Святошинський районний суд м. Києва
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
20 грудня 2010 р.
Справа №2-2656-1/10
( Додатково див. ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ (rs20204857) )
Святошинський районний суд м. Києва
в складі: головуючого Морозова М.О.
при секретарі Костюк Ю.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом представника Акціонерного банку "Банк регіонального розвитку"-Сердійчук Олександра Леонідовича до ОСОБА_2, ОСОБА_3, Товариства з обмеженою відповідальністю "ТПК "Ексклюзів ГМБХ" про стягнення заборгованості за кредитним договором,
в с т а н о в и в:
Представник Акціонерного банку "Банк регіонального розвитку"-Сердійчук О.Л. звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ТОВ "ТПК "Ексклюзів ГМБХ" про стягнення солідарно на користь АБ "Банк регіонального розвитку" заборгованості в сумі 362824, 78 грн. (еквівалент в доларах США на день проведення розрахунку заборгованості за курсом НБУ-45778, 26 доларів США) відповідно до кредитного договору №27/10-4931 від 19.12.2005 р., судових витрат по справі. При цьому, посилається на те, що 19.12.2005 р. між АБ "Банк регіонального розвитку" і ОСОБА_4 був укладений вищевказаний договір, згідно якого останньому банком було надано кредит в розмірі 39447 доларів США, а позичальник зобов’язався своєчасно та в повному обсязі виплачувати банку проценти за користування кредитом, повертати банку кредит в повному обсязі та в строки, а також виконувати інші умови цього договору. Згідно п.п.1., 1.2. кредитного договору позичальник зобов’язався повернути банку кредит, нараховані відсотки по графіку, щомісяця, у розмірі та строки, встановлені графіком. В забезпечення своєчасного виконання кредитного договору був укладений між банком і ОСОБА_3 договір поруки №027/ДП5441 від 19.12.2005 р. і остання на добровільних засадах відповідно до п.п.2.1., 2.1.1. договору взяла на себе зобов’язання перед банком відповідати за зобов’язаннями ОСОБА_2 по умовах кредитного договору в повному обсязі. В забезпечення своєчасного виконання кредитного договору був укладений між банком і ТОВ "ТПК "Ексклюзів ГМБХ" договір поруки №027/ДП5421 від 19.12.2005 р. і останнє на добровільних засадах відповідно до п.п.2.1. договору взяло на себе зобов’язання перед банком відповідати за зобов’язаннями ОСОБА_2 по умовах кредитного договору в повному обсязі. Відповідач ОСОБА_2 не здійснив платежів у відповідності до графіку погашення кредитної заборгованості, сплативши обумовлені графіком погашення чергові платежі по кредиту за період з січня 2006 р. по липень 2009 р., а також сплатив проценти за користування кредитом по липень 2009 р. включно й порушивши умови договору, він з жовтня 2009 р. не повертає платежі з погашення суми кредиту, а з серпня 2009 р. й нарахованих відсотків за користування кредитом. На вимоги банку від 19.11.2009 р., від 11.05.2010 р. відповідачі по справі не відреагували. По п.4.1. кредитного договору у разі прострочення термінів сплати процентів, комісійної винагороди та/або термінів повернення кредиту, визначених графіком погашення позичальник сплачує банку пеню в розмірі 1 % від несвоєчасно сплаченої суми за кожний день прострочення. По п.4.2. кредитного договору позичальник зобов’язаний сплатити банку штраф у розмірі 10 % від суми кредиту за кожний випадок. За порушення договірних зобов’язань ОСОБА_2 нарахована пеня в сумі 9035, 13 доларів США та штраф в сумі 7889, 40 доларів США. Умовами договору (п.4.3.) обумовлено, що при простроченні повернення чергового щомісячного платежу по кредиту ОСОБА_2 зобов’язаний погасити достроково всю суму кредиту, сплатити проценти, комісійну винагороду та можливі штрафні санкції. Таке дострокове погашення має відбутись протягом 5 днів з дня прострочення. Станом на 21.05.2010 р. загальна заборгованість позичальника за кредитним договором складає 45778, 26 доларів, що складається з: заборгованості за кредитом 24904, 91 доларів США, заборгованості по відсоткам 3450, 73 доларів США, заборгованості із сплати комісійної винагороди 498, 10 доларів США, пені за несвоєчасне погашення кредиту 3918, 39 доларів США, пені за прострочення сплати процентв 4314, 80 доларів США, пені за прострочення сплати комісії 801, 94 доларів, штрафу за прострочення повернення кредиту 3944, 70 доларів США, штрафу за прострочення сплати процентів 3944, 70 доларів США. Тому, коли договором встановлений обов’язок позичальника повернути позику частинами ( з розстроченням), то банк набув право вимагати дострокового погашення кредиту та інших нарахувань за ним, і відшкодування збитків, завданих банку внаслідок невиконання або неналежного виконання умов кредитного договору. Відповідно до ст.ст. 553, 554 ЦК України боржник і поручителі повинні відповідати солідарно перед кредитором. Тому, відповідачі повинні солідарно сплатити по умовам договору вищевказану заборгованість за кредитним договором.
В судовому засіданні представник позивача позов підтримав.
Представник відповідача ОСОБА_2 позов не визнав, пояснивши, що його довірителем були отриманні грошові кошти та вкладені в будівництво двокімнатної квартири, але будинок, в якому мала бути квартира, є об’єктом незавершеного будівництва, де будівельні роботи зупинені забудовником із-за браку фінансування. 25.10.2010 р. між ТОВ "Комфортбудсервіс" та ОСОБА_2 було укладено договір відступлення правва вимоги, зау мовами якого відповідач набув права вимоги до АБ "Банк регіонального розвитку" на суму 362824 грн. 78 коп. 26.10.2010 р. первісний кредитор ТОВ "Комфортбудсервіс" письмово повідомив АБ "Банк регіонального розвитку" про те, що він передав право вимоги до останнього на суму 362824, 78 грн. ОСОБА_2 26.10.2010 р. відповідачем було направлено позивачу копію договору про відступлення права вимоги від 25.10.2010 р. та заяву про зарахування зустрічних однорідних вимог з посиланням на те, що з моменту укладення договору відступлення права вимоги АБ "Банк регіонального розвитку" макож має заборгованість перед ОСОБА_2 нас уму 362824 грн. 78 коп.
Відповідач ОСОБА_3 в судові засідання неодноразово не з’являлася, судові повістки повертаються без вручення з позначками поштового відділення, що обслуговує відому адреси проживання, місцезнаходження та реєстрації відповідача,-"за закінченням терміну зберігання", судом робився запит до адресного бюро ГУ МВС України в м. Києві про місце реєстрації по м. Києву та Київській області відповідача, звідки надійшло підтвердження її реєстрації по відомій суду адресі, тому суд, враховуючи думку представників сторін, матеріали та обставини справи, вважає за можливе вирішити спір без участі відповідача ОСОБА_3 відповідно до ст.ст. 74, 169 ЦПК України.
Представник відповідача ТОВ "ТПК "Ексклюзів ГМБХ" в судові засідання неодноразово не з’являвся, належним чином відповідач про час, місце слухання справи повідомлявся, тому суд, враховуючи думку представників сторін, матеріали та обставини справи, вважає за можливе вирішити спір без участі представника відповідача ТОВ "ТПК "Ексклюзів ГМБХ" відповідно до ст. 169 ЦПК України.
Суд, вислухавши пояснення представників сторін, з’ясувавши обставини справи, дослідивши письмові докази по справі, прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з слідуючих підстав.
Судом встановлено, що 19.12.2005 р. між АБ "Банк регіонального розвитку" і ОСОБА_4 був укладений кредитний договір №27/10-4931, згідно якого останньому банком було надано кредит в розмірі 39447 доларів США, а позичальник зобов’язався своєчасно та в повному обсязі виплачувати банку проценти за користування кредитом, повертати банку кредит в повному обсязі та в строки, а також виконувати інші умови цього договору. Згідно п.п.1., 1.2. кредитного договору позичальник зобов’язався повернути банку кредит, нараховані відсотки по графіку, щомісяця, у розмірі та строки, встановлені графіком. В забезпечення своєчасного виконання кредитного договору був укладений між банком і ОСОБА_3 договір поруки №027/ДП5441 від 19.12.2005 р. і остання на добровільних засадах відповідно до п.п.2.1., 2.1.1. договору взяла на себе зобов’язання перед банком відповідати за зобов’язаннями ОСОБА_2 по умовах кредитного договору в повному обсязі. В забезпечення своєчасного виконання кредитного договору був укладений між банком і ТОВ "ТПК "Ексклюзів ГМБХ" договір поруки №027/ДП5421 від 19.12.2005 р. і останнє на добровільних засадах відповідно до п.п.2.1. договору взяло на себе зобов’язання перед банком відповідати за зобов’язаннями ОСОБА_2 по умовах кредитного договору в повному обсязі. Додатковими угодами №1 від 30.05.2008 р. та №2 від 10.10.2005 р. умови кредитного договору було частково змінені і збільшена процентна ставка за користування кредитом спочатку до 15 %, а потм до 16 % відповідно. Відповідач ОСОБА_2 не здійснив платежів у відповідності до графіку погашення кредитної заборгованості, сплативши обумовлені графіком погашення чергові платежі по кредиту за період з січня 2006 р. по липень 2009 р., а також сплатив проценти за користування кредитом по липень 2009 р. включно й порушивши умови договору, він з жовтня 2009 р. не повертає платежі з погашення суми кредиту, а з серпня 2009 р. й нараховані відсотки за користування кредитом. На вимоги банку відповідно від 19.11.2009 р., від 11.05.2010 р. відповідачі по справі не відреагували. По п.4.1. кредитного договору у разі прострочення термінів сплати процентів, комісійної винагороди та/або термінів повернення кредиту, визначених графіком погашення, позичальник сплачує банку пеню в розмірі 1 % від несвоєчасно сплаченої суми за кожний день прострочення. По п.4.2. кредитного договору позичальник зобов’язаний сплатити банку штраф у розмірі 10 % від суми кредиту за кожний випадок. За порушення договірних зобов’язань ОСОБА_2 банком нарахована пеня в сумі 9035, 13 доларів США та штраф в сумі 7889, 40 доларів США. Умовами договору (п.4.3.) обумовлено, що при простроченні повернення чергового щомісячного платежу по кредиту ОСОБА_2 зобов’язаний погасити достроково всю суму кредиту, сплатити проценти, комісійну винагороду та можливі штрафні санкції. Таке дострокове погашення має відбутись протягом 5 днів з дня прострочення. Станом на 21.05.2010 р. загальна заборгованість позичальника за кредитним договором складає 45778, 26 доларів, що складається з: заборгованості за кредитом 24904, 91 доларів США, заборгованості по відсоткам 3450, 73 доларів США, заборгованості із сплати комісійної винагороди 498, 10 доларів США, пені за несвоєчасне погашення кредиту 3918, 39 доларів США, пені за прострочення сплати процентв 4314, 80 доларів США, пені за прострочення сплати комісії 801, 94 доларів, штрафу за прострочення повернення кредиту 3944, 70 доларів США, штрафу за прострочення сплати процентів 3944, 70 доларів США, а всього по курсу НБУ (1 долар США/7,9257 грн.) дорівнює 362824, 78 грн. Тому, коли договором встановлений обов’язок позичальника повернути позику частинами ( з розстроченням), то банк набув право вимагати дострокового погашення кредиту та інших нарахувань за ним, і відшкодування збитків, завданих банку внаслідок невиконання або неналежного виконання умов кредитного договору (а.с.9-31).
Згідно ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов’язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України (435-15) . Одностороння відмова від зобов’язань або одностороння зміна його умов не допускається.
Згідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов’язок позичальника повернути частину позики частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася.
Як зафіксовано в п.4.3. кредитного договору банк має право вимагати від позичальника дострокового повернення загальної заборгованості за кредитом, сплати процентів за користування кредитом і виконання інших грошових зобов’язань по кредитному договору в разі невиконання та неналежного виконання умов договору.
Отже, коли ні позичальник, ні поручителі не здійснили у повному обсязі сплату кредиту та відсотків, банк набув право вимагати дострокового погашення кредиту та відсотків, сплати пені та штрафу.
Позовні вимоги щодо наявності заборгованості за кредитним договором підтверджуються банківськими виписками з рахунку для обліку кредиту та процентів (а.с.16-28).
Відповідно до ст. 554 ЦК України боржник і поручитель відповідають солідарно перед кредитором.
Суд критично оцінює заперечення представника відповідача ОСОБА_2 на позов.
Згідно ст. 601 ЦК України зобов’язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги. Вимоги банку за кредитним договором, згідно якого був виданий кредит у доларах США, та набуті ОСОБА_2 вимоги у гривнях за договором б/н банківського рахунку (юридичної особи) від 6.03.2008 р. не є однорідними по засобам платежів та розрахунків. На момент подання ОСОБА_2 заяви від 25.10.2010 р. про зарахування зустрічних однорідних вимог, станом на 17.11.2010 р., передбачений кредитним договором строк виконання зобов’язання щодо повернення наданого ОСОБА_2 кредиту не настав, бо датою його настання є 18.12.2015 р.
Згідно ст. 602 п.1п.п.5 ЦК України зарахування зустрічних вимог не допускається у випадках, встановлених договором або законом.
Боржником за набутою ОСОБА_2 вимогою виступає банківська установа, яка перебуває у стадії ліквідації, тому особливості та порядок виконання зобов’язань останньої перед кредиторами підпадає під регулювання спеціального законодавства, а саме Закону України "Про банки і банківську діяльність" (2121-14) , що випливає та підтверджується ч.4 ст. 110 ЦК України.
Відповідно до ч.1 ст. 92 Закону України "Про банки і банківську діяльність" ліквідатор з дня свого призначення очолює ліквідаційну комісію та формує ліквідаційну масу; реалізує майно банку для задоволення вимог, включених до реєстру вимог кредиторів.
Згідно ст.2 вказаного Закону до складу ліквідаційної маси входять усі види майнових активів (майно та майнові права банку), які належать йому на праві власності на день відкриття ліквідаційної процедури та виявлені в ході ліквідації.
Згідно ст. 96 вказаного Закону кошти, одержані в результаті ліквідаційної процедури, спрямовуються на задоволення вимог кредиторів у такій черговості:
1. зобов’язання, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров’ю громадян;
2. грошові вимоги по заробітній платі, що виникли із зобов’язань банку перед працівниками до порушення процедури ліквідації банку;
3. Вимоги Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, що виникли у випадках, визначених законодавством про гарантування вкладів фізичних осіб;
4. Вимоги вкладників-фізичних осіб у частиніі, що перевищує суму, виплачену Фондом гарантування вкладів фізичних осіб;
5. Вимоги Національного банку України, що виникли в результаті зниження вартості застави, наданої для забезпечення кредитів рефінансування;
5-1) вимоги Міністерства фінансів України, що виникли у зв’язку з наданням поворотної фінансової допомоги за виключенням внесків до статутного капіталу;
6) вимоги фізичних осіб, платежі яких або платежі на ім.’я яких заблоковано (крім фізичних осіб-суб’єктів підприємницької діяльності);
7) інші вимоги, крім вимог за субординованим боргом;
8) вимоги за субординованим боргом.
Отже, спеціальний закон не допускавє можливості індивідуального задоволення вимог окремого кредитора поза межами ліквідаційної процедури та встановлення законом черговості задоволення вимог кредиторів.
Крім того, вимоги Закону України "Про банкрутство" (2343-12) не допускають під час провадження в справі про банкрутство індивідуального задоволення вимог окремого кредитора за рахунок майна боржника.
Посилання представника відповідача ОСОБА_2 на важкий фінансовий стан не можуть слугувати форс-мажорними обставинами для невиконання умов кредитного договору.
Тому, відповідачі повинні сплатити по умовам договору вищевказану заборгованість, що утворилась станом на 21.05.2010 р. перед позивачем по справі, про що представником позивача надані відповідні розрахунки, з якими суд погоджується, бо виконані вірно і правильно (а.с.7, 8).
Відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України на користь позивача з відповідачів підлягають стягненню солідарно судові витрати по справі, понесені за сплату судового збору при подачі позову до суду, витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, в розмірі 1820 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №782, №783-від 17.05.2010 р. (а.с.1, 2).
Загальна сума, що підлягає стягненню на користь позивача з відповідачів, складає 364644 грн. 78 коп.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 525, 526, 530, 553, 554, 612, 625, 1050, 1052, 1054 ЦК України, ст.ст. 10, 60, 74, 88, 169, 212, 214, 215 ЦПК України, суд
в и р і ш и в:
Позов задовольнити.
Стягнути солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_3, Товариства з обмеженою відповідальністю "ТПК "Ексклюзів ГМБХ" на користь Акціонерного банку "Банк регіонального розвитку" заборгованість за кредитним договором №27/10-4931 від 19.12.2005 р. в розмірі 362824 грн. 78 коп., що за курсом НБУ станом на 21.05.20910 р. дорівнює 45778, 26 доларів США, судові витрати по справі в сумі 1820 грн., а всього 364644 гривні 78 копійок.
рішення може бути оскаржено до апеляційного суду м. Києва через районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення рішення, можуть подати апеляційну скаргу на рішення суду протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя