розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Сімферополі цивільну справу за позовом Відкритого акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Дженералі Гарант" в особі Кримської філії Відкритого акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Дженералі Гарант" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

Відкрите акціонерне товариство "Українська страхова компанія "Дженералі Гарант" в особі Кримської філії Відкритого акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Дженералі Гарант" звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1, уточнивши позовні вимоги у порядку ст. 31 ЦПК України, про стягнення заборгованості у сумі 45600 грн., мотивуючи позовні вимоги тим, що 31.05.2005 року між Кримською дирекцією ВАТ УСК "Гарант-АВТО", правонаступником якої є ВАТ "УСК "Дженералі Гарант" та ОСОБА_1 був укладений договір про надання позики у розмірі 90000 грн. строком на 10 років для будівництва житла та відповідно до п.2.1 зазначеного договору ОСОБА_1 зобов’язався повернути позику до 31.05.2015 року, та у разі звільнення з роботи виплатити позику достроково. Наказом №48-12кф ОСОБА_1 був звільнений з роботи 31.03.2009 року у зв’язку зі скороченням штату працівників на підставі п.1 ст. 40 КЗпП України, але у добровільному порядку при звільненні ОСОБА_1 суму позики не погасив, у зв’язку з чим, з урахуванням часткового погашення заборгованості відповідачем, заборгованість відповідача станом на 18.11.2010 року складає 45600 грн.

У судовому засіданні представник позивача уточнені позовні вимоги підтримав по тих же підставах та просив суд їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_1 у судовому засіданні заперечував проти задоволення позову, посилаючись на те, що, на його думку, за договором про надання позики від 31.05.2005 року він зобов’язався погасити заборгованість достроково у разі звільнення за власним бажанням або за згодою сторін, враховуючи, що у договорі причини звільнення не були оговорені. Оскільки він був звільнений з посади у зв’язку зі скороченням штату, що від нього не залежало, при звільненні написав заяву-зобов’язання про погашення позики та щомісячно здійснює платежі на погашення суми боргу, то вважає, що підстав для дострокового погашення позики не має.

Заслухавши сторони, дослідивши матеріали цивільної справи, оцінивши зібрані докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача обґрунтовані та підлягають задоволенню по наступних підставах.

Частиною 1 ст. 11 ЦПК України встановлено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Судом встановлено, що 31.05.2005 року між Кримською дирекцією ВАТ УСК "Гарант-АВТО" та ОСОБА_1 був укладений договір про надання позики у розмірі 90000 грн. строком на 10 років для будівництва житла (а.с.2).

ВАТ "УСК "Дженералі Гарант" є правонаступником ВАТ УСК "Гарант-АВТО", що підтверджується статутом Відкритого акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Дженералі Гарант" (а.с.71-80).

Відповідно до п.2.1 Договору про надання позики від 31.05.2005 року ОСОБА_1 зобов’язався повернути позику до 31.05.2015 року, а у разі звільнення з роботи виплатити позику достроково (а.с.2).

Наказом №48-12-кф від 23.03.2009 року ОСОБА_1 був звільнений з роботи з посади заступника директора із страхування Кримської філії ВАТ "УСК "Дженералі Гарант" з 31.03.2009 року у зв’язку зі скороченням штату працівників, на підставі п.1 ст. 40 КЗпП України (а.с.54).

Відповідно до бухгалтерської довідки КФ ВАТ "УСК "Дженералі Гарант" заборгованість ОСОБА_1 за договором про надання позики від 31.05.2005 року складає 45600 грн. (а.с.62), що також не заперечувалось і відповідачем по справі у судовому засіданні.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу (435-15) , інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтю 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

На підставі ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Таким чином, враховуючи, що у Договорі позики від 31.05.2005 року передбачений обов’язок позичальника повернути позику достроково у разі звільнення останнього з роботи та не має виключень стосовно підстав звільнення, а також те, що зазначений Договір не спростований відповідачем у встановленому законом порядку, суд вважає, що позовні вимоги ВАТ "Українська страхова компанія "Дженералі Гарант" в особі Кримської філії ВАТ "Українська страхова компанія "Дженералі Гарант" підлягають задоволенню та з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість у сумі 45600 грн.

Також, на підставі ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору в сумі 592 грн.(а.с.5) та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 250 грн.(а.с.6).

На підставі Договору про надання позики від 31.05.2005 року, ст.ст. 525, 526, 1046, 1049 Цивільного Кодексу України, керуючись ст.ст. 3, 10, 11, 60, 88, 209, 212- 215, 218, 294 ЦПК України, суд -

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Відкритого акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Дженералі Гарант" в особі Кримської філії Відкритого акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Дженералі Гарант" заборгованість у сумі 45600 грн., а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 592 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 250 грн., а всього у сумі 46442 (сорок шість тисяч чотириста сорок дві) грн.

рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим через Залізничний районний суд м. Сімферополя АР Крим шляхом подачі у 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.