ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до відповідачів – ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про усунення перешкод у здійсненні права власності, припинення дій, які порушують право. Свої вимоги позивач обґрунтовує наступним. Відповідно до договору купівлі - продажу, укладеного 26.06.2009 р. між позивачем та Компанією "Челстон Шиппінг Лімітед", ОСОБА_1 набула право власником ості на нежитлові приміщення кафе, розташованого за адресою:, АДРЕСА_1. 15.12.2004 р. між ТОВ "Судосервіс-Україна" та Компанією "Челстон Шиппінг Лімітед", попереднім власником нежитлового приміщення, було укладено договір комісії на обслуговування нерухомості № 1-СН, відповідно до якого ТОВ "Судосервіс-Україна" зобов’язується за дорученням Компанії "Челстон Шиппінг Лімітед", але від власного імені здійснювати комплекс послуг з матеріального, технічного, організаційного та іншого обслуговування нежитлового приміщення. 29.06.2009 р. між ОСОБА_1, ТОВ "Судосервіс-Україна" та Компанією "Челстон Шиппінг Лімітед" було укладено трьохсторонню додаткову угоду до договору комісії на обслуговування нерухомості від 15.12.2004, № 1-СН, відповідно до якої ТОВ "Судовервіс-Україна", за дорученням ОСОБА_1, але від власного імені зобов’язується здійснювати послуги з матеріального, технічного, організаційного та іншого обслуговування нежитлового приміщення.

Після отримання необхідних дозволів та погодження проекту реконструкції пожежних сходів та монтажу систем вентиляції, на виконання договору комісії між ТОВ "Судосервіс-Україна" та ТОВ "Монтаж-23" 15.01.2010р. було укладено договір генерального підряду №РШ-01/1, предметом якого є проведення робіт з реконструкції аварійних стаціонарних сходів металевих сходин з другого поверху запасної сходової клітини, розташованої з тильної сторони 4-х поверхового будинку за адресою: АДРЕСА_1.

Після того, як почалось проведення реконструкції аварійних сходів, відповідачі – мешканці квартири АДРЕСА_1, почали чинити перешкоди ТОВ "Монтраж 23" в проведенні робіт з реконструкції, а саме - обливати працівників генерального підрядчика водою, кидати сміття на будівельний майданчик та погрожувати псуванням будівельних матеріалів та результатів робіт.

Внаслідок активної протидії відповідачів та через побоювання власника щодо завдання майнової шкоди 12.01.2010 року між ТОВ "Судосервіс - Україна" та ПП "Альянс-Безпека" було укладено договір про надання послуг з охорони приміщень кафе, що призвело до додаткових витрат власника в сумі 86.550,00 грн., які позивач просити стягнути солідарно з відповідачів як відшкодування збитків - оплати за договором про надання охоронних послуг.

Представник позивача позов підтримав у повному обсязі та в процесі розгляду справи звернувся до суду з заявами про уточнення позовних вимог, відповідно до яких просив стягнути з відповідачів суму коштів які були сплачені власником охоронній фірмі ПП "Альянс-Безпека" за надані охоронні послуги в період з січня по травень 2010 року на загальну суму 86.550,00 гривень.

З заявленими позовними вимогами відповідачі не згодились. Надали до суду заперечення, в яких зазначають, що роботи з проведення реконструкції аварійних пожежних сходів проводились без належної дозвільної документації з порушенням вимог законодавства та погіршують їх житлові умови. Також відповідачі зазначили, що нові аварійні сходи будуть не пристосовані для їх користування, а система витяжної вентиляції, що встановлюється біля їх вікон погіршує їх житлові умови.

Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, відповідачів, пояснення свідків – ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 обгрунтовані та підлягають задоволенню.

При цьому суд виходить з наступного.

ОСОБА_1, на підставі договору купівлі-продажу від 26.06.2009 року, укладеного з компанією "Челстон Шиппінг Лімітед" та посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_12, набула право власності на нежитлові приміщення кафе, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1.

15.12.2004 р. між ТОВ "Судосервіс-Україна" та Компанією "Челстон Шиппінг Лімітед", попереднім власником нежитлового приміщення, було укладено договір комісії на обслуговування нерухомості №1-СН, відповідно до якого ТОВ "Судосервіс-Україна" зобов’язується за дорученням власника, але від власного імені здійснювати послуги з матеріального, технічного, організаційного та іншого обслуговування нежитлового приміщення.

29.06.2009 р. між ОСОБА_1, ТОВ "Судосервіс-Україна" та компанією "Челстон Шиппінг Лімітед" було укладено трьохсторонню додаткову угоду від 29.06.2009р. до договору комісії на обслуговування нерухомості від 15.12.2004, №1-СН, відповідно до якої ТОВ "Судовервіс-Україна", за дорученням ОСОБА_1, але від власного імені зобов’язується надавати власнику комплекс послуг з матеріального, технічного, організаційного та іншого обслуговування нежитлового приміщення. Крім того, п. 1.1. даної додаткової угоди комітент передає, а власник (ОСОБА_1) приймає на себе усі права та обв’язки комітента, що випливають з основного договору комісії від 15.12.2004р.

На виконання договору комісії між ТОВ "Судосервіс-Україна" та ТОВ "Монтаж-23" 15.01.2010р. було укладено договір генерального підряду №РШ-01/1, предметом якого є проведення робіт з реконструкції аварійних стаціонарних сходів металевих сходин з другого поверху запасної сходової клітини, розташованої з тильної сторони 4-х поверхового будинку за адресою: АДРЕСА_1.

ТОВ "Судосервіс-Україна" замовило, а науково-виробничий центр "Екострой" виконало "Проект реконструкції евакуаційних сходів під пожарні типу "П2", відповідно до якого була проведена реконструкція пожежних сходів.

Відповідно до листа № 01-08/2 від 02.0.2009 р., виданого відділенням з питань наглядно-профілактичної діяльності Приморського РВ м. Одеси територіального органу державного пожежного нагляду в Одеській області, у проекті реконструкції пожежної драбини типу "П2" з другого поверху запасної сходової клітини, розташованої з тильної сторони 4-х поверхового будинку за адресою: АДРЕСА_1, порушень вимог пожежної безпеки не виявлено.

Також, позивачем було надано до суду тимчасовий паспорт окраски та обробки південного фасаду будівлі по АДРЕСА_1, який погоджений з управлінням охорони об’єктів культурної спадщини Одеської обласної державної адміністрації та управлінням архітектури та містобудування Одеської міської ради.

Відповідачами надані листи Управління архітектури та містобудування 01-10/1932/0 від 16.12.2009 року та №01-10/2110/0 від 14.01.2010 року, якими повідомляється, що управління архітектури та містобудування не погодило проект реконструкції пожежних сходів та розміщення вентиляційної системи топочної підприємства громадського харчування. На підставі цих листів КП "ЖСК Порто-Франківський" виніс припис від 28.01.2010 року та припис №18 від 05.02.2010 року про припинення проведення будівельних робіт.

Позивачем до матеріалів справи був наявний акт огляду будівлі – пам’ятки місцевого значення від 11.03.2010 року. Даним актом встановлено, що робити виконувалися у відповідності з проектом, розробленим на підставі листа виконкому Одеської міської ради від 14.08.2006р. №03.10/1832 та архітектурно-планувального завдання №647 від 30.11.2006р. В акті зазначається, що роботи по улаштуванню пожежної драбини типу "П2" виконані у відповідності до з проектною документацією, погодженою територіальним органом державного пожежного нагляду в Одеській області (лист від 02.02.2009 року № 01-08/2). Порушень законодавства або технічних норм з боку ТОВ "Судосервіс – Україна" та ТОВ "Монтаж-23" при проведенні будівельних робіт виявлено не було.

Оскільки до складу комісії входили, зокрема, заступник начальника Управління архітектури та містобудування Одеської міської ради та представники КП "ЖСК Порто-Франківський, які не виявили фактів порушення законодавства, будівельних та санітарних норм, та підписали акт огляду будівлі без застережень, суд вважає, що листи Управління архітектури та містобудування 01-10/1932/0 від 16.12.2009 року та №01-10/2110/0 від 14.01.2010 року, а також листи КП "ЖСК Порто-Франківський" від 28.01.2010р. та 05.02.2010р. втратили силу доказове значення, оскільки складені до дати огляду будинку комісією фахівців, та не можуть бути належними доказами порушення будівельних та санітарних норм при проведенні будівельних робіт.

Стосовно влаштування системи вентиляції, встановлено, що про проектне рішення має позитивний експертний висновок Чорноморського експертно-технічного центру від 12.12.2008 року №51-01-31-3600.08 і підтверджено ДП "Спеціалізована державна експертна організація - центральна служба Української державної будівельної експертизи" в Одеській області "Одесадержбудекспертиза" висновком від 20.12.2008 року №191-12-08. Згідно до зазначених проектних рішень та фактичного стану об’єкту нежитлові приміщення кафе повністю ізольовані від житлової частини будівлі.

Листом Прокуратури м. Одеси від 17.03.2010р. №07/1-121-09 повідомляється що прокуратурою міста Одеси за скаргою мешканців будинку АДРЕСА_1 проведено перевірку законодавства у сфері будівництва, охорони об’єктів культурної спадщини та пожежних норм. Вказаною перевіркою підстав для вжиття заходів прокурорського реагування не виявлено.

Таким чином, твердження відповідачів про те, що реконструкція пожежних сходів проводиться без належної документації та з порушенням містобудівельних, санітарних та пожежних норм спростовується наявними у матеріалах справи доказами.

Представником позивача надано заяви про уточнення позовних вимог, відповідно до яких сума збитків становить 86550,00 грн., які складаються з витрат за послуги охорони за період з січня по травень 2010 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Для відшкодування шкоди за правилами ст. 1166 ЦК позивачу необхідно довести факт неправомірності поведінки особи, яка завдала шкоду, факт наявності шкоди, причинний зв'язок між протиправною поведінкою та шкодою та вину особи, що заподіяла шкоду.

Суд вважає, що дані факти позивачем було доведено у повному обсязі. Позивачем було надано лист генерального підрядника ТОВ "Монтаж-23" за № Р-1, від 20.01.2010р., яким він повідомляє змовника ТОВ "Судосервіс-Україна" про те, що мешканці АДРЕСА_1 перешкоджають проведенню робіт за реконструкції пожежних сходів, лист №Р-2, від 27.01.2010р., яким повідомляє про те, що відповідач ОСОБА_2 вилила кипяток на працівників ТОВ "Монтаж-23", листом №Р-3 від 15.02.2010р. повідомляє про те що мешканці кв. № 13 вилили на працівників кілька відер холодної води, листом № Р-4 від 05.03.2010р. повідомляється про те, що відповідачі продовжують поливати працівників водою, кидати сміття на будівельний майданчик та перешкоджають встановленню монтажних лісів.

Позивачем надано лист Приморського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області за №3/17-2476 від 29.03.2010р., яким повідомляється про факти звернення до Приморського РО ОМУ ГУМВС України стосовно протиправних дій, направлених на перешкоджання проведенню робіт з реконструкції пожежних сходів та монтажу витяжної вентиляційної системи та кондиціонування у домі № 12 по вул. Рішельєвська. З даного листа вбачається, що 26.01.2010р. при проведенні відновлення пожежних сходів мешканка кв. № 13 вилила на працівників кипяток. 17.03.2010р. надійшло повідомлення на телефон "102" про перешкоджання проведенню ремонтних робіт мешканцями кв. 13 за адресою Рішельєвська, 12. 21.01.2010р., 22.01.2010р., 25.01.2010р., 03.03.2010р., 16.03.2010р. та 26.03.2010р. по фактам перешкоджання проведення ремонтних робіт проводились профілактичні бесіди з мешканцями кв. № 13 за адресою Рішельєвська, 12.

Також з наявного в матеріалах справи листа Приморського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області за №31/17 від 22.10.2010р. вбачається, що 26.01.2010 р. Приморським РВ ОМУ ГУМВС України зафіксована заява ОСОБА_14 про те, що ОСОБА_2 вилила на робочих відро води; 17.03.2010 р. повідомлення ОСОБА_14 про те, що мешканці квартири №13 перешкоджають проведенню ремонтних робіт; 16.03.2010 р. – звернення ОСОБА_4 стосовно конфлікту з робочими; 29.03.2010 р. з ОСОБА_4 проведена профілактична бесіда та винесений протокол офіційного попередження про недопустимість порушення чинного законодавства; 04.03.2010 р. – заява ОСОБА_15 начальника управління охорони об’єктів архітектурної спадщини м. Одеси про погрози на її адресу з боку мешканців будинку №12 по вул. Рішельєвській; 21.01.2010 р. – заява ОСОБА_2 по факту проведення незаконних ремонтних робіт не підтвердилась; 03.03.2010 р. – повідомлення ОСОБА_10 – мешканка квартири №13 перешкоджає проведенню будівельних робіт; 26.03.2010 р. – повідомлення ОСОБА_2 по факту проведення ремонтних робіт за наслідками розгляду якого їй було рекомендовано звертатися до суду в порядку цивільного судочинства.

Крім того, в судовому засіданні були допитані в якості свідків ОСОБА_10 директор ТОВ "Монтаж 23", ОСОБА_9 комерційний директор ТОВ "Судосервіс-Україна", ОСОБА_8 технік наглядач ТОВ "Судосервіс Україна", ОСОБА_11 директор з питань безпеки ТОВ "ІСРЗ". Також були допитані ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 - сусіди відповідачів, які мешкають з ними в будинку за адресою АДРЕСА_1.

З пояснень свідка ОСОБА_11 вбачається, що він особисто був залучений чоловіком позивачки з метою врегулювання конфлікту, що виник між підрядниками та мешканцями квартири №13. Зокрема, він від імені власника приймав участь в переговорах з родиною ОСОБА_2 та ОСОБА_4 щодо викупу належної ім. квартири. З цією метою він декілька разів приїздив до ОСОБА_2 та ОСОБА_4 з ріелтером, яким пропонувалися варіанти продажу квартири, що належить ОСОБА_2 та ОСОБА_4. Ринкова вартість, належної відповідачам квартири №13 була визначена ріелтером на рівні еквівалентному 200 тис. дол. США. З огляду на це відповідачам була запропонована сума, еквівалентна 300 тис дол. США, від якої вони відмовились, посилаючись на те, що вони не згодні продати свою квартиру менш, ніж за 700 тис. дол. США. Остання ціна, за яку вони пропонували купити їх квартиру складала 650 тис. дол. США. З огляду на те, що на думку позивача така сума втричі перевищувала ринкову вартість квартири відповідачів, було вирішено відмовитись від викупу квартири та закінчувати зовнішні роботи з реконструкції пожежних сходів та вентиляції. Після того, як це рішення було доведене до відома відповідачів, вони заявили, що в жодному разі не дадуть завершити роботи, а комунікації, які будуть проходити біля їх вікон будуть рубати сокирою. Після цього власником був укладений договір на реконструкцію пожежних сходів та монтаж систем вентиляції з ТОВ "Монтаж 23", однак протидія мешканців квартири №13, які обливали робочих водою в мороз -15С - -20С була настільки сильною, що люди відмовлялися працювати. Вимогою підрядника було забезпечення охорони на об’єкті, як б гарантувала безпеку робітникам. На прохання чоловіка позивачки ОСОБА_11 знайшов охоронну фірму – ПП "Альянс Безпека", з якою був укладений договір з надання охоронних послуг. Також свідок пояснив, що перешкоджання проведенню робіт з реконструкції пожежних сходів та влаштування системи вентиляції з боку відповідачів було єдиною причиною укладення договору про надання охоронних послуг. Відносно ступеню протидії проведенню робіт та відносно поведінки відповідачів свідок ОСОБА_11 пояснив наступне: він декілька разів в січні та лютому 2010 року був свідком того, як працівники ТОВ "Монтаж 23" після того, як їх облили водою були змушені перевдягатися на морозі, оскільки їх одежа була повністю мокрою від води, що виливалася ОСОБА_2, при тому що температура повітря була –15С; для захисту працівників ТОВ "Монтаж 23" ним був принесений з дому великий пляжний зонт, який був протягом одного дня повністю розірвався від кількості води, яка лилася ОСОБА_2; також мали місце неодноразові виклики працівників міліції – з боку мешканців квартири №13 за телефоном "02" з посиланнями на те, що невідомі їм люди проводять незаконні роботи, а також з боку працівників ТОВ "Монтаж 23" (зокрема, ОСОБА_10, Трунчогло) - які намагалися усунути перешкоди, в проведенні робіт. Також свідок пояснив, що неодноразово наряд працівників міліції, які прибували на виклик працівників ТОВ "Монтаж 23" не допускалися відповідачами до своєї квартири. Крім того, працівники міліції відмовлялися застосовувати будь-які заходи впливу до літньої жінки, опасаючись за її здоров’я. Постійні виклики працівників міліції та протидія відповідачів унеможливлювали проведення робіт.

З пояснень свідка ОСОБА_9 вбачається, що до початку робіт з реконструкції пожежних сходів та монтажу вентиляційних каналів ним особисто, а також іншими працівниками ТОВ "Судосервіс-Україна" здійснювалися спроби врегулювати конфлікт з відповідачами, оскільки позивачка мала на руках необхідні дозвільні документи але усвідомлюючи завдання певних незручностей сусідам, намагалася вирішити конфліктну ситуацію мирним шляхом. Зокрема, відповідачам пропонувалися варіанти проведення ремонту в їх квартирі, виплата грошової компенсації та обмін їх квартири на іншу рівноцінну. При проведенні переговорів відповідачі пояснили, що вони згодні продати квартиру за суму, не меншу ніж 1 млн. дол. США. В подальшому в процесі переговорів ця сума була зменшена до 750 тис. дол. США. Разом з цим, оскільки ріелторами ринкова вартість квартири відповідачів була визначена на рівні близько 200 тис. дол. США, ОСОБА_9 запропонував відповідачам придбати їх квартиру за суму еквівалентну 350 тис. дол. США, від якої відповідачі відмовились. Запропоновані відповідачам варіанти з обміном їх квартири на іншу рівнозначну, також був відхилений відповідачами. Від виплати грошової компенсації за завдані ним незручності та від проведення ремонту в їх квартирі відповідачі також відмовились. Оскільки переговори не дали бажаного результату, у позивачки не залишилось іншого виходу, як закінчувати роботи та приступати до експлуатації кафе, про що були повідомлені відповідачі. Відповідачі зазначили, що вони не дадуть проводити роботи і зроблять все можливе, щоб не дати завершити роботи і розпочати експлуатацію кафе. При цьому ОСОБА_2, та ОСОБА_4 декілька разів погрожували, що всі труби, що будуть проходити біля їх вікон будуть ними зруйновані. Також ОСОБА_9 пояснив, що вимога про укладення охоронного договору виходила від директора генерального підрядника ТОВ "Монтаж 23" ОСОБА_10 який неодноразово звертався з листами і скаргами до керівництва ТОВ "Судосервіс-Україна" з вимогами забезпечити безпеку працівників при роботі на об’єкті. Зокрема, субпідрядники ТОВ "Клімат +" не змогли виконувати роботи на об’єкті через протидію відповідачів та відмовились від виконання робіт. Внаслідок цього, ТОВ "Монтаж 23" як генеральний підрядник було прийнято рішення завершити роботи власними силами. При цьому умовою укладення відповідного підрядного договору з боку ТОВ "Монтаж 23" було попереднє укладення договору охорони. Саме цим пояснюється те, що договір на охорону об’єкта був укладений 12.01.2010 р., тобто на три дні раніше, ніж договір підряду з ТОВ "Монтаж 23", який був підписаний 15.01.2010. Також ОСОБА_9 пояснив, що з безпосереднього спілкування з відповідачами йому стало відомо, що ними було прийняте спільне рішення про те, що відкрита протидія проведенню робіт з боку їх родини буде здійснюватися ОСОБА_2, як людиною літнього віку, внаслідок чого притягнення її до будь-якої відповідальності є малоймовірним.

З пояснень свідка ОСОБА_10 вбачається, що він є керівником генерального підрядника ТОВ "Монтаж 23" і керував роботою на спірному об’єкті. Відносно дій відповідачів ОСОБА_16 пояснив, що вони постійно обливали робчих водою, на них викидали побутове сміття, кидали палки. Також ОСОБА_10 пояснив, що пред’явлені йому фотознімки, на яких зображена ОСОБА_2 (з пластиковим баком з водою в руках, в зимньому одягу на балконі, огородженому будівельними лісами) були виконані ним особисто в той час коли ОСОБА_2 зимою обливала його робочих водою. Також свідок пояснив, що обливання водою продовжувалося протягом всього періоду, коли виконувалися роботи на об’єкті. Завжди коли ОСОБА_2 була вдома, вона обливала робочих водою, таки випадки були непоодинокі, а повторювались по декілька разів на день, коли працівники ставали до роботи. В деяких випадках протягом дня працювати вдавалося лише одну – півтори години, замість повного робочого дня. Наслідками дій відповідачів була відмова робочих працювати, та вихід з ладу зварювального апарату, оскільки відповідачі не припиняли лити воду, навіть коли працювала електрозварка. Відносно участі ОСОБА_4 та ОСОБА_3 в перешкоджанні проведенню робіт, свідок пояснив, що ОСОБА_2 знаходячись на балконі своєї квартири виливала таку кількість води та з такою швидкістю, що це призвело до виходу з ладу пляжного зонта, яким намагалися закриватися робітники протягом декількох годин, а в подальшому з метою створити умови для роботи на рівні балкону відповідачів був облаштований дерев’яний, а потім металевий щит. Свідок пояснив, що така інтенсивність пояснюється тим, що члени родини постійно підносили ОСОБА_2 воду, якою вона обливала робочих. Також свідок пояснив, що єдиною причиною укладення охоронного договору стала потреба захиститись від дій відповідачів. До початку робіт з реконструкції пожежної драбини та облаштування вентиляційних каналів потреби в охороні на об’єкті не було.

З пояснень свідка ОСОБА_8 вбачається, що він під час виконання своїх посадових осіб постійно знаходився за адресою м. Одеса, Рішельєвська, 12, та контролював проведення внутрішніх робіт в приміщеннях кафе, а в подальшому – зовнішніх при облаштуванні систем вентиляції та реконструкції пожежної драбини. Він багаторазово був свідком того, як взимку 2010 р. з балкону відповідачів на працюючих виливалася вода, внаслідок чого вони були змушені зупиняти роботу, оскільки було дуже холодно. Декілька разів він був облитий водою особисто. Також ОСОБА_8 пояснив, що перешкоджання проведенню ремонтних робіт з боку відповідачів носило систематичний характер. Декілька разів конфлікти ледве не переростали в бійку, зокрема під час спроби робочих пройти на дах будинку для перевірки димоходів. З боку відповідачів мали місце постійні погрози. Відносно участі ОСОБА_4 та ОСОБА_3 свідок пояснив, що в деяких випадках він не встигав помітити – хто саме вилив воду з балкону, в інших випадках воду лила ОСОБА_2 а інші відповідачі підносили їй відра та каструлі з водою. З пояснень ОСОБА_8 вбачається, що єдиною підставою для укладення договору охорони була відповідна вимога робочих, які відмовлялися завершувати роботи, доки їм не буде гарантована можливість працювати в нормальних умовах. До початку робіт з реконструкції пожежних сходів та монтажу системи вентиляції, які спричинили конфлікт з відповідачами, потреби в укладенні охоронного договору не було, хоча внутрішні роботи на об’єкті виконувалися в 2008-2009р.

З пояснень свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 вбачається, що вони мешкають в одному будинку з відповідачами та знають їх багато років. Свідки ОСОБА_5, ОСОБА_6 ніякої інформації що стосується конфлікту між власниками приміщення кафе та відповідачами пояснити суду не змогли, оскільки не були свідками таких подій, проте самого факту конфлікту теж не заперечили. Свідок ОСОБА_7 пояснив, що бачив один раз як під час конфліктної ситуації, яка розгорнулася на балконі відповідачів, ОСОБА_2 облила водою невідомих йому людей.

Судом також встановлено, що 12.01.2010р. між ТОВ "Судосервіс-Україна" та ПП "Альянс-Безпека" було укладено договір про надання послуг з охорони нежитлових приміщень кафе за адресою: АДРЕСА_1.

Протягом січня – травня 2010 року на послуги охорони витрачено 86.550,00 грн., що підтверджується актами здачі-прийняття робіт №ОУ-0000020 від 31.03.2010р., №ОУ-0000037 від 30.04.2010р., №ОУ-0000038 від 31.05.2010р. та платіжними дорученнями №133 від 31.04.2010р., №194 від 17.05.2010р. та № 204 від 27.05.2010р.

Судом також встановлено, що 15.12.2004 р. між ТОВ "Судосервіс-Україна" та Компанією "Челстон Шиппінг Лімітед" (попереднім власником нежитлового приміщення) було укладено договір комісії на обслуговування нерухомості № 1-СН, відповідно до п. 2.1. якого ТОВ "Судосервіс-Україна", як комісіонер, зобов’язується за дорученням Компанії "Челстон Шиппінг Лімітед", комітента, але від власного імені здійснювати послуги з матеріального, технічного, організаційного та іншого обслуговування нежитлового приміщення.

Відповідно до п. 4.3. договору комісії комітент зобов’язаний відшкодувати усі витрати, понесені останнім у зв’язку з виконанням даного доручення та обслуговуванням нежитлового приміщення.

29.06.2009 р. між ОСОБА_1, ТОВ "Судосервіс-Україна" та Компанією "Челстон Шиппінг Лімітед" було укладено трьохсторонню додаткову угоду до договору комісії на обслуговування нерухомості від 15.12.2004, № 1-СН, відповідно до п. 1.1. якої Компанія "Челстон Шиппінг Лімітед" (комітент), передає, а власник (ОСОБА_1 приймає на себе усі права та обов’язки комітента, що випливають з основного договору.

Відповідно до ч. 2 ст. 1011 ЦК України за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов'язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента.

Таким чином, укладаючи договір з надання послуг з охорони нежитлового приміщення, ТОВ "Судосервіс-Україна" діяло від власного імені, але інтересах ОСОБА_1, яка, відповідно до умов укладеної додаткової угоди, повинна відшкодувати комісіонеру – ТОВ "Судосервіс-Україна" витрати понесені ним у зв’язку з укладанням договору про надання охоронних послуг. На підтвердження факту відшкодування ОСОБА_1 комісіонеру ТОВ "Судосервіс – Україна" витрат, пов’язаних зі сплатою послуг охорони до суду надані наступні документи: копія рахунку-фактури № СФ-0000015 від 30.03.2010р., копію квитанції № 974 від 31.03.2010р., копія виписки з рахунку 26005313642 від 31.03.2010р., копія рахунку-фактури № СФ-0000019 від 17.05.2010р., копія квитанції № 2260 від 17.05.2010р., копія рахунку-фактури № СФ-0000022 від 27.05.2010р., копія квитанції № 2691 від 27.05.2010р. З наданих документів вбачається, що ОСОБА_1 перераховано на рахунок ТОВ "Судосервіс – Україна" грошові кошти у розмірі 86.550,00 грн.

Таким чином, з наявних у матеріалах справи доказів вбачається, що відповідачі систематично вчиняли дії з перешкоджання проведенню робіт з реконструкції пожежних сходів та монтажу систем витяжних вентиляційних каналів, наслідком чого стало укладення позивачем договору про надання охоронних послуг та оплата таких послуг. Загальна сума коштів, які були сплачені ОСОБА_1 за охорону належного їй на праві власності об’єкта нерухомості становить 86.550,00 гривень.

Відносно посилань відповідачів на їх листування з управлінням архітектури та містобудування Одеської міської ради та ЖКС, суд зазначає, що предметом розгляду по даній справі є дії відповідачів, які не власний розсуд перешкоджали проведенню робіт власником кафе, а не якість та повнота дозвільної документації на проведення робіт з реконструкції пожежних сходів та влаштування вентиляції. Також не є предметом розгляду по даній справі звернення начальника управління охорони об’єктів культурної спадщини Облдержадміністрації ОСОБА_15 із заявою про погрози, які вона отримувала по телефону. Будь-яких доказів того, що роботи проводились власником в супереч вимогам чинного законодавства або була наявна заборона на проведення таких робіт, відповідачами надано не було. Посилань на норми чинного законодавства, які б передбачали отримання згоди відповідачів на проведення робіт, що були виконані позивачем, відповідачі також не навели.

Натомість в матеріалах справи наявний акт огляду будівлі – пам’ятки місцевого значення від 11.03.2010 року, з якого вбачається, що робочою групою не виявлено фактів порушення ТОВ "Судосервіс-Україна" діючого законодавства у сфері будівництва, охорони об’єктів культурної спадщини, санітарних, пожежних норм тощо, які були викладені у скарзі мешканців квартири АДРЕСА_1 (арк. 5 акту). Також в висновках акту зазначається, що проектна документація по влаштуванню кафе на 49 місць в приміщеннях підвалу та першого поверху будівлі – пам’ятці по вул. Рішельєвській, ріг вул. Грецька, 21 в м. Одесі з влаштуванням системи припливно-витяжної вентиляції з механічним спонуканням виконана у відповідності діючими нормами та узгоджена у встановленому порядку. Відповідність проектної документації пункту 5.30 ДБН В.2.2-15-2005 "Будинки і споруди. Житлові будинки. Основні положення" підтверджується роз’ясненнями наданими розробником зазначених норм – ВАТ "Український зональний науково-дослідний і проектний інститут по цивільному будівництву" (лист від 10.03.2010 р. №28.197). Прийняте проектне рішення інженерного обладнання кафе відповідає вимогам санітарного законодавства щодо створення безпечених умов проживання для мешканців.

Крім того, з наявного в матеріалах справи листа Прокуратури м. Одеси №07/1-121-09 від 17.03.2010 р. вбачається, що за скаргою мешканців будинку по АДРЕСА_1, прокуратурою м. Одеси була проведена перевірка за наслідками якої порушень чинного законодавства не виявлено і підстав для вжиття заходів прокурорського реагування не вбачається.

Частина 1 статті 22 ЦК України передбачає, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Згідно з ч. 2 ст. 22 ЦК України, збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки), а також доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відповідно до ч. 3 ст. 22 ЦК України збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Частиною 2 ст. 1166 ЦК України передбачено, що особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини, однак таких доказів відповідачами суду надано не було.

Як зазначено в п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" №6 від 27.03.1992р. (v0006700-92) (зі змінами та доповненнями), розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи. В п. 3 цієї ж Постанови (v0006700-92) зазначається, що особи, які спільно заподіяли шкоду, тобто заподіяли неподільну шкоду взаємопов'язаними, сукупними діями або діями з єдністю наміру, несуть солідарну відповідальність перед потерпілими. Частина 1 ст. 1190 ЦК України передбачає, що особи, спільними діями або бездіяльністю яких було завдано шкоди, несуть солідарну відповідальність перед потерпілим.

На думку суду наявними в матеріалах справи належними та допустимими доказами підтверджені факт завдання шкоди позивачу, причинно-наслідковий зв'язок між завданою шкодою та діями відповідачів, а також неправомірність дій відповідачів.

Оскільки незаконними діями відповідачів, а саме неправомірним перешкоджанням проведенню робіт з реконструкції пожежної драбини та облаштування вентиляційних каналів позивачу була завдана шкода, то сума відповідних матеріальних збитків, згідно з вимогами ч. 1 ст. 1190 ЦК України підлягає стягненню на користь позивача солідарно з усіх відповідачів. Задовольняючи позов про солідарне стягнення суми завданої шкоди з трьох відповідачів суд зазначає, що в даному випадку зібраними в матеріалах справи доказами підтверджується участь в протиправних діях всіх трьох відповідачів, однак відокремити і визначити ступінь участі кожної з трьох осіб не вбачається за можливе.