Київський районний суд м.Харкова

в складі: головуючого – судді Божко В.В.

за участю секретаря Грецьких М.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до

Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Провіта", третя особа ВАТ "Державний ощадний банк" про стягнення страхового відшкодування, -

08.09.2009 р. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача - Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Провіта" та просить ухвалити рішення, яким стягнути з відповідача на його користь страхове відшкодування за договором страхування в розмірі 44508,98 грн. .

В обгрунтування своїх вимог посилається на наступне.

27.09.2006 р. між ним та ВАТ "Державний ощадний банк" було укладено договір про надання кредиту для придбання автомобіля CHEVROLET AVEO 2006 року випуску.

14.09.2007 р. ним було укладено договір страхування з відповідачем, згідно якого предметом договору був автомобіль CHEVROLET AVEO, 2006 рік випуску, держномер НОМЕР_1, страхова сума складала 53120,00 грн.

30.03.2008 р. на автодорозі Харків-Вовчанськ сталася дорожньо-транспорта пригода за участю зазначеного автомобіля. За даним фактом ним було повідомлено органи ДАІ та страхову компанію. В подальшому до страхової компанії він надав належні документи для отримання страхової виплати. Але йому було відмовлено, у зв"язку з наданням неправдивої інформації та приховуванням дійсних обставин ДТП..

Згідно п. 3.1.1 Договору № 23/02-01153 про добровільне страхування автотранспорту від 14.09.2007 р., страховим є випадок ДТП – події, що сталася під час руху транспортних засобів і внаслідок якої нанесено матеріальний збиток. Як випливає із обставин настання страхового випадку, пошкодження предмету страхування сталося в результаті ДТП під час руху транспортного засобу в результаті зіткнення з деревами на узбіччі дороги.

Довідкою ДАІ зафіксовано пошкодження автомобіля. Постановою Київського районного суду м. Харкова від 29.05.2009 р.він був винний в ДТП, що мало місце 30.03.2008 р.

Відповідачем в виплаті страхової суми відмовлено з підстав порушення позивачем вимог п. 8.2. 8.2.14, 8.2.12 Договору. Відмову у виплаті страхового відшкодування вважає необгрунтованою, оскільки ніяких даних, які б протеречили обставинам ДТП, він відповдачу не надавав..

В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги.

Представник відповідача проти позову заперечував, в судовому засіданні посилався на наступне.

Відповідно до п. 8.2.14 Договору страхування, одним із основних обов"язків страхувальника, є надання страховику всіх документів, що стосуються випадку відповідно до переліку розділу 11 Договору та достовірну інформацію щодо причин та обставин настання події, розміру матеріальних зибтків.

Відповідно до п. 12.6 Договору страхування, страхове відшкодування підлягає виплаті лише після того, як повністю будуть встановлені причини та розмір збитків. Згідно до п. 12.10 Договору страхування, при наявності обставин, що вимагають додаткового розслідування, прийняття рішення про виплату або відмову у виплаті страхового відшкодування може бути відкладено. Протягом цього часу страховик може без погодженння зі страхувальником проводити додаткові дослідження, експертизи. Відповідно до п. 8.3.4 Договору страхування, Відповідач має право з"ясовувати причини та обставини страхового випадку. Скориставшись зазначеним, страхова компанія замовила автотехнічне та хімічне дослідження обставин ДТП. Спеціалістами інституту ім. Бокаріуса на їх заяву було надане заключення по факту ДТП, згідно з яким пояснення позивача щодо механізму виникнення ДТП, з технічної точки зору не відповідають дійсності, в момент першого контакту автомобіля правим крилом, він контактував з іншим транспортним засобом.

Таким чином, подання позивачем (страхувальником) неправдивих відомостей про факт настання страхового випадку є підставою для відмови відповідача (страховика) у здійсненні виплати страхового відшкодування.

Представник 3-ї особи – ВАТ "Державний ощадний банк" до судового засідання не з"явився, про причини неявки до суду не повідомив, хоча про день та час слухання справи повідомлений належним чином.

Суд, заслухавши пояснення позивача, його представника, представника відповідача, перевіривши матеріали справи, прийшов до наступного.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

27.09.2006 р. між позивачем ОСОБА_1 та ВАТ "Державний ощадний банк України"" був укладений кредитиний договір № 1064 про надання кредиту в розмірі 59760 грн. на строк до 20.09.2013 р., згідно з яким позивач був зобов"язаний сплачувати щомісячні платежі в погашення кредиту та сплачувати відсотки за використання кредитних коштів на рахунок кредитора ВАТ "Державний ощадний банк України"

Відповідно до зазначеного договору п. 1.4.2 позичальник передав в заставу Банку транспортний засіб – автомобіль CHEVROLET AVEO, 2006 рік випуску, держномер НОМЕР_1, належний позивачу на праві власності.

14.09.2007 р. між позивачем та Страховою компанією "Провита" було укладено договір страхування, згідно якого предметом договору був автомобіль CHEVROLET AVEO, страхова сума складала 53120 грн., виходячі з дійсної вартості транспортного засобу. Страховиком в договорі виступив відповідач ТДВ СК "Провіта".

30.03.2008 р. на автодорозі Харків-Вовчанськ сталася дорожньо-транспорта пригода за участю зазначеного автомобіля.

Органами ДАІ на місці події складено Протокол про адміністративне правопорушення, в зв"язку з порушенням позивачем п. 12.1 Правил дорожнього руху (1306-2001-п) .

Згідно до зазначеного протоколу 30.03.2008 р. о 10-00 год. на 25 км а.д. Харків-Волчанськ рухався автомобіль "Шевроле", держномер НОМЕР_1, під керуванням водія ОСОБА_2, який не вибрав безпечної швидкості руху, не врахував дорожньої обстановки, не впорався з керуванням та допустив наїзд на перешкоду (дерево).

Постановою Київського районного суду м. Харкова від 19.05.2008 р. ОСОБА_1 визнаний винний за скоєння правопорушення, передбаченого ст. 124 КпАП України та на нього накладено стягнення у вигляді штрафу на користь держави. Постанова набула законної сили.

За фактом ДТП позивачем своєчасно було повідомлено органи ДАІ та страхову компанію.

В подальшому до страхової компанії позивач надав належні документи для отримання страхової виплати. Але йому було відмовлено, у зв"язку з приховуванням дійсних обставин ДТП та повідомленням завідомо неправдивої інформації з метою отримання страхового відшкодування.

Згідно п. 3.1.1 Договору № 23/02-01153 про добровільне страхування автотранспорту від 14.09.2007 р., страховим є випадок ДТП – події, що сталася під час руху транспортних засобів і внаслідок якої нанесено матеріальний збиток. Як випливає із обставин настання страхового випадку, пошкодження предмету страхування сталося в результаті ДТП під час руху транспортного засобу в результаті зіткнення з деревами на узбіччі дороги.

Протоколом про адміністративне правопорушення № 000738 від 30.03.2008 р., складеного інспектором ДАІ в присутності понятих зафіксовано порушення Правил Дорожнього руху (1306-2001-п) позивачем та отримання автомобілем механчних пошкоджень, що спричинили матеріальну шкоду. Довідкою ДАІ також зафіксовано пошкодження автомобіля.

Постановою Київського районного суду м. Харкова від 29.05.2009 р.він був винний в ДТП, що мало місце 30.03.2008 р.

Суд вважає, що позивачем умови Договору порушені не були, оскільки він неправдивих відомостей про факт настання страхового випадку та завідомо неправдивої інформації не надавав.

Тому, суд вважає у відповідача не було підстав для відмови у здійсненні виплати позивачу страхового відшкодування.

Згідно з п. 3 ст. 988 Цивільного Кодексу України, страховик зобов"язаний у разі настання страхової події провести страхову виплату у термін встановлений договором.

Згідно умов страхування, страхове відшкодування сплачується в термін не пізніше ніж через 10 робочих днів з дати затвердження страхового акту. Однак до даного часу ніяких виплат страховою компанією не було зроблено, не дивлячись на те, що позивач надав всі необхідні документи до страхової компанії.

Згідно з листом від 20.05.2010 р. на адресу вигодонабувача – ПАТ "Державний ощадний банк" (Харківську філію), відповідач визнавав страховий випадок і просив повідомити рішення щодо одержання страхового відшкодування (а.с. 8) і банк 22.05.2008 повідомив реквізити для зарахування суми страхового відшкодування (а.с. 7).

Із зазначеного часу ані банк, ані позивач не мав ніякої інформації щодо страхового відшкодування. І лише після звернення позивача із скаргами (а.с. 10,11), позивачем отримано листа від 27.02.2009 р. (через 11 місяців після ДТП) (а.с. 9), із змісту якого випливає, що позивачем порушено умови договору щодо надання недостовірної інформації про обставини ДТП.

Суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, оскільки відповідачем не доведено про надання позивачем недостовірної інформації та розбіжностей між первісним повідомленням про настання страхового випадку та в письмових поясненнях, які маються в матеріалах справи.

Судом в судовому засіданні досліджувались матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 № 3-8184/08/18, де маються: протоколом про адміністративне правопорушення № 000738 від 30.03.2008 р., складеного інспектором ДАІ одразу після ДТП, схема ДТП, пояснення ОСОБА_1, які не мають ніяких розбіжностей.

Суд не приймає до уваги заключення спеціаліста № 10404/238 від 24.01.2009 р. за фактом ДТП,що мало місце 30.03.2008 р., надане відповідачем в обгрунтування своїх доводів (а.с. 30 - 34).

Так, дослідження механізму ДТП на місці події відбувалось через 10 місяців після ДТП. Зазначені в заключенні лако - фарбові плями на правому передньому крилі, встановлені експертами, не можуть бути підставою для відмови у виплаті страхового відшкодування. Так, зазначене крило автомобіля, було вилучено у позивача представником відповідача без достатніх на це підстав, не відомо при яких обставинах було транспортовано до експертів.

Крім того, винесена судом Постанова від 19.05.2010 р., якою позивач визнаний винним в ДТП, що мало місце при зазначених в Протоколі про адміністративне правопорушення від 30.03.2010, набула законної сили і до даного часу не скасовано.

Відповідно до положень ст. 979 ЦК України, ч. 2 ст. 985 ЦК України, страхувальник має право при укладенні договору страхування призначити фізичну або юридичну особу для одержання страхової виплати (вигодонабувача).

Відповідно до п. 5.1 договору добровільного страхування, укладеного між позивачем та відповідачем, вигодонабувачем є ВАТ "Державний ощадний банк України".

Відповідно до розрахунків банку, заборговансть за Кредитним договором, укладеним між позивачем та бакном складає 57310,89 грн., з яких - 23234, 06 грн. – строкова заборгованість по погашенню креддиту; 705,54 грн. – строкова заборгованість по відсоткам; 16305,92 грн. – прострочена заборгованість по кредиту; 13209,51 грн. – прострочена заборгованість по відсоткам, 3855,86 грн. – нарахована сума пені.

У зв"язку з тим, що згідно до кредитного договору позивач повинен виплатити залишки кредиту ВАТ "Держаний ощадний банк України", страхова сума підлягає стягуванню з ТДВ Страхова компанія "Провіта" на користь 3-ї особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору.

У зв"язку з тим, що згідно до Кредитного Договору про надання кредиту та заставу транспортного засобу, позивач повинен виплатити залишки кредиту ВАТ "Державний ощадний банк України" у розмірі 57310,89 грн., страхова сума в розмірі 44508,98 грн. підлягає стягуванню з відповідача на користь ВАТ "Державний ощадний банк України".

Таким чином, суд вважає, що позов про стягнення з відповідача страхового відшкодування за договором страхування підлягає частковому задоволенню.

На підставі викладеного, ст.ст. 10, 11, 209, 212, 214- 215 ЦПК України, ст. 979, 985, 988, 990, 991 Цивільного Кодексу України, суд, -

Позов задвольнити частково.

Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Провіта" на користь Відкритого акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в рахунок виплати страхового відшкодування за Договором № 23/02-01153 від 14.09.2007 р. про добровільне страхування автотранспорту страхову суму у розмірі 44508 (сорок чотири тисячі п"ятьсот вісім) грн. 98 коп., укладеним між ОСОБА_1 та ВАТ "Ощадбанк" в особі філії – Харківське обласне управління ВАТ "Ощадбанк".

рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Харківської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-дений строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.