Крюківський районний суд м. Кременчука Полтавської області в складі: головуючого судді Дядечко І.І., при секретарі –Монт А.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кременчуці Полтавської області цивільну справу за позовом юридичної особи Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором про надання споживчого кредиту та зустрічним позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" про визнання недійсними кредитних договорів та договорів іпотеки, -

Позивач –ПАТ "УкрСиббанк" - звернувся до суду із позовом, в якому просив стягнути в солідарному порядку на його користь з ОСОБА_1, ОСОБА_2 заборгованість за договором про надання споживчого кредиту № 11396168000 від 19.09.2008 року в сумі 737093 грн. 90 коп., заборгованість за кредитним договором № 11136585000 від 02.04.2007 року в сумі 583060 грн. 72 коп., сплачене держане мито в розмірі 1700 грн. та витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу у розмірі 120 грн.

Відповідач - ОСОБА_1 - звернулась до суду з зустрічним позовом до Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк", де просила визнати недійсним кредитний договір № 11136585000 від 2 квітня 2007 року, укладений між нею та ПАТ "УкрСиббанк". При визначенні загального розміру заборгованості за даним кредитним договором врахувати суми платежів, внесених ФОП ОСОБА_1 ПАТ "УкрСиббанк", а саме –331947 грн. 89 коп., як часткове погашення виданого їй банком кредиту в гривневому еквіваленті на дату видачі та надати розстрочку на 60 місяців щодо сплати, визначеної судом заборгованості за кредитним договором № 11136585000 від 2 квітня 2007 року. Також просила визнати договір про надання споживчого кредиту № 11396168000 від 19.09.2008 року, укладений між ОСОБА_1 та ПАТ "УкрСиббанк" недійсним. При визначенні загального розміру заборгованості ОСОБА_1 перед ПАТ "УкрСиббанк"за договором про надання споживчого кредиту № 11396168000 від 19.09.2008 року врахувати всі суми платежів, внесених ОСОБА_1 ПАТ "УкрСиббанк", а саме - 116266 грн. 24 коп., як часткове погашення виданого їй банком кредиту в гривневому еквіваленті на дату видачі та надати розстрочку на 60 місяці щодо сплати, визначеної судом заборгованості за договором про надання споживчого кредиту № 11396168000 від 19.09.2008 року. Визнати недійсним договір іпотеки від 2 квітня 2007 року, посвідчений приватним нотаріусом кременчуцького міського нотаріального округу ОСОБА_3 за р №3231, укладений між ОСОБА_2 та ПАТ "УкрСиббанк". Визнати недійсним договір наступної черги від 19.09.2008 року, посвідчений приватним нотаріусом кременчуцького міського нотаріального округу ОСОБА_3 за р. №13988, укладений між ОСОБА_2 та ПАТ "УкрСиббанк". Зобов’язати приватного нотаріуса Кременчуцького міського нотаріального округу ОСОБА_3 виключити з реєстру іпотек та заборон відчуження запис про іпотеку та заборону відчуження нерухомого майна, яке було передано в іпотеку за договором іпотеки від 02.04.2007 року, а саме: квартиру № 10 в будинку 57 –А по вулиці Першотравневій в м.Кременчуці. Зобов’язати приватного нотаріуса Кременчуцького міського нотаріального округу ОСОБА_3 виключити з реєстру іпотек та заборон відчуження запис про іпотеку та заборону відчуження нерухомого майна, яке було передано в іпотеку за договором іпотеки наступної черги від 19.09.2008 року, а саме: квартиру № 10 в будинку 57 –А по вулиці Першотравневій в м.Кременчуці.

Ухвалою Крюківського районного суду м.Кременчука від 5 жовтня 2010 року зустрічний позов ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" про визнання недійсними кредитних договорів та договорів іпотеки прийнято до спільного розгляду із первісним позовом Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором про надання споживчого кредиту та стягнення заборгованості за кредитним договором.

Ухвалою Крюківського районного суду м.Кременчука від 23 березня 2011 року закрито провадження в справі в частині позовних вимог Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 11136585000 від 02 квітня 2007 року.

В судовому засіданні представник позивача за первісним позовом, за зустрічним позовом представник відповідача - ОСОБА_4 - позовні вимоги змінив та остаточно просив стягнути заборгованість договором про надання споживчого кредиту № 11396168000 від 19 вересня 2008 року в сумі 737093 грн. 90 коп. шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, а саме: квартиру АДРЕСА_1. Спосіб реалізації предмета іпотеки визначити шляхом проведення прилюдних торгів. Свої вимоги мотивував тим, що 19 вересня 2008 року між Акціонерним інноваційним банком "УкрСиббанк"та ОСОБА_1 був укладений договір про надання споживчого кредиту № 11396168000, відповідно до якого останній було надано кредит в сумі 110 000 доларів США, строком користування до 18 вересня 2015 року. Процентна ставка за користування кредитом становить 16 % річних. З метою забезпечення зобов’язань за договором про надання споживчого кредиту, 19 вересня 2008 року між Акціонерним інноваційним банком "УкрСиббанк"та ОСОБА_2 укладено договір іпотеки наступної черги, відповідно якого ОСОБА_2 передав в іпотеку іпотекодержателю квартиру АДРЕСА_2. Свій обов’язок згідно договору Банк виконав у повному обсязі, а відповідач ОСОБА_5 свої зобов’язання по договору про надання споживчого кредиту виконує неналежним чином і заборгованість за даним договором станом на 10.06.2010 року склала 737093 грн. 90 коп. За викладених обставин позивач звернувся до суду з позовом для вирішення питання щодо звернення стягнення на предмет іпотеки.

При цьому представник банку зустрічний позов ОСОБА_1 не визнав, мотивуючи це тим, що 28.10.1991 року Національним банком України видано АКІБ "УкрСиббанк"банківську ліцензію на право здійснювати банківські операції, в тому числі щодо розміщення залучених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик, та видано письмовий дозвіл № 72-2 від 24.12.2010 року на право здійснювати операції з валютними цінностями. Банк має право на постійній основі здійснювати діяльність з надання кредитів в іноземній валюті на підставі отриманої від Національного банку банківської ліцензії та генеральної ліцензії на здійснення валютних операцій без отримання індивідуальної ліцензії. За змістом договору про надання споживчого кредиту передбачена видача кредиту в іноземній валюті. Підписанням договору ОСОБА_1 засвідчила, що погоджується з умовами даного договору. Твердження ОСОБА_1, про введення її в оману щодо валюти договору не відповідає дійсності, оскільки відповідальність за валютні ризики лежить на позичальнику. Підписанням договору позичальник також підтвердив те, що перед укладенням договору отримав від банку інформаційний лист, згідно вимог ЗУ "Про захист прав споживачів" (1023-12) . Після укладання договору між сторонами виникають кредитні правовідносини, тому до спорів щодо кредитних договорів ЗУ "Про захист прав споживачів" (1023-12) застосовуватись не може, а застосуванню підлягає спеціальне законодавство в системі кредитування. ОСОБА_1 не надала суду доказів, які б підтверджували яким саме чином укладення договору про надання споживчого кредиту порушує її права.

Представник відповідача за первісним позовом за зустрічним позовом представник позивача ОСОБА_1, який також є представником відповідача за первісним позовом ОСОБА_2 - ОСОБА_6 - позов ПАТ "Укрсиббанк"визнав частково, позовні вимоги ОСОБА_1 підтримав в повному обсязі. При цьому суду пояснив, що дійсно між ОСОБА_1 та Акціонерним інноваційним банком "УкрСиббанк"19.09.2008 року укладений договір про надання споживчого кредиту № 11396168000. В якості забезпечення виконання зобов’язань за даним договором між Акціонерним інноваційним банком "УкрСиббанк"та ОСОБА_2 укладено договір іпотеки наступної черги. Вважає, договір про надання споживчого кредиту незаконним, оскільки банк відкрив ОСОБА_1 кредитну лінію в іноземній валюті, на що потрібна індивідуальна ліцензія на надання і одержання кредиту в іноземній валюті та індивідуальна ліцензія на використання іноземної валюти на території України. Зміст договору про надання споживчого кредиту суперечить ЗУ "Про захист прав споживачів" (1023-12) , оскільки ні перед укладенням договору, ні протягом його дії ПАТ "УкрСиббанк"не повідомив позивача про умови надання кредиту, не надав в повному обсязі інформації про умови кредитування. Не отримавши повної інформації про отримувану послугу, ОСОБА_1 не могла оцінити перспективи повернення кредиту. Банк, запевнивши ОСОБА_1 в тому, що вона зможе віддавати кредит на умовах договору, ввів останню в оману.

Відповідач за первісним позовом за зустрічним позовом позивач - ОСОБА_1 - в судове засідання не з’явилася, про причину неявки суду не повідомила, про час та місце слухання справи належним чином повідомлялася. Відповідно до письмових заперечень ОСОБА_1, що містяться в матеріалах справи, остання позовні вимоги ПАТ "УкриСиббанк"не визнала.

Відповідач за первісним позовом - ОСОБА_2 - в судове засідання не з’явився, надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності. Відповідно письмових заперечень ОСОБА_2, що містяться в матеріалах справи, останній позовні вимоги ПАТ "УкрСиббанк"не визнав.

Третя особа приватний нотаріус Кременчуцького міського нотаріального округу ОСОБА_3 в судове засідання не з’явився, про причину неявки суду не повідомив, про час та місце слухання справи належним чином повідомлявся.

Суд, вислухавши представника позивача за первісним позовом, за зустрічним позовом представника відповідача –ОСОБА_4, представника відповідача за первісним позовом за зустрічним позовом представник позивача ОСОБА_1, який також є представником відповідача за первісним позовом ОСОБА_2 - ОСОБА_6, вивчивши матеріали справи, повно і всебічно з’ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши та проаналізувавши представлені докази, приходить до наступних висновків:

19 вересня 2008 року між Акціонерним інноваційним банком "УкрСиббанк", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "УкрСиббанк"та ОСОБА_1 був укладений договір про надання споживчого кредиту № 11396168000, відповідно до якого останній було надано кредит в сумі 110 000 доларів США, строком користування до 18 вересня 2015 року, із встановленою процентною ставкою за користування кредитом - 16 % річних.

Виконання зобов’язань ОСОБА_1 перед банком за договором про надання споживчого кредиту забезпечено іпотекою ОСОБА_2, з яким АКІБ "УкрСиббанк", правонаступником якого є ПАП "УкрСиббанк", 19 вересня 2008 року уклав договір іпотеки наступної черги. Відповідно даного договору іпотекодавець передав в іпотеку іпотекодержателю нерухоме мано: квартиру № 10, що знаходиться за адресою: Полтавська область, м.Кременчук, вул.Першотравнева, будинок 57 –А, та належить іпотекодавцю на праві власності на підставі договору купівлі –продажу, посвідченого 11.10.2002 року приватним нотаріусом Кременчуцького міського нотаріального округу ОСОБА_7, та зареєстрованого в реєстрі за № 5907.

Відповідно до ч.1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Згідно з вимогами ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою –третьою, п’ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Що стосується тверджень ОСОБА_1 про неправомірність укладання кредитного договору в іноземній валюті, оскільки це на її думку, суперечить чинному законодавству України, суд приходить до наступних висновків. Конституція України (254к/96-ВР) не встановлює якихось обмежень щодо можливості використання в Україні грошових одиниць іноземних держав.

Відповідно до ст. 192 ЦК України іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.

Пунктом 5 Декрету КМУ "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" (15-93) , визначено, що операції з валютними цінностями здійснюються на підставі генеральних та індивідуальних ліцензій Національного банку України. Операції з валютними цінностями банки мають право здійснювати на підставі генеральної ліцензії на здійснення операцій з валютними цінностями відповідно до п. 2 ст. 5 цього Декрету (15-93) .

Відповідно до п. 2.3 Положення про порядок видачі банкам банківських ліцензій, письмових дозволів та ліцензій на виконання окремих операцій, затвердженого Постановою Правління НБУ № 275 від 17.07.2001 року (z0730-01) , уповноважені банки на підставі банківської ліцензії та письмового дозволу на здійснення операцій з валютними цінностями мають право здійснювати операції з надання кредитів в іноземній валюті.

П.п. "в"п. 4 ст. 5 Декрету КМУ (15-93) , передбачена наявність індивідуальної ліцензії на надання і одержання резидентами кредитів в іноземній валюті, якщо термін та суми таких кредитів перевищують встановлені законодавством межі. На теперішній час законодавець не визначив межі термінів та сум надання або одержання кредитів в іноземній валюті.

Згідно п. 1.5 Положення про порядок видачі НБУ індивідуальних ліцензій на використання іноземної валюти на території України як засобу платежу, затвердженого постановою Правління НБУ від 14 жовтня 2004 року № 483 (z1429-04) , використання іноземної валюти як засобу платежу без індивідуальної ліцензії дозволяється, якщо ініціатором або отримувачем за валютною операцією є уповноважений банк, якому Національний банк України видав банківську ліцензію та письмовий дозвіл на здійснення операції з валютними цінностями.

Відповідно п.5.3. Положення про порядок видачі НБУ індивідуальних ліцензій на використання іноземної валюти на території України (z1429-04) , письмовий дозвіл на здійснення операцій з валютними цінностями є генеральною ліцензією на здійснення валютних операцій згідно з Декретом Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю"від 19.02.1993 року за № 15-93 (15-93) .

Згідно п.2.3. Положення про порядок видачі НБУ індивідуальних ліцензій на використання іноземної валюти на території України (z1429-04) , за умови отримання письмового дозволу Національного банку, банки мають право здійснювати операції з валютними цінностями по залученню та розміщення іноземної валюти на валютному ринку України.

Судом встановлено, що АКІБ "УкрСиббанк", на даний час правонаступником якого є ПАТ "УкрСиббанк", на час укладання договору про надання споживчого кредиту мав банківську ліцензію №75, видану йому Національним банком України 28.10.1991 року на право здійснення банківських операцій, в тому числі щодо розміщення залучених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик. При цьому, 24.12.2001 року Національний банк України видав АКІБ "УкрСиббанк"дозвіл № 75-2 на право здійснювати операції з валютними цінностями.

Отже, ПАТ "УкрСиббанк"здійснює свою діяльність в сфері кредитування в іноземній валюті на підставі банківської ліцензії № 75 та дозволу № 75-2, виданих Національним банком України.

Таким чином за наявності у ПАТ "УкрСиббанк"ліцензії на здійснення валютних операцій та письмового дозволу Національного банку України, здійснення кредитних операцій у іноземній валюті не суперечить вимогам чинного законодавства України.

Однією з підстав визнання умов кредитного договору недійсним відповідач за первісним позовом позивач за зустрічним позовом ОСОБА_1 вказує порушення Закону України "Про захист прав споживачів" (1023-12) , оскільки при його підписанні Банк не повідомив останню про умови надання кредиту, не надав в повному обсязі інформації про умови кредитування. Однак, суд не приймає дані твердження, як належні, оскільки підписанням договору про надання споживчого кредиту позичальник підтвердив, що перед укладенням договору він отримав від банку інформаційний лист згідно вимог законодавства України, зокрема ЗУ "Про захист прав споживачів" (1023-12) .

Суд приймає до уваги те, що застосування Закону України "Про захист прав споживачів" (1023-12) до спорів, які виникають з кредитних правовідносин, можливе у тому разі, якщо предметом і підставою позову є питання надання інформації споживачеві про умови отримання кредиту, типи відсоткової ставки, валютні ризики, процедура виконання договору, які передують укладанню договору. Після укладання договору між сторонами виникають кредитні правовідносини, тому до спорів щодо кредитних договорів цей закон застосовуватись не може, а застосуванню підлягає спеціальне законодавство в системі кредитування.

За твердженням ОСОБА_1 несправедливими є умови надання кредиту в доларах США, його погашення та сплата процентів за користування кредитом у доларах США.

Суд не може погодитись з доводами ОСОБА_1, оскільки, укладаючи договір про надання споживчого кредиту в доларах США, ОСОБА_1 з’ясовувала на яких умовах він укладається і у неї існувала можливість передбачити в момент укладання договору зміни курсу гривні по відношенню до долара США, виходячи з динаміки зміни курсів валют з моменту введення в обіг національної валюти –гривні та її девальвації й можливість отримання кредиту в національній валюті.

Відповідно до ч.1 ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідач за первісним позовом за зустрічним позовом позивач ОСОБА_1 в позовній заяві та її представник в судовому засіданні не надали суду доказів того, що при укладені договору про надання споживчого кредиту, ОСОБА_8 була введена Банком в оману, як і не надано доказів недійсності договору іпотеки наступної черги.

Враховуючи викладене, а також те, що при підписанні договору про надання споживчого кредиту від 19 вересня 2008 року та договору іпотеки наступної черги від 19 вересня 2008 року, всі передбачені чинним законодавством вимоги для укладення договорів були дотримані, дотримано всіх вимог щодо змісту та форми його укладення, суд приходить до висновку про відсутність підстав для визнання даних договорів недійсними, а тому в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 необхідно відмовити.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно п. 1.2.8. договору про надання споживчого кредиту № 11396168000 від 19.09.2008 року, укладеного між АКІБ "УкрСиббанк", на даний час правонаступником якого є ПАТ "УкрСиббанк"та ОСОБА_9, терміни повернення кредиту встановлені в графіку погашення кредиту, згідно з додатком № 1 до Договору.

Статтею 525 ЦК України визначено, що одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог —відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як встановлено судом, свій обов’язок згідно договору про надання споживчого кредиту Банк виконав у повному обсязі, а відповідач ОСОБА_1 свої зобов’язання виконує неналежним чином, допускаючи порушення строків внесення сум, встановлених графіком, внаслідок чого станом на 10 червня 2010 року заборгованість за договором про надання споживчого кредиту від 19.09.2008 року склала 737093 грн. 90 коп.: в тому числі заборгованість за простроченим кредитом - 84999 долари США 44 центів, що еквівалентно по курсу НБУ –673034 грн. 07 коп., заборгованість по простроченим процентам за користування кредитом –7691 доларів США 38 центів, що еквівалентно по курсу НБУ –60901 грн. 12 коп., пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за процентами за користування кредитом 335 доларів США 78 центів, що еквівалентно по курсу НБУ - 2658 грн. 73 коп.

Враховуючи викладене, аналізуючи матеріали справи, документи, суд вважає достовірно доведеним факт неналежного виконання ОСОБА_1 свого зобов’язання щодо своєчасного погашення споживчого кредиту, що підтверджується довідкою – розрахунком заборгованості.

Виконання зобов’язань ОСОБА_1 перед банком за договором про надання споживчого кредиту забезпечено іпотекою ОСОБА_2, з яким АКІБ "УкрСиббанк", правонаступником якого є ПАП "УкрСиббанк", 19 вересня 2008 року уклав договір іпотеки наступної черги.

За правилами статті 589 Цивільного кодексу України у разі невиконання зобов’язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів та неустойки.

Відповідно до визначення термінів, які надає стаття 1 Закону України "Про іпотеку", іпотека –вид забезпечення виконання зобов"язання нерухомим майном, що залишається у володінні, користування іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов"язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом (898-15) .

Частиною 1 статті 7 Закону України "Про іпотеку"встановлено, що за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов"язанням у повному обсязі чи в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює зобов"язання.

Згідно статті 33 Закону України "Про іпотеку" у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов"язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов"язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Пунктом 4.1 договору іпотеки наступної черги від 19.09.2008 року, укладеного між АКІБ "УкрСиббанк"та ОСОБА_2, встановлено право іпотекодержателя звернути стягнення на предмет іпотеки в разі порушення іпотекодавцем будь –якого зобов’язання за цим договором або будь –якого зобов’язання, що забезпечено іпотекою за цим договоорм.

30.12.2009 року за вихідним № 139-11/161 начальник Центру управління кредитною заборгованістю клієнтів роздрібного бізнесу АКІБ "УкрСиббанк"ОСОБА_10 направив ОСОБА_1 повідомлення –вимогу негайного виконання порушеного зобов’язання, у строк, що не перевищує 30 днів, з моменту направлення вимоги та у випадку непогашення заборгованості у встановлений у вимозі строк, АКІБ "УкрСиббанк"повідомив про звернення стягнення на майно, що було передано іпотекодавцем у заставу АКІБ "УкрСиббанк"згідно із договором іпотеки.

Цього ж дня року за вихідним № 139-11/162 начальник Центру управління кредитною заборгованістю клієнтів роздрібного бізнесу АКІБ "УкрСиббанк"ОСОБА_10 направив ОСОБА_2 повідомлення –вимогу в якій вказав, що у випадку непогашення у встановлений в цій вимозі строк заборгованості перед АКІБ "УкрСиббанк"по кредиту, АКІБ "УкрСиббанк"відповідно до діючого законодавства буде ініціювати звернення стягнення на майно, що було передано у заставу АКІБ "УкрСиббанк"згідно із договором іпотеки у забезпечення своєчасного та повного виконання умов кредитного договору.

Однак, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 дані повідомлення - вимоги залишили без виконання в добровільному порядку.

Враховуючи те, що термін повернення кредиту в повному обсязі був визнаний ПАТ "УкрСиббанк"таким, що настав, а заборгованість у встановлений строк не була сплачена, ПАТ "УкрСиббанк"отримав право звернення стягнення на предмет іпотеки.

Таким чином, суд приходить до висновку про законність та обґрунтованість позовних вимог Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк", у зв"язку з чим вони підлягають задоволенню в повному обсязі.

На підставі ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати, а тому враховуючи те, що позов підлягає задоволенню з відповідачів на користь позивача необхідно стягнути понесені судові витрати.

Керуючись статтями 10, 11, 60, 81, 84, 88, 212, 213, 215 Цивільно-процесуального Кодексу України, статтями 192, 203, 215, 526, 527, 533, 627, 1054 Цивільного Кодексу України, статтями 1, 7, 12, 33, 38, 39, 40 Закону України "Про іпотеку" суд, -

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором про надання споживчого кредиту шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки –задовольнити.

Стягнути заборгованість за договором про надання споживчого кредиту № 11396168000 від 19 вересня 2008 року в сумі 737093 грн. 90 коп. шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, а саме: квартиру № 10 в будинку № 57- А по вулиці Першотравневій в місті Кременчуці.

Спосіб реалізації предмета іпотеки визначити шляхом проведення прилюдних торгів.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" судовий збір в сумі 850 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 60 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" судовий збір в сумі 850 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 60 грн.

В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" про визнання недійсними кредитних договорів та договорів іпотеки –відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до апеляційного суду Полтавської області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.