розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Луганську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Закритого акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія "ІНГО Україна" в особі Луганської філії Закритого акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія "ІНГО Україна" про стягнення суми страхового відшкодування, -

В обгрунтування позову позивач вказав, що 05.11.2009 року між ним та відповідачем було укладено договір добровільного страхування транспортних засобів поліс № 630596727. Предметом страхування є автомобіль "ВАЗ – 21124", державний реєстраційний номер НОМЕР_1. Автомобіль був застрахований, серед іншого, на випадок крадіжки /незаконного заволодіння/ транспортного засобу. Страхова сума транспортного засобу складає 44 000 гривень.

В ніч 12 червня 2010 року в період часу з 02.30 годин до 04.00 годин невстановлена особа /особи/ за адресою: АДРЕСА_1 незаконно заволоділи автомобілем "ВАЗ 21124" державний реєстраційний номер НОМЕР_1, чим заподіяли позивачу матеріальний збиток. За вказаним фактом Слов’яносербським РВ УМВС України в Луганській області порушена кримінальна справа № 0173 за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України.

На виконання умов договору страхування позивачем було за телефоновано відповідачу та у подальшому подано письмову заяву про настання страхового випадку. Пізніше на вимогу представників відповідача позивачем були надані документи, які підтверджують факт настання страхового випадку.

Листом від 08.09.2010 року вих.. № 2930 відповідачем позивачу було відмовлено у виплаті страхового відшкодування в повному обсязі, у зв’язку з тим, що ним відповідно до п.п. 8.2.14, 11.2.11, 10.11 і 13.2 договору /полісу/ не надано оригінал свідоцтва про реєстрацію ТЗ.

Позивача вважає відмову відповідача у виплаті страхової суми необґрунтованою, оскільки під час скоєння злочину невстановленими особами, коли був незаконно викрадений транспортний засіб поповича було викрадено й свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, що підтверджується довідкою УМВС № 67/т-5607 від 22.06.2010 року.

Тому позивач звернувся до суду з вказаною позовною заявою, в якій просить суд стягнути з відповідача на його користь 44 000 гривень страхового відшкодування та судові витрати.

В попередньому судовому засіданні позивач уточнив свої позовні вимоги та просив суд стягнути з відповідача на його користь 44 000 гривень страхового відшкодування; 10 000 гривень у якості відшкодування моральної шкоди та судові витрати.

В судове засідання позивач не з’явився, про причини неявки суду не повідомив, хоча належним чином був повідомлений судом про місце дату та час судового засідання.

Представник позивача в судовому засіданні уточнені позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд їх задовольнити. Надав суду пояснення аналогічні позову.

Представник відповідача в судовому засіданні уточнені позовні вимоги не визнав в повному обсязі та просив суд відмовити в їх задоволенні. В обгрунтування своєї позиції надав відповідні пояснення.

Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши надані письмові докази в їх сукупності, вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню.

Відповідності до ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 14 ЦК України, цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст.ст. 626, 628, 629 979 ЦК України (435-15) , договором є домовленість двох, або більше сторін спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначенні на розсуд сторін і погоджені ними. Договір є обов'язковим для виконання сторонами. За договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання страхової події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином у відповідності з умовами договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 615 ЦК України, у разі порушення зобов'язання однією стороною друга сторона має право частково або у повному обсязі відмовитися від зобов'язання, якщо це встановлено договором чи законом.

Судом встановлено, що 02 листопада 2009 року між ЗАТ "АСК "ІНГО Україна" в подальшому перейменоване в ПрАТ "АСК "ІНГО Україна" та ОСОБА_1 укладено Поліс страхування засобів наземного транспорту, цивільної відповідальності № 630596727. Відповідно до п. 1 договору страхування застраховано автомобіль марки ВАЗ 21124, 2006 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1. Страхова сума на період страхування складає 44 000,00 грн. Франшиза за ризиком "Угон" встановлена 5% від страхової суми та складає 2 200,00 грн.(44 000,00 х 5%). Відшкодування у зв'язку зі страховими випадком визначається в межах страхової суми з урахуванням франшизи при пошкодженні, повній загибелі засобу транспорту внаслідок страхових випадків: дорожньо-транспортної пригоди, пожежі, стихійного лиха, падіння предметів, попадання каміння, протиправних дій третіх осіб; угону (викрадення). Договір страхування на виконання вимог ст. 16 Закону України "Про страхування" укладено у відповідності із Правилами добровільного страхування наземного транспорту (автокаско) АСК "ІНГО Україна", які зареєстровані Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України 16.11.2007 року.

В ніч 12 червня 2010 року в період часу з 02.30 годин до 04.00 годин невстановлена особа /особи/ за адресою: АДРЕСА_1 незаконно заволоділа автомобілем "ВАЗ 21124" державний реєстраційний номер НОМЕР_1, чим заподіяла позивачу матеріальний збиток. За вказаним фактом Слов’яносербським РВ УМВС України в Луганській області порушена кримінальна справа № 31/10/0173 за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України.

14.06.2010 року до відповідача з повідомленням про незаконне заволодіння ТЗ не установленими особами звернувся позивач. 08.09.2010 року відповідачем було прийнято рішення про відмову в виплаті страхового відшкодування за подією, яка сталася 12.06.2010 року з застрахованим ТЗ в повному обсязі, оскільки в порушення в порушення п. п. 10.11 та 10.12 договору страхування та п. 13.2.11 Правил добровільного страхування наземного транспорту позивач не надав оригінал свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу та оригінал посвідчення водія та талон до нього, про що направлене ОСОБА_1 листа № 2930 від 08.09.2010 року.

Відповідно до довідки до даної кримінальної справи, що видана слідчим СВ Слов’яносербського РВ УМВС України в Луганській області Хомич Д.А. у позивача було викрадене наступне майно: автомобіль марки ВАЗ 2112 д/н НОМЕР_1; посвідчення водія на ім’я позивача; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу на автомобіль марки ВАЗ 2112 д/н НОМЕР_1 та договір страхування на автомобіль марки ВАЗ 2112 д/н НОМЕР_1.

Відповідно до повідомлення начальника Кіровського РЕП при УДАІ УМВС України в Луганській області № 666 від 16.10.2010 року за ОСОБА_1 08.07.2006 року зареєстровано автомобіль ВАЗ 21124, 2006 року випуску, сірого коліру, № двигуна НОМЕР_2, № кузова НОМЕР_3, свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_4.

Відповідно до фотокопій наданих суду позивачем, що є в матеріалах справи у позивача було викрадене свідоцтво про реєстрації транспортного засобу серії НОМЕР_4 від 08.07.2006 року та посвідчення водія серії НОМЕР_5.

В зв’язку з цим суд визнає факт того, що позивач позбавлений можливості надати відповідача оригінали документів: посвідчення водія та свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу з поважних причин. Таким чином в судовому засіданні встановлений та підтверджений факт порушення права позивача на страхове відшкодування відповідачем.

Однак суд вважає, що позивачем не правильно визначено розмір суми страхового відшкодування: не враховано, що відповідно п. 9.2.6 договору страхування у випадку незаконного заволодіння ТЗ відшкодування здійснюється з урахуванням франшизи, зносу за період договору страхування. П. 1 договору страхування передбачена франшиза в випадку угону (викрадення) в розмірі 5% від страховою суми, що дорівнює 2 200,00 грн. (44 000,00 х 5%). Знос за період страхування (219 днів) складає 12% від страхової суми, що дорівнює 5 280,00 грн. (44 000,00x12%). Таким чином, сума страхового відшкодування, відповідно до умов договору страхування, складає 36 520,00 грн. (44 000,00-2 200,00-5 280,00).

Відповідно до ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода підлягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв’язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я; у душевних стражданях, яких фізична особа зазнала у зв’язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім’ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв’єязку із знищенням чи пошкодженням майна, у приниженні честі, гідності, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або у інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визнанні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Відповідно до ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльніцстю, відшкодовується особою яка її завдала, за наявності її вини.

Відповідно до ст. 1192 ЦК України, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її внатурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

В судовому засіданні також встановлено, що відповідач своїми неправомірними діями порушив права позивача, як страхувальника, згідно договору страхування, чим завдавав йому моральну шкоду. Він вимушений був тратити свій робочий час для того, щоб витребувати від відповідача страхового відшкодування. У зв'язку з не сплатою страхового відшкодування він постійно знаходився у нервовій напрузі у зв'язку з порушенням з боку відповідача своїх зобов'язань, згідно не сплати страхового відшкодування.

Завдана позивачу моральна шкода підлягає відшкодуванню відповідачем, але виходячи з вимог закону, суд вважає, що зазначений позивачем розмір відшкодування моральної шкоди завищений, оскільки доказів про настання для нього інших негативних наслідків морального характеру він до суду не надав, тому суд вважає справедливим і розумним відшкодування моральної шкоди в розмірі 5000 грн.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України та ст. 3 ДКМУ "Про державне мито" підлягають відшкодуванню позивачу понесені ним судові витрати, оплата яких підтверджена квитанціями: по сплаті судового збору – 440 грн., та витрат з інформаційно – технічного забезпечення розгляду справи в розмірі – 120 грн.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 212- 215, 88 ЦПК України, ст. ст. 11, 14, 15, 16, 23, 626, 628, 629, 979, 980, 981, 982, 983, 984, 988, 989, 990, 991, 992, 1167, 1192 ЦК України, Законом України "Про страхування" (85/96-ВР) , ДКМУ "Про державне мито" (7-93) від 21.01.1993 року, суд –

Уточнені позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з ПрАТ "АСК "Інго Україна" в особі Луганської філії ПрАТ "АСК "Інго Україна" на користь ОСОБА_1 страхове відшкодування у розмірі 36 520 гривень; у відшкодування моральної шкоди – 5000 гривень та у відшкодування судових витрат 560 гривень, а всього стягнути – 42 080 /сорок дві тисячі вісімдесят / гривень.