Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області
Ряд стат. звітн. –26
Код суду - 0707
РІШЕННЯ
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
20 квітня 2011 року м. Мукачево Справа № 2-56/11
( Додатково див. ухвалу апеляційного суду Закарпатської області (rs20380966) ) ( Додатково див. ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ (rs24067672) )
Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області
в особі : головуючого судді Довжанин В.М.
при секретарі Пуга В.П.
з участю : прокурора Бринчак О.І.
представника відповідача ОСОБА_1
третя сторона ОСОБА_2
третя сторона ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Мукачево цивільну справу за позовом прокурора міста Мукачева в інтересах ОСОБА_4, ОСОБА_5 до ПАТ "ОСОБА_6 ОСОБА_7", ОСОБА_8, ОСОБА_9, треті сторони орган опіки та піклування виконавчого комітету Мукачівської міської ради, ОСОБА_2, приватний нотаріус Мукачівського міського нотаріального округу ОСОБА_10, та КП "Мукачівське МБТІ та ЕО"про визнання договору недійсним та позов прокурора міста Мукачева в інтересах ОСОБА_4, ОСОБА_5 до ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_9, треті особи орган опіки та піклування виконавчого комітету Мукачівської міської, ОСОБА_2, приватний нотаріус Мукачівського міського нотаріального округу ОСОБА_10, приватний нотаріус Мукачівського міського нотаріального округу ОСОБА_13, державний нотаріус Мукачівської державної нотаріальної контори ОСОБА_14, про визнання договору недійсним,-
В С Т А Н О В И В:
У квітні 2010 року прокурор міста Мукачево звернувся до суду з позовною заявою в інтересах малолітніх ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 до Відкритого акціонерного товариства (далі ВАТ) "ОСОБА_15 ОСОБА_7"(правонаступником якого є ПАТ "ОСОБА_6 ОСОБА_7"), в особі Мукачівської філії Закарпатської обласної дирекції ПАТ "ОСОБА_15 ОСОБА_7", ОСОБА_8, треті сторони ОСОБА_3 опіки та піклування Мукачівської міської ради, ОСОБА_2 про визнання недійсним договору іпотеки від 22.10.2007 року за №01440460435971, укладеного між ОСОБА_8 та ВАТ "ОСОБА_15 ОСОБА_7"та виключення житлового будинку за адресою м. Мукачево, вул.Підгорянська, 86 з акту опису й арешту майна боржника ОСОБА_8 по виконавчому провадженню, відкритому за виконавчим листом № 2-2239 від 08.08.2008 року, виданим Мукачівським міськрайонним судом.
В подальшому прокурор збільшив розмір позовних вимог, просив також визнати недійсним договір купівлі-продажу домоволодіння за адресою м.Мукачево, вул.Підгорянська, 86 за реєстровим № 5857, укладений між ОСОБА_9 та ОСОБА_8
До участі у справі судом було залучено співвідповідачем ПАТ "ОСОБА_15 ОСОБА_7", яке є юридичною особою, ОСОБА_16, а також в якості третіх осіб приватного нотаріуса Мукачівського міського нотаріального округу ОСОБА_10 та КП "Мукачівське МБТІ та ЕО".
Крім цього, у лютому 2011 року прокурор міста Мукачево звернувся до суду з позовною заявою в інтересах малолітніх ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 до ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_9, треті особи орган опіки та піклування виконавчого комітету Мукачівської міської, ОСОБА_2, приватний нотаріус Мукачівського міського нотаріального округу ОСОБА_10, приватний нотаріус Мукачівського міського нотаріального округу ОСОБА_13, державний нотаріус Мукачівської державної нотаріальної контори ОСОБА_14 про визнання недійсними договору купівлі-продажу домоволодіння за адресою м.Мукачево, вул. Підгорянська, 86, від 10.06.2005 року, укладеного між ОСОБА_17 та ОСОБА_11, договору купівлі-продажу домоволодіння за адресою м. Мукачево, вул.Підгорянська, 86 від 21.09.2006 року, укладеного між ОСОБА_11 та ОСОБА_12, договору купівлі-продажу домоволодіння за адресою м. Мукачево, вул. Підгорянська, 86, від 09.09.2007 року, укладеного між ОСОБА_12 та ОСОБА_9
Ухвалою Мукачівського міськрайонного суду від 16 березня 2011 року цивільні справи за вказаними позовами об’єднані в одне провадження.
Свої позовні вимоги прокурор аргументував тим, що 22.10.2007 року між ВАТ "ОСОБА_15 ОСОБА_7"та ОСОБА_8 укладено кредитний договір № 014/4046/74/35971 від 19.01.2007 року. За даним договором ОСОБА_8 надано кредит на суму 313000 грн. до 18.10.2027 року із сплатою проценту за користування ним згідно умов вищезазначеного договору. З метою забезпечення виконання зобов’язань за вищевказаним кредитним договором, 22.10.2007 року між ВАТ "ОСОБА_15 ОСОБА_7"та ОСОБА_8 укладено іпотечний договір № 01440460435971. Відповідно до п.1.1 вказаного договору іпотеки іпотекодавець передає іпотекодержателю в іпотеку домоволодіння по вул. Підгорянська, 86 в м.Мукачево.
В той же час у вказаному будинку з народження разом з мамою ОСОБА_2 постійно проживають малолітні ОСОБА_4 та ОСОБА_5, що підтверджується відміткою про реєстрації у паспорті останньої та відмітками у будинковій книзі.
Відповідно до вимог ч.ч.3,4 ст. 12 Закону України "Про основи соціального захисту бездомних громадян і безпритульних дітей", ст.ст. 17, 18 Закону України "Про охорону дитинства"та ст. 71 Цивільного кодексу України, органи опіки та піклування здійснюють контроль за дотриманням батьками та особами, які їх замінюють, житлових прав і охоронюваних законом інтересів дітей. Для здійснення будь-яких правочинів стосовно нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають діти, потрібна попередня згода органів опіки та піклування. Однак згідно листа служби у справах дітей виконавчого комітету Мукачівської міської ради від 18.03.2010 року за № 273, дозвіл на відчуження чи заставу будинку по вул. Підгорянська, 86 в м. Мукачево, органом опіки та піклування з 2005 року по 2009 роки не надавався.
Таким чином, під час укладення вищезазначеного договору іпотеки, згода органу опіки та піклування не надавалася, що суперечить вимогам ст. 12 Закону України "Про основи соціального захисту бездомних громадян і безпритульних дітей", ст. 17, 18 Закону України "Про охорону дитинства"та ст. 71 Цивільного кодексу України і є підставою для визнання його недійсним.
Відповідно до ст.3 Конвенції "Про права дитини", схваленої резолюцією 44 сесії генеральної асамблеї ООН 44/25 від 20.11.1989 року, ратифікованої Постановою ВР України від 27.02.1991 року № 789-ХП (789-12) , в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Основним законом, який визначає охорону дитинства в Україні як стратегічний загальнонаціональний пріоритет і з метою забезпечення реалізації прав дитини на життя, охорону здоров’я, освіту, соціальний захист та всебічний розвиток встановлює основні засади державної політики у цій сфері, є закон України "Про охорону дитинства" (2402-14) , норми якого узгоджуються із вищевказаним положенням Конвенції "Про права дитини" (995_021) та не можуть тлумачитися звужено.
У випадку наявності будь-якої правової колізії, неповноти, нечіткості або суперечливості законодавства, що регулює спірні правові відносини, що стосуються інтересів дитини, відповідно до вимог ст. 8 Цивільного процесуального кодексу України та ст.3 Конвенції "Про права дитини"перевага повинна надаватись якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Одним із правочинів, які не можуть вчинятися без дозволу органу опіки та піклування, відповідно до вимог ст. 177 Сімейного кодексу України є відмова від майнових прав дитини, до яких відноситься і право користування жилим приміщенням. Таким чином, отримання дозволу органу опіки та піклування на укладення договорів, які підлягають матеріальному посвідченню або спеціальній реєстрації, є необхідним не тільки тоді, коли ці договори стосуються майна дитини, але й тоді, коли вони стосуються їх майнових прав, зокрема, права на користування жилим приміщенням. Отримання такого дозволу є необхідною умовою законності відповідного правочину.
Також вважає, що укладення договору іпотеки нерухомого майна за адресою м. Мукачево, вул.Підгорянська, 86 позбавляє малолітніх ОСОБА_4 та ОСОБА_5 права користування вказаним житлом, чим порушується її конституційне право на житло, передбачене ст.ст. 47, 48 Конституції України, оскільки 24.11.2008 року відкрито виконавче провадження, накладено арешт на відчуження об’єкту нерухомості та доручено ЗФ ТОВ "Юнор"реалізацію вищевказаного майна.
Відповідно до ст. 17 ч.1 п. 4 Закону України "Про іпотеку", підставою припинення іпотеки є визнання іпотечного договору недійсним. На підставі ст. 206 ч.1 Цивільного кодексу України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов’язані з його недійсністю. Визнання недійсним договору іпотеки тягне за собою як наслідок відсутність правової підстави для примусової реалізації майна та виключення з акту опису та арешту майна боржника.
При укладенні договору іпотеки, ОСОБА_8 не було повідомлено, що земельна ділянка, на якій розташований будинок на праві приватної власності належить ОСОБА_17, відповідно до Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЗК № 030478 від 12.10.2006 p., а тому п. 2.1.6 договору іпотеки не може бути виконаний.
Крім цього, позивач зазначає, що 07 грудня 2010 року начальником СД Мукачівського MB УМВС України в Закарпатській області порушено кримінальну справу № 2105610 за ознаками складу злочину передбаченого ст. 190 ч.2 КК України по факту вчинення шахрайських дій при відчуженні будинку за адресою м.Мукачево, вул. Підгорянська, 86, який належав на праві власності ОСОБА_17 та право користування та володіння на який мали неповнолітні онуки ОСОБА_4, та ОСОБА_5
В порушення вимог діючого законодавства, 10.06.2005 року було укладено договір купівлі-продажу домоволодіння за адресою м.Мукачево, вул.Підгорянська,86 між ОСОБА_17 на ОСОБА_11, без згоди органу опіки та піклування, що підтверджується довідкою начальника служби у справах дітей виконавчого комітету Мукачівської міської ради від 18.03.2010 року за № 273.
Матеріалами дослідчої перевірки та матеріалами кримінальної справи встановлено, що ОСОБА_17 не мав на меті продавати будинок, а укладення було лише формальним на прохання ОСОБА_8, у зв'язку з чим за згодою на відчуження до органу опіки та піклування ніхто не звертався та згоду жінка ОСОБА_8 - ОСОБА_18 теж не надавала, не дивлячись на те, що відповідно до ст. 368 ЦК України, будинок був їхньою спільною власністю та розпоряджатися можна було лише за спільною згодою. Дане підтверджується поясненнями ОСОБА_17, ОСОБА_2, ОСОБА_18 та іншими, які наявні в матеріалах кримінальної справи.
У подальшому гр. ОСОБА_11 21.09.2006 року було укладено договір купівлі - продажу вищезазначеного будинку з гр. ОСОБА_12, який 08.09.2007 року продав будинок ОСОБА_9
Вказані договори були укладені без відома гр. ОСОБА_17 та інших мешканців будинку та не відповідали домовленості з ОСОБА_8, на прохання якого було укладено фіктивний договір купівлі-продажу 10.06.2005 року та в порушення вимог ч.3, 4 ст. 12 Закону України "Про основи соціального захисту бездомних громадян і безпритульних дітей", ст. 17, 18 Закону України "Про охорону дитинства"та ст. 71 Цивільного кодексу України, оскільки весь цей час неповнолітні ОСОБА_4 та ОСОБА_5 володіли та користувались житлом на законних підставах.
Прокурор в судовому засіданні підтримав позовні вимоги посилаючись на обставини викладені у позовній заяві.
Представник відповідача ПАТ "ОСОБА_15 ОСОБА_7"ОСОБА_1 в судовому засіданні позов заперечив повністю з підстав, викладених у письмових запереченнях.
Треті особи ОСОБА_2 та представник органу опіки та піклування виконавчого комітету Мукачівської міської ради ОСОБА_3 позов прокурора підтримали повністю, просили його задоволити.
Відповідачі ОСОБА_8, ОСОБА_11, ОСОБА_12 та ОСОБА_9 в судове засідання не з’явилися, повідомлялися належним чином, про причини неявки суд не повідомили.
Від представника відповідача ОСОБА_9 надійшла заява про розгляд справи за відсутності останньої, а також про визнання позову в частині вимог, які стосуються безпосередньо співвідповідача ОСОБА_9, як сторони за відповідним правочином, щодо визнання недійсним Договору купівлі-продажу домоволодіння з розстрочкою платежу від 19 жовтня 2007 року за реєстровим № 5857, тобто жилого будинку за № 86 по вулиці Підгорянській в місті Мукачево Закарпатської області, який одночасно є предметом іпотеки по Договору іпотеки від 22 жовтня 2007 року за № 01440460435971 (реєстровий № 5882), а також стосовно виключення цього об’єкту нерухомого майна з опису та арешту. Також представник у поданій заяві зазначив, що ОСОБА_8 в повному обсязі розрахувався з ОСОБА_9 за придбаний ним об’єкт нерухомого майна, про що свідчить нотаріально засвідчена заява від 22 жовтня 2007 року, проте всі готівкові гроші отримав її рідний брат ОСОБА_19, ІНФОРМАЦІЯ_3, що діяв в їх спільних інтересах.
Треті особи приватний нотаріус Мукачівського міського нотаріального округу ОСОБА_10, приватний нотаріус Мукачівського міського нотаріального округу ОСОБА_13, державний нотаріус Мукачівської державної нотаріальної контори ОСОБА_14, а також представники КП "Мукачівське МБТІ та ЕО"в судове засідання не з’явилися, надіслали заяви про розгляд справи за їх відсутності.
Заслухавши пояснення учасників судового засідання, покази свідків ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_7, та дослідивши матеріали інвентарної справи №2286/2136, суд приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що 10.06.2005 року ОСОБА_17 та ОСОБА_24 уклали договір купівлі-продажу домоволодіння за адресою м.Мукачево, вул.Підгорянська,86, посвідчений приватним нотаріусом Мукачівського міського нотаріального округу ОСОБА_10 за реєстровим №2180. Даний договір було зареєстровано у державному реєстрі правочинів за №650231. Право власності на нерухоме майно –будинковолодіння в м. Мукачево по вул.Підгорянській, 86, було зареєстровано КП "Мукачівське міське БТІ та ЕО"за ОСОБА_24 11.06.2005 року, що підтверджується витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно за №7493192 (а.с.88-90 інв.справи).
10.06.2008 року ОСОБА_17 помер, що стверджується Свідоцтвом про смерть серії І-ФМ №064189 (т.2 а.с.12).
В подальшому, згідно договору купівлі-продажу, посвідченого 21.09.2006 р. приватним нотаріусом Мукачівського міського нотаріального округу ОСОБА_13 за реєстровим №3232 домоволодіння за адресою м.Мукачево, вул.Підгорянська, 86 за ціною 33366 гривень, ОСОБА_24 було продано ОСОБА_12 (а.с.108 інв.справи), який в свою чергу, через свого довіреного ОСОБА_25 згідно договору купівлі-продажу, посвідченого 08.09.2007 р. державним нотаріусом Мукачівської державної нотаріальної контори ОСОБА_26 за реєстровим №ІІІ-1883 продав його відповідачу ОСОБА_16. Право власності відповідачів ОСОБА_12 та ОСОБА_9, у встановленому законом порядку було зареєстровано КП "Мукачівське міське БТІ та ЕО", що підтверджується витягами про реєстрацію права власності на нерухоме майно (а.с.110,124 інв.справи).
Також встановлено, що 19.10.2007 року ОСОБА_8 згідно договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Мукачівського міського нотаріального округу ОСОБА_10 за реєстровим № 5857 придбав за 391585 гривень у ОСОБА_9 домоволодіння за адресою м.Мукачево, вул.Підгорянська,86. Даний договір було зареєстровано у державному реєстрі правочинів за №2431661. Право власності на нерухоме майно –будинковолодіння в м. Мукачево по вул.Підгорянській, 86, було зареєстровано КП "Мукачівське міське БТІ та ЕО"за ОСОБА_8 20.10.2007 р. що підтверджується витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно за №16352479 (а.с.130-132 інв.справи).
22.10.2007 року між ВАТ "ОСОБА_15 ОСОБА_7"та ОСОБА_8 укладено кредитний договір № 014/4046/74/35971 від 19.01.2007 року, за яким ОСОБА_8 надано кредит на суму 313000 грн. до 18.10.2027 року із сплатою проценту за користування ним згідно умов вищезазначеного договору (т.1 а.с.38). З метою забезпечення виконання зобов’язань за вищевказаним кредитним договором, 22.10.2007 року між ВАТ "ОСОБА_15 ОСОБА_7"та ОСОБА_8 укладено іпотечний договір № 01440460435971 (т.1 а.с.16-19). Відповідно до п.1.1 вказаного договору іпотеки іпотекодавець ОСОБА_8 передав іпотеко держателю ВАТ "ОСОБА_15 ОСОБА_7" в іпотеку домоволодіння по вул. Підгорянська, 86 в м.Мукачево.
Відповідно до ч.3 ст. 10, ч.1 ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Згідно ст. 59 ЦПК України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до ст. 316 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Відповідно до ст. 317 ЦК України, Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Відповідно до ч.6 ст. 203 ЦК України правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.
Недодержання в момент вчинення правочину стороною цих вимог є підставою його недійсності (ч. 1 ст. 215 ЦК України).
Згідно зі ст. 17 Закону України "Про охорону дитинства"батьки не мають права без дозволу органу опіки і піклування укладати договір, який підлягає нотаріальному посвідченню або спеціальній реєстрації, відмовлятися від належних дитині майнових прав, здійснювати розподіл, обмін, відчуження житла, зобовязуватися від імені дитини порукою, видавати письмові зобов’язання.
Позивач не обґрунтував належними доказами, у чому полягає незаконність правочинів купівлі-продажу вказаного будинку та укладення договору.
Так, як встановлено судом, малолітні ОСОБА_4 та ОСОБА_5 не являлися дітьми ОСОБА_17, а були його онуками, а отже жодних майнових прав щодо будинковолодіння за адресою м.Мукачево, вул.Підгорянська, 86, який належав на праві власності їх дідусеві ОСОБА_17 не дивлячись на проживання там, не мали. Відтак, для укладання правочину дозвіл органу опіки і піклування законом не вимагався. Посилання позивача на ст. 12 Закону України "Про основи соціального захисту бездомних громадян і безпритульних дітей", який вимагає попередньої згоди органу опіки і піклування для здійснення будь-яких правочинів стосовно нерухомого майна, права користування якими мають діти, є помилковим, оскільки договір між ОСОБА_17 та ОСОБА_11 укладено 10 червня 2005 року, а зазначений Закон (2623-15) набрав чинності з 01 січня 2006 року і відповідно до загальних правил дії закону в часі немає зворотної дії (ст. 58 Конституції України). Аналогічно не потребувалася попередня згода органу опіки та піклування і при укладенні подальших угод купівлі продажу між ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_9 та ОСОБА_8, а також при укладанні договору іпотеки останнього з ВАТ "ОСОБА_15 ОСОБА_7", так як неповнолітні не являлися членами сім’ї названих осіб.
Також, позивачем не доведено вчинення ОСОБА_17 правочину під впливом обману. Порушення органом дізнання кримінальної справи за ознаками складу злочину передбаченого ст. 190 ч.2 КК України по факту вчинення шахрайських дій при відчуженні будинку за адресою м.Мукачево, вул. Підгорянська, 86, який належав на праві власності ОСОБА_17 (т.1 а.с.142), само по собі не є таким доказом, так як згідно ч.4 ст. 61 ЦПК України таким доказом є тільки вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили. Так само згідно ч.1 ст. 218 ЦК України і ст. 59 ЦПК України не приймаються судом до уваги і покази допитаних у судовому засіданні свідків ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_7 про відсутність у ОСОБА_17 наміру укладати договір купівлі-продажу належного йому будинку.
Позивач помилково вважає, що іпотекодавець не повідомив про те, що земельна ділянка під предметом іпотеки йому не належить, насправді таке посилання містить п.1.2 договору іпотеки. Порядок звернення стягнення на предмет іпотеки коли земельна ділянка не належить іпотекодавцю визначений ст.120 ЗК України, ст. 388 ЦК України і відсутність права власності на земельну ділянку не є підставою для визнання договору іпотеки недійсним.
Не відповідає дійсності і твердження позивача про те, що укладений ОСОБА_17 договір купівлі-продажу будинку потребував наявності письмової згоди його дружини ОСОБА_18 (яка померла 11.09.2009 року, що підтверджується Свідоцтвом про смерть І-ФМ №090000 (т.2 а.с.13). Вказане майно набуто ОСОБА_17 в порядку спадкування (а.с.66 інв.справи), відповідно є не спільною сумісною, а особистою власністю відповідно до п.2 ч.1 ст.57 СК України, а отже його відчуження не потребувало передбаченого ч.2 ст. 369 ЦК України нотаріального посвідчення згоди іншого з подружжя.
Згідно ч.4 ст. 174 ЦПК України суд не приймає часткове визнання позову відповідачем ОСОБА_9, так як таке порушує права, свободи та інтереси відповідачів ОСОБА_8 та ПАТ "ОСОБА_15 ОСОБА_7".
Керуючись ст.ст. 10, 60, 88, 130, 174, 214, 215 ЦПК України, суд -
Р І Ш И В :
В задоволенні позову прокурора міста Мукачева в інтересах ОСОБА_4, ОСОБА_5 до ВАТ "ОСОБА_6 ОСОБА_7", ОСОБА_8, ОСОБА_9, треті сторони орган опіки та піклування виконавчого комітету Мукачівської міської ради, ОСОБА_2, приватний нотаріус Мукачівського міського нотаріального округу ОСОБА_10, та КП "Мукачівське МБТІ та ЕО"про визнання договору іпотеки недійсним, виключення житлового будинку за адресою м. Мукачево, вул. Підгорянська, 86 з акту опису й арешту майна боржника ОСОБА_8 по виконавчому провадження, відкритому за виконавчим листом № 2-2239 від 08.08.2008 року, виданим Мукачівським міськрайонним судом –відмовити.
В задоволенні позову прокурора міста Мукачева в інтересах ОСОБА_4, ОСОБА_5 до ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_9, треті особи орган опіки та піклування виконавчого комітету Мукачівської міської, ОСОБА_2, приватний нотаріус Мукачівського міського нотаріального округу ОСОБА_10, приватний нотаріус Мукачівського міського нотаріального округу ОСОБА_13, державний нотаріус Мукачівської державної нотаріальної контори ОСОБА_14, про визнання недійсними договору купівлі –продажу домоволодіння за адресою м. Мукачево, вул. Підгорянська, 86, від 10.06.2005 року, укладеного між ОСОБА_17, ОСОБА_11, договору купівлі –продажу домоволодіння за адресою м. Мукачево, вул. Підгорянська, 86, від 21.09.2006 року, укладеного між ОСОБА_11 та ОСОБА_12, договору купівлі –продажу домоволодіння за адресою м. Мукачево, вул. Підгорянська, 86, від 09.09.2007 року, укладеного між ОСОБА_12 та ОСОБА_9 відмовити.
рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги до апеляційного суду Закарпатської області через Мукачівський міськрайонний суд. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Головуючий
В.М.Довжанин