Жовтневий районний суд м. Харкова
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 березня 2011 року
Справа №2-62/2011 рік
( Додатково див. ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ (rs21115126) )
Жовтневий районний суд м. Харкова
у складі: головуючого судді Іванової І.В.
за участю секретарів Корнєєвої І.В., Жєлєзнової Ю.М.,
Овчаренко А.І., Козир К.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ТОВ "Харківський завод промислових технологій", треті особи ОСОБА_5, ОСОБА_6, приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_7, приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_8, Акціонерно- комерційний банк "Золоті Ворота"про визнання недійсними договору купівлі –продажу, рішення загальних зборів, договору передачі права власності, договорів іпотеки та про витребування майна від добросовісного набувача, про визнання права власності,ОСОБА_9 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ТОВ "Харківський завод промислових технологій", Акціонерно- комерційний банк "Золоті Ворота",треті особи ОСОБА_5, ОСОБА_6., приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_7, приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_8, Комунальне підприємство "Харківське міське бюро технічної інвентаризації"про визнання недійсними договору купівлі –продажу договору про передачу права власності, договорів іпотеки, відміну реєстрації права власності, встановлення права спільної сумісної власності ю, зобов’язання провести реєстрацію права власності, суд-
ВСТАНОВИВ:
9 жовтня 2006 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4, треті особи: ОСОБА_5, ОСОБА_6., ОСОБА_7 про визнання договору купівлі-продажу недійсним посилаючись на те, що 17 листопада 2003 року приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_7 був посвідчений договір купівлі-продажу, згідно з яким позивач ОСОБА_3 продав, а відповідач ОСОБА_4, інтереси якого за довіреністю представляв ОСОБА_5, придбав у нього нежитлові приміщення, розташовані в АДРЕСА_1.
Позивач вказав, що рішення про відчуження своєї власності було прийняте ним у зв’язку з погіршенням стану здоров’я і неможливістю на день підписання договору купівлі-продажу віддавати звіт своїм діям і керувати ними, у зв’язку з чим просив позов задовольнити.
В подальшому позивач ОСОБА_3 уточнив та доповнив позовну заяву вказавши у якості відповідача крім ОСОБА_4, Товариство з обмеженою відповідальністю "Харківський завод промислових технологій"та додатково вказавши третіх осіб приватного нотаріуса Харківського нотаріального округу ОСОБА_8 та Акціонерно комерційний банк "Золоті ворота".
В уточненій та доповненій позовній заяві позивач ОСОБА_3 просив визнати недійсним договір купівлі-продажу нежитлових приміщень від 17.11.2003 року, визнати недійсним договір купівлі-продажу комплекту станків та обладнання від 17.11.2003р., визнати недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВ "Харківський завод промислових технологій"від 23.02.2005 року у тій частині, де учасники товариства надали згоду на те, щоб відповідач ОСОБА_4 вніс до статутного фонду товариства шляхом передачі прав власності спірні нежитлові приміщення, визнати недійсним договір про передачу прав власності від 23.02.2005 року відповідачем ОСОБА_4 відповідачу ТОВ "Харківський завод промислових технологій"спірних нежитлових приміщень, який посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_8 Визнати частково недійсним договір іпотеки від 18.11.2005 року між ТОВ "Харківський завод промислових технологій та "Акціонерно комерційним банком "Золоті ворота", визнати недійсним договір іпотеки від 29.06.2006 року між ТОВ "Харківський завод промислових технологій"та Акціонерно комерційним банком "Золоті ворота", посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_8, визнати право власності позивача ОСОБА_3 на спірні нежитлові приміщення та зобов’язати відповідача –ТОВ "Харківський завод промислових технологій"повернути йому спірні нежитлові приміщення, визнати право власності ОСОБА_3 та зобов’язати відповідача –ТОВ "Харківський завод промислових технологій"повернути йому комплект станків та обладнання що були відчужені за договором купівлі-продажу від 17.11.2003 року.
Позивач ОСОБА_3 обґрунтовує позовні вимоги тим, що з 2003р. він періодично перебуває на стаціонарному лікуванні в Українському НДІ клінічної та експериментальної неврології і психіатрії, що підтверджує неможливість на момент укладення договору 17 листопада 2003 року ним усвідомлювати свої дії та керувати ними. А у відповідності зі ст. 55 ЦК України (у редакції від 18 липня 1963р.) угода, укладена громадянином, хоч і дієздатним, але який в момент її укладення перебував у такому стані, коли він не міг розуміти значення своїх дій або керувати ними, може бути визнана судом недійсною за позовом цього громадянина.
Крім того ОСОБА_3 посилається на те, що його дружина ОСОБА_6, з якою він на момент укладення угоди 17 листопада 2003 року перебували у фактичних шлюбних відносинах, господарювали, мали єдиний сімейний бюджет, була категорично проти відчуження даної власності, оскільки вважала угоду невигідною. Але управляти власністю самостійно він не міг, та не міг дати дружині /ОСОБА_6./ доручення представляти його інтереси в процесі керування спірною власністю, оскільки вона дуже далека від цих питань, а інших кандидатів у нього не було.
На думку ОСОБА_3, оскільки є підстави для визнання договору купівлі- продажу недійсним на вказаних ним вище підставах, усі угоди та рішення прийняті після 17 листопада 203 року стосовно спірного нерухомого та рухомого майна, повинні бути визнанні недійсними.
У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_11, позов підтримав у повному обсязі, та надав пояснення відповідні вищенаведеному. Проти задоволення позову ОСОБА_9 не заперечував.
26 листопада 2008 року до суду звернулась з позовом ОСОБА_9, яка просила суд визнати недійсним договір купівлі продажу нежитлових приміщень від 17 листопада 2003 року .
Ухвалою суду від 20 березня 2009 року позови ОСОБА_9 та ОСОБА_3 були об’єднані в одне провадження.
15 лютого 2010р. ОСОБА_9 звернулася до суду з уточненою та доповненою позовною заявою в якій просить визнати недійсним договір купівлі продажу від 17.11.2003р., укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_4, а також визнати недійсним укладений між ОСОБА_4 та ТОВ "Харківський завод промислових технологій"договір про передачу права власності від 23.02.2006р. на нерухоме майно, визнати недійсним договір іпотеки від 18.11.2005р. та 29.06.2006р., відмінити реєстрацію права власності за ТОВ "Харківський завод промислових технологій"на об’єкт нерухомості, відновити право спільної власності ОСОБА_9 та ОСОБА_3 на вказаний об’єкт нерухомості, зобов’язати КП "Харківське МБТІ"здійснити реєстрацію права спільної сумісної власності на об’єкт нерухомості, зобов’язати ОСОБА_3 повернути ОСОБА_4 грошові кошти в розмірі 607750грн., отриманих за договором купівлі продажу від 17.11.2003р.
Свої позивні вимоги ОСОБА_9 обґрунтовує тим, що, знаходилась у шлюбі з ОСОБА_3 в момент придбання останнім спірного об’єкту нерухомості та майна, а також їх продажу ОСОБА_3 як, спільного сумісного майна, яке є власністю подружжя, без її згоди.
ОСОБА_9 зазначає що 19.08.1989р. між нею і ОСОБА_3 був зареєстрований шлюб який був розірваний 01.07.2009р., а також що вона проживала з ОСОБА_3 однією сім’єю з 19.08.1989 р. по січень 2006 року .
ОСОБА_9 зазначає що в цей період нею разом із ОСОБА_3 було придбане майно, яке має правовий режим спільної власності, а саме нерухоме майно за адресою АДРЕСА_1. ОСОБА_9 стверджує, що на зазначені об’єкти нерухомості було оформлене право власності свідоцтвом про придбання нерухомого майна з публічних торгів, видане нотаріусом ХМНО ОСОБА_12
17.11.2003р. ОСОБА_3, не отримавши її /ОСОБА_9./ згоди, продав зазначене нерухоме майно ОСОБА_4, в наслідок чого вона була позбавлена належного їй на праві спільної сумісної власності нерухомого майна. В подальшому ОСОБА_4 передав вказане нерухоме майно у власність ТОВ "Харківський завод промислових технологій", а потім останнє та Акціонерно- комерційний банк "Золоті ворота"уклали договір на кредитну лінію від 18 листопада 2005 року та договори іпотеки від 18 листопада 2005 року та 29 червня 2006 року.
Таким чином на думку позивачки ОСОБА_9 нерухоме майно без її волі та бажання протиправно вибуло з її та відповідача ОСОБА_3 сумісної власності.
ОСОБА_9 зазначила, що про свое порушено право їй стало відомо лише у 2008 році., коли вона була у гостях у ОСОБА_3 та побачила позов по цьому питанню
У зв’язку з тим, що спірні угоди були укладені з прямим порушенням вимог цивільного законодавства України, у суперечать положенням ЦК України (435-15) , повинні бути визнанні недійсними з моменту їх укладення.
У судовому засіданні представник позивачки ОСОБА_9, ОСОБА_13 позов підтримав у повному обсязі, та надав пояснення відповідні вищенаведеному, проти позову ОСОБА_3 не заперечував..
Третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет позову ОСОБА_6 звернулась 03.11.2010р. до суду із заявою, в якій просила суд розглядати вказану справу за її відсутності та повідомила, що позовні вимоги, заявлені ОСОБА_3 та ОСОБА_9 підтримує у повному обсязі та немає ніяких заперечень. /а.с. 27 том 3/
Представник відповідача ОСОБА_4 та ТОВ "Харківський завод промислових технологій"ОСОБА_14, проти задоволення позовних вимог ОСОБА_3 та ОСОБА_9 заперечував, посилаючись на те, що
ОСОБА_3 не надав суду доказів того, що він на момент укладення спірного договору 17 листопада 2003 року знаходився у такому стані, коли не міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. Судом призначалося проведення відносно ОСОБА_3 судово- психіатричної експертизи на предмет визначення його стану здоров’я на момент укладення цього договору, однак він від проходження експертизи відмовився, що ще підтверджує, що його доводи є надуманими. Що стосується рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова району від 11 листопада 2008 року, яким було визнано недійсним угоду, укладену ОСОБА_3 15 листопада 2003 року на тих підставах що він у цей день не міг усвідомлювати свої дії та керувати ними, то таке не може бути розцінено судом як доказ того, що 17 листопада 2003 року ОСОБА_3 знаходився у такому ж стані.
На думку представника ОСОБА_14 не довела свої вимоги позивачка ОСОБА_6, що спірне майно було придбано нею разом з ОСОБА_3 у період шлюбу, а тому є спільним сумісним майном, оскільки її доводи спростовуються доказами, які маються у матеріалах цивільної справи. Сам ОСОБА_3 у своїх позовних заявах стверджує, що на момент укладення договору 17 листопада 2003 року, він перебував у фактичних шлюбних відносинах з ОСОБА_6
Представник відповідача ТОВ "Харківський завод промислових технологій"ОСОБА_15, позови ОСОБА_3 та ОСОБА_9 не визнала, з підстав наведених представником ОСОБА_16.
Представник третьої особи по позову ОСОБА_3 та відповідача по позову ОСОБА_9, Акціонерно- комерційного банку "Золоті ворота", позови ОСОБА_3 та ОСОБА_9 не визнала, посилаючись на те, що ОСОБА_3 не надано суду доказів того, що він на момент укладення договору купівлі- продажу від 17 листопада 2003 року знаходився у такому стані коли не міг віддавати звіт своїм діям та керувати ними. Довідка №4 від 12 січня 2004 року Українського НІІ клінічної та експериментальної неврології та психіатрії, зі змісту якої видно, що ОСОБА_3 у період з 4 грудня 2003 року по 12 січня 2004 року знаходився на стаціонарному лікуванні в зазначеній клініці, не може бути розцінена як доказ того, що ОСОБА_3 на момент укладення спірного договору від 17 листопада 2003 року не міг віддавати звіт своїм діям та керувати ними. Відповідн до ст. 44 Закону України "Про нотаріат" при посвідченні угод з’ясовується дієздатність громадян, які беруть участь в угодах. При укладенні договору купівлі- продажу нежитлових приміщень від 17 листопада 2003 року приватним нотаріусом Харківського міського округу ОСОБА_7 було перевірено дієздатність осіб, які уклали правочин, зокрема, особу ОСОБА_3, про що зроблено відповідний запис в тексті договору. Таким чином на думку третьої особи, дієздатність, тобто здатність ОСОБА_3 своїми діями набувати для себе цивільні права, самостійно їх здійснювати, а також здатність своїми діями створювати для себе цивільні зобов’язання, самостійно їх виконувати і нести відповідальність у випадку їх невиконання, була перевірена нотаріусом, при посвідченні угоди.
Третя особа ОСОБА_5 позови ОСОБА_3 та ОСОБА_9 не визнав та пояснив, що такі не обґрунтовані та не ґрунтуються на вимогах закону.
Третя особа нотаріус Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_7 у судове засідання не з’явилася, надала до суду заяву з проханням розгляду справу за її відсутністю, рішення прийняти на розгляд суду . / а. с. 61 том 3/
Третя особа нотаріус Харківського нотаріального округу ОСОБА_8 у судове засідання не з’явився, надав заяву з проханням розглядати справу за його відсутністю.
Представник третьої особи Комунального підприємства "Харківське міське бюро технічної інвентаризації", у судове засідання не з’явився, йому належним чином повідомлено про час та місце розгляду справи, про що свідчить розписка, причину неявки суду не повідомив, заяви про відкладення розгляду справи не надав.
Суд вислухав пояснення сторін, їх представників, свідків, дослідивши матеріали зазначеної справи, матеріали цивільної справи за № 2-257/08 Червонозаводського районного суду м. Харкова, вважає, що позовні вимоги ОСОБА_3 та ОСОБА_9 необґрунтовані, а тому задоволенню не підлягають, виходячи з наступного .
Позивач ОСОБА_3 у позовній заяві від 10.10.2006р. стверджує, що на момент укладення оспорюваної угоди він проживав однією сім’єю з іншою особою ОСОБА_6, з якою вони господарювали мали єдиний сімейний бюджет та яка була категорично проти відчуження спірного об’єкту нерухомості, оскільки вважала угоду невигідною. ОСОБА_6 залучена ОСОБА_3 у якості третьої особи що не заявляє самостійних вимог на предмет позову у його позивній заяві від 10.10.2006р., уточненій позивній заяві від 07.02.2007р., уточненій та доповненій позовній заяві від 30.04.2009р., чим позивач ОСОБА_3 заперечує факт проживання однією сім’єю з ОСОБА_9 в момент придбання та продажу спірного нерухомого майна. Факт проживання ОСОБА_3 та ОСОБА_9 однією сім’єю після розірвання шлюбу в період з 03.10.1995р. по січень 2006р. спростовується ОСОБА_3, про що, він посилається у своїх позовних заявах.
Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог.
ОСОБА_9 не надала суду доказів того, що вона надавала згоду ОСОБА_3 на придбання спірних не житлових приміщень ОСОБА_3, що вона надавала згоду на отримання ОСОБА_3 кредитних коштів для придбання спірних не житлових приміщень, надавала згоду ОСОБА_3 на укладення договору іпотеки щодо спірних не житлових приміщень з метою виконання зобов’язань за кредитним договором.
Матеріали справи беззаперечно засвідчують ту обставину, що ОСОБА_3 приймав рішення щодо придбання з торгів спірних нежитлових приміщень самостійно без згоди будь яких осіб (ОСОБА_9, ОСОБА_6), для придбання спірних не житлових приміщень ОСОБА_3 самостійно уклав кредитний договір з АКБ "Базис", отримав від нього грошові кошти для сплати за придбання цих приміщень, а також самостійно уклав договір іпотеки щодо зазначених приміщень з метою забезпечення виконання зобов’язань за кредитним договором.
З огляду на ту обставину, що ОСОБА_3 укладаючи договір купівлі продажу зазначених нежитлових приміщень з публічних торгів, та укладаючи договір купівлі продажу зазначених нежитлових приміщень з ОСОБА_4 діяв самостійно без згоди будь яких осіб (ОСОБА_9 ОСОБА_6), та сплатив за вказані не житлові приміщення грошовими коштами, отриманими від АКБ "Базис"за кредитним договором, на укладання якого не надавалась згода будь яких осіб, спірні не житлові приміщення є власністю виключно ОСОБА_3, оскільки згідно з частиною 4 ст. 368 Цивільного кодексу України спільною власністю є майно придбане в результаті спільної праці та за спільні кошти членів сім’ї, а останній мав право вільно розпоряджатися ними як власник на власний розсуд.
За таких обставин вимоги ОСОБА_9 що до визнання недійсним договору купівлі продажу від 17.11.2003р., укладеного між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 є необґрунтованими, не підтверджуються доказами та не підлягає задоволенню. Похідні вимоги ОСОБА_9 за таких умов є безпідставними та не підлягають задоволенню.
Позивач ОСОБА_3 у червні 2003 року придбав з аукціонних торгів нежитлові приміщення та комплект станків та обладнання.
12.06.2003р. приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_12 було видано свідоцтво за реєстром № 6652, яке було зареєстроване в електронному реєстрі прав власності на нерухоме майно комунальним підприємством "Харківське міське бюро технічної інвентаризації"13.06.2003р. за реєстраційним № 1291343, запис № 4777 в книзі 1.
З метою оплати вартості зазначеного майна ОСОБА_3 уклав 19.06.2003р. з АКБ "Базис"кредитний договір № 66/03, за яким він отримав вісімсот тисяч гривень для придбання майна Харківського дослідно експериментального заводу металоконструкцій та виробів та на сплату маркетингових послуг у сумі вісімсот тисяч гривень на строк до 18.06.2004р. При укладанні зазначеного кредитного договору ОСОБА_3 надав представникам банку необхідні документи, а саме паспорт ММ НОМЕР_1, виданий Червонозаводським РО УМВС України в Харківській області 11.12.1998р., де у графі сімейний стан штамп про реєстрацію шлюбу був відсутній, довідку податкової інспекції про присвоєння йому індивідуального податкового номеру НОМЕР_2 та виконав необхідні дії щодо підписання зазначеного договору.
19.06.2003р. ОСОБА_3 та АКБ "Базис"уклали договір застави нерухомого майна з метою забезпечення своєчасного та належного виконання за кредитним договором № 66/03 від 19.06.2003р. при підписанні зазначеного договору застави ОСОБА_3 були надані належним чином засвідчені документи, які засвідчують його право власності на спірні нежитлові приміщення, а саме свідоцтво, видане 12.06.2003р. приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_12, витяг з реєстру прав власності на нерухоме майно, видане комунальним підприємством "Харківське міське бюро технічної інвентаризації"13.06.2003р. за № 778212, висновок Товариства з обмеженою відповідальністю інвестиційна консалтингової компанії "Проконсул"від 18.06.2003р., виконав заяву приватному нотаріусу Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_7 про те що йому, ОСОБА_3 на праві приватної власності належать спірні нежитлові приміщення літер П-3, О-1, К-2, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, які він набув не знаходячись у зареєстрованому шлюбі надав паспорт ММ НОМЕР_1, виданий Червонозаводським РО УМВС України в Харківській області 11.12.1998р. та довідку податкової інспекції про присвоєння йому індивідуального податкового номеру НОМЕР_2 та виконав необхідні дії щодо підписання зазначеного договору.
Зазначений договір було підписано сторонами у присутності приватного нотаріуса ОСОБА_12., особу ОСОБА_3 встановлено, його дієздатність перевірено.
За таких обставин суд дійшов висновку що у день укладення кредитного договору № 66/03 та договору застави нерухомого майна ОСОБА_3 діяв у відповідності до чинного законодавства, повідомив нотаріусу достовірні відомості про право власності на спірні нежитлові приміщення а також відомості щодо його сімейного стану. Суд встановив, що при посвідченні договору застави приватний нотаріус ОСОБА_12 діяла згідно чинного законодавства про нотаріат, суд встановив ту обставину, що ОСОБА_3 при укладанні зазначених договорів знаходився у такому стані, коли він діяв свідомо, віддавав звіт своїм діям та свідомо керував ними. Зазначена обставина не заперечується ОСОБА_3.
Суд встановив, що при укладенні зазначених угод згода будь яких осіб на їх укладання зокрема третьої особи яка не заявляє самостійних вимог ОСОБА_6 та третьої особи яка заявляє самостійні вимоги ОСОБА_9 не надавалось. Зазначені нежитлові приміщення та комплект станків та обладнання були придбанні ОСОБА_3 виключно за кошти, отримані ОСОБА_3 за зазначеним кредитним договором. Доказів того, що зазначене майно було придбане за кошти інших осіб, зокрема спільні кошти ОСОБА_3 з ОСОБА_6 або ОСОБА_9 сторонами у справі не надано. Суд розцінює твердження ОСОБА_3 у позовній заяві, ОСОБА_6 у заяві про вступ до справи як третьої особи, що не заявляє самостійних вимог, ОСОБА_9 як третьої особи яка заявляє самостійні вимоги про те, що на день придбання спірного майна вони проживали разом із ОСОБА_3 однією сім’єю як суперечливі, взаємно виключні та такі, що не знайшли підтвердження доказами.
Суд приймає до уваги заяву ОСОБА_6 від 03.11.2010р. про підтримку нею позовних вимог ОСОБА_3 та ОСОБА_9 в повному обсязі та відсутність щодо них ніяких заперечень та розцінює зазначену заяву як визнання ОСОБА_6 тієї обставини, що вона не проживала в момент придбання спірного майна однією сім’єю з ОСОБА_3, не приймала участі у витратах на його придбання та утримання а також тієї обставини що її права не були порушені в наслідок продажу ОСОБА_3 зазначеного майна.
За таких обставин суд дійшов висновку про те що на день придбання зазначеного майна з прилюдних торгів, на день укладення кредитного договору № 66/03 та договору застави нерухомого майна тобто 19 червня 2003р. ОСОБА_3 не проживав однією сім’єю з ОСОБА_9 або ОСОБА_6, не знаходився у зареєстрованому шлюбі, а майно –спірні нежитлові приміщення та комплект станків та обладнання були придбані ним самостійно без погодження з будь якими особами за кредитні кошти, отримані від АКБ "Базис"за таких обставин суд не вбачає підстав вважати що права ОСОБА_6 та ОСОБА_9 були порушені в наслідок продажу ОСОБА_3 спірного майна.
Суд встановив, що ОСОБА_3 17.11.2003р. продав зазначене спірне майно ОСОБА_4 на підставі договорів купівлі-продажу, посвідчених приватним нотаріусом ОСОБА_7 Суд встановив, що ОСОБА_3 при укладанні договорів купівлі-продажу 17.11.2003р. надав приватному нотаріусу ОСОБА_7 необхідні документи для укладання договору купівлі-продажу а саме паспорт ММ НОМЕР_1, виданий Червонозаводським РО УМВС України в Харківській області 11.12.1998р., де у графі сімейний стан штамп про реєстрацію шлюбу був відсутній, довідку податкової інспекції про присвоєння йому індивідуального податкового номеру НОМЕР_2 та виконав необхідні дії щодо підписання зазначеного договору. При посвідченні зазначених угод приватним нотаріусом ОСОБА_7 додержані вимоги чинного законодавства, зокрема особу ОСОБА_3 встановлено його дієздатність перевірено суд дійшов висновку про те що укладаючи зазначені угоди ОСОБА_3 діяв логічно, послідовно, його дії були направлені на отримання значної комерційної вигоди.
Суд не погоджується з доводами позивача ОСОБА_3 та його представників про те, що у момент укладення зазначених угод тобто 17.11.2003р. ОСОБА_3 знаходився у такому стані коли не міг віддавати звіт своїм діям та керувати ними, з огляду на що зазначені угоди мають бути визнані недійсними. Позивачем ОСОБА_3 та його представниками ненадані докази того що саме 17.11.2003р. ОСОБА_3 знаходився у такому стані коли він не міг віддавати звіт своїм діям та керувати ними представником ОСОБА_3 було надано суду доказ який, на його думку засвідчує, що в період близький до дня укладення оспорюваних угод ОСОБА_3 знаходився у такому стані коли не міг віддавати звіт своїм діям та керувати ними –цивільну справу № 2-257/08 за позовом ОСОБА_17 до ОСОБА_3 про стягнення грошових коштів, представник ОСОБА_3, яка знаходилась у провадженні Червонозаводського районного суду м. Харкова та досліджена у судовому засіданні з наступних підстав: мотивувальна частина зазначеного рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова не містить висновку про те, що ОСОБА_3 не міг віддавати звіт своїм діям та керувати ними.
Доводи представника ОСОБА_3 про те що він міг знаходитися у такому стані коли не міг віддавати звіт своїм діям та керувати ними 17.11.2003р. ґрунтується на припущеннях, що суперечить положенням ч. 4 ст. 60 ЦПК України, а саме тому що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Суд також приймає до уваги ту обставину, що цивільна справа № за позовом ОСОБА_17 розглядалася в період коли впроваджені Жовтневого районного суду м. Харкова знаходилася цивільна справа за позовом ОСОБА_3 а також ту обставину що пред’явлення ОСОБА_3 позову до ОСОБА_17 про визнання недійсним договору позики з підстав, що в момент виконання розписки ОСОБА_3 знаходився у такому стані коли не міг віддавати звіт своїм діям та керувати ними без повідомлення про це суд, створювало можливість використання зазначеного рішення Червонозаводського районного суду в іншому процесі з метою використовувати як обставини, встановлені судовим рішенням, яке набрало чинності у цивільній справі, яке не доводиться при розгляді інших справ, в яких приймають участь ті особи або особа, у відношенні якої встановлені ці обставини відповідно до ч. 3 ст. 61 ЦПК України.
У якості обґрунтування своїх вимог позивач посилається на довідку українського НДІ клінічної та експериментальної неврології і психіатрії №4 від 12.01.2004року про знаходження його у вказаному медичному закладі з 04.12.2003р. по 12.01.2004р.
Договір купівлі продажу був укладений 17.11.2003р., а лікування ОСОБА_3 у медичному закладі розпочалося через 17 днів після укладення зазначених договорів.
Ухвалою суду від 09.10.2009р. за клопотанням представників позивача та відповідача була призначена судово психіатрична експертиза відносно ОСОБА_3
Згідно із ст. 145 ЦПК України призначення експертизи є обов’язковим у разі заявлення клопотання про призначення експертизи обома сторонами. Призначення експертизи є обов’язковим також за клопотанням хоча б однієї із сторін, якщо у справі необхідно встановити психічний стан особи.
20.08.2010р. ОСОБА_3 звернувся до суду із заявою, в якій просив суд відмінити призначену відносно нього судово психіатричну експертизу без зазначення поважних причин, які унеможливлюють її проведення.
Згідно із ст. 146 ЦПК України у разі ухилення особи, яка бере участь у справі, від участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу не можливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з’ясування якого експертиза була призначена, або відмовити в його визнанні.
З огляду на ту обставину, що судово- психіатрична експертиза була призначена за клопотанням представників позивача та відповідача та мала за мету встановити чи міг ОСОБА_3 17.11.2003р. в момент укладення оспорюваних ним угод віддавати звіт своїм діям та керувати ними, а також ту обставину що позивач ОСОБА_3 ухилився від проведення експертизи, яка має значення для встановлення його психічного стану, подавши заяву від 20.08.2010р. про відмову від експертизи, суд вбачає достатні підстави для того, щоб відмовити у визнанні факту знаходження ОСОБА_3 в момент укладення оспорюваних угод, а саме 17.11.2003р., у такому стані, коли він не міг віддавати звіт своїм діям та керувати ними.
Оскільки суд дійшов до висновку про відсутність підстав для визнання договору купівлі –продажу від 17 листопада 2003 року спірних приміщень та обладнання недійсним, не погодився з вищенаведеними доводами ОСОБА_3 та ОСОБА_9, не підлягають визнанню недійсними: рішення загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю "Харківський завод промислових технологій"від 23 лютого 2005 року у тій частині де учасники товариства дали згоду на то, щоб ОСОБА_4 вніс в Статутний фонд товариства шляхом передачі прав власності нежитлові приміщення приміщень літер "П-3", загальною площею 2353,92 кв. м., літер "О-1", загальною площею 3982, 6 кв. м., літер "К-2", загальною площею 1682,8 кв. м., розташованих в місті АДРЕСА_1, договір про передачу права власності від 23 лютого 2005 року ОСОБА_4 ОСОБА_18 "Харківський завод промислових технологій"нежитлових приміщень літер "П-3", загальною площею 2353,92 кв. м., літер "О-1", загальною площею 3982, 6 кв. м., літер "К-2", загальною площею 1682,8 кв. м., розташованих в місті АДРЕСА_1, частково недійсним договір іпотеки від 18 листопада 2005 року, укладеним між ТОВ "Харківський завод промислових технологій" та Акціонерно- комерційним банком "Золоті Ворота", договір іпотеки від 29 червня 2006 року, укладеним між ТОВ "Харківський завод промислових технологій"та Акціонерно- комерційним банком "Золоті Ворота".
Також немає підстав для витребування у на користь ОСОБА_3 та ОСОБА_9 нежитлових приміщень літер "П-3", загальною площею 2353,92 кв. м., літер "О-1", загальною площею 3982, 6 кв. м., літер "К-2", загальною площею 1682,8 кв. м., розташованих в місті АДРЕСА_1 та комплекту станків і обладнання, оскільки ТОВ "Харківський завод промислових технологій"володіє, користується, розпоряджається цим майном як власник на законних підставах.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 3, 4, 8, 10, 15, 60, 66, 209, 212-215, 218, 294 ЦПК, ст. 55 ЦК України /у редакції 1963 року/, ст. 215, 203, 316, 317, 319, 321, 322, 328, ч. 1 п. 1 ст. 364, 368, 365 ЦК України, ст. 60, 65 СК України, суд-
ВИРІШИВ:
У задоволені позову ОСОБА_3 про визнання недійсними договору купівлі продажу нежитлових приміщень літер "П-3", загальною площею 2353,92 кв. м., літер "О-1", загальною площею 3982, 6 кв. м., літер "К-2", загальною площею 1682,8 кв. м., розташованих в місті АДРЕСА_1 та комплекту станків і обладнання, укладеного між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 17 листопада 2003 року, рішення загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю "Харківський завод промислових технологій"від 23 лютого 2005 року у тій частині де учасники товариства дали згоду на то, щоб ОСОБА_4 вніс в Статутний фонд товариства шляхом передачі прав власності нежитлові приміщення приміщень літер "П-3", загальною площею 2353,92 кв. м., літер "О-1", загальною площею 3982, 6 кв. м., літер "К-2", загальною площею 1682,8 кв. м., розташованих в місті АДРЕСА_1, договору про передачу права власності від 23 лютого 2005 року ОСОБА_4 ОСОБА_18 "Харківський завод промислових технологій"нежитлових приміщень літер "П-3", загальною площею 2353,92 кв. м., літер "О-1", загальною площею 3982, 6 кв. м., літер "К-2", загальною площею 1682,8 кв. м., розташованих в місті АДРЕСА_1, частково недійсним договору іпотеки від 18 листопада 2005 року, укладеним між ТОВ "Харківський завод промислових технологій"та Акціонерно- комерційним банком "Золоті Ворота", договору іпотеки від 29 червня 2006 року, укладеним між ТОВ "Харківський завод промислових технологій" та Акціонерно- комерційним банком "Золоті Ворота", визнання права власності та витребування у ТОВ "Харківський завод промислових технологій"нежитлових приміщень літер "П-3", загальною площею 2353,92 кв. м., літер "О-1", загальною площею 3982, 6 кв. м., літер "К-2", загальною площею 1682,8 кв. м., розташованих в місті АДРЕСА_1 та комплекту станків і обладнання - відмовити .
У задоволенні позову ОСОБА_9 про визнання недійсними договору купівлі продажу нежитлових приміщень літер "П-3", загальною площею 2353,92 кв. м., літер "О-1", загальною площею 3982, 6 кв. м., літер "К-2", загальною площею 1682,8 кв. м., розташованих в місті АДРЕСА_1, укладеного між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 17 листопада 2003 року, договору про передачу права власності від 23 лютого 2005 року ОСОБА_4 ОСОБА_18 "Харківський завод промислових технологій"нежитлових приміщень літер "П-3", загальною площею 2353,92 кв. м., літер "О-1", загальною площею 3982, 6 кв. м., літер "К-2", загальною площею 1682,8 кв. м., розташованих в місті АДРЕСА_1, договору іпотеки від 18 листопада 2005 року, укладеним між ТОВ "Харківський завод промислових технологій"та Акціонерно- комерційним банком "Золоті Ворота", договору іпотеки від 29 червня 2006 року, укладеним між ТОВ "Харківський завод промислових технологій"та Акціонерно- комерційним банком "Золоті Ворота", скасування реєстрації права власності за ТОВ "Харківський завод промислових технологій"на нежитлові приміщення літер "П-3", загальною площею 2353,92 кв. м., літер "О-1", загальною площею 3982, 6 кв. м., літер "К-2", загальною площею 1682,8 кв. м., розташованих в місті АДРЕСА_1, поновлення право спільної сумісної власності ОСОБА_9 та ОСОБА_3 на нежитлові приміщення літер "П-3", загальною площею 2353,92 кв. м., літер "О-1", загальною площею 3982, 6 кв. м., літер "К-2", загальною площею 1682,8 кв. м., розташованих в місті АДРЕСА_1, зобов’язання провести реєстрацію права спільної сумісної власності на нежитлові приміщення літер "П-3", загальною площею 2353,92 кв. м., літер "О-1", загальною площею 3982, 6 кв. м., літер "К-2", загальною площею 1682,8 кв. м., розташованих в місті АДРЕСА_1 за ОСОБА_9 та ОСОБА_3 - відмовити .
рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області протягом 10 днів.
Суддя
І.В. Іванова