розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства каналізаційного господарства "Харківкомуночиствод"про застосування строку позовної давності, списання заборгованості, стягнення моральної шкоди, -

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом про застосування строку позовної давності, списання заборгованості, стягнення моральної шкоди. В обгрунтування своїх доводів посилається не те, що вона є власницею частини квартири АДРЕСА_1 з 10.11.2004 р. Квартира була придбана з лічильником води, встановленим 03.09.2003 р. Вона щомісячно проводить плату за даними лічильника. Але відповідач зареєстрував в квартирі одну особу та незаконно нараховує 11,1 куб. м. послуг водовідведення щомісячно та необгрунтовано вимагає сплатити борг в розмірі 686,84 грн., яка мається з 2004 року, тобто до придбання нею квартири. Своїми діями відповідачем їй спричинено моральну шкоду, яку вона оцінює в 5000 грн.

Просить застосувати строк позовноъ давності 3 роки, списати заборгованість в розмірі 686,84 грн. та відшкодувати моральну шкоду.

Представник відповідача проти позову заперечувала, посилаючись на необгрунтованість позовних вимог.

Суд, заслухавши пояснення учасників процесу, перевіривши матеріали справи, прийшов до наступного.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до ст. 3 ч.1 ЦПК України "кожна особа має право в порядку, встановленноу цим Кодексом (1618-15) звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів".

Основним квартиронайначем квартири АДРЕСА_2 до 01.12.2005 р. був гр. ОСОБА_2. До бази даних відповідача, відповідно з відомостями Комунального житлово-експлуатаційного підприємства № 4 від 28.12.2005 р., з 01.12.2005 р. по особовому рахунку № 17927 внесена зміна, замість ОСОБА_3 значиться позивачка - ОСОБА_1.

Документи для переоформлення особового рахунку, позитвачка до КП КГ "Харківкомуночистввод"не надавала.

Відповідно до зводної картки абонента, наданої відповідачем (а.с. 28-30), нарахування за послуги водовідведення за період з 01.01.2000 р. по 29.09.2003 р. проводилось на 5 осіб, згідно встановлених норм водовідведення, а з 29.09.2003 р. по теперішній час за показаннями засобів обліку, тобто фактично спожитого об’єму холодної води, у відповідності до п. 17 "Правил надання послуг з ... водовідведення", затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 630 від 21.07.2005 р. (630-2005-п)

Таким чином, твердження позивачки з приводу нарахування їй КП "ХКОВ" об’єму 11,1 куб.м. води є надуманим.

Згідно п. 29 "Правил надання послуг..." (630-2005-п) , ст. 71 Житлового Кодексу України та ст. 3 Закону України "Про свободу пересування і вільний вибір міста проживання в України" споживач має право на зменшення розміру сплати у випадку тимчасової відсутності її за місцем проживання, на підставі письмової заяви та надання підтверджуючих документів.

Позивачка стверджує, що в квартирі ніхто не проживає, однак підтверджуючі документи до Департаменту збуту КП "ХКОВ" споживачка не надавала, в телефонному режимі щомісячно передає показання засобів обліку води, періодично здійснює плату за послуги водовідведення, що підтверджує користування водою, а відповідно, і водовідведенням. Отже, позивачка на інших підставах заселилась до вищезазначеного приміщення. А у відповідності до ч. 2 ст. 65 Житлового кодексу України особи, що вселилися в жиле приміщення як член сім’ї наймача, набувають рівного з іншими членами сім’ї права користування жилим приміщенням, а також несуть усі обов’язки наймача, зокрема, плату за комунальні послуги і являються солідарними боржниками. А у разі солідарного обов’язку боржників кредитор КП "ХКОВ" має право вимагати виконання обов’язку в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і будь-кого з них окремо (ст. 543 ЦК України).

Станом на 01.01.2011 р. заборгованість на вищезазначеному особистому рахунку за послуги водовідведення становить 691 грн. 05 коп. Дана сума заборгованості утворилась в наслідок несплати наданих послуг водовідведення з 2000 р. по 2003 р., з 2005 р. по 2008 р. та сплати наданих послуг водовідведення не в повному обсязі у 2003 р., 2004 р., 2010 р.

З приводу того, що борг утворився до придбання позивачкою квартири, суд зазначає наступне. У відповідності до ст. 700 Цивільного кодексу України, при купівлі-продажу квартири продавець зобов’язаний надати покупцю необхідну та достовірну інформацію про товар, тобто попередні мешканці, зареєстровані за вищевказаною адресою, перед продажем квартири повинні були надати довідку про відсутність заборгованості за послуги водовідведення на момент продажу. На момент переоформлення особистого рахунку, згідно відомостей дільниці № 11 КП "Жилкомсервіс", заборгованість за послуги водовідведення складала 686,84 грн.

Крім того, позивачці відповідачем пропонувалось надати до Департаменту збуту КП "ХКОВ" відомості про місце проживання попередніх мешканців для пред’явлення їм вимог по сплаті за послуги водовідведення. Але від позивачки до КП "ХКОВ" відомості так і надійшли.

Крім того, позивачем не надано суду правового обґрунтування, механізм реалізації списання заборгованості, яка утворилась на її особовому рахунку, а також правового підтвердження обов’язку саме КП "Харківкомуночиствод" здійснювати списання вищезазначеної заборгованості, так як і відповідності до листа Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 17.05.2007 р. N 12/1-64 (v12_1662-07) (а.с. 31), списання боргів за спожиті житлово-комунальні послуги чинним законодавством не передбачено.

Щодо вимог позивачки застосування строку позовної давності 3 роки, що вони суперечать її позовній вимозі списати заборгованість, яка утворилась на особистому рахунку поза строками позовної давності.

Таким чином, суд вважає позов про застосування строку позовної давності, списання заборгованості задоволенню не підлягає.

Оскільки права позивачки відповідачем не порушені, позовні вимоги про відшкодування моральної шкоди також задоволенню не підлягають.

На підставі вищенаведено, суд відмовляє позивачці в задоволені її позовних вимог в повному обсязі.

Ст. 79 ЦПК України передбачає, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов"язаних з розглядом справи.

Відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито" від 21.01.93 р. № 7-93 (7-93) , при зверненні до суду з позовною заявою про відшкодування моральної (немайнової) шкоди з ціною позову від 1700 грн. до 17000 грн. 5 % ціни позову

Згідно з ст. 80 ЦПК України, ціна позову визначається у позовах, які складаються з кількох самостійних вимог, - загальною сумою всіх вимог.

Тобто держмито, яке підлягає сплаті, згідно з зазначеним Декретом Кабміну України, повинно складати 250 грн.

Згідно з ст. 88 ЦПК України, якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, відповідачеві –пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволені яких позивачеві відмовлено.

Оскільки рішенням суду позивачу відмовлено в задоволенні позову про стягнення моральної шкоди 5000 грн., судові витрати, що підлягають стягненню з позивача, складають 250 грн.

На підставі викладеного, ст.ст. 3, 10, 11, 209, 212, 214- 215 ЦПК України, ст. 256, 257, 1167 ЦК України, суд, -

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Комунального підприємства каналізаційного господарства "Харківкомуночиствод"про застосування строку позовної давності, списання заборгованості, стягнення моральної шкоди - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 держмито на користь держави в розмірі 250 (двісті п"ятьдесят) грн.

рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Харківської Області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.