Краснопільський районний суд Сумської області у складі:

головуючого судді - Басової В.І.

з участю секретаря - Авраменко О.Є.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Краснопілля цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ТОВ "ГлаксоСмітКляйн Фармасьютікалс Україна" про зобов’язання скасувати накази про накладення дисциплінарного стягнення та звільнення, поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, компенсацію матеріальних витрат, поновлення ділової репутації, матеріальну компенсацію за втрату ділової репутації,-

У жовтні 2010 року дана справа прийтята до провадження. В обґрунтування своїх вимог позивач посилався, що з 05 травня 2008 року працював торгівельним представником роздрібної групи товарів м.Суми в ТОВ "ГлаксоСмітКляйн Фармасьютікалс Україна", сумлінно виконував свої службові обов’язки, у зв’язку з чим неодноразово преміювався. 21 квітня 2010 року отримав по електронній пошті лист від директора компанії з двома наказами від 21 квітня 2010 року: одним наказом йому було оголошено догану, а другим наказом оголошено другу догану та звільнено за п.3 ст. 40 КЗпП України. Вважає їх незаконними, оскільки обидві догани винесено однією датою- 21 квітня 2010 року, за одне й те саме порушення. А згідно ст.61 КУ особа не може нести декілька покарань одного і того ж виду за одне й те саме порушення. За ст. 146 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з заходів стягнення: 1) догана; 2) звільнення. Зазначив, що фактично ніяких порушень не було, при формулюванні догани не вказано конкретну матеріальну шкоду, яку нанесено компанії, причини винесення догани для нього є незрозумілими, не мають відповідного юридичного формулювання у діючому законодавстві України ("спотворення політики компанії"), а керівництво компанії не бажало пояснити причини винесення догани та звільнення. Крім того, накази не доведені до його відома під особистий підпис. В день звільнення він отримав лише електронні копії, які не підписані у встановленому законодавством порядку. Тим більше, що під час винесення доган та звільнення він знаходився на лікарняному, де перебував до 21 травня 2010 року. А відповідно ст. 40 КЗпП України не допускається звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу в період його тимчасової непрацездатності. Зазначив також, що підставою для другої догани та звільнення була службова записка його безпосереднього керівника ОСОБА_2 та лист обласного отоларинголога Сумської області Ситнік В.І., при цьому ОСОБА_2 здійснила службовий підлог, а саме продиктувала текст листа в тому формулюванні, яке було потрібно для винесення йому догани та звільнення. Сфальсифіковані підстави для винесення другої догани та звільнення суттєво підривають його ділову репутацію як торгівельного представника у м.Суми, це підтверджують вимоги його безпосереднього керівника ОСОБА_2 щодо написання лікарями негативних відгуків та листів на адресу компанії, які б ставили під сумнів його компетентність та ділові якості.

Після виходу з лікарняного 21 травня 2010 року та 31 травня 2010 року він звертався до керівництва ТОВ "ГлаксоСмітКляйн Фармасьютікалс Україна" з вимогами видати трудову книжку, провести остаточний розрахунок та забрати матеріальні цінності, які знаходяться у нього на зберіганні, крім того в другому листі повідомив керівництво, що за їх провиною перебуває у вимушеному прогулі. Але в порушення ЗУ "Про звернення громадян" (393/96-ВР) керівництво компанії жодним чином не відреагувало на його заяви. Вважає дії керівництва незаконними, оскільки за ч.1 ст. 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов’язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку. У разі затримки видачі трудової книжки з вини власника або уповноваженого ним органу працівникові згідно ч.4 ст. 235 КЗпП України виплачується середній заробіток за весь час вимушеного прогулу. Крім того у нього на зберіганні знаходяться матеріальні цінності, які належать компанії- автомобіль, ноутбук, мобільний телефон, зразки препаратів та інше, а їх зберігання потребує матеріальних витрат. На підставі вищевикладеного просив: зобов’язати компанію "ГлаксоСмітКляйн Фармасьютікалс Україна" скасувати незаконні накази про накладення дисциплінарних стягнень; змінити дату його звільнення з роботи в компанії "ГлаксоСмитКляйн Фармасьютікалс Україна" з 21.04.2010 року на день розгляду справи в суді; зобов’язати компанію "ГлаксоСмитКляйн Фармасьютікалс Україна" видати йому трудову книжку; стягнути з компанії "ГлаксоСмитКляйн Фармасьютікалс Україна" на його користь заробітну плату за час вимушеного прогулу в сумі 9983 грн. 96 коп.; зобов’язати компанію "ГлаксоСмитКляйн Фармасьютікалс Україна" відновити його ділову репутацію, шляхом публікації офіційних вибачень та спростування у засобах масової інформації м.Сум, та матеріально компенсувати втрату ділової репутації; зобов’язати компанію "ГлаксоСмитКляйн Фармасьютікалс Україна" забрати матеріальні цінності, які знаходяться на його зберіганні - автомобіль, ноутбук, мобільний телефон, зразки препаратів та ін. та оформити акти прийому-передачі матеріальних цінностей у встановленом законодавством порядку; стягнути з компанії "ГлаксоСмитКляйн Фармасьютікалс Україна" на його користь компенсацію за зберігання матеріальних цінностей компанії під час вимушеного прогулу; стягнути з відповідача на його користь судові витрати; зобов’язати компанію "ГлаксоСмитКляйн Фармасьютікалс Україна" виконати рішення суду в частині стягнення заробітної плати у термін не більше одного місяця.

11 листопада 2010 року в попереднє судове засідання позивач надав заяву про уточнення та розширення позовних вимог з розрахунком заробітної плати за час вимушеного прогулу, зазначивши, що перебуває у вимушеному прогулі з 21 травня 2010 року по 11 листопада 2010 року, що дорівнює 123 дня, тому відповідач має сплатити 29686, 38 гривень, крім того доповнив позовною вимогою і просив зобов’язати ТОВ "ГлаксоСмитКляйн Фармасьютікалс Україна" відновити його на роботі на посаді торгівельного представника роздрібної групи товарів у м.Суми. Також в судовому засіданні 11 листопада 2010 року від позовної вимоги про зміну дати звільнення з роботи в компанії "ГлаксоСмитКляйн Фармасьютікалс Україна" з 21.04.2010 року на день розгляду справи в суді відмовився, судом ця відмова прийнята. В судовому засіданні 18 листопада 2010 року представником відповідача позивачу була передана трудова книжка, у зв’язку з чим позивач відмовився і від позовної вимоги про зобов’язання компанії "ГлаксоСмитКляйн Фармасьютікалс Україна" видати йому трудову книжку. Суд прийняв цю відмову.

Позивач підтримав заявлені вимоги та після остаточного їх уточнення просив: зобов’язати компанію "ГлаксоСмитКляйн Фармасьютікалс Україна" скасувати незаконні накази від 21.04.2010 року про накладення дисциплінарних стягнень; поновити його на роботі на посаді торгівельного представника роздрібної групи товарів у м.Суми з 21.04.2010 року; стягнути з компанії "ГлаксоСмитКляйн Фармасьютікалс Україна" на його користь заробітну плату за час вимушеного прогулу в сумі 29686 грн. 38 коп.; зобов’язати компанію "ГлаксоСмитКляйн Фармасьютікалс Україна" відновити його ділову репутацію, шляхом публікації офіційних вибачень та спростування у засобах масової інформації м.Сум, та матеріально компенсувати втрату ділової репутації; зобов’язати компанію "ГлаксоСмитКляйн Фармасьютікалс Україна" забрати матеріальні цінності, які знаходяться на його зберіганні - автомобіль, ноутбук, мобільний телефон, зразки препаратів та ін. та оформити акти прийому-передачі матеріальних цінностей у встановленом законодавством порядку; стягнути з компанії "ГлаксоСмитКляйн Фармасьютікалс Україна" на його користь компенсацію за зберігання матеріальних цінностей компанії під час вимушеного прогулу; стягнути з відповідача на його користь судові витрати; зобов’язати компанію "ГлаксоСмитКляйн Фармасьютікалс Україна" виконати рішення суду в частині стягнення заробітної плати у термін не більше одного місяця.

Представники відповідача заперечували проти позову у повному обсязі, надавши письмові заперечення (а.с.40-42, 130) та посилаючись на безпідставність і необґрунтованість позовних вимог, просили відмовити у їх задоволенні.

Заслухавши пояснення сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Не заперечується сторонами, що згідно Наказу №61-К від 16.04.2008 року (а.с.43) ОСОБА_1 був прийнятий на посаду торговельного представника за строковим трудовим договором з 05 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року з випробувальним терміном до 31 травня 2008 року та посадовим окладом згідно штатного розкладу в порядку переведення з Представництва "ГлаксоСмітКляйн Експорт Лімітед" в Україні за погодженням керівників.

З пояснень позивача та наданих сторонами письмових доказів вбачається, що трудова діяльність позивача здійснювалась на території Сумської області. Права та обов’язки торгівельного представника ТОВ "ГлаксоСмитКляйн Фармасьютікалс Україна" були передбачені: трудовим договором від 05 травня 2008 року (а.с.14-15, 47-50), згідно розділу 2 п.2.3 якого, працівник зобов’язаний: належним чином, на високому професійному рівні та самостійно виконувати свої трудові обов’язки; під час виконання трудових обов’язків суворо дотримуватись вимог техніки безпеки протипожежної охорони, охорони праці тощо, а також правил перебування на території Роботодавця; дотримуватися режиму роботи Роботодавця та трудової дисципліни; присвячувати виконанню своїх трудових обов’язків весь робочий час, встановлений п.5.1 Договору; у встановленому порядку регулярно звітувати своєму безпосередньому керівникові і іншим посадовим особам Роботодавця про хід та результати виконання Працівником своїх трудових обов’язків, а також надавати ці відомості в будь-який час на першу вимогу вказаних осіб; виконувати роботу, передбачену умовами цього Договору, особисто; використовувати майно Роботодавця, надане Працівникові для виконання трудових обов’язків виключно з цією метою, не використовувати вказане майно не за призначенням, в особистих цілях; вживати всіх заходів до забезпечення схоронності цього майна, нести відповідальність за правильне та належне використання майна Роботодавця; по закінченні трудових відносин із Роботодавцем (незалежно від підстав та причин) негайно передати Роботодавцеві все майно, інформацію, кореспонденцію в речовому, паперовому, електронному та/або будь-якому іншому вигляді, які належать Роботодавцеві та використовувалися та/або були створені Працівником протягом та в межах виконання трудових обов’язків у Роботодавця; суворо дотримуватися умов конфіденційності, встановлених Договором, а також умов конфіденційності, встановлених договорами між Роботодавцем та його контрагентами; не використовувати свої посадове становище та факт наявності трудових обов’язків із Роботодавцем для отримання власної вигоди, на користь третіх осіб та/або на шкоду Роботодавцеві; повідомляти Роботодавця про зміну своїх даних (ПІБ, місце проживання, паспортні дані, ідентифікаційний код) із наданням копій відповідних документів протягом не більше, ніж 5 робочих днів з дати, коли такі зміни відбулися; виконувати інші зобов’язання, встановлені цим Договором та чинним законодавством України. За змістом п.8.1. трудового договору працівник, підписанням договору підтверджує, що Роботодавцем йому було передано копії Правил внутрішнього трудового розпорядку, а також всіх необхідних для роботи внутрішніх положень, політик і процедур, він ознайомився із зазначеними документами, вони йому зрозумілі, він зобов’язується дотримуватись їх вимог і положень.

12 вересня 2008 року ОСОБА_1 був під підпис ознайомлений з посадовою інструкцією торгівельного представника (а.с.51). 06 грудня 2009 року надав розписку про ознайомлення та отримання копії Положення про промоційні заходи ТОВ "ГлаксоСмитКляйн Фармасьютікалс Україна", копії наказу №15/07/08-2-ОП від 15.07.2008 року, копії наказу №20/11/09-1-ОП від 20.11.2009 року, а також підтвердив даною розпискою, що Положення про промоційні заходи є частиною посадової інструкції і недотримання може бути підставою для застосування заходів дициплінарної відповідальності.

Твердження позивача в судовому засіданні, що копії документів, наданих представником відповідача не являються належними доказами та саме тими, з якими його ознайомлювали, крім того в Положення та політики компанії вносились зміни декілька разів, що він підписав розписку тому, що всих змушували їх підписувати і ніяких копій в дійсності він не отримував, суд вважає спробою позивача перекласти відповідальність на інших осіб, оскільки з наданих позивачем пояснень видно, що він розумів, чим мав керуватися у повсякденній роботі та відповідальність, передбачену за порушення трудової дисципліни.

Наказом № 01/2104-К від 21.04.2010 року (а.с.12) на підставі доповідної записки начальника регіонального комерційного відділу ОСОБА_2 від 15.04.10 р. (а.с.58) за виявлені порушення трудової дисципліни та службових обов’язків, які фактично виявились у поданні звіту з недостовірною інформацією про виконані 12 квітня 2010 року візити ОСОБА_1 оголошено догану, при цьому пояснення причин порушення ОСОБА_1 трудової дисципліни визнано незадовільними, а самі причини- неповажними.

Відповідно до ст. 139 КЗпП України працівники зобов'язані працювати чесно і сумлінно,своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержуватися трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір. Отже, трудовою дисципліною передбачено додержання працівниками норм, закріплених КЗпП України (322-08) , правил внутрішнього трудового розпорядку, уставів, положень, посадових інструкцій, за порушення якої до працівника можливо застосування положень ст. 147 КЗпП України.

Згідно з ч. 1 ст. 147-1 КЗпП України дисциплінарні стягнення застосовуються органом, якому надано право прийняття на роботу (обрання, затвердження і призначення на посаду) даного працівника, підставою для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності є порушення трудової дисципліни. Закон не вимагає, аби таке порушення обов'язково тягнуло за собою якісь шкідливі наслідки. Для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності достатньо, щоб був зафіксований сам факт порушення . В той же час наслідки порушення враховуються при визначенні тяжкості дисциплінарного проступку та виборі стягнення.

Зазначена норма трудового права передбачає такі види стягнення як догана та звільнення.

Частина 1 статті 148 КЗпП України визначає, що дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці.

Відповідно з ст. 149 КЗпП України до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення.

За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. Стягнення оголошується в наказі і повідомляється працівникові під розписку.

В судовому засіданні встановлено, що підставою для накладання на позивача дисциплінарного стягнення у виді догани стала доповідна записка безпосереднього керівника позивача від 15.04.10 р. (а.с.58). У позивача було відібрано письмові пояснення (а.с.59), про що зазначено в наказі № 01/2104-К від 21.04.2010 року. При обранні виду дисциплінарного стягнення, відповідачем, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого позивачем проступку і заподіяну шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, та попередню роботу позивача, було прийнято рішення про застосування догани, як більш м’якого стягнення. Отже, порушень трудового законодавства щодо строків та порядку застосування дисциплінарного стягнення у виді догани в судовому засіданні не встановлено.

З наказом № 01/2104-К від 21.04.2010 року про притягнення до дисциплінарної відповідальності позивач ознайомлений, про що свідчить його посилання в позовній заяві про отримання копії цього наказу (а.с.1). А неознайомлення чи несвоєчасне ознайомлення працівника під підпис з наказом про накладення дисциплінарного стягнення, на що посилався позивач, саме по собі не може бути підставою для визнання істотним порушення його трудових прав та скасування такого наказу.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що відповідачем правомірно було накладено дисциплінарне стягнення на позивача, тому підстави для скасування наказу № 01/2104-К від 21.04.2010 року відсутні.

Згідно наказу № UА/К-00088 від 21.04.2010 року (а.с.13) ОСОБА_1 звільнено із займаної посади 21 квітня 2010 року на підставі п.3 ст. 40 КЗпП України. Підставами для звільнення зазначене порушення трудових обов’язків та трудової дисципліни, встановлених трудовим договором, які виявились у вимозі ОСОБА_1 надати час для виступу на щорічній конференції 20 квітня 2010 року з доповіддю по препарату Компанії від лікаря Ситник В.М. у зв’язку з тим, що компанія надавала благодійну допомогу лікарні.

Посилання позивача щодо його звільнення під час тимчасової непрацездатності не заперечуються представником відповідача та підтверджені довідкою Сумської міської поліклініки №4 (а.с.16), згідно якої ОСОБА_1 перебував на лікарняному з 21.04.2010 по 20.05.2010 року.

З заперечень представника відповідача та наданих письмових доказів вбачається, що наказом №01/0605 - К від 06 травня 2010 року (а.с. 60) у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю торгівельного представника ОСОБА_1 станом на день звільнення 21.04.2010 року, його поновлено на роботі та зобов’язано бухгалтерію підприємства провести розрахунок з ОСОБА_4 по листку непрацездатності НОМЕР_1, про що позивачу надсилались: лист за вих.№802 від 20 травня 2010 року (а.с.61,62), лист за вих.№818 від 27 травня 2010 року (а.с.80-83) з додатками.

Позивач стверджував про недійсність цього наказу та неналежність його як доказу, у зв’язку з тим, що він не ознайомлений з наказом під підпис, не отримував його та не знав про поновлення на роботі. Ці твердження не містять належного та достатнього обгрунтування і спростовуються іншими письмовими доказами. Так, у зверненні до керівництва ТОВ "ГлаксоСмитКляйн Фармасьютікалс Україна" від 31 травня 2010 року (а.с.8) позивач зазначив "сообщаю Вам, что сегодня получил Ваше письмо исх.№818 от 27.05.2010 года, из которого с удивлением узнал, что Вы якобы восстановили меня на работе….".

Факти направлення позивачу листів, наказів та іншої кореспонденції підтверджуються наданими представником відповідача копіями накладних та листами кур’єрської служби ТОВ "Аеро-Експрес" (а.с.46, 62, 64-65, 83, 85, 90-91, 93-94). Твердження позивача, що він не проживає за адресою, куди направлялась кореспонденція, а також, що навіть при отриманні якихось конвертів жодного наказу там не було, а містилась лише рекламна продукція компанії, не знайшли підтвердження в судовому засіданні. Адреса, за якою направлялась кореспонденція була зазначена в екземплярі трудового договору, наданого представником відповідача, при цьому позивач вказав, що заповнював поля договору про місце проживання він власноручно і вказану адресу зазначив саме він (а.с.50), екземпляр трудового договору, доданий до позовної заяви був заповнений також ним (а.с.15-зворот).

Позивач не ставив під сумнів тверджень представника відповідача щодо свого невиходу на роботу після виходу з лікарняного. В судовому засіданні зазначав про наявність поважних причин для такого невиходу, а саме, що не міг скористатися білетами Суми-Київ та Київ-Суми, надісланими відповідачем та поїхати в м.Київ згідно розпорядження керівника ТОВ "ГлаксоСмитКляйн Фармасьютікалс Україна" (а.с.9, 80-82), оскільки не було наказу, посвідчення про відрядження, йому не оплатили аванс на витрати по відрядженню, а автомобілем компанії не міг скористатися, оскільки не було подорожнього листа службового автомобіля, закінчився термін дії договору страхування та скасована дія довіреності на право керування транспортними засобами.

Наказом №UA/К-00128 від 17 червня 2010 року на підставі висновків Комісії про службове розслідування відсутності на роботі ОСОБА_1 звільнено з 21 червня 2010 року за ч.4 ст. 40 КЗпП України.

Позивач не заявляв позов в частині його звільнення з 21 червня 2010 року.

В силу приписів ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

За змістом ч.1 ст. 235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

Статтею 233 КЗпП України встановлений місячний строк для звернення до суду у справах про звільнення, який обчислюється з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки. Строк звернення до суду, за наявності поважних причин за заявою позивача може бути поновлений. З позовною вимогою про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу ОСОБА_1 звернувся до суду 11 листопада 2010 року, і всупереч ст. 234 КЗпП України поважних причин пропуску строку не навів та не просив його поновити. Пленум Верховного Суду України у постанові "Про практику розгляду судами трудових спорів" (v0009700-92) N9 від 06.11.1992 року зазначив, що передбачений ст.233 КЗпП місячний строк поширюється на всі випадки звільнення незалежно від підстав припинення трудового договору. Якщо строк пропущено без поважних причин, у позові може бути відмовлено з цих підстав. Оскільки при пропуску строку у позові може бути відмовлено за безпідставністю вимог, суд з'ясовує не лише причини пропуску строку, а всі обставини справи, права і обов'язки сторін.

На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку про пропущення позивачем строку звернення до суду з позовними вимогами про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу і відсутність підстав для його поновлення .

Крім того, скасувавши наказ про звільнення та поновивши ОСОБА_1 на роботі з 21 травня 2010 року відповідач добровільно усунув допущене порушення його трудових прав. Зважаючи на відсутність порушеного права, яке підлягає захисту, відсутні і правові підстави для задоволення позовних вимог про зобов’язання ТОВ "ГлаксоСмитКляйн Фармасьютікалс Україна" скасувати наказ № UА/К-00088 від 21.04.2010 року та поновити його на роботі на посаді торгівельного представника роздрібної групи товарів у м.Суми з 21.04.2010 року.

Позивач просить також виплатити заробітну плату за час вимушеного прогулу в сумі 29686 (двадцять дев’ять тисяч шістсот вісімдесят шість) гривень 38 копійок, посилаючись на те, що після виходу з лікарняного 21 травня 2010 року та 31 травня 2010 року він звертався до керівництва ТОВ "ГлаксоСмітКляйн Фармасьютікалс Україна" з вимогами видати трудову книжку, провести остаточний розрахунок та забрати матеріальні цінності, які знаходяться у нього на зберіганні, але керівництво компанії жодним чином не відреагувало на його заяви.

За ч.1 ст. 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов’язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку. У разі затримки видачі трудової книжки з вини власника або уповноваженого ним органу працівникові згідно ч.4 ст. 235 КЗпП України виплачується середній заробіток за весь час вимушеного прогулу.

З наданих представником відповідача письмових доказів (а.с. 89, 132-137) видно, що з позивачем був проведений повний розрахунок включно по дату звільнення, а саме: 21 червня 2010 р., що підтверджується також розрахунковим листом за червень 2010 р. та листом відповідача до суду за №1729/А від 10.11.2010 року (а.с.66-67).

Крім того, згідно ч.4 ст. 235 КЗпП України виплата середнього заробітку за час вимушеного прогулу за рішенням суду, здійснюється тільки у разі затримки видачі трудової книжки з вини власника.

Твердження позивача, щодо наявності вини відповідача у несвоєчасній видачі трудової книжки не знайшли підтвердження в судовому засіданні, вони спростовуються листом відповідача за №1006 від 17.06.2010 року (а.с.63), згідно якого позивача було повідомлено про необхідність прибути до Києва 21 червня 2010 року, в тому числі і для отримання його трудової книжки (накладна кур’єрської служби ТNТ за НОМЕР_2 (а.с.64). Також пунктом 4.2 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці та соціальної політики України та Міністерства Юстиції України від 08.06.2001 року за №259/34/5 (z0555-01) передбачено, що якщо працівник відсутній на роботі в день звільнення, то власник або уповноважений ним орган надсилає йому поштове повідомлення із вказівкою про необхідність отримання трудової книжки, при цьому, пересилання трудової книжки поштою з доставкою на зазначену адресу допускається тільки за письмовою згодою працівника. Позивачем, крім власних пояснень, в супереч положенням ст.ст. 59- 60 ЦПК України не надано належних і переконливих доказів на підтвердження та обґрунтування даної позовної вимоги, тому відсутні підстави вважати винними дії відповідача у несвоєчасній видачі трудової книжки, а відтак відсутні і підстави для задоволення позовної вимоги про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Щодо позовних вимог про зобов’язання компанії "ГлаксоСмитКляйн Фармасьютікалс Україна" відновити ділову репутацію позивача, шляхом публікації офіційних вибачень та спростування у засобах масової інформації м.Сум, а також матеріально компенсувати втрату ділової репутації, то вони не підлягають задоволенню за необґрунтованістю. Частиною 1 статті 299 ЦК України передбачено, що фізична особа має право на недоторканість ділової репутації. Порушенням буде повідомлення про аспекти ділової діяльності, яких насправді не було. Згідно з п. 1 ст. 60 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Позивач жодним доказом не підтвердив, що відповідач поширив недостовірну інформацію щодо нього шляхом опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації, поширення через мережу Інтернет, або з використанням інших засобів телекомунікаційного зв’язку, викладенням в характеристиках, заявах, листах адресованих іншим особам, повідомленням в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі крім позивача.

Позовні вимоги про зобов’язання відповідача забрати матеріальні цінності, які знаходяться на зберіганні у позивача та оформити акти прийому-передачі матеріальних цінностей у встановленому законодавством порядку, а також про стягнення з відповідача на його користь компенсації за зберігання матеріальних цінностей компанії під час вимушеного прогулу, задоволенню не підлягають через їх безпідставність. Позивач жодним чином не підтвердив небажання відповідача забрати майно, звернення позивача (а.с.5-10) самі по собі не містять належного обґрунтування цього факту. Навпаки, відповідач направляв на адресу позивача лист за вих.№1006 від 17.06.2010 року (а.с.63), в якому зазначив про необхідність прибуття до Києва 21 червня 2010 року, в тому числі і для повернення майна, що є власністю відповідача (а.с.64). Крім того, на розгляді в Краснопільському районному суді Сумської області перебуває цивільна справа за позовом ТОВ "ГлаксоСмитКляйн Фармасьютікалс Україна" до ОСОБА_1 про стягнення боргу за договором позики та витребування майна з чужого незаконного володіння (а.с.68-71).

Згідно ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Враховуючи, що викладені в позові обставини не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду, судом не встановлено порушень прав позивача в межах заявленого позову, то немає підстав і для його задоволення.

Згідно п.1 ч.1 ст. 4 Декрету КМУ "Про державне мито" робітники і службовці звільняються від сплати судового збору за позовами, що випливають з трудових правовідносин. За ч.3 ст. 81 ЦПК України не підлягають оплаті та покладаються на сторони після розгляду справи судом витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у справах про поновлення на роботі та стягнення заробітної плати. Оскільки позивач при зверненні до суду був звільнений від оплати судових витрат, вони стягуються після розгляду справи судом: відповідно ст. 88 ЦПК України, з позивача підлягає стягненню на користь держави судовий збір в сумі 8,50 грн. та за ст. 81 ЦПК України витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 40, 47, 139, 140, 147, 148, 149, 232- 235 КЗпП України, ст.ст. 15, 16, 299, 397- 400 ЦК України, Постановою Пленуму Верховного Суду України від 06.11.1992 року "Про практику розгляду судами трудових спорів" (v0009700-92) (зі змінами та доповненнями), п.4.2 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці та соціальної політики України та Міністерства Юстиції України від 08.06.2001 року за №259/34/5 (z0555-01) , Декретом КМУ "Про державне мито" (7-93) , ст. ст. 3- 11, 15, 57- 62, 64, 81, 88, 212- 215, 218 ЦПК України, -

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "ГлаксоСмітКляйн Фармасьютікалс Україна про зобов’язання відповідача скасувати накази про накладення дисциплінарного стягнення та звільнення, поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, компенсацію матеріальних витрат, поновлення ділової репутації, матеріальну компенсацію за втрату ділової репутації– відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 8 грн. 50 коп. судового збору на користь держави та 120 грн. 00 коп. витрат за інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи на рахунок: 31219259700172 отримувач коштів Краснопільський район 22050000 ОКПО отримувача 23635238 МФО банку 837013 банк ГУДКУ у Сумській області, призначення платежу "за ІТЗ до Краснопільського районного суду Сумської області".

рішення може бути оскаржене до Судової палати в цивільних справах апеляційного суду Сумської області через Краснопільський районний суд Сумської області протягом 10 днів з дня його проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час його проголошення, - протягом 10 днів з дня отримання копії рішення.

рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Якщо було подано апеляційну скаргу і рішення за цією скаргою не скасовано, воно набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом .

Повний текст рішення виготовлений 17 грудня 2010 року.

Копія : звірена з оригіналом

Суддя В.І. Басова

Оригінал зберігається в матеріалах справи

Краснопільський районний суд Сумської області у складі:

головуючого судді - Басової В.І.

з участю секретаря - Авраменко О.Є.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Краснопілля цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ТОВ "ГлаксоСмітКляйн Фармасьютікалс Україна" про зобов’язання скасувати накази про накладення дисциплінарного стягнення та звільнення, поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, компенсацію матеріальних витрат, поновлення ділової репутації, матеріальну компенсацію за втрату ділової репутації,-

Керуючись ч. 1 ст. 218 ЦПК України, -

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "ГлаксоСмітКляйн Фармасьютікалс Україна– відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 8 грн. 50 коп. судового збору на користь держави та 120 грн. 00 коп. витрат за інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи на рахунок: 31219259700172 отримувач коштів Краснопільський район 22050000 ОКПО отримувача 23635238 МФО банку 837013 банк ГУДКУ у Сумській області, призначення платежу "за ІТЗ до Краснопільського районного суду Сумської області".

рішення може бути оскаржене до Судової палати в цивільних справах апеляційного суду Сумської області через Краснопільський районний суд Сумської області протягом 10 днів з дня його проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час його проголошення, - протягом 10 днів з дня отримання копії рішення.

рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Якщо було подано апеляційну скаргу і рішення за цією скаргою не скасовано, воно набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом .

Повний текст рішення буде виготовлений 17 грудня 2010 року.

Копія : звірена з оригіналом

Суддя В.І. Басова

Оригінал зберігається в матеріалах справи

Копію вступної та резолютивної частини

рішення отримав 14 грудня 2010 року:

Позивач: ________________________(_____________________)

Представник відповідача: ________________________(_____________________)