Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області в складі:

головуючого судді - Франька М.Я.

при секретарі - Соловйовій Л.Є., Куліковій В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Олександрії справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного сумісного майна подружжя, визнання права власності на 1/2 частину будинку, усунення перешкод в користуванні жилим приміщенням та вселення, та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про витребування незаконно отриманих грошей та майна, відшкодування майнової шкоди,

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про поділ спільного сумісного майна подружжя, визнання права власності на 1/2 частину будинку, усунення перешкод в користуванні жилим приміщенням та вселення, мотивуючи наступним. З 2003 року вона перебувала у фактичних шлюбних відносинах з відповідачем, проживали як сім’я, вели спільне господарство. 22 лютого 2005року вони зареєстрували шлюб у Рясно-Руській сільській раді Львівської області. В період фактичних шлюбних відносин та перебуваючи в шлюбі сумісно реконструювали та у лютому 2006 року здали у експлуатацію житловий будинок на вул. Парковій,4 в селі Рясно-Руське Яворівського району Львівської області, подарований відповідачу його матір’ю. В липні 2007 року вони продали будинок за 118 тис. доларів США. Визнаючи її участь у реконструкції будинку, відповідач особисто відкрив банківський рахунок на її ім’я, на який зарахував 27800 доларів, а решту поділив між своїми дітьми від першого шлюбу, певну суму залишив собі.

Переїхавши на постійне місце проживання до м. Олександрії, 31 березня 2008 року за спільні з відповідачем кошти купили будинок на вул. Нижче – Польова,109, своїми силами майже протягом року робили ремонт, та 25 грудня 2008 року вселились в будинок, в якому спільно з відповідачем проживали. За час спільного проживання набули майно для будинку - меблі для спальні, меблі для кухні, матраци, газову плиту,_ мийку, люстри, штори. 24.09.2009 року відповідач влаштував сварку, погрожував фізичною розправою, в зв’язку з чим вона вимушена була залишити будинок. В подальшому відносини погіршились, 10 листопада 2009 року за рішенням суду шлюб з відповідачем розірвано. Відповідач перешкоджає їй в користуванні будинком, змінивши замки, мотивує тим, що він є власником будинку, тому позивач просить визнати за нею право власності на 1/2 частину спірного будинку та надвірних господарських будівель,та у порядку поділу майна виділити їй меблі для спальні вартістю 1750 грн., два матраци вартістю 800 грн., зобов’язати відповідача усунути перешкоди в користуванні будинком, надавши їй дублікати ключів та вселити її в будинок на вул. Нижче – Польова, 109 у м. Олександрії.

Відповідач позов не визнав, заявив зустрічний позов про витребування у ОСОБА_1 на його користь незаконно отримані нею гроші в сумі 90142 грн., його майно, яким позивачка незаконно заволоділа, а саме - карнизи, гардини, тюль, дошку для прасування, соковижималку, овочерізку, телевізор, покривало на ліжко, дзеркало, відріз гобелену, або стягнути вартість вказаного майна – 2725 грн., стягнути кошти, витрачені ним на ремонт квартири позивачки в сумі 3535 грн., у порядку поділу майна стягнути компенсацію його вартості у сумі 1560 грн., мотивуючи наступним.

27 липня 1998 року його матір подарувала йому будинок на вул. Паркова, 4 в селі Рясна – Руська Яворівського району Львівської області, на реконструкцію якого він отримав дозвільні документи та поступово перебудовував його за власні кошти. В 2003 році став співмешкати з позивачкою, а в лютому 2005 року зареєстрував шлюб з нею. В 2006 році реконструкція будинку була завершена, при цьому позивачка ніякої участі в будівництві не приймала. 03 липня 2007 року він продав належний йому будинок за 118000 доларів США. Виручені кошти мав намір поділити між сином та дочкою від першого шлюбу, які проживають в Росії, частину залишити собі. На той час існували обмеження по вивозу валюти за межі України, тому кошти він розподілив на кілька банківських рахунки, в тому числі відкрив рахунок на ім’я позивачки, на який зарахував 27800 доларів США, з яких потім особисто отримав 10000 доларів, а рештою – 17800 доларами позивачка безпідставно заволоділа. Будинок на вул. Нижче – Польовій, 109 у м. Олександрії він набув за власні кошти, без участі позивачки, тому вважає його своєю особистою приватною власністю, яка не підлягає поділу. Просить стягнути з позивачки на його користь еквівалент 17850 доларів за курсом Нацбанку України – 90142 грн., а також витрати на ремонт квартири позивачки в сумі 3535 грн., та у порядку поділу майна 1560 грн. компенсації його вартості.

Заслухавши сторони, дослідивши матеріали справи, суд вважає позовні вимоги за первісним позовом підлягаючими задоволенню, а за зустрічним позовом не підлягаючими задоволенню за наступних підстав.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

З пояснень сторін та матеріалів справи вбачається, що сторони перебували в шлюбі з 22 лютого 2005 року ( копія свідоцтва про шлюб серії 1-СГ № 007681) до 10 листопада 2009 року( копія виписки з рішення суду). За час перебування в шлюбі вони набули жилий будинок на вул. Нижче – Польовій, 109 у м. Олександрії, ( копія нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу від 31.03.2008 року ) та інше майно.

Відповідно до ч.1 ст. 60 Сімейного кодексу України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).

Відповідно до ст. 63 Сімейного кодексу України, дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Відповідно до ч.1 ст. 69 Сімейного кодексу України, дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.

Відповідно до ч.1 ст. 70 Сімейного кодексу України, у разі поділу майна, що є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Таким чином, судом встановлено, що будинок № 109 на вул. Нижче – Польовій у м. Олександрії набуто сторонами за час шлюбу, відносно права власності на будинок інші, ніж передбачені ст.ст. 60, 63, 69, 70 Сімейного кодексу України, умови між сторонами не встановлювались, тому суд приходить висновку про те, що спірний будинок є їх спільною сумісною власністю з рівними частками, відповідно позов в частині визнання права власності на Ѕ частину будинку підлягає задоволенню. З наведени хідстав підлягають задоволенню позовні вимоги про виділення в порядку поділу майна меблів для спальні та двох матраців.

З матеріалів справи вбачається, що на ім’я позивача 03 липня 2007 року у відділенні № 6 Філії ВАТ КБ "Надра" Львівського РУ було відкрито валютний рахунок № 10023800909501, на який надійшло 27800 доларів США

( квитанція № 636). З вказаного рахунку 05.07.2007 року було видано 10000 доларів. В судовому засіданні відповідач пояснив, що вказану суму отримав він особисто. Залишком в сумі 17800 доларів скористалась позивач, на думку відповідача скористалась незаконно, але цієї обставини в суді не довів, тому вимоги зустрічного позову про зобов’язання позивача повернути відповідачу 90142 грн. задоволенню не підлягають. На підтвердження доводів про незаконне заволодіння позивачкою його особистим майном – карнизами, гардинами, шторами, дошкою для прасування, соковижималкою, овочерізкою, телевізором, покривалом на ліжко, дзеркалом, відрізом гобелену, про витрати на ремонт квартири позивачки також доказів не надав, тому позов в частині стягнення вартості ремонту в сумі 3535 грн., компенсації вартості майна в сумі 2725 грн. та за майно в порядку поділу спільного сумісного майна подружжя в сумі 1560 грн. задоволенню не підлягають.

На підставі ст.ст. 60, 61, 62, 63, 69, 70 Сімейного кодексу України, ст.ст. 368, 370, 372 ЦК України, керуючись ст.ст. 10, 11, 60- 61, 209, 212, 214- 215, 218 ЦПК України суд,-

Позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на Ѕ частину житлового будинку та господарські споруди на вул. Нижче-Польовій № 109 в м. Олександрії, в ідеальній частці без розподілу його в натурі.

В порядку поділу спільного майна подружжя виділити ОСОБА_1 меблі для спальні, вартістю 1750 грн., два матраци для спальні загальною вартістю 800 грн.

Зобов’язати ОСОБА_2 усунути перешкоди для ОСОБА_1 в користуванні житловим будинком та надвірними будівлями на вул. Нижче-Польовій № 109 в м. Олександрії, забезпечивши для неї можливість мати дублікати ключів від вхідних дверей та інших приміщень.

Вселити ОСОБА_1 в будинок № 109 на вул. Нижче-Польовій в м. Олександрії.

Відмовити ОСОБА_2 в задоволенні позову про витребування від ОСОБА_1 грошей в сумі 90142 грн.50 коп., вартості ремонту квартири в сумі 3535 грн., грошової компенсації вартості майна в порядку його поділу в сумі 1560 грн. та витребування майна на суму 2725 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 276 грн.83 коп.

рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Кіровоградської області через суд першої інстанції протягом 10 днів з дня його проголошення.