Крюківський районний суд міста Кременчука Полтавської області в складі головуючого судді Степури А.А., при секретарях Сизовій Ю.М., Кобзар А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Кременчуці цивільну справу за позовом фізичної особи ОСОБА_1 до юридичної особи закритого акціонерного товариства "Українські вертольоти"про стягнення заборгованості по заробітній платі, визнання частково недійсним трудового договору та зміну формулювання причини звільнення,-

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом в якому прохав, суд винести рішення яким визнати недійсним пункт 2.1.5 письмового трудового договору від 18.07.2008 р., достроково розірвати трудовий договір від 18.07.2008 р., стягнути з ЗАТ "Українські вертольоти"на його користь заборгованість з заробітної плати та інших сум, що належать до виплати за період з червня 2009 року по дату подання заяви про звільнення 12 жовтня 2009 року, а також стягнути судові витрати.

Свої вимоги мотивував тим, що згідно трудового договору від 05.05.2008 року він був прийнятий на роботу з 05.05.2008 року до ЗАТ "Українські вертольоти"в льотну службу на посаду другого пілота з випробуванням 3 (три) місяці. Після закінчення строку випробування з між ОСОБА_1 та ЗАТ "Українські вертольоти"був укладений трудовий договір від 18.07.2008 р. строком на 3 (три) роки. До закінчення строку трудового договору, а саме 12 жовтня 2009 року позивач подав заяву про звільнення за власним бажанням в зв’язку з постійною невиплатою йому заробітної плати починаючи з липня 2009 року. Однак відповідач не здійснив звільнення позивача та невиплатив йому заборгованість з заробітної плати, а також інші суми, виплата яких належить йому при звільненні. При цьому адміністрація ЗАТ "Українські вертольоти"телеграмою повідомила позивачу, що питання про його звільнення буде вирішене після відшкодування витрат відповідача на навчання ОСОБА_1 спеціальності та англійській мові, яке позивач проходив під час роботи в ЗАТ "Українські вертольоти"відповідно до п.2.1.5 трудового договору від 18.07.2008 року та заяви від 22.04.2008 року. 30 листопада 2009 року наказом № 141ок позивач був звільнений з роботи в зв’язку з прогулом без поважних причин, за п. 4 ст. 40 КЗпП України.

Під час судового розгляду справи позивач позовні вимоги змінив, а саме прохав стягнути з відповідача не виплачену йому заробітну плату в сумі 6 856, 40 грн., визнати недійсними пункти 2.1.5., 2.4., 5.4. трудового договору від 18.07.2008 р., змінити формулювання причини звільнення зазначене в п.1 наказу № 141ок від 30.11.2009 р. Закритого акціонерного товариства "Українські вертольоти"з "звільненний 30 листопада 2009 р. в зв’язку з прогулом без поважних причин, п. 4 ст. 40 КЗпП України"на "звільнений в зв’язку з порушенням ЗАТ "Українські вертольоти"законодавства про працю та трудового договору від 18.07.2008 р., ст. 39 КЗпП України".

Представник відповідача позовні вимоги не визнав та прохав суд відмовити в задоволенні позову повністю, посилаючись на відсутність спору щодо виплати відповідачем заборгованості по заробітній платі перед позивачем, на наявність у позивача зобов’язань за заявою від 22.04.2008 року та трудовим договором від 18.07.2008 року відшкодувати відповідачу витрати пов’язані з навчанням його професійній майстерності та англійській мові, а також на вчинення позивачем прогулу без поважних причин в період з 16 жовтня 2009 року по 30 листопада 2009 року.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.

Відповідно до наказу № 39ок від 05 травня 2008 року та трудового договору від 05.05.2008 року ОСОБА_1 був прийнятий на роботу з 05.05.2008 року в льотну службу ЗАТ "Українські вертольоти"в якості другого пілота з випробування строком 3 (три) місяці.

Після закінчення строку випробування між ОСОБА_1 та ЗАТ "Українські вертольоти"був укладений трудовий договір від 18.07.2008 р. строком на 3 (три) роки згідно пунктів 2.1.5., 2.4., 5.4. якого позивач зобов’язався у випадку дострокового розірвання трудового договору до закінчення трирічного строку відшкодувати відповідачу витрати пов’язані з навчанням професійній майстерності та англійській мові.

12 жовтня 2009 року позивачем була подана заява про дострокове розірвання письмового трудового договору від 18.07.2008 року, а саме про звільнення за власним бажанням.

11 листопада 2009 року телеграмою відповідач повідомив позивачу, що питання про його звільнення буде вирішене лише за умови відшкодування витрат ЗАТ "Українські вертольоти"в сумі 50 894 грн. 87 коп. на навчання англійській мові та спеціальності, на підставі п. 2.1.5 трудового договору від 18.07.2008 року та заяви від 22.04.2008 р. про утримання з його заробітної плати зазначених витрат.

Телеграмою від 29.11.2009 р. направленій відповідачем на адресу ОСОБА_1, останньому пропонувалось повідомити інформацію про причини відсутності на роботі в період з 16 жовтня 2009 року та надати підтверджуючі причину відсутності документи.

Позивач телеграмами від 30.11.2009 р., від 03.12.2009 р. повідомляв відповідачу про відсутність на роботі відповідно до заяви про звільнення від 12.10.2009 р. та прохав повідомити йому дату виплати сум, що належать до виплаті при звільненні, не виплачених з вини відповідача, а також повідомити підставу для його звільнення з роботи.

Відповідач телеграмами від 02.12.2009 р., 08.12.2009 р. повідомив позивачу про звільнення його згідно наказу № 141ок від 30.11.2009 р. та запропонував прибути до офісу ЗАТ "Українські вертольоти"для отримання трудової книжки і проведення розрахунку з ним.

Довідкою № 605/10 від 25.03.2010 р. встановлено, що ЗАТ "Українські вертольоти"має перед ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі в сумі 6 856, 40 грн. за період з липня 2009 року по листопад 2009 року включно.

Відповідно до пункту 3.1. трудового договору від 18.07.2008 р. укладеного між ОСОБА_1 та ЗАТ "Українські вертольоти", останне зобов’язалось за виконання обов’язків передбачених даним договором, виплачувати працівнику заробітну плату в розмірі встановленому штатним розписом підприємства та Положенням про порядоку та умови виплат винагороди за вислугу років працівникам ЗАТ "Українські вертольоти".

Статтею 30 Закону України "Про оплату праці"передбачено, що при кожній виплаті заробітної плати власник або уповноважений ним орган повинен повідомити працівника про такі дані, що належать до періоду, за який провадиться оплата праці: а) загальна сума заробітної плати з розшифровкою за видами виплат; б) розміри і підстави відрахувань із заробітної плати; в) сума заробітної плати, що належить до виплати, проте ЗАТ "Українські вертольоти"не було надано до суду доказів про повідомлення позивача в період з липня 2009 року по листопад 2009 року включно щодо нарахованої для виплати заробітної плати.

Згідно ч.1 ст. 24 цього ж Закону в редакції чинній в період з липня 2009 року по листопад 2009 року заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні в строки, встановлені у колективному договорі, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів.

Однак не дивлячись на перебування позивача з 10.06.2009 по 05.09.2009 р. на навчанні по програмі підготовки до польотів на міжнародних повітряних лініях в Кременчуцькому льотному коледжі, що підтверджується листами ЗАТ "Українські вертольоти"вих. № 647/09 від 15.05.09 р., № 05/06лс від 05.06.09 р.адресовані Кременчуцькому льотному коледжу, наказом Кременчуцького льотного коледжу від 12.06.09 р. № 104/о та свідоцтвом № 1397, суд відхиляє твердження відповідача про можливість та небажання позивача отримати належну йому заробітну плату, оскільки позивачу, який перебуваючи з 06.09.2009 року по 12.10.2009 року на роботі, що й не оспорюється відповідачем, не була виплачена заборгованість з заробітної плати. Разом з тим, як вбачається з довідки № 605/10 від 25.03.2010 р. перебуваючи фактично на навчанні в Кременчуцькому льотному коледжі ОСОБА_1 15 липня 2009 року була виплачена заробітна плата за червень 2009 року в сумі 987, 07 грн., що свідчить про можливість виплати позивачу заробітної плати під час його навчання, а також про необхідність стягнення заборгованості по заробітній платі в сумі 6 856, 40 грн. за період з липня 2009 року по листопад 2009 року включно в судовому порядку.

Статтею 116 Кодексу законів про працю України передбачено, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред’явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. Позивач звернувся до відповідача телеграмою від 30.11.2009 р. з проханням повідомити дату виплати грошових коштів, але останній запропонував прибути до офісу ЗАТ "Українські вертольоти"для отримання трудової книжки і проведення розрахунку з ОСОБА_1 так і не повідомивши позивача про належні йому суми при звільненні.

Відповідно до ст. 9 Кодексу законів про працю України умови договорів про працю, які погіршують становище працівників порівняно з законодавством України про працю, є недійсними.

Згідно ст. 201 КЗпП України для професійної підготовки і підвищення кваліфікації працівників, особливо молоді, власник або уповноважений ним орган організує індивідуальне, бригадне, курсове та інше виробниче навчання за рахунок підприємства, організації, установи.

Частина 2 статті 69 Господарського кодексу України передбачає, що підприємство забезпечує підготовку кваліфікованих робітників та спеціалістів, їх економічне і професійне навчання як у власних навчальних закладах, так і в інших навчальних закладах за відповідними угодами.

В судовому засіданні встановлено, що відповідач за власною ініціативою направив позивача на проходження навчання до Кременчуцького льотного коледжу в період з 05.05.2008 р. по 10.07.2008 р. та з 10.06.2009 по 05.09.2009 р. по програмі відновлення кваліфікації на вертольоті Мі-8 та перенавчання на вертоліт Мі-8 МТВ, а також по програмі підготовки до польотів на міжнародних повітряних лініях, що підтверджується листами ЗАТ "Українські вертольоти"вих. № К-349/08 від 24.04.08 р., № К-387/08 від 07.05.08 р., № 647/09 від 15.05.09 р., № 05/06 лс від 05.06.09 р. на адресу Кременчуцького льотного коледжу, наказами Кременчуцького льотного коледжу № 60/с від 08.05.2008 р. "Про слухачів", № 104/о від 12.06.2009 р., сертифікатом № 3533 від 25.07.2008 р. та свідоцтвом № 1397 виданими позивачу.

Відповідно до ч. 2 статті 25 Закону України "Про оплату праці"забороняються відрахування із заробітної плати, метою яких є пряма чи непряма сплата працівником власнику або уповноваженому ним органу чи будь-якому посередникові за одержання або збереження роботи, тому на думку суду утримання з заробітної плати позивача витрат навчання його професійній майстерності та англійській мові на користь відповідача на підставі пунктів 2.1.5.,2.4.,5.4. трудового договору від 18.07.2008 року є по суті платою відповідачу від позивача за одержання та збереження роботи за посадою "2-й пілот", оскільки не пройшовши навчання позивач не зміг би отримати необхідні знання та в подальшому виконувати доручену йому роботу.

Оспорювані позивачем пункти 2.1.5, 2.4., 5.4. трудового договору від 18.07.2008 року передбачають застосування до нього фінансових санкцій, а саме відшкодування витрат на навчання професійній майстерності та англійській мові у випадку звільнення з роботи в ЗАТ"Українські вертольоти"до закінчення трирічного строку, що не належить до умов трудового договору передбачених законодавством України про працю та суперечить ст. 21 КЗпП України.

Суд критично ставиться до тверджень відповідача про те, що навчання позивача спеціальності та англійській мові не є виробничим, оскільки як вбачається з обставин справи зазначене навчання позивач був зобов’язаний пройти під час роботи в ЗАТ "Українські вертольоти"і воно необхідне для виконання ним трудових обов’язків за посадою другого пілота на яку позивач був прийнятий на роботу. При цьому відповідно до ст.ст. 13- 15 Закону України "Про відпустки"позивачу додаткова відпустка в зв’язку з навчанням не надавалась, тобто під час навчання позивач вважався таким, що перебуває на роботі.

Крім того, в судовому засіданні встановлено, що відповідач подав разом з запереченням на позов копії трудових договорів від 05.05.2008 р., від 18.07.2008 р. в зовсім іншій редакції ніж ті трудові договори від 05.05.2008 р., від 18.07.2008 р., які надав до суду позивач 22.02.2010 р. разом з клопотанням про приєднання доказів та заявою про зміну позовних вимог, а саме в копії трудового договору від 05.05.2008 р. поданої відповідачем до суду відсутні п.п. 2.4., 5.5 в порівнянні з копією того ж договору поданої до суду позивачем. Також копії трудових договорів від 18.07.2008 р. подані позивачем та відповідачем до суду мають різні за змістом п.п.1.1, 1.3, в копії цього ж трудового договору наданої відповідачем відсутні п.п. 2.4, 5.5. При цьому представник відповідача не довів в судовому засіданні, і якій саме редакції договори були підписані сторонами, при прийнятті на роботу ОСОБА_1, що не виключає подальше підбролення змісту трудових договорів відповідачем, оскільки в судовому засіданні встановлено, що трудові договори підписувались в одному екземплярі, який залишився у відповідача, і тільки на останній сторінці договору.

Таким чином, суд приходить до висновку, що пункти 2.1.5, 2.4., 5.4. трудового договору від 18.07.2008 року укладеного між ОСОБА_1 та ЗАТ "Українські вертольоти"погіршують становище позивача порівняно з чинним законодавством про працю України та порушують передбачене ст. 43 Конституції України право позивача на працю, а тому мають бути визнані недійсними.

Твердження відповідача про наявність підстав для відмови в прийнятті ОСОБА_1 на роботу за посадою другий пілот відхиляються судом враховуючи те, що позивач за рахунок власних грошових коштів в період з 31 березня 2008 р. по 16 квітня 2008 р. закінчив курси перенавчання при Кременчуцькому льотному коледжі НАУ за спеціальністю "пілот вертольота Мі-8МТВ"з видачею йому посвідчення № 3515 від 16.04.2008 р., що підтверджує наявність у позивача достатнього рівня освіти для прийняття на роботу.

Задовольняючи позовні вимоги в частині зміни формулювання причин звільнення суд виходить з недоведеності відповідачем факту прогулу без поважних причин вчиненого позивачем в період з 16 жовтня 2009 року по 30 листопада 2009 року, в тому числі і складеними у вказаний період ОСОБА_2 про відсутність ОСОБА_1 на роботі.

Як вбачається з обставин справи позивачем 12 жовтня 2009 в зв’язку з постійною невиплатою йому заробітної плати починаючи з липня 2009 року року була подана заява про дострокове розірвання письмового трудового договору від 18.07.2008 року, а саме про звільнення за власним бажанням, що також не оспорюється відповідачем.

Відхиляючи доводи відповідача про вчинення позивачем прогулу суд звертає увагу на те, що відповідно до довідки № 605/10 від 25.03.2010 р. про заборгованість з заробітної плати ЗАТ "Українські вертольоти", ОСОБА_1 в жовтні та листопаді 2009 року була нарахована заробітна плата в сумах 1 191, 44 грн. і 2 477, 41 грн. відповідно, що суперечить складеним відповідачем ОСОБА_3 про відсутність ОСОБА_1 на роботі в період з 16 жовтня 2009 року по 30 листопада 2009 року.

Представник відповідач, в судовому засіданні не заперечував факту нарахування позивачу ОСОБА_1 заробітної плати за жовтнень та листопад 2009 року, однак не зміг пояснити невідповідність нарахування ОСОБА_2 заробітної плати за період, коли він був відсудній на роботі.

Тому суд не приймає до як належний доказ відсудності позивача на роботі в період з 16 жовтня 2009 року по 30 листопада 2009 року без поважних причин, акти про відсутність ОСОБА_1 на роботі за вказаний період, оскільки вони суперчать іншим обставинам справи встановленим в судовому засіданні.

Разом з тим, умовами трудового договору від 18.07.2008 р. не передбачено обов’язку позивача відпрацювати в ЗАТ "Українські вертольоти"протягом двох тижнів після подачі заяви про звільнення.

Згідно частини 3 ст. 235 КЗпП України у разі визнання формулювання причини звільнення неправильним або таким, що не відповідає чинному законодавству, у випадках, коли це не тягне за собою поновлення працівника на роботі, орган, який розглядає трудовий спір, зобов'язаний змінити формулювання і вказати в рішенні причину звільнення у точній відповідності з формулюванням чинного законодавства та з посиланням на відповідну статтю (пункт) закону.

Виходячи з викладеного суд вважає, що звільнення позивача з роботи за прогул не невідповідає фактичним обставинам справи встановленим в ході судового розгляду, в зв’язку з чим, формулювання причин звільнення з роботи за прогул підлягає зміні на звільнення з роботи на підставі ст. 39 КЗпП України внаслідок порушення ЗАТ "Українські вертольоти"законодавства України про працю, а саме передбачення в трудовому договорі від 18.07.2008 р. пунктів 2.1.5, 2.4., 5.4., що погіршують становище позивача порівняно з чинним законодавством про працю України, а також порушення відповідачем пункту 3.1.трудового договору від 18.07.2008 р. стосовно виплати позивачу заробітної плати.

Судом не приймаються до увагу твердження відповідача про пропущення позивачем строків звернення до суду з вимогами про визнання недійсними пунктів 2.1.5.,2.4.,5.4. трудового договору від 18.07.2008 р. та зміну формулювання причини звільнення передбачених ч. 1 ст. 233 КЗпП України, виходячи з того, що відповідачем не було вручено ОСОБА_1 копію наказу про звільнення № 141ок від 30.11.2009 р. або ж направлена йому трудова книжка, в зв’язку з чим позивач не міг дізнатись про порушення своїх прав за захистом яких він звернувся до суду.

Відповідно до п.2 ч.3 ст. 79, ст. 88 ЦПК України, до судових витрат віднесені затрати на сплату судового збору, послуг за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу .

Тому, з відповідача на користь держави підлягають стягненню судові витрати, а саме витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та судовий збір.

Керуючись ст.ст. 10, 60, 79, 84, 88, 212, 213 ЦПК України, ст.ст. 110, 115, 116, 127 КЗпУкраїни, ст.ст. 24, 26, 30 Закону України "Про оплату праці", -

Позов фізичної особи ОСОБА_1 до юридичної особи закритого акціонерного товариства "Українські вертольоти"про стягнення заробітної плати, визнання частково недійсним трудового договору та зміну формулювання причини звільнення –задовольнити повністю.

Стягнути з закритого акціонерного товариства "Українські вертольоти"на користь ОСОБА_1 невиплачену йому заробітну плату в сумі 6 856, 40 гривень.

Визнати недійсними пункти 2.1.5., 2.4., 5.4. трудового договору від 18.07.2008 року, укладеного між закритим акціонерним товариством "Українські вертольоти"та ОСОБА_1.

Змінити формулювання причини звільнення ОСОБА_1 зазначене в п.1 наказу № 141ок від 30.11.2009 р. Закритого акціонерного товариства "Українські вертольоти"з "звільненний 30 листопада 2009 р. в зв’язку з прогулом без поважних причин, п. 4 ст. 40 КЗпП України"на "звільнений в зв’язку з порушенням ЗАТ "Українські вертольоти"законодавства про працю та трудового договору від 18.07.2008 р., ст. 39 КЗпП України".

Стягнути з закритого акціонерного товариства "Українські вертольоти"на користь держави судовий збір в сумі 51 гривень та витрати на інформаційне технічне забезпечення розгляду справи в сумі 157 гривень.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Полтавської області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.