розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства "ОТП Банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства "ОТП Банк" про зобов’язання привести кредитний договір у відповідність до вимог законодавства та встановити валюти кредиту у гривні

26.01.2010 року публічне акціонерне товариство "ОТП Банк" ( надалі ПАТ "ОТП Банк") звернулось з позовом до суду до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування своїх позовних вимог посилаються на те, що 01.07.2008 року між ОСОБА_1 та ПАТ "ОТП Банк" був укладений кредитний договір СL 704/089/2008, згідно умов якого ОСОБА_1 було надано кредитні кошти у розмірі 32921,70 доларів США строком до 01.07.2015 року зі сплатою процентів у порядку та розмірах, визначених в кредитному договорі. В зв’язку з тим, що відповідач свої зобов’язання за кредитним договором не виконує, позивач вимушений звернутись до суду з вимогою про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором станом на 25.12.2009 року в розмірі 271206,13 грн., з яких: заборгованість за кредитом – 30178,19 дол. США (еквівалент на день подання позову 240399,46 грн.); заборгованість за відсотками – 1599,90 дол. США (екв. 12744,80 грн.), сума пені за прострочення зобов’язань – 17986,87 грн. ( 06.01.2009 року по 25.12.2009 року), штрафні санкції - 75 грн. Також просить стягнути з відповідача сплачені позивачем за подання позовної заяви суму судового збору 1700 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи – 120 грн.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні з позовними вимогами погодився частково, зазначаючи про те, що ОСОБА_1 згоден з тим, що в нього є заборгованість за кредитом, але зазначає, що ця заборгованість повинна бути в меншому розмірі, оскільки валюта кредиту та відповідно її розмір повинні бути розраховані у державній грошовій одиниці станом на дату підписання договору. 11.08.2010 року ОСОБА_1 заявлена зустрічна позовна заява щодо зобов’язання ПАТ "ОТП Банк" привести кредитний договір № CL 704/089/2008 від 01.07.2008 року у відповідність до вимог законодавства України та встановити розмір і валюту кредиту у державній грошовій одиниці України (гривні) станом на дату його підписання.

Представник ПАТ "ОТП Банк" з зустрічною позовною заявою не погодився повністю, зазначивши, що кредитний договір був укладений з ОСОБА_1 у валюті – долар США, умовами договору було передбачено сплату платежів у валюті кредиту в строки та умовах, встановлених договором кредиту. Також зазначають, що ЗАТ "ОТП Банк" правонаступником якого є ПАТ "ОТП Банк" мало право укладати кредитні договори, видавати кредити та відповідно, вимагати виконання зобов’язань в іноземній валюті.

Заочним рішенням Київського районного суду м. Харкова від 26.05.2010 року на користь ПАТ "ОТП Банк" з ОСОБА_1 було стягнуто суму заборгованості за кредитним договором № CL 704/089/2008 від 01.07.2008 року в розмірі 271206,13 грн. та судові витрати.

Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 01.07.2010 року заочне рішення було скасоване та призначено розгляд справи в загальному порядку.

Суд, вислухавши учасників процесу, дослідивши матеріали справи, задовольняє позов, вважаючи його обґрунтованим, і при цьому виходить з наступного.

Відповідно до ч.1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов’язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно вимог ст. 526, 530 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України (435-15) у встановлений строк.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання, а за правилами ч.1 ст. 610 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання.

Відповідно до вимог ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ст. 55 Закону України "Про банки і банківську діяльність" відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно - правовими актами Національного банку України та угодами ( договорами) між клієнтом та банком.

Як встановлено в судовому засіданні, 01.07.2008 року між ОСОБА_1 та ПАТ "ОТП Банк" був укладений кредитний договір СL 704/089/2008, згідно умов якого ОСОБА_1 було надано кредитні кошти у розмірі 32921,70 доларів США строком до 01.07.2015 року зі сплатою процентів у порядку та розмірах, визначених в кредитному договорі.

Відповідно до Статуту публічного акціонерного товариства "ОТП Банк" він є правонаступником усіх прав та обов’язків ЗАТ "ОТП Банк", яке в свою чергу є правонаступником усіх прав та обов’язків АКБ "Райфайзенбанк Україна".

Згідно п.п.1.1. Договору в порядку передбаченому договором банк надає позичальнику кредит в розмірі та валюті, визначеній у частині № 1 договору, а позичальник приймає кредит, зобов’язується належним чином використати та повернути банку суму отриманого кредиту, а також сплатити відповідну плату за користування кредитом і виконати інші зобов’язання, як вони зазначені в цьому договорі. Пунктом 1.4.1. передбачено розрахунок процентів за користування кредитом у разі використання плаваючої процентної ставки.

Відповідно до п..3.1.1. Договору за порушення прийнятих на себе зобов’язань стосовно повернення кредитних коштів, сплати процентів за користування кредитними коштами позичальник зобов’язаний сплатити пеню у розмірі 1% від суми несвоєчасного виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочки. Пунктом 3.1.3 передбачені штрафні санкції за прострочення виконання боргових зобов’язань понад 30 календарних днів.

В зв’язку з тим, що відповідач не виконує своїх зобов’язань по кредитному договору належним чином ( тобто не сплачують кредит та проценти, нараховані за його користування з травня 2009 року), що не оспорюється і представником відповідача в судовому засіданні, позивачем було розраховано заборгованість за кредитним договором ( станом на 25.12.2009 року)

Згідно даних, наданих позивачем станом на 25.12.2009 року загальна заборгованість за кредитним договором складає 271206,13 грн., з яких: заборгованість за кредитом – 30178,19 дол. США (еквівалент на день подання позову 240399,46 грн.); заборгованість за відсотками – 1599,90 дол. США (екв. 12744,80 грн.), сума пені за прострочення зобов’язань – 17986,87 грн. ( 06.01.2009 року по 25.12.2009 року), штрафні санкції - 75 грн.

Відповідач, заперечуючи проти даного розрахунку, посилається на те, що кредитні кошти він отримав для придбання автомобіля і грошові кошти ним були перераховані на завод ім. Фрунзе для купівлі автомобіля. Зазначає, що відношення відносно валюти повинні бути оформлені між особами – резидентами України виключно в грошовій одиниці України – гривні, індивідуальна ліценція Банком не була тримана на здійснення разової валютної операції і Банк скористався юридичною не інформованістю позичальника, а тому і повинен нести відповідальність за допущення порушень законів України.

Відповідно до вимог ст. 509 ЦК України зобов’язанням є право відношення, в якому одна сторона зобов’язана вчинити на користь другої сторони певну дію. Припинення зобов’язання на вимогу однієї сторони допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Як передбачено ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст.ст. 524- 533 ЦК України зобов'язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання

в іноземній валюті. Грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях.

Якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи

іншим нормативно-правовим актом. Використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на

території України за зобов'язаннями допускається у випадках,

порядку та на умовах, встановлених законом.

Як встановлено судом та не заперечується сторонами, Банком відповідно до умов кредитного договору № СL 704/089/2008 ОСОБА_1 були видані кредитні кошти шляхом перерахування грошових коштів за реквізитами, вказаними у кредитній заявці позичальника.

Згідно п.1.7.3 Договору у разі надання кредиту у іноземній валюті сторони, з метою дотримання положень п. 1.2 цього договору, домовились, що на суму отриманого кредиту в іноземній валюті позичальник здійснює купівлю національної валюти через операційну касу банку або на міжбанківському валютному ринку України по встановленому

Згідно представленої суду представником позивача за основним позовом заяви про відкриття рахунку, картки із зразків підпису вбачається, що ОСОБА_1 на виконання умов договору було відкрито поточний рахунок в ПАТ "ОТП Банк" за № НОМЕР_1. З копії меморіального валютного ордеру № 1 від 01.07.2008 року видно, що на даний рахунок ОСОБА_1 ПАТ "ОТП Банк" були перераховані кошти про надання кредиту № СL 704/089/2008 у валюті – 32921,70 доларів США, що в гривневому еквіваленті - 159634,03 грн.

Представником за зустрічним позовом також не заперечується, що ОСОБА_1 протягом деякого часу сплачував грошові кошти згідно умов кредитного договору та графіку погашення. ОСОБА_1 або його представником не надано суду доказів того, що договір укладався в іншій валіті, ніж визначено в договорі. Навпаки, в 2008 році під час укладання даного договору позивачем умови договору були прийняті і протягом тривалого часу виконувалися.

На підтвердження зазначеного в договорі кредиту від 01.07.2008 року п.1.11 передбачені застереження стосовно валюти платежів, де зазначено, що усі платежі для повернення суми кредиту та сплати процентів за користування кредитом повинні здійснюватись позичальником у валюті кредиту в строки та на умовах, встановлених цим договором; інші платежі, згідно з цим договором, розраховуються у валюті кредиту і підлягають сплаті у валюті України, виходячи з валютного курсу НБУ на день сплати ( це застереження застосовується, якщо валютою кредиту виступає долар США чи євро).

Відповідно до статті 2 Закону України "Про банки і банківську діяльність" (далі - Закон про банки) кошти - є гроші у національній або іноземній валюті чи їх еквівалент.

Статті 47 та 49 Закону "Про банки та банківську діяльність" визначають операції банків із розміщення залучених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик, як кредитні операції, незалежно від виду валюти, яка використовується. Вказані операції здійснюються на підставі банківської ліцензії.

Відповідно до статті 5 Декрету Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" Національний банк України видає індивідуальні та генеральні ліцензії на здійснення валютних операцій, які підпадають під режим ліцензування згідно з цим Декретом. Генеральні ліцензії видаються комерційним банкам та іншим фінансовим установам України на здійснення валютних операцій, що не потребують індивідуальної ліцензії, на весь період дії режиму валютного регулювання.

Відповідно до ч. 4. ст. 5 Декрету Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" індивідуальні ліцензії видаються у разі: в) надання і одержання резидентами кредитів в іноземній валюті, якщо терміни і суми таких кредитів перевищують встановлені законодавством межі; г) використання іноземної валюти на території України як засобу платежу або як застави.

Таким чином, уповноважені банки на підставі банківської ліцензії та письмового дозволу на здійснення операцій з валютними цінностями мають право здійснювати відповідні операції з надання кредитів в іноземній валюті.

Відповідно до п.1.5. Постанови Національного банку від 14.10.2004, № 483 "Про затвердження Положення про порядок видачі Національним банком України індивідуальних ліцензій на використання іноземної валюти на території України як засобу платежу" (z1429-04) використання іноземної валюти як засобу платежу без індивідуальної ліцензії дозволяється якщо ініціатором або отримувачем за валютною операцією є уповноважений банк (ця норма стосується лише тих операцій уповноваженого банку, на здійснення яких Національний банк видав йому банківську ліцензію та письмовий дозвіл на здійснення операції з валютними цінностями).

У зв’язку з тим, що отримувачем грошових коштів в рахунок погашення кредитного договору в даному випадку є банк, операція з надання банками кредитів в іноземній валюті не потребує індивідуальної ліцензії.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 47 Закону України "Про банківську діяльність" на підставі банківської ліцензії банки розміщують залучені кошти від свого імені, на власних умовах та на власних ризик. Публічне акціонерне товариство "ОТП Банк" здійснює ці дії на підставі банківської ліцензії № 191 від 08.11.2006 р. Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач надає кредити як в національній, так і в іноземній валюті фізичним та юридичним особам відповідно до взаємної згоди сторін та чинного законодавства.

Згідно ст. 36 Закону України "Про Національний банк України" офіційний курс гривні до іноземних валют встановлюється Національним банком. Згідно зі ч. 1 ст. 8 Декрету Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання та валютного контролю", валютні курси встановлюються Національним банком України за погодженням з Кабінетом міністрів України. Поряд з цим, Положення про встановлення офіційного курсу гривні до іноземних валют та курсу банківських металів, затвердженого постановою Правління НБУ № 496 від 12.11.2003р. (z1094-03) , визначається, що офіційний курс гривні до іноземних валют, зокрема долара США, встановлюється щоденно. Для розрахунку курсу гривні до іноземних валют використовується інформація про котирування іноземних валют станом на останню дату. З наведеного можливо зробити висновок, що стабільність курсу гривні до іноземних валют законодавчо не закріплена.

Тобто, діючим законодавством не передбачений стабільній курс долара США до національної валюти - гривні. Таким чином при укладенні цього договору в іноземній валюті (долар США) та беручи на себе зобов'язання щодо погашення цього кредиту саме в доларах США, сторони за договором (перш за все позивач за зустрічним позовом) повинен був усвідомлювати, що курс національної валюти України до долара США не є незмінним, та те, що зміна курсу можливо настане, а тому повинні були передбачити та врахувати підвищення валютного ризику за цим договором. Судом визнаються необґрунтованими доводи ОСОБА_1 щодо того, що відповідач за зустрічним позовом скористався юридичною необізнаністю позивача щодо можливості Банку надавати кредит у валюті США та валютних ризиків за цим кредитом. Ніяких вимог щодло недійсності цього кредитного договору ОСОБА_1 не було заявлено. Надання представником ОСОБА_1 документів щодо сплати грошових коштів за придбаний автомобіль на заводі ім. Фрунзе також не спростовують даних про отримання кредиту у валюті – долар США.

Представником позивача не заперечується, що ОСОБА_3 протягом деякого часу сплачував грошові кошти згідно умов кредитного договору та графіку погашення. Позивачем або його представником не надано суду доказів того, що договір укладався позивачем під тиском. Навпаки, в 2006 році під час укладання даного договору позивачем умови договору були прийняті і протягом тривалого часу виконувалися.

Дослідивши представлені суду документи, під час судового розгляду встановлено, що вимоги договору відповідачем ОСОБА_2 належним чином не виконані, що є порушенням ст.ст. 526- 530 ЦК України.

Фактично ОСОБА_1 в своєму зустрічному позові просить змінити умови кредитного договору, укладеного між ним та ПАТ "ОТПБ Банк".

Відповідно до вимог, викладених в ст. 651 ЦК України зміна договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Частиною другою даної статті передбачено, що договір може бути змінено за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Під час розгляду справи суду не було доведено про порушення умов договору Банком в частині валюти надання кредитних коштів згідно умов кредитного договору.

Таким чином, враховуючи обставини по справі та те, що відповідач не виконує свої зобов’язання за кредитним договором належним чином, фактично визнав позовні вимоги щодо заборгованості за кредитом, інших доказів на спростування доводів позивача не надав, доводи щодо надання кредиту в гривні є безпідставними, суд вважає позовні вимоги банку обґрунтованими та такими, що знайшли своє підтвердження в судовому засіданні та підлягаючими задоволенню.

Доводи позивача про те, що відповідач не мав права на укладання договору у доларах США є також необґрунтованими.

Аналізуючи викладене, суд приходить до висновку про безпідставність вимог позивача про встановлення розміру і валюти кредиту в гривні.

Судом розрахований розмір заборгованості за кредитом в гривневому еквіваленті, виходячи із курсу НБУ (на 26.11.2010 року – 7,9380 грн. за 1 долар США). На підставі викладеного загальний розмір заборгованості складає 270316,35 грн., з яких: заборгованість за кредитом – 30178,19 дол. США (239554,47 грн.); заборгованість за відсотками – 1599,90 дол. США (екв. 12700,01 грн.), сума пені за прострочення зобов’язань – 17986,87 грн. ( 06.01.2009 року по 25.12.2009 року), штрафні санкції - 75 грн., яка підлягає стягненню з відповідача.

Зустрічні позовні вимоги щодо встановлення розміру і валюти кредиту у державній грошовій одиниці України (гривні) станом на дату його підписання судом вважаються безпідставними та необґрунтованими, у зв’язку з чим задоволенню не підлягають.

Відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України суд також стягує з відповідача на користь позивача понесені та документально підтверджені судові витрати.

Керуючись ст.ст. 10,11,60, 88,130,174, 212-215, ЦПК України (1618-15) , ст.ст. 509- 526, 610- 612, 625, 629, 1046- 1054 ЦК України, суд –

Позовні вимоги публічного акціонерного товариства "ОТП Банк" задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства "ОТП Банк" суму заборгованості за кредитним договором № CL 704/089/2008 від 01.07.2008 року в розмірі 270316,35 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства "ОТП Банк" сплачені позивачем при подачі позову витрати по оплаті судового збору - 1700 грн., витрати за інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи 120 грн., усього – 1820 грн.

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про зобов’язання ПАТ "ОТП Банк" привести кредитний договір № CL 704/089/2008 від 01.07.2008 року у відповідність до вимог законодавства України та встановити розмір і валюту кредиту у державній грошовій одиниці України (гривні) станом на дату його підписання - відмовити.