Публічне акціонерне товариство "Златобанк" (далі – позивач, ПАТ "Златобанк") звернулось до суду з вказаним позовом до ОСОБА_1 (далі – відповідач, ОСОБА_1.), в якому просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за договором № 036/10/OVER про надання кредиту овердрафту на картковий рахунок від 24.03.2010 року, що станом на 28.01.2011 року складає 113 964,34 грн., а саме: 99 356,55 грн. – заборгованість за овердрафтом, 12 589,64 грн. – заборгованість за простроченими процентами, 1 837,42 грн. – заборгованість за нарахованими процентами, 180,73 грн. – пеня за період з 21.12.2010 року по 28.01.2011 року; покласти на відповідача судові витрати.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає, що 18.03.2010 року між позивачем та відповідачем було укладено договір про надання та використання міжнародної платіжної карти, згідно умов якого позивач надав відповідачеві міжнародну платіжну картку, емітовану ПАТ "Златобанк", та відкрив картковий рахунок. 24.03.2010 року між позивачем та відповідачем укладено договір про надання кредиту овердрафт на картковий рахунок, згідно умов якого позивач надав відповідачеві кредит овердрафт з максимальним лімітом заборгованості в сумі 100 000,00 грн. зі строком повернення по 18.03.2011 року, зі сплатою процентів за користування кредитними коштами в розмірі 25 процентів річних. Відповідно до виписки по картковому рахунку, відповідачем були одержані грошові кошти в розмірі 99 356,55 грн. Починаючи з червня 2010 року відповідачем несплачені прострочені проценти за користування кредитом овердрафт, у зв’язку із чим позивач направив відповідачу вимогу про погашення боргу, у відповідь на яку відповідач надіслав заперечення. Станом на 28.01.2011 року заборгованість відповідача перед позивачем становить 113 964,34 грн.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 14.02.2011 року відкрито провадження у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Златобанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та справу призначено до судового розгляду.

В судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги позовної заяви з викладених в ній підстав та просив їх задовольнити.

Відповідач в судовому засіданні визнав позов частково, а саме, в розмірі приблизно 11 000,00 грн., щодо позовних вимог в розмірі 88 953,69 грн. заперечував та зазначив, що він не знімав з карткового рахунку грошові кошти у вказаному розмірі про що вчасно повідомив позивача.

Вислухавши пояснення представника позивача, відповідача, дослідивши та оцінивши письмові докази у справі у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 18.03.2010 року ПАТ "Златобанк", (Банк) уклало з ОСОБА_1. (Клієнт) договір № 1624210 про надання та використання міжнародної платіжної картки (далі – договір від 18.03.2010 року), згідно умов якого Банк надає Клієнту емітовану Банком міжнародну платіжну картку, яка є власністю Банку й не підлягає передачі іншій особі.

Відповідно до п. 1.4 договору від 18.03.2010 року, використання міжнародної платіжної картки регулюється чинним законодавством України, операційними правилами Міжнародної платіжної системи Visa International, Правилами користування міжнародною платіжною карткою та умовами цього договору.

Згідно п. 2.8 договору від 18.03.2010 року, Банк за письмовою заявою Клієнта може відкрити Клієнту кредитну лінію. Умови надання та повернення кредитних коштів, розмір процентної ставки за користування кредитними коштами, порядок нарахування та сплати процентів за користування кредитними коштами, інші умови визначаються кредитним договором за згодою сторін.

Відповідно до п. 2.9 договору від 18.03.2010 року, у разі виникнення за результатами операції на картрахунку Клієнта овердрафту Клієнт сплачує Банку проценти за користування овердрафтом у розмірі, встановленому Тарифами Банка, на умовах та в порядку, визначених цим договором. Нарахування процентів за користування овердрафтом здійснюється в останній робочий день поточного місяця, погашення процентів за користування овердрафтом та заборгованості за овердрафтом здійснюється автоматично при надходженні грошових коштів на картрахунок Клієнта.

Згідно п. 3.2.2 договору від 18.03.2010 року, Клієнт зобов’язується дотримуватись Правил, не розголошувати свій Пін-код та/або реквізитів міжнародної платіжної картки, зберігати окремо Пін-конверт або інший запис Пін-коду від міжнародної платіжної картки. У випадку розголошення Пін-коду та/або реквізитів міжнародної платіжної картки, Клієнт зобов’язаний негайно повідомити про це Банк для її блокування відповідно до п. 3.1.6 цього договору.

Відповідно до п. 3.1.6 договору від 18.03.2010 року, Банк зобов’язується у випадку втрати або крадіжки міжнародної платіжної картки, розголошення Пін-коду та/або реквізитів міжнародної платіжної картки прийняти інформацію від Держателя міжнародної платіжної картки і заблокувати міжнародну платіжну картку протягом 2 годин після одержання повідомлення від Держателя міжнародної платіжної картки по телефону або в письмовому вигляді, а також поставити міжнародну платіжну картку в Стоп-лист.

Згідно п. 3.2.9 договору від 18.03.2010 року, у разі виникнення за результатами операції на картрахунку Клієнта овердрафту, Клієнт зобов’язаний сплатити Банку проценти за користування овердрафтом у розмірі, встановленому тарифами Банка, на умовах та в порядку, визначених цим договором, а також погасити Банку суму заборгованості по овердрафту не пізніше, ніж до закінчення 20-ти календарних днів, які починаються від передостаннього робочого дня місяця виникнення овердрафту.

24.03.2010 року ПАТ "Златобанк" (Банк) уклав договір № 036/10/OVER про надання кредиту овердрафту на картковий рахунок з(далі – договір від 24.03.2010 року) з ОСОБА_1. (Позичальник), згідно умов якого Банк надає Позичальнику кредит овердрафт для споживчих потреб з максимальним лімітом заборгованості у сумі 100 000,00 грн. строком по 18.03.2011 року. За користування кредитними коштами встановлюється плата в розмірі 25 процентів річних.

Відповідно до п. 2.3 договору від 24.03.2010 року, Позичальник сплачує проценти за користування кредитними коштами щомісячно не пізніше 20-го числа місяця, починаючи з місяця наступного за місяцем користування кредитними коштами шляхом внесення готівки через касу Банку на картковий рахунок або в безготівковому порядку, шляхом перерахування коштів на картковий рахунок, в порядку, встановленому чинним законодавством України.

У п. 2.4 договору від 24.03.2010 року, сторони погодили, що у випадку невиконання п. 2.3 цього договору, є підставою для вимоги дострокового повернення кредитних коштів у повному обсязі, стягнення процентів за весь час користування кредитними коштами, штрафів за несвоєчасне погашення заборгованості.

Згідно п. 3.2.2 договору від 24.03.2010 року, Банк має право вимагати дострокового повернення кредитних коштів та сплати процентів за користування кредитними коштами у випадку невиконання чи неналежного виконання Позичальником своїх зобов’язань за цим договором.

Відповідно до п. 4.1 договору від 24.03.2010 року, за несвоєчасне повне чи часткове повернення кредитних коштів та за несвоєчасну повну чи часткову сплату процентів, Позичальник сплачує неустойку у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення, що обчислюється з суми неповерненого кредиту та/або несплачених процентів. Сплата пені не звільняє Позичальника від сплати процентів за користування кредитними коштами до моменту фактичного погашення заборгованості.

Як визначено у ст. 509 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України (435-15) ), зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до п. 1 та п. 2 ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу (435-15) , інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 1069 ЦК України, якщо відповідно до договору банківського рахунка банк здійснює платежі з рахунка клієнта, незважаючи на відсутність на ньому грошових коштів (кредитування рахунка), банк вважається таким, що надав клієнтові кредит на відповідну суму від дня здійснення цього платежу. Права та обов'язки сторін, пов'язані з кредитуванням рахунка, визначаються положеннями про позику та кредит (параграфи 1 і 2 глави 71 цього Кодексу), якщо інше не встановлено договором або законом.

Як визначено у ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Статтею 525 ЦК України визначено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Стаття 625 ЦК України передбачає, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач взяті на себе зобов’язання за договором від 18.03.2010 року та за договором від 24.03.2010 року виконав належним чином, про що свідчить виписка по особовим рахункам та що не заперечується відповідачем.

Проте, відповідач умови договору належним чином не виконував, а саме, починаючи з червня 2010 року не сплачує прострочені проценти за користування кредитом овердрафт, що підтверджується випискою по особовим рахункам, у зв’язку із чим 29.11.2010 року позивач направив на адресу відповідача вимогу про погашення боргу, в якій просив достроково погасити всю заборгованість за договором від 24.03.2010 року, яка станом на 29.11.2010 року становить 99 356,55 грн. – кредитна заборгованість, 8 438,34 грн. – сума прострочених процентів, до 10.12.2010 року.

Вказана вимога була одержана відповідачем 06.12.2010 року, однак, ОСОБА_1. відмовився сплачувати борг, оскільки зазначені кошти не були ним використані в повному обсязі із незалежних від відповідача причин.

Згідно заяви від 18.03.2010 року, відповідач просив позивача цілодобово надавати інформацію у вигляді sms-повідомлень щодо операцій, проведених з використанням міжнародної платіжної картки, на зазначений в заяві мобільний телефон.

Як вбачається з наданої в судовому засіданні виписки по карті за період з 21.06.2010 року по 16.11.2010 року, позивач направляв відповідачеві sms-повідомлення щодо проведених з використанням міжнародної платіжної картки операцій, що не заперечується відповідачем.

Однак, відповідач звернувся до ПАТ "Златобанк" із проханням заблокувати міжнародну платіжну картку лише наступного дня після зняття готівки.

Відповідно до інформаційного листа оспорювані відповідачем операції по міжнародній платіжній картці здійснювались в банкоматі, що розташований на території Німеччини, та в момент операції вводився ПІН-код. Відповідно до Правил міжнародної платіжної картки, оскарження подібних банкоматних транзакцій, що підтверджені вводом ПІН-кода, з причин шахрайства та повернення коштів по транзакціям не вбачається можливим.

Крім того, у п. 5.5 та п. 5.6 договору від 18.03.2010 року, сторони погодили, що Банк не несе відповідальності за неправомірне зняття коштів з картрахунку через розголошення Пін-коду та/або реквізитів міжнародної платіжної картки до моменту їх блокування та постановки в Стоп-лист. Банк не несе відповідальності за операції по картрахунку, якщо міжнародну платіжну картку та/або її реквізити були передані у користування іншим особам.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Належних та допустимих доказів, в розумінні ст.ст. 58, 59 ЦПК України, на підтвердження того, що відповідач не передавав свою міжнародну платіжну картку та не розголошував ПІН-код, ОСОБА_1. не надав, відтак, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню. Надана відповідачем копія постанови про порушення кримінальної справи від 01.07.2010 року, не є підставою, яка звільняє від доказування, в розумінні ст. 61 ЦПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Оскільки суд задовольняє позовні вимоги частково, то з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 1 259,64 грн. у відшкодування понесених позивачем судових витрат.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 509, 525, 526, 530, 610, 625, 1049, 1050, 1054, 1069 Цивільного кодексу України, ст.ст. 3, 4, 8, 10, 11, 15, 58, 59, 60, 61, 88, 209, 213 – 215, 223 Цивільного процесуального кодексу України (1618-15) , -

Позов Публічного акціонерного товариства "Златобанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості – задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства "Златобанк" заборгованість за договором № 036/10/OVER про надання кредиту овердрафту на картковий рахунок від 24.03.2010 року, що станом на 28.01.2010 року складає 113 964 (сто тринадцять тисяч дев’ятсот шістдесят чотири) грн.. 34 коп., з яких 99 356 (дев’яносто дев’ять тисяч триста п’ятдесят шість) грн.. 55 коп. – заборгованість за овердрафтом, 12 589 (дванадцять тисяч п’ятсот вісімдесят дев’ять) грн. 64 коп. – заборгованість за простроченими процентами, 1 837 (одна тисяча вісімсот тридцять сім) грн.. 42 коп. – заборгованість за нарахованими процентами, 180 (сто вісімдесят) грн. 73 коп. – пеня.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства "Златобанк" 1 259 (одну тисячу двісті п’ятдесят дев’ять) грн. 64 коп. у відшкодування судових витрат.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.