ОСОБА_1 звернувся до суду з вищезазначеним позовом де вказав, що йому на праві приватної власності належала корова голштинської породи ІНФОРМАЦІЯ_1, відповідно до паспорту великої рогатої худоби виданого Державним підприємством "Агенство з ідентифікації і реєстрації тварин"від 08.07.2010р.

Випас корів згідно усної домовленості між жителями с. Обіточне здійснюється по черзі власниками худоби, які несуть відповідальність за ввірені їм корови у відповідний день випасу.

15 травня 2010р. черга пасти худобу була ОСОБА_5, яка на допомогу по випасу корів найняла відповідачів, ОСОБА_2 та ОСОБА_3, тобто відповідачі з 06:00 год. до 19:00 год. проводили випас корів. Ввечері цього ж дня, корова позивача повернулася із пасовища в хворобливому стані, з носа йшла кров, на голові була велика гематома. Зранку вона не мала ніяких тілесних ушкоджень. Викликав ветеринарного лікаря, після обстеження ним корови, було прийнято рішення про її забій, так як тілесні ушкодження були не сумісні з життям.

16.05.2010 року ветлікарем встановлені у корови патологічні зміни: гематома з правої сторони голови та пошкодження кісток верхньої челюсті, гематома з лівої сторони нижньої частини грудної клітини та області лівого ліктьового суглобу та лівої лопатки, гематома стінки шлунку, гематома лівого стегна та інші ушкодження.

В зв'язку з чим позивач звернувся із заявою до Чернігівського РВ ГУМВС України про порушення кримінальної справи у відношенні відповідачів. Однак, після перевірки винесено постанову про відмову в порушенні кримінальної справи з причин не перебування з ним у трудових відносинах відповідачів та відсутністю з ними договору про матеріальну відповідальність.

Вважає, що згідно усної домовленості між жителями с. Обіточне відповідачі повинні відповідати за ввірені їм корови. Просив позов задовольнити та стягнути солідарно з відповідачів матеріальну шкоду в розмірі 10000грн. та судові витрати в сумі 220грн.

11.04.2011р. ОСОБА_1 в судовому засіданні уточнив позовні вимоги та просив стягнути солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на його користь матеріальну шкоду в розмірі 9180 грн., а також судові витрати в розмірі 220 грн., так як вважає, що вони порушили відповідно до ст. 611 ЦК України зообов'язання по збереженню та контролю за коровами громадської череди в період їх випасу.

В судовому засіданні ОСОБА_1 та його представник, ОСОБА_6 пояснили, що зранку дружина позивача відігнала корову до череди без ушкоджень. Ввечері корова повернулась до дому з тілесними ушкодженнями на голові велика гематома, з носа текла кров. Як ветлікар, позивач надав допомогу по зупинці кровотечі, наклав на гематому холодну примочку. Та негайно з дружиною поїхали до відповідачів, ОСОБА_3, щоб запросити до себе додому для огляду корови, та з"ясування причин травмування їх корови. Однак вони відмовилися на їх пропозицію, а ОСОБА_2 в свою чергу вказав, що на пасовищі все було спокійно, він спав і нічого не бачив. На ранок корові зовсім стало зле і позивач запросив ветлікаря, ОСОБА_7 Після огляду ним корови, було встановлено, що у неї пошкодження не сумісні з життям, та прийнято рішення про забій корови, та продажу її на м"ясо. Однак, після розтину корови та виявленні численних тілесних ушкоджень, ветлікарем було прийнято рішення про проведення лабораторних досліджень на можливість реалізації м"яса. На підставі лабораторних аналізів, встановлено, що корова була забита в стані агонії та підлягає утилізації. Позивач повернув гроші ОСОБА_8, а м"ясо забитої корови утилізували. Вважають, що відповідачі не виконали зобов"язання по збереженню та контролю за їх коровою. Відповідачі мали можливість контролювати їх корову, так як в череді тільки дві корови білої масті та такої породи.

Представник відповідачів, ОСОБА_9 в судовому засіданні позов не визнав та просив відмовити в його задоволенні посилаючись на те, що відповідачі в трудових відносинах з позивачем не перебували і договору про повну матеріальну відповідальність не укладали, в ході перевірки за заявою позивача дільничним інспектором Чернігівського РВ ГУМВС України було встановлено, що ними тілесні ушкодження корові не завдавалися, тобто їх вини в отриманні тілесних ушкоджень коровою немає, і як наслідок, ніякої матеріальної шкоди позивачу вони не завдали, а тому підстави для її відшкодування відсутні. Крім того, корова не загинула від отриманих травм, а була забита господарем. Відсутній висновок судової експертизи, що корова загинула від отриманих травм завданими відповідачами.

Відповідач, ОСОБА_2 в судовому засіданні позов не визнав та пояснив, що дійсно на прохання ОСОБА_4 він пас череду корів разом з нею та своєю дружиною. В період випасу все було спокійно. Зранку корову позивача він не бачив. Ввечері відмовився йти оглядати корову на прохання позивача та його дружини так як він бачив гематому у їх корови коли вона була в череді. Ні він, ні всі інші пастухи корову не били. В обід при загоні корів у баз було скупчення, може тоді іншими коровами і були нанесені ушкодження корові позивача. Скупчення тривало приблизно дві хвилини. Просив відмовити в задоволенні позову.

Відповідачка, ОСОБА_3 в судовому засіданні позов не визнала та пояснила, що дійсно вона випасала корів разом із своїм чоловіком та матір"ю, ОСОБА_4 За час випасу все було спокійно. Ніхто корову позивача не бив. Просила відмовити в задоволенні позову.

Відповідачка, ОСОБА_4 в судовому засіданні позов не визнала та пояснила, що дійсно її була черга пасти корів. Допомагали у випасі корів її зять та дочка. Корову позивача ніхто не бив. Про те, що корова занедужала їй в той день ввечері повідомили дочка та зять. Як би позивач прийшов до неї, то може б вона взамін віддала свою корову, а забрала б собі їх корову. В обід в загоні (базу) вона бачила у корови позивача в носі кров. Просила відмовити в задоволенні позову.

Свідок, ОСОБА_10 в судовому засіданні пояснила, що вона працює зоотехніком, а її чоловік ветлікарем, вони робили все щоб спасти корову, однак на ранок відкрилась кровотеча і корові стало зовсім погано. 15.05.2010р. вранці до череди вона виганяла корову здоровою, разом із сусідкою ОСОБА_11 Відповідачі відмовилися приїхати та оглянути корову. Корова голштинської породи, давала багато молока. У їх селі були випадки, коли корова постраждала підчас випасу, то чередники повертали іншу корову, або сплачували вартість.

Свідок, ОСОБА_7 в судовому засіданні пояснив, що він працює заступником головного лікаря Чернігівської ветлікарні, має право на огляд тварин та дійсно оглядав корову на прохання позивача. При огляді корови були виявлені значні травми не сумісні з її життям. Такі травми не могли бути нанесені іншими коровами. Крім того, при перевезенні корови після забою, гематоми вже не можуть виникати. Лабораторні аналізи показали, що корова була забита в стадії агонії, тому її було утилізовано.

Свідок, ОСОБА_8 в судовому засіданні пояснив, що дійсно він займався реалізацією м"яса. У позивача він придбав корову за 1300грн. Однак, коли при розтині було виявлено дуже багато тілесних ушкоджень він не міг реалізувати її м"ясо до надходження лабораторного аналізу. За результатами аналізу, м"ясо корови реалізовувати неможливо так як вона уже була забита в стадії агонії, тому утилізували. Позивач повернув йому кошти за корову назад.

Свідок, ОСОБА_12 в судовому засіданні пояснила, що дійсно вона була присутня при огляді корови, на яку неможливо було дивитися на ній було багато ушкоджень.

Свідок, ОСОБА_11 в судовому засіданні пояснила, що вони щоранку разом із дружиною позивача виганяють корів до базу. Того дня, зранку також вона бачила корову позивача, яка була здоровою, без ушкоджень.

Свідок ОСОБА_13 в судовому засідані пояснила, що в той день в обідню перерву на базу вона сама остання доїла свою корову, близько 15-00 год. Бачила корову позивача в якої в носі була кров, гематоми на голові не було.

Суд, заслухавши пояснення сторін, представників сторін, свідків, вивчивши та дослідивши матеріали справи, вважає за необхідне позов задовольнити з наступних підстав.

Судом встановлено, що також не оспорюється сторонами, що громадська череда великої рогатої худоби мешканців с. Обіточне Чернігівського району Запорізької області випасається по черзі, за усною домовленістю між мешканцями села. Відповідно до черги, випас громадської череди 15 травня 2010 року здійснювала ОСОБА_4 разом із зятем та дочкою, ОСОБА_2, ОСОБА_3, яких вона запросила на допомогу.

Позивач проживає в ІНФОРМАЦІЯ_2 та мав корову голштинської породи на ім’я Берізка, 21.02.2004року народження, робочий № 9402, ідентифікаційний № UA НОМЕР_1, що підтверджується паспортом великої рогатої худоби, виданого Державним підприємством "Агенство з ідентифікації реєстрації тварин".(а. с. 9).

В судовому засіданні встановлено, що 15.05.2010року вранці, дружина позивача вигнала свою корову в загальне стадо без ушкоджень, що підтвердила в судовому засіданні свідок ОСОБА_11

Про те, що у корови була гематома на голові до обідньої перерви не знайшло свого підтвердження у судовому засіданні, так як свідок ОСОБА_13 бачила корову позивача близько 15-00год. У якої не було гематоми на голові, а тільки кров в носі.

Та і відповідач, ОСОБА_2 вказав, що він бачив гематому на голові корови, однак пояснити, коли і ким були нанесені травми суду не зміг. Суд не може прийняти твердження відповідачів, що корови билися і за таких обставин корова позивача отримала травми. Ніхто із відповідачів не вказав конкретно коли і за яких обставин ця подія була.

Крім того, відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні тільки вказав, що при загоні корів у баз в обідню перерву о 12-00год. створився при вході затор корів, який продовжувався близько двох хвилин. Але ж після цього близько 15-00год. свідок ОСОБА_13 не бачила гематому на голові корови, а тільки кров в носі.

Як вбачається із матеріалів цивільної справи, з урахуванням показів свідків по справі, корова позивача під час випасення на пасовищі 15.05.2010 року дійсно зазнала ушкодження, які вказані в акті від 16.05.2010р. Даний акт складено заступником начальника управління ветеринарної медицини в Чернігівському районі, ОСОБА_7, депутатом Обіточненської сільської ради, ОСОБА_12, приватним підприємцем, ОСОБА_8, відповідно до якого проведено обстеження на предмет встановлення причин захворювання та вимушеного забою корови позивача. Де вказано, що при проведенні розділки туші були встановлені патологічні зміни: гематома з правої сторони голови та пошкодження кісток верхньої челюсті, гематома з лівої сторони нижньої частини грудної клітини та області лівого ліктьового суглобу та лівої лопатки, гематома стінки шлунку, гематома лівого стегна, гематома в області поперекового та грудного відділу хребта. Також виявлена сильна кишкова кровотеча та крововиливи на епікарді міокарді та ендокарді серця. Та вказано, що причиною захворювання і послідуючого вимушеного забою корови, явилось нанесення множинних травм не сумісних з життям.

Про те, що корова, загинула від травм підтверджується лабораторними аналізами де вказано, що забій корови проводився коли вона вже була в стадії агонії.

Акт від 20.05.2010р. підтверджує, що дійсно корова була утилізована.

Причиною утилізації є результати лабораторних досліджень проведених Чернігівською районною державною лабораторією ветеринарної медицини України, де вказано, що тварина була забита в стадії агонії.

Як встановлено в судовому засіданні, права і обов'язки пастуха ні договором ні іншим правовим документом не закріплені. Ці обов'язки виконують жителі села в порядку черговості.

Відповідно до п.2 ч.1 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов"язків, є завдання майнової( матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.

Відповідно до вимог ст. 611 ч.1 п.4 ЦК України у разі порушення зобов"язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: відшкодування збитків.

На підставі наведеного суд вважає, що відповідачі, ОСОБА_4, ОСОБА_2, ОСОБА_3 взяли на себе зобов"язання про збереження ввірених їм на випас корів. Однак, внаслідок безвідповідального ставлення до своїх зобов"язань, корова позивача отримала тілесні пошкодження, у зв"язку з чим ОСОБА_14 була заподіяна матеріальна шкода в розмірі 9180грн., яку відповідачі повинні відшкодувати.

Суд не приймає до уваги заперечення відповідачів про те, що не було встановлено їх вини в пошкоджені корови і вони на підставі ст. 1166 ЦК України звільняються від відповідальності, оскільки позивач звернувся до суду з позовом на підставі ст.ст. 7, 11, 611 ЦК України про відшкодування шкоди у зв"язку з порушенням зобов"язання, а не про відшкодування шкоди на підставі ст. 1166 ЦК України.

Суд також вважає, що постанова про відмову в порушенні кримінальної справи відносно відповідачів, не є єдиною і достатньою підставою для звільнення відповідачів від відповідальності за завдану майнову шкоду. Відповідачами також не надано суду докази, що травми були нанесені корові позивача іншими особами, або за інших обставин, в інший період часу.

Заперечення відповідачів проти того, що вони не приймали корову від позивача в череду 15.05.2010року - не можуть бути прийняті до уваги, вони спростовуються вище зазначеними доказами і тією обставиною, що оскільки ніщо не заважало їм оглядати корів як тих які виганялись з кожного двору так і у череді. Тобто, фактично передача до череди корови позивачем відбулась.

Заперечення відповідачів проти того, що вони не брали окрім випасу на себе обов’язок щодо збереження худоби є також безпідставним. Оскільки, згідно суті угоди щодо випасу худоби пастухом є невід’ємною й взяття ним на себе обов’язку щодо збереження худоби на час випасу. Худоба передається власником іншій особі, і вона вибуває на певний термін з під його володіння і фактичного зберігання і контролю. І цей обов’язок щодо зберігання майна переходить саме до пастухів на час випасу. Тому сам випас худоби, особою яка не є її власником, не можливий без обов’язку щодо збереження худоби на час випасу.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що у зв'язку з порушенням відповідачами взятого ними на себе обов'язку по випасу 15.05.2010року громадської череди та збереженню великої рогатої худоби на час її випасу, яка була передана їм власниками ВРХ, - що призвело до втрати корови позивача, відповідачі зобов'язані, в силу ст. 611 ЦК України, відшкодувати позивачу матеріальну шкоду (збитки).

Вирішуючи питання щодо розміру матеріальної шкоди, яка підлягає стягненню з відповідачів на користь позивача, суд виходить з дійсних обставин справи та наслідків, що наступили, і вважає за необхідне стягнути 9180грн. у відшкодування матеріальної шкоди позивачу, тим самим задовольнити позовні вимоги.