Вовчанський районний суд Харківської області у складі:

Головуючого судді: Божко В.М.

При секретарі: Кальницькій Н.М.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Вовчанську Харківської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, третя особа селянське (фермерське) господарство ОСОБА_6, про визнання майна спільною сумісною власністю, визнання частки в спільній сумісній власності та виключення майна із складу спадщини,

за зустрічним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання права власності в порядку спадкування,

за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4, треті особи ОСОБА_5, ОСОБА_1, ОСОБА_3, селянське (фермерське) господарство ОСОБА_6 про визнання майна спільною сумісною власністю, визнання частки в спільній сумісній власності та виключення майна із складу спадщини,

за зустрічним позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_4, треті особи ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_3, селянське (фермерське) господарство ОСОБА_6 про визнання майна спільною сумісною власністю, визнання частки в спільній сумісній власності та виключення майна із складу спадщини,

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просить визнати майно, яке складається з об’єктів нерухомості, яке складається з нежитлових споруд, критого току літ. "Б-1", нежитлових будівель літ. "А-1", "А-1-1", "А-II-1", "А-III-1", убиральні літ. "У", автомобілю ГАЗ –САЗ 3507, державний номер НОМЕР_1, автомобілю САЗ 3507, державний номер НОМЕР_2, причепу автомобільного легкового МАЗ 8114, державний номер НОМЕР_3, комбайну зернозбирального, реєстраційний № НОМЕР_4, що оформлене на ім’я ОСОБА_6, спільною сумісною власністю ОСОБА_6 та ОСОБА_1 Просить визнати частку ОСОБА_1 у спільній сумісній власності ОСОБА_6 та ОСОБА_1 рівною ?, виключити частку у спільній сумісній власності, що належить ОСОБА_1, із спадкового майна. У поданій зустрічній позовній заяві ОСОБА_1 просить визнати майно селянського (фермерського) господарства ОСОБА_6 спільною сумісною власністю його членів ОСОБА_6, ОСОБА_5, ОСОБА_2, ОСОБА_1 І, Просить визнати частку ОСОБА_1 у спільній сумісній власності фермерського господарства ОСОБА_6 рівною ?, виключити частку в спільній сумісній власності селянського (фермерського) господарства ОСОБА_6, що належить ОСОБА_1 із спадкового майна.

ОСОБА_4 звернулася до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, в якому після зменшення та уточнення позовних вимог просить визнати за ОСОБА_4 право власності на 1/3 часину нежитлової споруди: комора трав’яної муки та корсажне сховище, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1. Право власності зареєстровано за ОСОБА_6 на підставі рішення Вовчанського районного суду, Харківської області від 30.11.2007 року по справі № 2-1044/07, записано в реєстрову книгу №2 за реєстровим № 237 стор. 230, 28 грудня 2007 року. Визнати за ОСОБА_4 право власності на 1/3 частину критого току літ. "Б-1", нежитлових будівель літ. "А-1", "А-1-1", "А-II-1", "А-III-1", убиральні літ. "У" за адресою: АДРЕСА_2. Право власності зареєстровано за ОСОБА_6, на підставі рішення Вовчанського районного суду, Харківської області від 24.02.2009 року справа № 2-147/09, та записано в реєстрову книгу №3 за реєстром 329 стор. 179 від 11.03.2009 р. Визнати за ОСОБА_4 право власності на 1/3 автомобілю САЗ 3507, реєстраційний номер НОМЕР_2, рік випуску 1989, колір – синій, двигун № НОМЕР_5, шасі (рама) № НОМЕР_6, дата реєстрації 6 березня 1998 року. Право власності зареєстровано за ОСОБА_6 (свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_7). Визнати за ОСОБА_4 право власності на 1/3 частину причепу автомобільного МАЗ 8114, реєстраційний номер НОМЕР_3, рік випуску 1992, колір червоний, шасі (рама) НОМЕР_8, дата реєстрації 28 березня 2008 року. Право власності зареєстровано за ОСОБА_6 (свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_9). Визнати за ОСОБА_4 право власності на 1/3 частину автомобіля ГАЗ –САЗ 3507, реєстраційний номер НОМЕР_1, рік випуску 1991, № шасі НОМЕР_10, тип самоскид-С, колір-синій, дата реєстрації 20 лютого 2008 року. Право власності зареєстровано за ОСОБА_6 (свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серія НОМЕР_11). Визнати за ОСОБА_4 право власності на 1/3 частину комбайну зернозбирального, реєстраційний номер НОМЕР_4, рік випуску 1992, заводський № 132189, двигун НОМЕР_12, дата реєстрації 8 січня 2008 року. Право власності зареєстровано за ОСОБА_6 (свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_13). Визнати за ОСОБА_4 право власності на 1/3 земельної ділянки площею 9,1 га, розташованої за адресою: територія Червоноармійської Першої сільської Ради (Державний Акт на право приватної власності на землю Серія НОМЕР_14, виданий 21 жовтня 1999 року). Визнати за ОСОБА_4 право власності на 1/3 частину майнового комплексу селянського (фермерського ) господарства ОСОБА_6 (ідентифікаційний код НОМЕР_15, АДРЕСА_3).

ОСОБА_2 звернулася до суду із зустрічною позовною заявою до ОСОБА_4, треті особи ОСОБА_5, ОСОБА_1, ОСОБА_3, селянське (фермерське) господарство ОСОБА_6, в якій просить визнати майно селянського (фермерського) господарства ОСОБА_6 спільною сумісною власністю його членів ОСОБА_6, ОСОБА_5, ОСОБА_2, ОСОБА_1 Просить визнати частку ОСОБА_2 у спільній сумісній власності фермерського господарства ОСОБА_6 рівною ?, виключити частку в спільній сумісній власності селянського (фермерського) господарства ОСОБА_6, що належить ОСОБА_2, із спадкового майна.

ОСОБА_5 звернувся із зустрічною позовною заявою до ОСОБА_4 треті особи ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_3, селянське (фермерське) господарство ОСОБА_6, в якій просить визнати майно селянського (фермерського) господарства ОСОБА_6 спільною сумісною власністю його членів ОСОБА_6, ОСОБА_5, ОСОБА_2, ОСОБА_1 Просить визнати частку ОСОБА_5 В у спільній сумісній власності фермерського господарства ОСОБА_6 рівною ?, виключити частку в спільній сумісній власності селянського (фермерського) господарства ОСОБА_6, що належить ОСОБА_5, із спадкового майна.

Зустрічні позовні заяви прийняті судом для спільного розгляду з первісним позовом відповідно до ст. 123 ЦПК України.

В судовому засіданні сторони та їх представники підтримали заявлені позовні вимоги, наполягали на їх задоволенні.

Заслухавши пояснення сторін, їх повноважних представників, дослідивши зібрані по справі докази, проаналізувавши матеріали справи, суд приходить до висновку про необхідність відмови у первісному позові ОСОБА_1, відмови у зустрічних позовах ОСОБА_5 та ОСОБА_2, задоволенні зустрічного позову ОСОБА_4

При цьому судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_1. що підтверджується свідоцтвом про смерть, виданим 2 червня 2009 р. Червоноармійською Першою сільською радою Вовчанського району Харківської області.

Після смерті ОСОБА_6 відкрилася спадщина. Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. До складу спадщини, що відкрилася після смерті ОСОБА_6, зокрема, включаються нежитлова споруда комора трав’яної муки та корсажне сховище, яке розташоване по кварталу Харківському 8 у с. Жовтневе, Вовчанського району Харківської області; критого ток літ. "Б-1", нежитлові будівлі літ. "А-1", "А-1-1", "А-II-1", "А-III-1", убиральні літ. "У" за адресою АДРЕСА_2); автомобіль САЗ 3507, реєстраційний номер НОМЕР_2, причеп автомобільний МАЗ 8114, реєстраційний номер НОМЕР_3; автомобіль ГАЗ –САЗ 3507, реєстраційний номер НОМЕР_1; комбайн зернозбиральний, реєстраційний номер НОМЕР_4; земельна ділянка площею 9, 1 га, розташованої на території Червоноармійської Першої сільської ради Вовчанського району Харківської області. ОСОБА_6 був засновником селянського (фермерського ) господарства ОСОБА_6 (ідентифікаційний код НОМЕР_15, АДРЕСА_3).

ОСОБА_1 заявлені позовні вимоги про визнання зазначеного майна спільною сумісною власністю, визнання частки в спільній сумісній власності та виключення вказаного майна із спадкової маси. Позов обґрунтований посиланням на ч. 2 ст. 370 ЦК України, відповідно до приписів ч. 2 ст. 370 ЦК України у разі виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду. Аналізуючи заявлені позовні ОСОБА_1 вимоги з точки зору їх законності та обґрунтованості суд виходить з наступного.

Статтею 355 ЦК України визначено, що право спільної власності виникає з підстав, не заборонених законом, при цьому спільна власність вважається частковою, якщо договором або законом не встановлена спільна сумісна власність на майно. Підстави виникнення права спільної сумісної власності вичерпним чином визначені статтею 368 ЦК України, за приписами якої майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом. Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_6 у шлюбі не перебували. Право спільної сумісної власності може виникати відповідно до правил частини 4 статті 368 ЦК України, за якою майно набуте в результаті спільної праці та за спільні грошові кошти членів сім'ї, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором, укладеним у письмовій формі. Однак жодних доказів набуття майна, належного ОСОБА_6 за життя на праві власності, в результаті спільної праці та за спільні грошові кошти членів сім'ї сторонами суду не надано, в ході судового розгляду не встановлено. Відповідно до частини 3 ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Приймаючи до уваги зазначене, суд знаходить, що позивачкою ОСОБА_1 не доведено обставин, з якими статті 355, 368, 370 ЦК України пов’язують виникнення права спільної сумісної власності, як і не наведено та не обґрунтовано інших правових підстав, з якими, згідно з чинним законодавством, пов’язується виникнення права спільної сумісної власності. У зв’язку з юридичною та доказовою необґрунтованістю, позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання майна спільною сумісною власністю, визнання частки в спільній сумісній власності суд залишає без задоволення.

У зв’язку з відмовою у задоволенні вимог ОСОБА_1 про визнання майна спільною сумісною власністю, визнання частки в спільній сумісній власності, суд не вбачає правових підстав для задоволення позовних вимог в частині виключення майна із складу спадщини та відмовляє у їх задоволенні.

З наведених підстав суд залишає без задоволення позовні вимоги ОСОБА_2 та ОСОБА_5 про визнання майна спільною сумісною власністю, визнання частки в спільній сумісній власності та виключення майна із складу спадщини, оскільки аргументація зазначених позовних вимог є аналогічною.

Наявність заповіту ОСОБА_6 судом не встановлено.

Відповідно до правил ч. 2 ст. 1223 ЦК України у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261– 1265 цього Кодексу. Тобто, спадкування здійснюється за законом, за правилами ст. ст. 1258- 1267 ЦК України. Судом встановлено, що спадкоємцями першої черги є діти ОСОБА_6 — ОСОБА_4, ОСОБА_2, ОСОБА_3. Інші спадкоємці першої черги у ОСОБА_6 відсутні. Перелік спадкоємців першої черги, визначений ст. 1261 ЦК України, є вичерпним і розширювальному тлумаченню не підлягає.

Частки спадкоємців визначаються за правилами ст. 1267 ЦК і є рівними, тому при наявності трьох спадкоємців першої черги їх частки у спадщині дорівнюватимуть 1/3 кожного. Виходячи із вказаного частки спадкоємців ОСОБА_6 у спадщині складають: ОСОБА_4 — 1/3, ОСОБА_2 — 1/3, ОСОБА_3 — 1/3.

Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу. Судом не встановлено, а сторонами не надано будь-яких доказів на підтвердження обставин, що містять підстави для зміни встановленої черговості закликання спадкоємців до спадкування, а так само і для зміни розміру часток спадкоємців у спадщині.

Враховуючи, ОСОБА_4 прийняла спадщину після смерті ОСОБА_6 шляхом подання заяви по Державної нотаріальної контори Вовчанського району Харківської області, що підтверджується матеріалами справи, вона має право на оформлення права на спадщину шляхом визнання за нею права власності в порядку спадкування на 1/3 частину майна, що входить до складу спадщини.

Стосовно спадкування майнового комплексу селянського (фермерського) господарства ОСОБА_6 суд зазначає наступне.

Селянське фермерське господарство ОСОБА_6 зареєстроване 20.10.1992. Вовчанською районною державною адміністрацією Харківської області, ідентифікаційний код юридичної особи НОМЕР_15, місцезнаходження юридичної особи АДРЕСА_3.

Статут селянського (фермерського) господарства ОСОБА_6 затверджений головою селянського фермерського господарства ОСОБА_6 та зареєстрований розпорядженням Вовчанською районною державною адміністрацією Харківської області від 20.10.1992 № 265.

Статутом селянського (фермерського) господарства передбачено, що селянське (фермерське) господарство має власне майно, діє на принципах госпрозрахунку, самоокупності та самофінансування. Відповідно до ст. 20 Закону України від 19 червня 2003 року № 973-IV "Про фермерське господарство" майно фермерського господарства належить йому на праві власності. Виходячи з приписів даної правової норми, майно фермерського господарства не належить його учасникам на праві спільної сумісної власності.

При цьому за правилами ст. 22 Закону України "Про фермерське господарство" фермерське господарство як цілісний майновий комплекс виступає об’єктом майнових прав, може бути предметом цивільно-правових договорів та спадкування.

Цілісний майновий комплекс фермерського господарства входить до складу спадщини, про що свідчать правила ч. 1 ст. 23 Закону України "Про фермерське господарство", за якою спадкування фермерського господарства (цілісного майнового комплексу або його частини) здійснюється відповідно до закону. Виходячи зі змісту вказаної норми, фермерське господарство повинно успадковуватися як цілісний майновий комплекс. Разом із цим, на теперішній час чинним законодавством не встановлений порядок реєстрації цілісного майнового комплексу, як об’єкта нерухомості. Фермерське господарство ОСОБА_6 зареєстроване як юридична особа — суб’єкт підприємницької діяльності. Враховуючи особливості юридичної природи фермерського господарства, оформлення спадкових прав на майновий комплекс фермерського господарства здійснюється не шляхом видачі свідоцтва про право на спадщину, а шляхом визнання права власності на фермерське господарство в порядку спадкування. При цьому за правилами ч. 2 ст. 23 Закону України "Про фермерське господарство", якщо фермерське господарство успадковується двома або більше спадкоємцями, то земельна ділянка поділу не підлягає, якщо в результаті її поділу утвориться хоча б одна земельна ділянка менше мінімального розміру, встановленого для даного регіону.

Суд враховує роз’яснення Пленуму Верховного Суду України, за яким набута юридичною особою земельна ділянка не є спільною власністю її засновників, учасників або членів і не може розподілятися між ними як співвласниками (підпункт "е" пункту 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 16.04.2004 № 7 "Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ" (va007700-04) із змінами, внесеними згідно з Постановою Пленуму Верховного Суду № 2 від 19.03.2010 (v0002700-10) ).

Таким чином, майновий комплекс селянського (фермерського господарства) ОСОБА_6 включається до складу спадщини і підлягає поділу між спадкоємцями за законом відповідно до правил ст. 1267 ЦК, із часткою кожного із спадкоємців першої черги рівною 1/3.

Члени фермерського господарства при цьому не включаються до кола спадкоємців за законом і не можуть претендувати на отримання на отримання частки майна фермерського господарства, оскільки відповідно до ч. 6 ст. 20 Закону України "Про фермерське господарство", член фермерського господарства має право на отримання такої частки лише при його ліквідації або у разі припинення членства у фермерському господарстві. Розмір частки та порядок її отримання визначаються Статутом фермерського господарства.

Суд приймає до уваги, що за смислом ст. 24 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців" члени фермерського господарства не є його засновниками.

Перелік учасників (засновників) фермерського господарства ОСОБА_6 міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців" у Єдиному державному реєстрі міститься перелік засновників (учасників) юридичної особи, у тому числі ім'я, місце проживання, ідентифікаційний номер фізичної особи - платника податків, якщо засновник – фізична особа; найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код, якщо засновник – юридична особа. Всі інші відомості стосовно переліку учасників (засновників) фермерського господарства не можуть бути прийняті до уваги і юридичного значення не мають, оскільки не були внесені в установленому порядку до Єдиного державного реєстру. При цьому враховуються приписи ч. 3 ст. 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців", в силу яких якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості. Враховуючи зазначені вимоги правових норм, суд виходить з того, до переліку засновників фермерського господарства входить лише ОСОБА_6, інших осіб, які б на законних підставах набули прав засновника фермерського господарства не встановлено.

Отже, суд не знаходить правових підстав для задоволення заявлених позовних вимог ОСОБА_1, ОСОБА_5 та ОСОБА_2 щодо визнання селянського фермерського господарства ОСОБА_6 спільною сумісною власністю його членів.

Виходячи з викладеного, суд залишає позовні вимоги ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_5 без задоволення, а зустрічі позовні вимоги ОСОБА_4 знаходить законними та обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Питання про судові витрати суд вирішує в порядку ст. 88 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 15, 16, 355, 368, 370, 392, 1222, ч. 2 ст. 1223, 1261, 1267, 1268, 1296- 1299 ЦК України, ст. 20, 22, 23 Закону України "Про фермерське господарство", к еруючись ст. ст. 209, 212-215 ЦПК, —

У позові ОСОБА_1 - відмовити.

Зустрічний позов ОСОБА_4 - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_4 право власності на 1/3 частки нежитлової споруди: комора трав’яної муки та корсанжне сховище, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1. Право власності зареєстровано за ОСОБА_6, на праві приватної власності на підставі рішення Вовчанського районного суду, Харківської області від 30.11.2007 року спр. № 2-1044/07, записано в реєстрову книгу №2 за реєстровим № 237 стор. 230, 28 грудня 2007 року.

Визнати за ОСОБА_4 право власності на 1/3 критого току літ. "Б-1", нежитлових будівель літ. "А-1", "А-1-1", "А-II-1", "А-III-1", убиральні літ. "У" за адресою: АДРЕСА_2. Право власності зареєстровано за ОСОБА_6, на праві приватної власності на підставі рішення Вовчанського районного суду, Харківської області від 24.02.2009 року справа № 2-147/09, та записано в реєстрову книгу №3 за реєстром 329 стор. 179 від 11.03.2009 р.

Визнати за ОСОБА_4 право власності на 1/3 автомобілю САЗ 3507, реєстраційний номер НОМЕР_2, рік випуску 1989, колір – синій, двигун № НОМЕР_5, шасі (рама) № НОМЕР_6, дата реєстрації 6 березня 1998 року. Право власності зареєстровано за ОСОБА_6 (свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_7).

Визнати за ОСОБА_4 право власності на 1/3 причепу автомобільного МАЗ 8114, реєстраційний номер НОМЕР_3, рік випуску 1992, колір червоний, шасі (рама) НОМЕР_8, дата реєстрації 28 березня 2008 року. Право власності зареєстровано за ОСОБА_6 (свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_9).

Визнати за ОСОБА_4 право власності на 1/3 автомобілю ГАЗ –САЗ 3507, реєстраційний номер НОМЕР_1, рік випуску 1991, № шасі НОМЕР_10, тип самоскид-С, колір-синій, дата реєстрації 20 лютого 2008 року. Право власності зареєстровано за ОСОБА_6 (свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серія НОМЕР_11).

Визнати за ОСОБА_4 право власності на 1/3 комбайну зернозбирального, реєстраційний номер НОМЕР_4, рік випуску 1992, заводський № 132189, двигун НОМЕР_12, дата реєстрації 8 січня 2008 року. Право власності зареєстровано за ОСОБА_6 (свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_13).

Визнати за ОСОБА_4 право власності на 1/3 земельної ділянки площею 9,1 га, розташованої за адресою: територія Червоноармійської Першої сільської Ради (Державний Акт на право приватної власності на землю Серія НОМЕР_14, виданий 21 жовтня 1999 року)

Визнати за ОСОБА_4 право власності на 1/3 майнового комплексу селянського (фермерського ) господарства ОСОБА_6 (ідентифікаційний код НОМЕР_15, АДРЕСА_3).

Зустрічні позови ОСОБА_2, ОСОБА_5 залишити без задоволення.

рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Харківської області через Вовчанський районний суд Харківської області шляхом подачі у 10-денний строк з дня його проголошення апеляційної скарги.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.