Луцький міськрайонний суд Волинської області
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
09 грудня 2010 року Справа № 2-9179/10
( Додатково див. рішення апеляційного суду Волинської області (rs14531963) ) ( Додатково див. ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ (rs18633363) )
Луцький міськрайонний суд Волинської області
у складі : головуючого – судді Кухтея Р.В.
при секретарі Пилипюк Л.М.
з участю : представника позивача Войдюка Р.В.
представника відповідача – ОСОБА_2 ОСОБА_3
представника відповідача – ПАТ "УкрСиббанк" Гея В.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Луцьку цивільну справу за позовом кредитної спілки "Інкомвклад" до ОСОБА_2, публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" про визнання кредитних договорів недійсними, -
В С Т А Н О В И В :
КС "Інкомвклад" звернулася в суд з позовом до ОСОБА_2, публічного ПАТ "УкрСиббанк" про визнання кредитних договорів недійсними.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що 29 травня 2007 року між КС "Інкомвклад" та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір № 2905/07-03 (далі – кредитний договір-1), згідно якого ОСОБА_2 отримав кредит в сумі 1300000 грн.
29 лютого 2008 року між КС "Інкомвклад" та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір № 2902/08-101 (далі – кредитний договір-2), згідно якого ОСОБА_2 отримав кредит в сумі 500000 грн.
Відповідно до умов кредитних договорів укладених між КС "Інкомвклад" та ОСОБА_2 сторони погодили, що відповідач не має права без попередньої письмової згоди позивача відчужувати, передавати будь-якими способами власне майно, надавати його в заставу (іпотеку), оренду, користування третім особам, передавати в статутні фонди юридичних осіб, та інше, бути гарантом або поручителем інших юридичних або фізичних осіб, отримувати кредитні кошти в інших банках та кредитних спілках.
Однак відповідач ОСОБА_2 порушив взяті на себе зобов’язання згідно укладених кредитних договорів в частині отримання кредитних коштів в будь-яких фінансових установах, уклавши з ПАТ "УкрСиббанк" договори про надання споживчого кредиту та договори іпотеки, за якими передано в забезпечення виконання зобов‘язань за ними належне ОСОБА_5 майно. З вищевикладеного вбачається, що відповідачами не дотримано вимог кредитних договорів, укладених ним з КС "Інкомвклад".
На підставі наведеного, просить суд визнати недійсними договори про надання споживчого кредиту № 11277794000 від 26 грудня 2007 року та № 11330849000 від 10 квітня 2008 року, укладені між ПАТ "УкрСиббанк" та ОСОБА_2
Представник позивача Войдюк Р.В. підтримав позов з підстав, наведених в позовній заяві.
Представник відповідача – ОСОБА_2 – ОСОБА_3 в судовому засіданні позов визнав повністю.
Представник відповідача ПАТ "УкрСиббанк" Гей В.Г. в судовому засіданні позов не визнав, суду пояснив, що позивач не навів жодної норми законодавства, яка б встановлювала чи передбачала б нікчемність оскаржуваних позивачем договорів. Крім того, вважає, що кредитні договори, укладені між КС "Інкомвклад" та ОСОБА_2 не належать до актів законодавства України, а тому норми цих договорів не можуть застосовуватись для визнання недійсними кредитних договорів, укладених між АКІБ "УкрСиббанк" та ОСОБА_2 Просив відмовити в задоволенні позову.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши та оцінивши представлені по справі письмові докази, суд приходить до висновку, що позов підставний та підлягає до задоволення з наступних підстав.
В судовому засіданні встановлено, що 29 травня 2007 року між КС "Інкомвклад" та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір № 2905/07-03, згідно якого ОСОБА_2 отримав кредит в сумі 1300000 грн., зі сплатою 18% річних, з кінцевим терміном повернення 30 липня 2007 року.
29 лютого 2008 року між КС "Інкомвклад" та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір № 2902/08-101, згідно якого ОСОБА_2 отримав кредит в сумі 500000 грн. зі сплатою 17% річних, з кінцевим терміном повернення 01 березня 2013 року.
Відповідно до п.6.8 кредитних договорів 1 та 2, сторони погодили, що відповідач не має права без попередньої письмової згоди позивача відчужувати, передавати будь-якими способами власне майно, надавати його в заставу (іпотеку), оренду, користування третім особам, передавати в статутні фонди юридичних осіб, та інше, бути гарантом або поручителем інших юридичних або фізичних осіб, отримувати кредитні кошти в інших банках та кредитних спілках.
Однак, в порушення домовленостей за умовами кредитних договорів 1 та 2 ОСОБА_2 взяті на себе зобов’язання не виконав, оскільки 26 грудня 2007 року уклав з ПАТ "УкрСиббанк" кредитний договір про надання споживчого кредиту № 11277794000, згідно якого він отримав кредитні кошти в сумі 170000 доларів США та передав в забезпечення виконання зобов’язання в іпотеку ПАТ "УкрСиббанку" належне йому майно, а саме : приміщення в будинку відпочинку, загальною площею 56,1 кв.м., що знаходиться з адресою : Івано-Франківська область, м.Яремче, с.Поляниця, участок Вишні, буд.160-В, приміщення 10.,а також 10 квітня 2008 року уклав з ПАТ "УкрСиббанк" кредитний договір про надання споживчого кредиту № 11330849000, згідно якого він отримав кредитні кошти в сумі 119000 доларів США. В забезпечення цього кредитного договору ОСОБА_2 передав в іпотеку ПАТ "УкрСиббанку" належне йому майно, а саме : трикімнатну квартиру, загальною площею 94,3 кв.м., яка знаходиться за адресою : Волинська область, м.Луцьк, вул.Зацепи, 8/3.
Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.
Відповідно до ст. 627 ЦК України відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, вибори контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу (435-15) , інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов’язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов’язковим для виконання сторонами.
Згідно ч.1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п’ятою та шостою ст.203 цього Кодексу.
Відповідно до ч.1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу (435-15) , іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.
За правилами ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, яка спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов’язків.
Таким чином, аналізуючи зібрані та досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що ОСОБА_2 свої зобов’язання за кредитними договорами, які були укладені між ним та КС "Інкомвклад", які передбачені п.6.8 не виконав, тому позов слід задовольнити.
Керуючись ст.ст. 3, 10, 57, 60, 88, 208, 209, 215 ЦПК України, на підставі ст.ст. 203, 215, 509, 626- 629 ЦК України, суд, -
В И Р І Ш И В :
Позов задовольнити.
Визнати недійсним договір про надання споживчого кредиту № 11277794000 від 26 грудня 2007 року, укладений між акціонерним комерційним банком "УкрСиббанк" та ОСОБА_2.
Визнати недійсним договір про надання споживчого кредиту № 11330849000 від 10 квітня 2008 року, укладений між акціонерним комерційним банком "УкрСиббанк" та ОСОБА_2.
рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Волинської області через Луцький міськрайонний суд шляхом подачі протягом десяти днів після його проголошення апеляційної скарги.
Суддя Луцького міськрайонного суду
Р.В.Кухтей