УКРАЇНА
Малиновський районний суд м.Одеси
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 квітня 2011 року м.Одеса
Справа № 1519/2-2473
( Додатково див. ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ (rs21116177) )
Малиновський районний суд м.Одеси у складі:
судді Маркарової С.В.
за участю секретаря Тітової О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні позов АТ "Банк "Фінанси та кредит"в особі філії "Одеське РУ" АТ "Банк "Фінанси та кредит"до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення солідарно заборгованості за кредитним договором,-
ВСТАНОВИВ:
22.11.2010 року АТ "Банк "Фінанси та кредит"в особі філії "Одеське РУ"АТ "Банк "Фінанси та кредит"звернулось з позовом до відповідачів про стягнення солідарно заборгованості за кредитним договором.
В обґрунтування своїх вимог позивач послався на те, що 15.05.2008 року між ВАТ "Банк "Фінанси та кредит"", правонаступником якого є позивач та ОСОБА_2 укладений кредитний договір, за яким банк надав йому грошові кошти у розмірі 15.000 грн. з правом банку вимагати від позичальника дострокового погашення заборгованості за кредитом.
Крім того, за договорами поруки від 15.05.2008 року між банком та ОСОБА_3, останній взяв на себе зобов’язання позичальника, які витікають з умов вищезазначеного кредитного договору.
Посилаючись на порушення відповідачами умов кредитного договору та договору поруки банк просив стягнути на свою користь з відповідачів в солідарному порядку наявну заборгованість по кредитного договору у розмірі 33.893 грн. 11 коп.
Крім задоволення позовних вимог, позивач просив присудити на свою користь понесені судові витрати: на оплату судового збору –338 грн. 90 коп. та ІТЗ розгляду справи –120 грн.
Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав.
Відповідачі - ОСОБА_4, ОСОБА_3 в судовому засіданні позов визнали частково, визнавши, що між ними та банком на добровільних засадах були укладені кредитний договір та договір поруки, з умовами яких вони погодились, однак, умови договорів щодо повернення таких коштів не виконали . Поряд з тим, із розміром заборгованості не погодились.
З’ясувавши обставини, на які сторони послались як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши наявні докази суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав:
Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
15.05.2008 року між ВАТ "Банк "Фінанси та кредит"", правонаступником якого є позивач та ОСОБА_2А укладений кредитний договір за № 14к-379.
На виконання умов кредитного договору банк надав відповідачеві грошові кошти у сумі 15.000 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 30 від 15.05.2008 року та визнавалось ОСОБА_2 в процесі розгляду справи.
Відповідно до пунктів 2.1 та 3.2 договору кредит наданий строком до 15.05.2011 року зі сплатою за користування ним з розрахунку 0, 0001 % річних.
За договором ОСОБА_2 взяв на себе зобов’язання по поверненню кредиту шляхом здійснення щомісячних ануїтетних платежів у розмірі 413 грн. згідно графіку (п.3.3 договору), а також сплаті щомісячної комісійної винагороди в розмірі 262 грн. 50 коп. (п. 4.7 договору).
Відповідач зобов’язався здійснювати погашення заборгованості за договором у певному порядку, а саме в першу чергу сплачувати прострочені відсотки, потім нараховані відсотки за користування кредитними ресурсами, які не є простроченими, прострочені відсотки по комісійній винагороді, комісійні винагороди, які не є простроченими, прострочені суми за основним боргом по кредиту, непрострочену заборгованість по виданих кредитних ресурсах, пеню (п.3.7 договору).
За пунктами 3.3 та 4.3. договору виконання умов договору здійснюється щомісячно в термін з першого по десяте число кожного місяця згідно графіку.
За порушення строків повернення суми кредитної заборгованості, процентів за користування кредитом та комісій, ОСОБА_2 на виконання п. 6.1 договору зобов’язаний сплатити банку пеню в розмірі 1% від суми простроченого платежу за кожен день прострочки.
Пунктом 3.5 договору банку надано право вимагати дострокового погашення відповідачем заборгованості за кредитом, відсотків за користування ним, неустойки у випадку невиконання відповідачем умов договору, зокрема, несвоєчасного або не в повному обсязі погашення заборгованості за кредитом.
Крім того, 15.05.2008 року між банком та відповідачем ОСОБА_3 укладено договір поруки № 896/08.
За договорами він поручився перед банком за належне виконання ОСОБА_2 взятих на себе зобов’язань за кредитним договором, а саме повернути кредит, сплатити проценти з його користування, комісійну винагороду, неустойку, а також відшкодувати можливі збитки (боргове зобов’язання).
За п. 1.3 договору відповідач ОСОБА_3 засвідчив, що ознайомлений з положеннями кредитного договору, погоджується із його умовами.
Сторони погодили, що у випадку невиконання або неналежного виконання ОСОБА_2 зобов’язань по кредитному договору, відповідачі несуть солідарну відповідальність перед банком за виконання боргових зобов’язань (п. 2.1 договору поруки).
Крім того, факт добровільного підписання договору поруки визнавався відповідачем ОСОБА_3 в процесі розгляду справи, договір містить його підпис, паспортні відомості.
За ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 553 ЦК України поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов’язання боржника.
У разі порушення боржником зобов’язання, забезпеченого порукою, боржник та поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники відповідно до ст. 554 ЦК України, якщо договором поруки не встановлено додаткову відповідальність поручителя.
Додаткова (субсидіарна) відповідальність поручителів договорами поруки не встановлена.
Відповідачі, однак, в порушення вимог договорів взятих на себе зобов’язань не виконали.
Неодноразово, до подання позовної заяви до суду банк письмовою вимогою повідомив їх про необхідність дострокового погашення грошових зобов’язань за кредитним договором.
Такі вимоги були отримані відповідачами, що визнавалось ними в судовому засіданні, однак, не були виконані у добровільному порядку.
Станом на 10.11.2010 року через неналежне виконання відповідачами умов договорів існує заборгованість за кредитним договором у розмірі 33.893 грн. 11 коп., яка складається з :
- основного боргу за кредитом –11.877 грн.
- заборгованості по сплаті щомісячних комісій –3.800 грн.
- пені –18.216 грн. 11 коп.
Розмір заборгованості підтверджується наданим позивачем розрахунком.
Суд не приймає на увагу заперечення відповідача ОСОБА_3 про те, що нести відповідальність по зобов'язанню за кредитом має тільки відповідач ОСОБА_2, як підставу відмови в задоволенні позову до нього, оскільки його твердження спростовуються дослідженими судом доказами, а договір поруки у встановленому законом порядку недійсним не визнаний, на час розгляду справи ніким не оспорюється .
При цьому суд враховує, що 3.03.2011 та 4.03.2011 року відповідачі отримали копії ухвал про відкриття провадження у справі із копіями позовних заяв та доданих до них документів (повідомлення про вручення поштових відправлень №№ 6506302148980, 6506302148972). В ухвалі про відкриття провадження у справі судом було встановлено, що справа призначена до розгляду у відкритому судовому засіданні, без проведення попереднього судового засідання, що відповідає вимогам ст. 122 ЦПК України, відповідачам роз’яснено право подати суду письмові заперечення проти позову із зазначенням доказів, що підтверджують їх заперечення; обов’язок подати докази суду до початку розгляду справи по суті.
При проведенні судового засідання судом сторонами також були роз’яснені їх процесуальні права та обов’язки, зокрема і обов’язок визначений ст. 60 ЦПК України.
Однак, жодних доказів на підтвердження своїх заперечень, зокрема, в частині розміру заборгованості відповідачами в судовому засіданні відповідно до ч.1 ст. 60 ЦПК України, за якою відповідач зобов’язаний довести ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх заперечень, не надано, як і не заявлено відповідачами по справі жодних клопотань, що підтверджується технічним записом судового засідання.
Враховуючи, що згідно ст. 526 ЦК України зобов’язання має бути виконане відповідачем належним чином відповідно до договору та актів цивільного законодавства, заборгованість по кредитному зобов’язанню підлягає стягненню з відповідачів в солідарному порядку у розмірі 33.893 грн. 11 коп.
Судові витрати: на оплату судового збору у розмірі та ІТЗ розгляду справи, документально підтверджені позивачем підлягають присудженню на його користь в порядку ч.1 ст. 88 ЦПК України
Керуючись ст.ст. 15, 16 Цивільного Кодексу України, ст.ст. 27, 60, 61, 88, 209, 213 - 215, 218 ЦПК України, -
ВИРІШИВ:
Позов АТ "Банк "Фінанси та кредит"в особі філії "Одеське РУ"АТ "Банк "Фінанси та кредит"до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення солідарно заборгованості за кредитним договором – задовольнити.
Стягнути солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь АТ "Банк "Фінанси та кредит"в особі філії "Одеське РУ"АТ "Банк "Фінанси та кредит"заборгованість за кредитним договором №14к-379 від 15.05.2008 року у розмірі 33.893 грн. 11 коп.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь АТ "Банк "Фінанси та кредит"в особі філії "Одеське РУ"АТ "Банк "Фінанси та кредит"судові витрати на оплату :
- судового збору у розмірі 169 грн. 46 коп.
- витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 60 грн.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь АТ "Банк "Фінанси та кредит"в особі філії "Одеське РУ"АТ "Банк "Фінанси та кредит"судові витрати на оплату :
- судового збору у розмірі 169 грн. 46 коп.
- витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 60 грн.
рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Одеської області через Малиновський районний суд м.Одеси шляхом подання в десятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Суддя