазначив, що своєчасно виконав свої зобов'язання, передбачені за договором, і відповідач приступив до будівництва Об'єкту, однак припинив всі роботи в листопаді 2008 року і від їх поновлення відмовляється.

Вважає, що своїми діями відповідач не тільки фактично відмовився від виконання зобов'язання за договором, а й грубо порушив його, позивача, майнові права.

Так, домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 було єдиним його місцем проживання і воно в даний час відповідачем зруйновано. Зазначив, що на місці його будинку в даний час будівельний майданчик, а він проживає тимчасово у знайомих і несе пов'язані з цим незручності та додаткові витрати.

27 серпня 2009 року відповідач повинен був завершити весь обсяг робіт передбачений проектом. Фактично відповідач виконав лише частину робіт і відсоток незавершеного будівництвом об'єкта склав:

1. Фундамент: % готовності 100, питома вага конструктивного елемента 13,21, фактичний % готовності з урахуванням питомої ваги конструктивного елемента –13,21 %.

2. Стіни: % готовності - 25, питома вага конструктивного елемента - 18.51, фактичний % готовності з урахуванням питомої ваги конструктивного елемента - 4.63 %.

3. Перегородки: % готовності - 1, питома вага конструктивного елемента-4.48, фактичний % готовності з урахуванням питомої ваги конструктивного елемента –0 %.

4. Покриття: % готовності - 20, питома вага конструктивного елемента - 18.77, фактичний % готовності з урахуванням питомої ваги конструктивного елемента -3.75 %.

5. Дах: % готовності-0, питома вага конструктивного елемента - 8.28, фактичний % готовності з урахуванням питомої ваги конструктивного елемента –0 %.

6. Підлоги: % готовності 0, питома вага конструктивного елемента 6.75, фактичний % готовності з урахуванням питомої ваги конструктивного елемента – 0 %.

7. Вікна: % готовності 0, питома вага конструктивного елемента 4.86 фактичний % готовності з урахуванням питомої ваги конструктивного елемента –0 %.

8. Двері: % готовності 0, питома вага конструктивного елемента 4.59, фактичний % готовності з урахуванням питомої ваги конструктивного елемента –0 %.

9. Опалення: % готовності 0, питома вага конструктивного елемента 5.25, фактичний % готовності з урахуванням питомої ваги конструктивного елемента –0 %.

10. Оздоблювальні роботи: % готовності 0, питома вага конструктивного елемента 4.97, фактичний % готовності з урахуванням питомої ваги конструктивного елемента –0 %.

11. Внутрішні сантехнічні пристрої, електрозабезпечення, сигналізація: % готовності 0, питома вага конструктивного елемента 11.72, фактичний % готовності з урахуванням питомої ваги конструктивного елемента –0 %.

12. Інші % готовності 0, питома вага конструктивного елемента 0.62, фактичний % готовності з урахуванням питомої ваги конструктивного елемента -0 %.

Таким чином, зазначив позивач, загальний відсоток готовності об'єкта нерухомості на сьогоднішній день становить: 22 % готовності, хоча за умовами договору 27 серпня 2008 року відсоток готовності об'єкта повинен був складати 100 %.

Вважає, що відповідач допустив істотне порушення умов договору, і в результаті невиконання ним своїх зобов'язань заподіяв йому, позивачу, істотну шкоду, а саме: він був позбавлений того результату на який розраховував при укладенні договору. Відповідач зруйнував цілком придатне для використання за призначенням житлове приміщення, проте в порушенні договору не створив нічого натомість. Судячи з дій відповідача, які виразилися в односторонній відмові від подальшого виконання договору, у нього, позивача, склалося переконання, що він і не має наміру надалі виконувати умови договору.

Із посиланням на ст..ст. 530, 651 ЦК України, просив розірвати договір про спільну діяльність укладений 27 серпня 2008 року між ним, ОСОБА_1 та ОСОБА_4, припинити взаємні зобов'язання за даним, прийняті ним, ОСОБА_1, та ОСОБА_4

6.09.2010 року позивач за первісним позовом ОСОБА_1 збільшив розмір позовних вимог, посилаючись на наступні обставини: відповідно до одного з умов договору він передав відповідачу житловий будинок загальною площею 135.6 м.кв. розташований за адресою: АДРЕСА_1.

Частина 5 ст. 653 ЦК України визначає наслідки розірвання договору, підставою яких є істотне порушення договору однією зі сторін. Відповідач у ході часткового виконання зобов'язань за договором зруйнував належне йому житлове будівництво, дійсна вартість якого становила 3035534 грн., що за курсом НБУ на дату проведення оцінки було еквівалентно 601096 доларів США.

Зазначив, що зараз на місці його будинку будівельний майданчик. Зведені конструкції, ніякої матеріальної цінності для нього не представляють. Відновлення його будинку в колишньому вигляді не представляється можливим у зв'язку з тим, що відповідачем його знесено повністю. При укладанні договору відповідач переконав його, позивача, у своїй спроможності і наявності у нього реальної можливості виконати всі умови договору в строк. Зауважив, що це не давало йому підстав сумніватися в тому, що в ході виконання договору можливе порушення балансу інтересу сторін.

Просив стягнути з ОСОБА_4 на свою користь спричинену шкоду у розмірі 3035534 грн.

20.07.2010 року ОСОБА_4 звернувся до суду із зустрічною позовною заявою до ОСОБА_1, посилаючись на наступні обставини: 27 серпня 2008 року між ним та ОСОБА_1 було укладено договір про сумісну діяльність, відповідно до умов яко го, вони мали намір провести реконструкцію житлового будинку АДРЕСА_1.

Під час виконання договору, у період із 16 вересня 2008 року по 25 грудня 2009 року ОСОБА_1 отримав від нього 93500,00 доларів США без достатньої правової підстави.

Зазначив, що не маючи юридичного закріплення у договорі, користую чись його довірою, надаючи усні підтвердження про збільшення його долі пропорційно переданому ОСОБА_1 майну, ОСОБА_1 умовляв оформити передачу йому спірного майна, як дольову участь в проекті по реконструкції житлового будинку АДРЕСА_1.

Також зазначив, що коли йому, позивачу, стало відомо, що відповідно до договору іпотеки №5867882 від 24.12.2007 року між ОСОБА_1 та ЗАТ "Перший Український Міжнародний банк"предметом іпотеки є житловий будинок АДРЕСА_1 та земельна ділянка для обслуговування житлового будинку та господарських будівель, загальною площею 0,0736 га, кадастровий номер 1410136300:00:009:0132, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, ОСОБА_1, порушуючи попередні домовленості, відмовився від належного оформлення отримання їм від нього, позивача, 93500,00 доларів США.

Вважає, що безпідставне набуття відповідачем вищевказаного майна підтве рджується наступними розписками: розписка від 16.09.2008 року на суму 8300,00 доларів США, розписка від 24.10.2008 року на суму 8000,00 до ларів США, розписка від 18.11.2008 року на суму 8000, 00 доларів США, розписка від 04.12.2008 року на суму 600,00 доларів США, розписка від 18.12.2008 року на суму 8300,00 доларів США, розписка від 20.01.2009 року на суму 8300,00 доларів США, розписка від 18.03.2009 року на суму 8000,00 доларів США, розписка від 20.05.2009 року на суму 8000,00 доларів США, розписка від 19.06.2009 року на суму 4000,00 доларів США, розписка від 29.07.2009 року на суму 4000,00 доларів США, розписка від 25.08.2009 року на суму 4 000,00 доларів США, розписка від 30.09.2009 року на суму 4000,00 доларів США, розписка від 30.10.2009 року на суму 2000,00 доларів США, розписка від 10.11.2009 року на суму 2000,00 доларів США, розписка від 25.12.2009 року на суму 8000,00 до ларів США.

Зазначив, що майно вибуло з його фактичного володіння, що унеможливлює ре алізацію ним всіх правомочностей власника щодо нього.

14 червня 2010 року він у письмовій формі повідомив ОСОБА_1 про безпідставність набуття ним даного майна, зазначив про обо в'язок ОСОБА_1 повернути усе безпідставно отримане ним май но. Жодної відповіді з боку ОСОБА_1 йому надано не було, що змушує його звертатися за захистом своїх прав до суду.

Вважає, що у відповідності до ст..ст. 1212, 1213 ЦК України, ОСОБА_1 зобов'язаний повернути йому у натурі безпідставно набуте ним майно.

Просив зобов'язати ОСОБА_1 повернути йому, ОСОБА_4, безпідставно набуті 93500,00 доларів США.

4.11.2010 року ОСОБА_4 звернувся до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_1 про визнання договору недійсним, посилаючись на наступні обставини: 27 серпня 2008 року між ним, позивачем, та відповідачем ОСОБА_1 було укладено договір про сумісну діяльність, відповідно до умов якого (п.1.1), шляхом об'єднання майна, необхідних грошових коштів та трудових ресурсів вони намагалися створити спільну власність: реконструйований житловий будинок АДРЕСА_1, та кожний отримати долю в розмірі 50 %, після введення будинку в експлуатацію.

Зазначив, що у червні 2010 року йому стало відомо, що між Відповідачем та ЗАТ "Перший Український Міжнародний банк"укладено кредитний договір № 5867421 від 24.12.2007 року, за умовами якого ОСОБА_1 отримав цільовий кредит у розмірі 2121 000,00 грн. строком до 24.12.2021 року. А з метою забезпечення виконання зобов'язань Відповідача, які він прийняв за кредитним договором № 5867421 від 24.12.2007 року,останній та ЗАТ "Перший Український Міжнародний банк"уклали договір іпотеки № 5867882 від 24.12.2007 р. предметом якого виступило наступне майно:

1. житловий будинок АДРЕСА_1 літ. А-1, загальною площею 135,6 кв.м.

2. земельна ділянка для обслуговування житлового будинку та господарських будівель, загальною площею 0,0371га, кадастровий номер 1410136300:00:009:0132, що знаходиться за адресою : АДРЕСА_1.

В п. 1.8.4. договору іпотеки № 5867882 від 24.12.2007 р. зазначено заборону передавати предмет іпотеки в спільну діяльність без попереднього письмового погодження з Третьою особою, яке не було отримано ОСОБА_1

Вважає, що все це свідчить про наявність з боку Відповідача суттєвого обмеження щодо права підписання договору під час його укладання, а також підтверджує відсутність спрямованості на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним, а саме оформленню права власності в рівних долях на житловий будинок АДРЕСА_1 та земельну ділянку загальною площею 0,0371 га, кадастровий номер 1410136300:00:009:0132.

Статтею 215 Цивільного кодексу України встановлено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною вимог, які встановлені, між іншим, частиною п'ятою статті 203 Цивільного кодексу України, тому відсутність спрямованості на реальне настання правових наслідків є підставою для визнання договору про сумісну діяльність від 27 серпня 2008 р. недійсним.

Крім того, зазначив позивач, статтею 230 Цивільного кодексу України визначено, що якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення, такий правочин визнається судом недійсним.

З урахуванням чого вважає, що під час укладання спірного договору він був введений Відповідачем в оману щодо його необмеженого нічим права на укладання договору, а це в розумінні положень ст. 22 -9 Цивільного кодексу України є обставиною, яка має істотне значення.

Таким чином, Відповідач під час укладання договору умисно замовчував існування обставин, які перешкодили б вчиненню правочину, тому що він ні в якому разі не погодився б створювати спільне майно з метою отримання в ньому долі в майбутньому, докладаючи власні зусилля, якби знав, що не зможе її отримати через наявність прав Третьої особи.

Просив визнати договір про сумісну діяльність від 27 серпня 2008 р., укладений між ОСОБА_4 та ОСОБА_1 недійсним та таким, що укладений під впливом оману.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримував заявлені вимоги, просив позов задовольнити та пояснив наступне: 27 серпня 2008 р. він уклав договір з ОСОБА_4 Ним була підготовлена документація і отримані дозвільні документи на реконструкцію домоволодіння розташованого по АДРЕСА_1 та я займався підшукуванням інвестора, який взяв би участь у погашенні його іпотечного кредиту з банком і підрядника для виконання реконструкції. Йому порадили звернутися до ОСОБА_4 як до директора будівельної фірми ПП "РДС ІНДАСТРІ".

Зазначив, що коли ОСОБА_4 ознайомився з технічною документацією, він зацікавився проектом і запропонував співпрацю. Він, позивач, йому пояснив, що подальша робота залежить від того чи знайде він інвестора для участі на певних умовах у погашенні іпотечного кредиту. Ця інформація його не відлякала і він не втратив інтерес до проекту.

За його пропозицією він, позивач, приніс йому копію договору іпотеки з ЗАТ "Перший Український міжнародний банк". На прохання відповідача залишив йому цей договір для вивчення юристами фірми. Через кілька днів він, відповідач, запросив його для обговорення в подробицях умов договору про спільну діяльність.

За результатами переговорів ОСОБА_4 під умовою збільшення його частки в реконструйованому об'єкті прийняв на себе зобов'язання в погашенні 100 тисяч доларів іпотечного кредиту. Однак включити це у договір не погодився за порадою своїх юристів. Він запропонував оформити це розписками. У першій же розписці вказувалася сума, яку він мені передає і залишок боргу. Відповідач говорив, що така розписка буде підтверджувати як отримання позивачем грошей, так і залишок суми яку він, відповідач, залишається винен.

Також зазначив, що перед тим як укладати договір, поцікавився репутацією ОСОБА_4 та вирішив працювати з ним.

Після укладення договору 27 серпня 2008 р. у вересні відповідач приступив до виконання будівельних робіт, які за умовами договору і плану будівельних робіт повинен був завершити у вересні 2009 р. Він пропрацював активно всього 2 місяці, тобто до кінця жовтня 2008 р. і припинив роботи. Залишив на місці будівництва тільки охорону.

Зауважив, що він, відповідач, переконав його, що це тимчасові труднощі, роботи він відновить і графік не порушить. При цьому він продовжував участь у погашенні кредиту, як і обіцяв передавав щомісячно обумовлену суму в розмірі еквівалентному 8333 доларам США.

У підсумку до 25.12.09 р. відповідач передав йому щомісячними платежами 93 500 доларів США, при цьому кожен раз при зустрічі просив увійти в його становище і вірити що роботи він продовжить.

Вважає, що найсерйозніша робота, яку виконав ОСОБА_4 - це зруйнував будинок вартістю на момент його руйнування - 601.096 доларів США.

Зазначив, що зрозумівши, що відповідач більше не буде будувати, провів експертизу обсягу та вартості виконаних ним робіт, ступінь готовності від запланованого становила 21.57%, а вартість зведених ним конструкцій склала 317 308 грн. Якщо навіть врахувати ці роботи, то їх різниця в порівнянні з вартістю зруйнованого будинку склала 2 113 522 грн., з урахуванням переданих ОСОБА_4 грошових коштів.

Також зазначив, що в ході тривалих переговорів, і у відповідь на його листи про повідомлення причини припинення робіт, ОСОБА_4 жодного разу не послався на договір іпотеки як на перешкоду до виконання договору. Він завжди це пояснював єдиною причиною - виникненням у нього матеріальних складнощів.

Таким чином, вважає позивач, ОСОБА_4 знав про всі обставини які могли б вплинути на його волевиявлення при укладанні договору. Однак, незважаючи на це він уклав зі ним, позивачем, договір. Потім він в односторонньому порядку відмовився від його виконання, заподіявши шкоди у вигляді знищення його, позивача, майна.

Вважає, що немає підстав для визнання договору недійсним. Зазначив, що не вводив відповідача в оману, він діяв усвідомлено і керувався всією інформацією, яка мала значення при прийнятті ним рішення про укладення договору.

Односторонньою відмовою від виконання зобов'язань відповідача йому заподіяно матеріальну шкоду. Тому просив розірвати договір про спільну діяльність і стягнути з відповідача вартість знесеного їм будинку 3 035 534 грн.

Щодо зустрічних позовних вимог ОСОБА_4 зазначив, що їх не визнає.

Вважає, що між сторонами було досягнуто згоди, що оформлено письмово. Зауважив, що ініціатором оформлення передачі грошей розписками був він. ОСОБА_4 кожен раз, передаючи гроші отримував від нього розписку, в якій відображався залишок, який він залишався винен. Він проти цього не заперечував, не чинив ніяких написів про свою незгоду, хоча оригінали розписок і в даний час знаходяться у нього.

Крім того, зазначив позивач, в договорі про спільну діяльність не вказано, що будинок, який включений у договір має обтяження. У ході обговорення, він пропонував узгодити деякі питання з банком, однак ОСОБА_4 сказав, що він зв'язаний зобов'язаннями з іншими компаньйонами, і не хотів би розголошувати свою участь у цьому проекті.

Просив відмовити у задоволенні зустрічних вимог ОСОБА_4

Представник позивача ОСОБА_2 у судовому засіданні підтримувала заявлені вимоги та пояснила, що при ознайомленні з текстом договору про спільну діяльність у ньому не вказано нічого про те чи полягає домобудівництво в іпотеці, чи ні. І немає підстав не вірити ОСОБА_1, що сторони це питання не відобразили навмисно, а отже ця обставина при укладенні договору не була для ОСОБА_4 перешкодою.

Об'єктивно відповідач знав про іпотеку, брав участь у її погашенні і, на її погляд, при таких обставинах навіть не коректною виглядає прохання про визнання договору недійсним у зв'язку з тим, що йому не було відомо про іпотеку. ОСОБА_4 приступив до виконання зобов'язань за договором. Через 2 місяці він виконавши 21,7% від усього обсягу робіт згорнув роботи, взяв об'єкт під охорону. Представник відповідача пояснює таку поведінку свого довірителя тим, що йому, нібито в цей момент стало відомо про іпотеку. Однак тоді залишаються незрозумілими і не підлягають логіці його наступні дії. Він бере об'єкт під охорону і продовжує брати участь у погашенні боргу по іпотеці, а не ставить питання про розірвання договору.

Зазначає, що всі ці дії відповідача зайвий раз підтверджують його обізнаність щодо наявності договору іпотеки.

Вважає, оскільки ОСОБА_4 не представив доказів, на які він посилається, договір слід сприймати як відповідає вимогам закону.

Посилання на п. 1.8.4. Договору іпотеки в даному випадку не може бути взято до уваги, так як ОСОБА_4 знав про договір. З посиланням на цей пункт Договору тільки банк може оскаржити договір про спільну діяльність, але банк, за умови, що регулярно перевіряє стан предмета іпотеки ніякого позову не пред'явив.

Також зазначила, що у ході розгляду справи її довіритель неодноразово ставив питання перед відповідачем ОСОБА_4 про можливість продовження взаємовідносин на колишніх умовах, проте він не погодився з цим. Вже в ході розгляду справи ОСОБА_4 зняв охорону з об'єкту, туди проникають особи без певного місця проживання і там вже мала місце пожежа. Зараз всі обов'язки щодо забезпечення збереження об'єкта лягли на позивача. Майно на суму 93.500 доларів перейшло до позивача в результаті вільного волевиявлення сторін з певною метою. У позовній заяві немає обґрунтувань передбачених законом для визнання переданих сум, як отриманих без достатньої правової підстави. Це помилкове повторне виконання зобов'язань, помилкова поставка, на адресу неналежного набувача, оплата за послугу, яку не здійснював.

Зазначила, що у даному ж випадку подібні обгрунтування не наведено. Більш того, не бажаючи сказати правду про дійсність мети і підстави передачі грошей, ОСОБА_4 в позовній заяві посилається лише на факт передачі, а не вказує, чому він це зробив.

Просила відмовити ОСОБА_4 у задоволенні зустрічних вимог, а позов її довірителя задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні пояснив, що позов не визнає, просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі та задовольнити зустрічні позовні вимоги.

Відповідач ОСОБА_4 у судове засідання не з’явився, надав заперечення, в яких зазначив, що позов не визнає, виходячи з наступного:

По –перше: в позові ОСОБА_1 посилається на вимогу розірвати договір в добровільному порядку та здійснити перерахунок витрат по виконанню спірного договору, але жодної звістки про такі наміри ним до сьогодні не було отримано. Крім того, в додатках до позовної заяви відсутні документи, які підтверджують факт намагання розірвати договір в добровільному порядку з боку Позивача.

Також зазначив, в матеріалах справи № 2-2967 відсутній лист Позивача до відповідача з вимогою пояснити причину порушення строків будівництва об'єкту.

Вважає, що він належним чином не був повідомлений про намагання Позивача розірвати договір.

По-друге: п. 7.1. спірного договору визначає строк його дії, а саме: "з моменту його підписання ... до повного виконання сторонами прийнятих на себе зобов'язань за договором". Тому, посилання Позивача на сплив від 27.08.2009 р. строку дії договору є помилковими, у зв'язку з неправильним тлумаченням його умов.

Зазначив, що на теперішній час не припинено охорону об'єкту будівництва, яка здійснюється за його рахунок, що є свідченням розуміння ним дійсності спірного договору та готовності, як і до того, належним чином та в повному обсязі виконувати його умови.

По –третє: п озивач не може посилатися на належне виконання зобов'язань, покладених на нього п. 3.1.договору, оскільки, в матеріалах справи відсутні будь-які акти приймання-передачі технічної документації та майна.

Просив відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог.

Відповідно до вимог ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до вимог ст. 651 ЦК України Договір може бути розірваний за рішенням суду на вимогу однієї із сторін при істотному порушенні договору іншою стороною.

Відповідно ч.1 ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно на буте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Відповідно ст. 1213 Цивільного кодексу України набувач зобо-в1язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в нату рі, а у разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпід ставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визнача ється на момент розгляду судом справи про повернення майна.

На підставі ст.ст. 203, 215, 651, 653, 1212- 1214 ЦК України та, керуючись ст.ст. 213- 215 ЦПК України, суд –

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про розірвання договору про сумісну діяльність –задовольнити.

Розірвати договір про сумісну діяльність, укладений 27.08.2008 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 із метою створення спільної власності: будинку АДРЕСА_1.

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про стягнення збитків та зустрічного позову ОСОБА_4 до ОСОБА_1 про зобов’язання до повернення майна, набутого без достатніх правових підстав та про визнання договору про сумісну діяльність, укладеного 27.08.2008 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 із метою створення спільної власності: будинку АДРЕСА_1, недійсним –відмовити.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1: судовий збір у сумі 8,5 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 120 грн., а всього: 128,5 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Апеляційного суду Донецької області через даний суд протягом 10 днів з дня його оголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.