Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області в складі:

Головуючого: Обідняка В.Д.

секретаря : Ковальчук Г.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Коломия справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя,

позивачка звернулася в суд з даним позовом, який підтримала в судовому засіданні та пояснила, що 12 вересня 2008 року зареєструвала шлюб із відповідачем. З березня 2010 року шлюбні відносини припинено. Згоди про добровільний поділ майна між ними не досягнуто. Під час шлюбу придбано майно, що належить на праві спільної сумісної власності: автомобіль НОМЕР_1, 2007 року випуску вартістю - 150418 грн. 40 коп., телевізор LСD "Toshiba" вартістю 2999 грн. 50 коп. На загальну суму 153 417,9 грн. Також 31 серпня 2009 року в м. Коломия був укладений та нотаріално посвідчений договір міни земельними ділянками між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 На укладення вказаного договору нею, як дружиною, було надано письмову згоду. Уточнивши свої позовні вимоги просить суд виділити їй 1/2 земельної ділянки, площею 0,2016 га., що становить 2016 кв.м., що розташована в ур. "Удудові парищі" с. Старий Лисець Тисменицького району Івано-Франківської області-53738,14 грн., телевізор LСD "Toshiba" вартістю 2999 грн. 50 коп., загальною вартістю 56737,64 грн. Виділити ОСОБА_2 1/2 земельної ділянки, площею 0,2016 га., що становить 2016 кв.м., що розташована в ур. "Удудові парищі" с. Старий Лисець Тисменицького району Івано-Франківської області-53738,14 грн., автомобіль НОМЕР_1, 2007 року випуску вартістю - 150418 грн. 40 коп., загальною вартістю 204156,54 грн. В порядку компенсації стягнути з відповідача різницю вартості майна в розмірі 72209,70 грн. Для державної реєстрації їхніх часток у земельній ділянці визнати за нею і відповідачем право власності за кожним на 1/2 земельної ділянки, що розташована в ур. "Удудові парищі" с. Старий Лисець Тисменицького району Івано-Франківської області. Стягнути з відповідача 1841,89 грн. державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення в частині вимог про поділ майна.

Відповідач в судовому засіданні проти позову заперечив та пояснив, що вони з позивачкою з листопада 2009 року припинили шлюбні відносини, а автомобіль марки "Subaru Forester" був придбаний 16 лютого 2010 року, тому не вважається спільною власністю подружжя, а тому права на його частку у ОСОБА_1 немає. Даний автомобіль був придбаний за кошти, які він позичив 19 грудня 2009 року у ОСОБА_4 в сумі 20 000 Доларів США, що згідно обмінного курсу на той час становить 160 000 грн., які він зобов"язався повернути до 01 січня 2011 року, про що написав розписку. Земельна ділянка, що була предметом договору міни, була набута ним у власність ще до реєстрації шлюбу з ОСОБА_1, а саме 28 травня 2008 року, що свідчить про відсутність відношення позивачки до даного нерухомого майна. Усі платежі на утримання земельної ділянки та перевід її цільового призначення, за весь час перебування у шлюбі сплачувались ним виключно за його кошти, оскільки ОСОБА_1 весь час стояла на обліку на біржі зайнятості і доходів ніяких у сім"ю не приносила.

Майно, яке є його власністю і набуте ним до шлюбу, окрім автомобіля і земельної ділянки він залишив їй, а саме: м"яку частину, телевізор та холодильник. Просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 з приводу розподілу нібито набутого спільно нажитого майна, а саме: автомобіля НОМЕР_1, 2007 року випуску вартістю - 150418 грн. 40 коп.та земельної ділянки, яка знаходиться в с. Старий Лисець, урочище "Удудові Парищі" в зв"язку з тим, що дане майно набуте у власність, ще до шлюбу та за власні кошти. Телевізор набутий ними під час шлюбу просить залишити йому, оскільки ОСОБА_1 ним передано майно по вартості, яка суттєво перевищує вартість придбаного ними телевізора.

Суд вважає, що позов підставний і підлягає до часткового задоволення виходячи з наступних підстав.

Згідно ст. 63 СК України дружина та чолловік мають рівні права на володіння, користування і розпорядження майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

За змістом ст.ст. 69, 70 СК України дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу. У разі поділу майна, що є об"єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними, або шлюбним договором.

Згідно ст. 71 СК України майно, що є об’єктом спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі в рівних частках. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом.

Згідно ст. ст. 364, 365 СК України, якщо виділ у натурі частки із спільного майна не допускається згідно із законом, або є неможливим, співвласник, який бажає виділу має право на одержання від інших співвласників грошової частки. Компенсація співвласнику може бути надана лише за його згодою. Право особи на частку у спільному майні може бути припинено за рішенням суду, якщо річ є неподільною.

Судом встановлено, що сторони 12 вересня 2008 року зареєстрували шлюб, який рішення Косівського районного суду від 03 вересня 2010 року розірвано.

Під час спільного проживання в шлюбі сторони за спільні кошти придбали майно, яке належить їм на праві спільної сумісної власності, а саме:телевізор LСD "Toshiba" вартістю 2999 грн. 50 коп. та в грудні 2009 року автомобіль НОМЕР_1, 2007 року випуску вартістю - 150418 грн. 40 коп., який зареєстрували 16 лютого 2010 року і дане майно є неподільними речами.

Посилання відповідача на те, що автомобіль був придбаний за готівкові кошти, які він позичив 19 грудня 2009 року у ОСОБА_4 в сумі 20 000 Доларів США про, що свідчить розписка та пояснення свідка ОСОБА_4 в судовому засіданні і те, що в листопаді 2009 року вони припинили спільне проживання та ведення домашнього господарства не беруться судом до уваги, оскільки встановлено, що сторони в грудні 2009 року проживали разом та перебували у зареєстрованому шлюбі, де за спільні кошти придбали автомобіль. Свідок ОСОБА_4 є близьким товаришем ОСОБА_2, який в судовому засіданні ствердив, що гроші в сумі 20 000 Доларів США позичив останньому, які їх повернула відповідача мама і при позиці даної суми його дружині ОСОБА_4 не було нічого відомо. Суд вважає, що дана розписка є фіктивною і написана ОСОБА_2 з метою ухилення від поділу майна подружжя в рівних частках про яку позивачці нічого не було відомо, хоча вони разом на той час проживали однією сім"єю.

Крім того факт непроживання позивачки в листопаді 2009 року з відповідачем суд не може рахувати припинення їх спільного проживання з листопада 2009 року так як він носив одноразовий характер сварки між подружжям, після чого сторони дальше продовжували проживання по березень 2010 року і будь-яких інших доказів приналежності майна лише ОСОБА_2, крім досліджених в суді, суду не надано.

Посилання позивачки про те, що земельна ділянка, яка була предметом договору міни є спільною власністю подружжя не береться судом до уваги, оскільки судом встановлено, що дана земельна ділянка набута відповідачем у власність, ще до реєстрації шлюбу, а саме 28 травня 2008 року, що підтверджується Державним актом на землю. Маючи Державний акт на землю, відповідча 31 серпня 2009 року в м.Коломия уклав нотаріально посвідчений договір міни земельної ділянки з ОСОБА_3.

Встановлене судом підтверджується показаннями свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5,, які ствердили суду, що вони є товаришами ОСОБА_2, копією свідоцтва про шлюб, копією довідки УДАІ про реєстрацію автомобіля від 12.05.2010 року № 1900, копією довідкового повідомлення №155 від 28.05.2010 року, копією договору купівлі-продажу транспортного засобу №57, копією листа підтвердження про придбання телевізора, копією Державного акту на право власності на земельну ділянку від 28.05.2008 року, копією розписки від 19.12.2009 року та іншими перевіреними в судовому засіданні доказами.

Отже, суд прийшов до переконання, що автомобіль та телевізор належать сторонам на праві спільної сумісної власності подружжя в рівних частках, які є неподільними речами, а позивачка згідна на отримання грошової компенсації від відповідача за належну їй 1/2 вартості автомобіля, а спірна земельна ділянка належить ОСОБА_2

На підставі ст.ст. 60,69,70,71, 364,365 СК України, ст. 372 ЦК України та керуючись ст.ст. 213 - 215 ЦПК України суд, -

позов задовольнити частково.

Поділити майно, що є спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_2 та ОСОБА_1.

Припинити право власності ОСОБА_1 на 1/2 частини спільного майна подружжя, а саме автомобіля НОМЕР_1, 2007 року випуску та право власності ОСОБА_2 на телевізор LСD "Toshiba".

Виділити ОСОБА_2 автомобіль НОМЕР_1, 2007 року випуску вартістю - 150418 грн. 40 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1 /2 частину вартості вищезазначеного автомобіля в сумі - 75 209 грн. 20 коп.

Виділити ОСОБА_1 телевізор LСD "Toshiba" вартістю 2999 грн. 50 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 в користь ОСОБА_2 1/2 частину вартості телевізора в сумі 1499 грн. 75 коп.

В порядку ст. 88 ЦПК України стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 частково судові витрати в сумі 767 грн. 08 коп. та 60 грн. витрат понесених на інформаційно- технічне забезпечення.

В решті позовних вимог відмовити.

рішення суду може бути оскаржено через Коломийський міськрайонний суд до Апеляційного суду Івано-Франківської області протягом десяти днів з дня його проголошення.