Косівський районний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого - судді: Цалин Б.М.

ОСОБА_1

З участю представника відповідача –позивача- Петраш Ю.Ю. - адвоката - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому, судовому засіданні в залі суду м. Косів справу за позовом ПАТ "ОСОБА_3 Аваль" в особі Київської регіональної дирекції до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 014/0983/73/60726 від 14.09.2007 р .

За зустрічним позовом представника відповідача ОСОБА_4 –адвоката ОСОБА_2 до ПАТ "ОСОБА_3 Аваль" в особі Київської регіональної дирекції про визнання кредитного договору та договору застави транспортного засобу до кредитного договору та платіжного календаря від 14.09.2007 року - недійсними, -

ПАТ "ОСОБА_3 Аваль" подано на розгляд суду позовну заяву до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 014/0983/73/60726 від 14.09.2007 р.

ОСОБА_2, представник відповідача ОСОБА_4, звернувся в суд із зустрічним позовом до ПАТ "ОСОБА_3 Аваль" в особі Київської регіональної дирекції про визнання кредитного договору, договору застави транспортного засобу до кредитного договору та платіжного календаря від 14.09.2007 року - недійсними.

Ухвалою суду від 12.11.2010 року вказані справи об"єднані в одне провадження.

Представник позивача за основним позовом одночасно відповідача за зустрічним позовом, ПАТ "ОСОБА_3 Аваль" в судове засідання не з"являється, хоч про час та місце розгляду справи був повідомлений своєчасно. Причини неявки суду невідомо.

Ухвалою суду від 20.04.2011 року позовні вимоги ПАТ "ОСОБА_5 Аваль" до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 014/0983/73/60726 від 14.09.2007 р. в порядку ч.1 ст. 207 ЦПК України залишено без розгляду .

Представник відповідача-позивача за зустрічним позовом ОСОБА_4–адвокат ОСОБА_2, вимоги основного позову заперечив, вимоги зустрічного позову підтримав, суду пояснив, що на розгляд суду від ПАТ "ОСОБА_3 Аваль" в особі Київської регіональної дирекції подано позов до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором №014/0983/73/60726 від 14.09.2007 року в сумі 300162,61 грн. та звернення стягнення на автомобіль "NISSAN", МОДЕЛЬ Х-TRAIL. В підтвердження своїх позовних вимог ПАТ "ОСОБА_3 Аваль" покликається на укладений між Банком та відповідачем кредитний договір №014/0983/73/60726 від 14.09.2007 року, згідно якого ОСОБА_4Ю, ніби то отримав 50000,00 доларів США строком на 72 місяці, а саме по 14.09.2013 року зі сплатою 13,50 % річних за користування кредитними коштами. 13.07.2007 року в забезпечення виконання зобов"язання за вказаним кредитним договором між Банком та відповідачем ніби-то укладено договір застави транспортного засобу "NISSAN", МОДЕЛЬ Х-TRAIL, 2007 року випуску. Відповідач ОСОБА_4 категорично заперечує та не визнає позовні вимоги банку, оскільки останній взагалі не укладав і не підписував а ні кредитного договору, а ні будь яких інших документів в ПАТ "ОСОБА_3 Аваль" щодо оформлення кредитного зобов"яння. Окрім того в момент укладення самого кредитного договору, а саме 14.09.2007 року ОСОБА_4Ю, в м. Києві не був присутнім, в зв"язку перебуванням на роботі в м. Львів, що стверджується довідкою із місця роботи –Департаменту економічної політики Львівської міської ради. Договір від імені ОСОБА_4, як інші банківські документи, що пов"язані із отримання вказаного кредиту підписані не ОСОБА_4 а іншою особою, що свідчать і результати судово-почеркознавчої експертизи від 25.02.2011 року. Просить зустрічний позов задоволити в повномі обсязі.

Суд вислухавши пояснення представника відповідача-позивача за зустрічним позовом –адвоката ОСОБА_2, вивчивши матеріали справи вважає, що вимоги зустрічного позову підставні, доведені в судовому засіданні і такі, що підлягають до задоволення за наступних підстав:

Як вбачається із долученого до матеріалів справи кредитного договору №014/0983/73/60726 від 14.09.2007 року (а.с.9-11) ОСОБА_4Ю, ніби то отримав 50000,00 доларів США строком на 72 місяці, зі строком остаточного погашення до 14.09.2013 року зі сплатою 13,50 % річних за користування кредитними коштами. При чому суд звертає увагу, що договір застави транспортного засобу "NISSAN", МОДЕЛЬ Х-TRAIL, 2007 року випуску, в забезпечення виконання зобов"язання за кредитним договором, оформлений 13.07.2007 року ( а.с.14-15), тобто раніше а ніж сам кредитний договір, що викликає сумнів в їх достовірності та свідчить про поспішність оформлення не визнаних відповідачем договорів.

В заперечення позовних вимог ПАТ "ОСОБА_3 Аваль" відповідачем за основним позовом ОСОБА_4Ю, надано суду довідку (а.с.47) за № 23 вих.-1263 від 08.11.2010 року Департаменту економічної політики Львівської міської ради, якою стверджено, що ОСОБА_4 працює із 02.04.2007 року по даний час на посаді головного спеціаліста управління економіки департаменту економічної політики Львівської міської ради. 13 липня та 14 вересня 2007 року ОСОБА_4 перебував на робочому місці, що підтверджується табелями виходу на роботу. В ці дні за межами Львова у відрядженні, чи у відпустці не перебував .

За клопотанням представника відповідача-позивача ОСОБА_4 Ухвалою суду від 12.11.2010 року призначено проведення судової почеркознавчої експертизи. За висновком судово-почеркознавчої експертизи № 416 від 25.02.2011 року, підписи від імені ОСОБА_4, розташовані в графі "Позичальник" в Кредитному договорі №014/0983/73/60726 від 14.09.2007 року, в Платіжному календарі від 14.09.2007 року, в графі "Заставодавець" в Договорі застави транспортного засобу до кредитного договору №014/0983/73/60726 від 14.09.2007 року, виконані не ОСОБА_4, а іншою особою з намаганням їх виконавців наслідувати справжні підписи ОСОБА_4

Суд звертає увагу, що представник позивача за основним позовом, одночасно –як відповідача за зустрічним позовом ПАТ "ОСОБА_3 Аваль" жодного разу в судове засідання не з"явився, будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду вказаної справи.

В п.8 Постанови №9 від 08.11.2009 року "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними", (v0009700-09) Пленум Верховного Суду України, відзначає, що не є укладеними правочини (договори), у яких відсутні встановлені законодавством умови, необхідні для їх укладення (відсутня згода за всіма істотними умовами договору; не отримано акцепт стороною, що направила оферту; не передано майно, якщо відповідно до законодавства для вчинення правочину потрібна його передача тощо).

Частною 1 ст. 215 ЦК України визначено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ст. 203 України. Статтею 203 ЦК України встановлені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, а саме: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу (435-15) , іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Наслідок недійсності правочину є повернення сторін в попередній стан, що існував, що його вчинення (реституція), згідно ст. 216 ЦК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 1046 ЦК за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими-ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Згідно із ч. 2 ст. 1046 ЦК договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками. Договір позики укладається в письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.

Позичальник має право оспорювати договір позики на тій підставі, що грошові кошти або речі насправді не були одержані ним від позикодавця або були одержані у меншій кількості, ніж установлено договором (ч. 1 ст. 1051 ЦК).

Договір позики є реальним правочином і вважається укладеним з моменту передання грошей або речей, що виступають предметом зазначеного договору. Саме підписання сторонами тексту договору без передання грошей або речей не породжує у майбутнього обов'язку позичальника повернути обумовлену угодою суму грошей або кількість визначених родовими ознаками речей. З метою захисту майнових інтересів позичальника від недобросовісного позикодавця ст. 1051 ЦК надає позичальникові право оспорювати договір позики на тій підставі, що грошові кошти або речі насправді не були одержані ним від позикодавця або були одержані у меншій кількості, ніж встановлено договором.

Обставину стосовно передання чи навпаки, непередання грошових коштів або речей, доводить та сторона, яка посилається на таку обставину.

Оспорювання договору позики здійснюється у судовому порядку, на підставі наданих суду будь-яких припустимих доказів, що підтверджують так звану безвалютність позики в цілому чи у певній частині.

Представником позивача ПАТ "ОСОБА_3 Аваль" в свою чергу в підставністьвимог основного позову окрім опорюваних відповідачем ОСОБА_4 кредитного договору та договору застави ТЗ не надано суду жодного доказу, який свідчив би про отримання останнім вказаної, в невизнаному відповідачем, кредитному договорі суми –50000,00 доларів США .

Згідно ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов"язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази не можуть ґрунтуватись на припущеннях.

Враховуючи вищенаведене суд дійшов висновку, що вимоги зустрічного позову ОСОБА_4Ю про визнання кредитного договору та договору застави транспортного засобу до кредитного договору та платіжного календаря від 14.09.2007 року - недійсними є обгрунтованими, повністю доведеними матеріалами справи, а тому підлягають задоволенню.

В порядку ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. А тому вимоги ОСОБА_4 Підлягають задоволенню в частині відшкодування в його користь витрат пов"язаних із розглядом вказаної справи, а саме 2971,60 грн оплати за проведення експертизи, які були понесені ОСОБА_4 Окрім того судові витрати пов"язані із розглядом справи а саме 1700 грн державного мита та 120 грн судових витрат по оплаті за інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи підлягає до стягнення із відповідача за зустрічним позовом - ПАТ "ОСОБА_3 Аваль".

На підставі наведеного, ст. ст. 203, 215, 216, 1046, 1051 ЦК України та керуючись ст.ст, 213-215,218 ЦПК України (1618-15) , суд, -

Зустрічний позов представника відповідача ОСОБА_4 –адвоката ОСОБА_2 до ПАТ "ОСОБА_3 Аваль" в особі Київської регіональної дирекції задоволити.

Визнати недійсними з моменту їх укладення: кредитний договір №014/0983/73/60726 від 14.09.2007 року, що укладений між ПАТ "ОСОБА_3 Аваль" в особі Київської регіональної дирекції та ОСОБА_4 на суму 50 000,00 доларів США; платіжний календар від 14.09.2007 року до вказаного кредитного договору та договір застави транспортного засобу від 13.07.2007 року до кредитного договору №014/0983/73/60726 від 14.09.2007 року .

Стягнути з ПАТ "ОСОБА_3 Аваль" в особі Київської регіональної дирекції в користь ОСОБА_4 понесені судові витрати в сумі 2971,60 грн за проведення судової почеркознавчої експертизи .

Стягнути з ПАТ "ОСОБА_3 Аваль" в особі Київської регіональної дирекції в користь держави 1700 грн державного та 120 грн витрат за інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи судом .

рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Івано-Франківського Апеляційного суду через Косівський районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення. А для осіб, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення –протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.