розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Гроно" про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати та моральної шкоди, -

В суд звернувся ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Гроно" про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати та моральної шкоди .

Позовні вимоги мотивовані тим, що н аказом № 1-К від 02.01.2009р. позивач був прийнятий на роботу на посаду охоронника у ТОВ "Гроно". 08.06.2009р., позивач звільнився з роботи за власним бажанням, наказ № 12-К від 06.06.2009р. При звільненні позивачу не було виплачено частину заробітної плати за травень 2009 року у сумі 974,00 грн., а також компенсацію за 10 невикористаних днів щорічної відпустки у сумі 374,00 грн., всього 1348,00грн. Численні звернення позивача до відповідача з вимогою виплатити йому суми не бралися керівництвом до уваги і вирішити цю проблему мирним шляхом не вдалось. Тому позивач вимушений звернутися до суду з позовом в якому просить стягнути з відповідача на його користь заборговану заробітну плату, а також компенсацію за невикористані дні щорічної відпустки та у в ідповідності до ст. 117 КЗпП України, стягнути з відповідача на його користь середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у сумі 11700,00грн.

В ході розгляду справи, позивач уточнив позовні вимоги, відповідно до яких просить суд стягнути з відповідача на його користь заборгованість з заробітної плати у сумі 1042,24 грн., середній заробіток за час затримки розрахунку при звільнені у сумі 14 793,75 грн., компенсацію втрати частини зарплати у зв'язку з порушення строків її виплати у сумі 72,96 грн., моральну шкоду у сумі 2000 грн. та витрати на правову допомогу у сумі 1500 грн.

В судовому засіданні позивач підтримав змінені вимоги позову, просив їх задовольнити.

Представники відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнали просили суд відмовити в задоволенні позову та надали до суду свої письмові заперечення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників судового розгляду, судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Згідно наказу № 1-к від 02.01.2009 року ОСОБА_1 був прийнятий на роботу в ТОВ-Фірми "Гроно" на посаду охоронника, на підставі заяви останнього від 31.12.2008 року.

25.05.2009 року позивач подав заяву директору ТОВ-Фірми "Гроно" про звільнення з роботи за власним бажанням.

На підставі поданої ОСОБА_1 заяви директором підприємства видано 06.06.2009 року наказ № 12-к про звільнення, відповідно до якого ОСОБА_1 звільнено за власним бажанням з 08.06.2009р. з виплатою компенсації за невикористану відпустку.

З платіжної відомості № ПР-0000019 за травень 2009р. видно, що напроти прізвища ОСОБА_1 в графі "підпис в одержані" суми 1042,24 грн. відсутній підпис останнього.

Позивач в судовому засіданні категорично заперечив факт отримання ним вказаної суми грошей.

Відповідно до платіжної відомості № ПР-0000024 за червень 2009р. ОСОБА_1 отримав на ТОВ-фірма "Гроно" 395,73 грн., що позивач підтвердив в судовому засіданні. Згідно розписки написаної власноруч позивачем від 08.06.2009р. ОСОБА_1 отримав на ТОВ-фірма "Гроно" трудову книжку без серії і номара на своє ім’я. Моральних і фінансових претензій до ТОВ-фірма "Гроно" не має.

Згідно акту від 08.06.2009 р., який складений про те, що в день звільнення з посади, 08.06.2008р. охоронник ОСОБА_2 отримав кошти в сумі 1438 грн. При отримані коштів ОСОБА_2 розписався в відомості за червень та відмовився розписатись в відомості за травень 2009 р.. ОСОБА_2 запропоновано підписати відомість за травень 2009 р. та даний акт. Від підпису в відомості та акті ОСОБА_1 відмовився.

Свідок ОСОБА_3 в судовому засіданні суду пояснила, що вона працює головним бухгалтером ТОВ-фірма "Гроно", та зазначила, що оскільки ОСОБА_2 мав бути розрахований при звільненні, а в касі підприємства були відсутні кошти, директор підприємства вніс в касу кошти які в подальшому були видані ОСОБА_2, після отримання коштів останній відмовився від підпису в платіжній відомості за травень 2009р. ОСОБА_2 декілька раз викликався на підприємство, однак відомості не підписав. При перевірці, яка проводилась Територіальною державною інспекцією праці у Вінницькій області ОСОБА_2 був викликаний та повідомив про те, що кошти отримав але підписуватись в платіжній відомості відмовився. Крім того остання повідомила суду, що кошти які були надані директором не були зафіксовані як кошти які надійшли в касу для здійснення розрахунків.

Свідок ОСОБА_4 в судовому засіданні суду пояснила, що остання працює бухгалтером-касиром на ТОВ – фірма "Гроно", та зазначила, що кошти ОСОБА_2 видавала вона особисто та повідомила, що не мала права видавати кошти, якщо не має підпису про отримання коштів, однак директор підприємства повідомив, що ОСОБА_2 необхідно видати кошти, а потім він поставить свій підпис.

Свідок ОСОБА_5 в судовому засіданні суду пояснив, про те що ОСОБА_2 08.06.2009р. підписав лише одну відомість, а в іншій відомості відмовився ставити підпис, але кошти останньому були виплачені. Крім того підтвердив той факт, що ОСОБА_2 написав розписку про те, що претензій до відповідача не має.

Оцінюючи надані докази, суд критично ставиться до показів свідків та складеного ними акту про те, що позивач отримав 1042,24 грн. та відмовився підписати платіжну відомість оскільки, відповідачем не доведено тієї обставини, що директор підприємства вносив в касу кошти, свідки ОСОБА_3 та ОСОБА_4 повідомили суд про те, що станом на день розрахунку в касі були відсутні кошти, а остання повідомила суд про те, що не мала права видавати кошти позивачу до того часу, коли він не поставить свій підпис у платіжній відомості.

Крім цього, суд рахує, що належним доказом про отримання коштів позивачем може бути лише платіжна відомість, документ по якому здійснюється видача заробітної плати, в якому відсутній підпис про отримання коштів в сумі 1042,24 грн. ОСОБА_2, а тому не бере до уваги відомості, які містяться в розписці ОСОБА_1, щодо відсутності фінансових претензій до ТОВ фірма "Гроно".

Згідно ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, провадиться в день звільнення. Тобто, у цей день працівникові має бути повністю виданий розрахунок із заробітної плати: має бути видана заробітна плата, включаючи оплату праці за останній день роботи, компенсація за невикористані дні відпустки.

Згідно ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 КЗпП України, при відсутності спору про їх розмір підприємство повинно виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Згідно довідки про середню заробітну плату позивача від 15.02.2009 року, його заробітна плата в травні 2009 року становить 1271,96 гривень, а за квітень – 922,27 грн., що разом складає 2194,23 грн.. Кількість робочих днів у квітні – травні 2009 року складало – 39 робочих днів, а тому середній заробіток позивача складав 56,25 грн. (2194,23 грн. / 39 робочих днів). З 08.06.2009 року по 23.06.2010 року (час за який висунуті вимоги позову) пройшло 263 дні, а тому середній заробіток за час затримки розрахунку при звільнені станом на 23.06.2010 р. - 14793,75 грн. (263 роб. дні х 56,25 грн. середньоденного заробітку) .

Згідно ст. 24 Закону України "Про оплату праці", ст. 115 КЗпП України заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні в строки встановленні договором, але не рідше двох разів на місяць через проміжки часу що не перевищує 16 календарних днів. Відповідно до ст. 34 Закону України "Про оплату праці" компенсація працівникам втрати частини зарплати у зв'язку з порушенням строків її виплати проводиться відповідно до індексу зростання цін на споживчі товари і тарифів на послуги у порядку встановленому чинним законодавством. Постановою Кабінету Міністрів України №1427 від 20.12.97р. (1427-97-п) "Про затвердження положення про порядок компенсації працівникам частини заробітної плати в зв'язку з порушенням строків її виплати" встановлено даний порядок.

Згідно наданого позивачем розрахунку суми компенсації втрати частини зарплати у зв'язку з порушенням строків її виплати, компенсація складає 72,96 грн. (1,009? 1,019? 1,018 ? 0,999 ? 1,008? 1,009? 1,091 ? 1,009)? 1042,25 грн..

Згідно ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із пошкодженням її майна.

Згідно ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Відповідно ст. 237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі порушення його законних прав, що призвело до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Позовні вимоги щодо відшкодування моральної шкоди в сумі 2000 гривень підлягають частковому задоволенню, оскільки судом встановлено, що позивачу було завдано моральну шкоду, яка полягає у душевних стражданнях, яких він зазнав у зв’язку з невиплатою заборгованості по заробітній платі, що вплинуло на стані його здоров'я, оскільки відразу після звільнення позивач переніс інсульт. Суд вважає за доцільне та справедливе стягнути з відповідача на користь позивача моральну шкоду, в сумі 300 гривень, в задоволенні решти вимог відмовити.

Судові витрати по сплаті судового збору в сумі 162,09 гривень та 120 грн. за інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи підлягають стягненню з відповідача на користь держави відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України.

На підставі викладеного, ст.ст. 38, 47, 116, 117, 1167, 237-1 КЗпП України та керуючись ст.ст. 11, 15, 60, 88, 212- 215, 218 ЦПК України, -

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Гроно" на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі в сумі 1042,24грн., середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в сумі 14793,75грн., компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати в сумі 72,96грн., моральну шкоду 300 грн.