Центральний районний суд м. Сімферополя
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16.11.2010 року Справа № 2-5013/10
( Додатково див. ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ (rs17680092) )
Центральний районний суд м. Сімферополя в складі:
головуючого судді Гулевича Ю.Г
при секретарі Кушнеренко Ю.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" в особі його Кримської республіканської дирекції до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, фірми "БІ" про стягнення заборгованості за кредитним договором та звернення стягнення та зустрічними позовами ОСОБА_3 до ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" в особі його Кримської республіканської дирекції, треті особи їз самостійними вимогами ОСОБА_2, ОСОБА_4, фірма "БІ" про визнання недійсним генеральної кредитної угоди, кредитних договорів, договорів застави та поруки та ОСОБА_2 до ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" в особі його Кримської республіканської дирекції, треті особи треті особи їз самостійними вимогами ОСОБА_3, ОСОБА_4, ПП фірма "БІ" про визнання недійсним кредитного договору, договорів застави та поруки
ВСТАНОВИВ:
ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" в особі його Кримської республіканської дирекції просить с тягнути солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 заборгованість за Кредитним договором № 012/02-4/31-08 від 03.03.2008 року у розмірі 403 292,66 грн. В рахунок задоволення грошових вимог у сумі 403 292,66 грн. звернути стягнення на автомобіль марки TOYOTA LAND CRUIZER, реєстраційний номер НОМЕР_1, 2007 року випуску, який належить ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про державну реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_10, виданого РЕВ 1-го МРВ при УДАІ ГУ МВС України в АР Крим 02.10.2007р., що є предметом Договору застави транспортного засобу № 012/02-4/31-08-3 від 03.03.2008 року. Стягнути солідарно з ОСОБА_3, Приватного підприємства "Фірма "БІ", ОСОБА_2, ОСОБА_4 заборгованість у сумі 6 456 233,00грн., а саме: за Генеральною кредитною угодою № 014/02-3/2047 від 07.04.2006 року у розмірі 6 150 887,43 грн., за Кредитним договором № 014/02-3/2048-2 від 17.05.2006 року станом на 08.04.2010 року у розмірі 305 345,57 грн. В рахунок задоволення грошових вимог у сумі 6 859 525,66 грн. звернути стягнення на предмет Договору застави транспортного засобу № 12/07-11/031 від 22.06.2009 р. а саме: бортовий напівпричіп, марки МАЗ, 1988 року випуску, кузов № НОМЕР_2, державний реєстраційний № НОМЕР_3, який належить ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_10, виданого РЕВ 1-го МО при УДАІ ГУМВД України в АРК 13.02.2007 року; сідловий тягач вантажний, марки КРАЗ, випуску 2002 року, кузов № НОМЕР_4, державний реєстраційний № НОМЕР_5, який належить ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_11, виданого РЕВ 1-го МО при УДАІ ГУМВД України в АРК 13.02.2007 року; самоскид вантажний, марки КРАЗ, випуску 1988 року, кузов № НОМЕР_6, державний реєстраційний № НОМЕР_7, який належить ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобуНОМЕР_12, виданого РЕВ 1-го МО при УДАІ ГУМВД України в АРК 13.02.2007 року; самоскид вантажний, марки КРАЗ, випуску 1987 року, кузов № НОМЕР_8, державний реєстраційний № НОМЕР_9, який належить ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_13, виданого РЕВ 1-го МО при УДАІ ГУМВД України в АРК 13.02.2007 року; екскаватор колісний, марки 30-2621ВЗ, випуску 1992 року, заводський № НОМЕР_16, державний реєстраційний № НОМЕР_15, який належить ОСОБА_3; екскаватор, марки ЗО 4321 Б, випуску 1992 року, заводський № 574, державний реєстраційний № НОМЕР_14, який належить ОСОБА_3, а також судові витрати по справі.
Вимоги мотивовані тим, що 03.03.2008 року між ВАТ "Райффайзен Банк Аваль", правонаступником якого на теперішній час є ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" та ОСОБА_2 було укладено Кредитний договір № 012/02-4/31-08, згідно умов якого надано кредит у сумі 60 000 доларів США зі сплатою 13,5 % річних строком до 28.02.2011 року та погашенням заборгованості згідно графіка погашення додаток № 1 до Кредитного договору, який є невід'ємною частиною Кредитного договору, для використання коштів на споживчі цілі.
03.03.2008 року кредитні кошти позивачем були перераховані на рахунок ОСОБА_2 у повному обсязі (Платіжне доручення № 1 від 03.03.2008 року).
18.06.2009 року була укладена Додаткова угода до Кредитного договору № 012/02-4/31-08 від 03.03.2008 року, згідно умов якої погашення заборгованості ОСОБА_2 повинно здійснюватися у відповідності до графіка погашення (Додаток № 2 до Кредитного договору).
За час кредитування ОСОБА_2 систематично порушуються строки повернення кредитної заборгованості, в результаті чого у ОСОБА_2 перед Позивачем виникла прострочена заборгованість, яка станом на 08.04.2010 року складає 20 935,28 доларів США та включає в себе: прострочену заборгованість за тілом кредиту - 17 247,53 доларів США; заборгованість за нарахованими але несплаченими відсотками - 3 687,75 доларів США, що у відповідності до п. 7.5. Кредитного договору № 012/02-4/31-08 від 03.03.2008 року та ст. 1050 ЦК України надає право Повивачу як кредитору вимагати дострокового повернення частини позики що залишилась та сплати відсотків за користування кредитними коштами.
Загальна сума заборгованості ОСОБА_2 за Кредитним договором № 012/02-4/31-08 від 03.03.2008 року станом на 08.04.2010 року складає: 47 233,04 доларів США + 3 687,75 доларів США = 50 920,79 доларів США, що згідно курсу валют НБУ станом на 08.04.2010 року складає 403 292,66 грн.
У забезпечення виконання зобов'язань ОСОБА_2, які передбачені умовами Кредитного договору № 012/02-4/31-08 від 03.03.2008 року у відповідності cт. 546 ЦK України були укладені наступні договори: договір поруки № 012/02-4/31-08-1 від 03.03.2008 року, укладений між Позивачем та ОСОБА_4 договір поруки № 012/02-4/31-08-2 від 03.03.2008 року, укладений між Позивачем та ОСОБА_3 Згідно п.п. 1.2, 2.1 вищезазначених договорів поруки ОСОБА_4 та ОСОБА_3, на добровільних засадах взяли на себе зобов'язання перед Позивачем відповідати по борговим зобов'язанням ОСОБА_2, які виникають з умов Кредитного договору № 012/02-4/31-08 від 03.03.2008 року, в повному обсязі, та у випадку не виконання останнім взятих на себе зобов'язань несуть солідарну відповідальність перед Позивачем у тому ж обсязі що й ОСОБА_2, договір застави транспортного засобу № 012/02-4/31-08-3 від 03.03.2008 року, предметом якого є автомобіль марки TOYOTA LAND CRUIZER, реєстраційний номер НОМЕР_1, 2007 року випуску, який належить ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про державну реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_10, виданого РЕВ 1-го МРВ при УДАІ ГУ МВС України в АР Крим 02.10.2007р. Згідно п. 3.2.3. вищезазначеного Договору застави та ст. 20 Закону України "Про заставу", ст.ст. 589- 592 ЦК України у разі невиконання ОСОБА_2 зобов'язань, передбачених Кредитним договором № 012/02-4/31-08 від 03.03.2008 року, Позивач, як заставодержатель, має право достроково звернути стягнення на предмет застави та задовольнити свої вимоги за рахунок реалізації заставного майна.
07.04.2006 року між АППБ "Аваль", правонаступником якого на теперішній час є ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" та ОСОБА_3 було укладено Генеральну кредитну угоду № 014/02-3/2047, згідно умов якої встановлено, що розмір позичкової заборгованості за наданими у рамках даної угоди кредитами не повинен перевищувати 150 000 доларів США.
19.03.2008 року було укладено Додаткову угоду до Генеральної кредитної угоди № 014/02-3/2047, за умовами якої загальний розмір позичкової заборгованості збільшено до 750 500 доларів США та встановлено строк дії Генеральної кредитної угоди № 014/02-3/2047до 18.03.2015 року.
У рамках Генеральної кредитної угоди № 014/02-3/2047 від 07.04.2006 року були укладені: кредитний договір № 014/02-3/2047-1 від 07.04.2006 року, згідно умов якого ОСОБА_3 було надано кредит у сумі 150 000 доларів США, зі сплатою 12,5 % річних, терміном на 60 місяців та погашенням у відповідності до Графіка погашення (Додаток № 1 до кредитного договору), для використання коштів на споживчі цілі.
12.04.2006 року кредитні кошти Позивачем були перераховані на рахунок ОСОБА_3 у повному обсязі (Платіжне доручення № 1 від 12.04.2006 року).
30.12.2009 року було укладено Додаткову угоду № 014/02-3/2047-1/1 від 30.12.2009 року до Кредитного договору, згідно умов якої встановлено новий Графік погашення кредиту, проведене приєднання, прострочених станом на 30.12.2009 року відсотків у сумі 4 473,40 доларів США до загальної суми заборгованості за Кредитним договором, яка станом на 30.12.2009 року дорівнювала 84 403,54 доларів США, таким чином, загальна сума позичкової заборгованості склала 88 876,94 доларів США. Крім того, п. З зазначеної додаткової угоди, встановлені "Кредитні канікули по сплаті відсотків", які передбачають, що у період з 28.12.2009 року по 27.03.2010 року 70 % щомісячного платежу по процентам обліковуються на додатковому рахунку, а у період з 28.03.2010 року до червня 2010 року на додатковому рахунку обліковуються 40% щомісячного платежу.
Таким чином, у період з 28.12.2009 року по 27.03.2010 року ОСОБА_3 повинна сплачуватися сума у розмірі 30% від суми щомісячного платежу, а у період з 28.03.2010 року до червня 2010 року - 60%, які нараховуються на основному рахунку та у відповідності до п. 1.3. Кредитного договору сплачуються ОСОБА_3 у відповідності до Графіку повернення кредиту та сплати процентів (Додаток № 1 до Додаткової угоди № 014/02-3/2047-1/1 від 30.12.2009 року до Кредитного договору).
Згідно п. 9 зазначеної додаткової угоди платежі по погашенню заборгованості повинні здійснюватися не пізніше останнього робочого дня зазначеного Графіком календарного місяця.
Пунктом 5.1 Додаткової угоди № 014/02-3/2047-1/1 від 30.12.2009 року до Кредитного договору встановлено, що на наступний день після закінчення періоду дії "Кредитних канікул по сплаті процентів" фактична заборгованість за тілом кредиту на дату закінчення терміну дії кредитних канікул збільшується на суму відсотків, нарахованих Позивачем на додатковому рахунку.
У зв'язку з тим, що ОСОБА_3 не було здійснено погашення відсотків нарахованих за користування кредитними коштами за січень 2010 року у сумі 285,60 доларів США як до кінця місяця так й у наступні 30 календарних днів, у відповідності до п. 7 (7.1) Додаткової угоди № 014/02-3/2047-1/1 від 30.12.2009 року Кредитні канікули по сплаті відсотків закінчились.
У відповідності до п. 7.5 Додаткової угоди № 014/02-3/2047-1/1 від 30.12.2009 року до Кредитного договору протягом 30-денного строку з моменту закінчення Кредитних канікул Відповідач ОСОБА_3 повинен був з'явитися до Позивача і підписати новий графік повернення кредиту та сплати відсотків.
Станом на 08.04.2010 року між банком та ОСОБА_3 додаткові угоди про змінення графіку погашення заборгованості не підписані, що у відповідності до п. 7.5 Додаткової угоди № 014/02-3/2047-1/1 від 30.12.2009 року до Кредитного договору надає право Позивачу як кредитору вимагати дострокового погашення кредиту у повному обсязі. Крім того, наявність простроченої заборгованості за нарахованими але несплаченими відсотками, яка станом на 08.04.2010 року складає 1 458,29 доларів США, у відповідності до 7.5. Кредитного договору № 014/02-3/2047-1 від 07.04.2006 року, також є підставою для дострокового стягнення заборгованості за кредитом та нарахованим відсоткам.
У зв'язку з закінченням кредитних канікул, у відповідністю з п. 5.1. зазначеної додаткової угоди, фактична заборгованість за кредитом збільшується на суму відсотків, які нараховувались на додатковому рахунку за січень - лютий року у сумі 714,46 доларів США.
Таким чином, загальна сума заборгованості ОСОБА_3 за Кредитним договором № 014/02-3/2047-1 від 07.04.2006 року станом на 08.04.2010 року складає: 89 591,40 доларів США + 1 458,29 доларів США = 91 049,69 доларів США.
Кредитний договір № 014/02-4/44-08 від 19.03.2008 року, згідно умов якого ОСОБА_3 було надано кредит у сумі 645 000 доларів США, зі сплатою 13,5 % річних, терміном до 18.03.2015 року та погашенням у відповідності до Графіка погашення (Додаток № 1 до кредитного договору), для використання коштів на споживчі потреби.
09.04.2008 року кредитні кошти Позивачем були перераховані на рахунок Відповідача ОСОБА_3 у повному обсязі (Платіжне доручення № 1 від 09.04.2008 року).
30.12.2009 року було укладено Додаткову угоду № 014/02-4/44-08/1 від 30.12.2009
року до Кредитного договору від 19.03.2008 року, згідно умов якої встановлено новий Графік погашення кредиту, проведене приєднання прострочених станом на 30.12.2009 року відсотків у сумі 41 087,68 доларів США до загальної суми заборгованості за Кредитним договором від 19.03.2008 року, яка станом на 30.12.2009 року дорівнювала 622 457,92 доларів США, таким чином, загальна сума позичкової заборгованості склала 663 545,60 доларів США. Крім того, п. З зазначеної додаткової угоди, встановлені "Кредитні канікули по сплаті відсотків", які передбачають, що у період з 28.12.2009 року по 27.03.2010 року 70 % щомісячного платежу по процентам обліковуються на додатковому рахунку, а у період з 28.03.2010 року до червня 2010 року на додатковому рахунку обліковуються 40% щомісячного платежу. Таким чином, у період з 28.12.2009 року по 27.03.2010 року ОСОБА_3 повинна сплачуватися сума у розмірі 30% від суми щомісячного платежу, а у період з 28.03.2010 року до червня 2010 року - 60%, які нараховуються на основному рахунку та у відповідності до п. 1.3. Кредитного договору від 19.03.2008 року сплачуються ОСОБА_3 у відповідності до Графіку повернення кредиту та сплати процентів (Додаток № 1 до Додаткової угоди № 014/02-4/44-08/1 від 30.12.2009 року до Кредитного договору від 19.03.2008 року).
Згідно п. 9 зазначеної додаткової угоди платежі по погашенню заборгованості повинні здійснюватися не пізніше останнього робочого дня зазначеного Графіком календарного місяця. Пунктом 5.1. Додаткової угоди № 014/02-4/44-08/1 від 30.12.2009 року до Кредитного договору -2 встановлено, що на наступний день після закінчення періоду дії "Кредитних канікул по сплаті процентів" фактична заборгованість за тілом кредиту на дату закінчення терміну дії кредитних канікул збільшується на суму відсотків, нарахованих Позивачем на додатковому рахунку.
У зв'язку з тим, що ОСОБА_3 не було здійснено погашення відсотків нарахованих за користування кредитними коштами за січень 2010 року у сумі 2 265,58 доларів США як до кінця місяця так й у наступні 30 календарних днів, у відповідності до п. 7 (7.1) Додаткової угоди № 014/02-4/44-08/1 від 30.12.2009 року до Кредитного договору від 19.03.2008 року Кредитні канікули по сплаті відсотків закінчились.
У відповідності до п. 7.5 Додаткової угоди № 014/02-4/44-08/1 від 30.12.2009 року до Кредитного договору від 19.03.2008 року протягом 30-денного строку з моменту закінчення Кредитних канікул Відповідач ОСОБА_3 повинен був з'явитися до Позивача і підписати новий графік повернення кредиту та сплати відсотків.
Станом на 08.04.2010 року між Позивачем та ОСОБА_3 додаткові угоди про змінення графіку погашення заборгованості не підписані, що у відповідності до п. 7.5 Додаткової угоди № 014/02-4/44-08/1 від 30.12.2009 року до Кредитного договору від 19.03.2008 року надає право Позивачу як кредитору вимагати дострокового погашення кредиту. Крім того, наявність простроченої заборгованості за нарахованими але несплаченими відсотками, яка станом на 08.04.2010 року складає 11 591,57 доларів США, у відповідності до п.7.5. Кредитного договору № 014/02-4/44-08 від 19.03.2008 року, також є підставою для дострокового стягнення заборгованості за кредитом та нарахованим відсоткам.
У зв'язку з закінченням кредитних канікул, у відповідністю з п. 5.1. зазначеної додаткової угоди, Фактична заборгованість за кредитом збільшується на суму відсотків, які нараховувались на додатковому рахунку за січень - лютий 2010 року у сумі 10 440,34 доларів США.
Загальна сума заборгованості Відповідача ОСОБА_3 за Кредитним договором № 014/02-4/44-08 від 19.03.2008 року станом на 08.04.2010 року складає: 673 985,94 доларів США + 11 591,57 доларів США = 685 577,51 доларів США.
Загальна сума заборгованості ОСОБА_3 за кредитними договорами, укладеними у рамках Генеральної кредитної угоди № 014/02-3/2047 від 07.04.2006 року складає: 91 049,69 доларів США + 685 577,51 доларів США = 776 627,20 доларів США., що у відповідності до курсу валют Національного Банку України станом на 08.04.2010 року дорівнює 6 150 887,43 грн.
У забезпечення виконання зобов'язань ОСОБА_3, які виникають з умов Генеральної кредитної угоди №014/02-3/2047 від 07.04.2006 року, у відповідності cт. 546 ЦК України (435-15) були укладені наступні договори: Договір поруки № 014/02-3/2047/1 від 07.04.2006 року, укладений між банком та Фірмою "БІ", договір поруки № 014/02-3/2047/2 від 07.04.2006 року, укладений між банком та ОСОБА_2, Договір поруки № 014/02-3/2047/3 від 07.04.2006 року, укладений між банком та ОСОБА_4
Згідно п.п. 1.2, 2.1 вищезазначених договорів поруки ОСОБА_2, ОСОБА_4, ПП "Фірма Бі" на добровільних засадах взяли на себе зобов'язання перед банком відповідати по борговим зобов'язанням ОСОБА_3, які виникають з умов угоди, в повному обсязі, та у випадку не виконання останнім взятих на себе зобов'язань несуть солідарну відповідальність перед Позивачем у тому ж обсязі що й ОСОБА_3
17.05.2006 року у рамках Генеральної кредитної угоди № 014/02-3/2048 від 07.04.2006 року між АППБ "Аваль", правонаступником якого на теперішній час є ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" та ОСОБА_4 було укладено Кредитний договір № 014/02-3/2048-2, згідно умов якого надано кредит у сумі 500 000 грн. терміном на 60 місяців, з оплатою 16% річних та погашенням відповідно до Графіку погашення (Додаток №1 до зазначеного кредитного договору), для використання коштів на споживчі потреби.
18.05.2006 року кредитні кошти банком були перераховані на рахунок ОСОБА_4 у повному обсязі (Платіжне доручення № 1 від 18.05.2006 року).
30.12.2009 року було укладено Додаткову угоду № 014/02-3/2048-2/1 від 30.12.2009 року до Кредитного договору № 014/02-3/2048-2 від 17.05.2006 року, згідно умов якої збільшено строк дії зазначеного кредитного договору до 72 місяців, відсоткову ставку за користування кредитними коштами збільшено до 24 % річних, встановлено новий Графік погашення кредиту. Крім того, проведене приєднання, прострочених станом на 30.12.2009 року відсотків у сумі 15 440,51 грн. до загальної суми заборгованості за Кредитним договором № 014/02-3/2048-2 від 17.05.2006 року, яка станом на 30.12.2009 року дорівнювала 281 785,04 грн., таким чином, загальна сума позичкової заборгованості склала 297 225,55 грн.
Пунктом 3 зазначеної додаткової угоди, встановлені "Кредитні канікули по сплаті відсотків", які передбачають, що у період з 28.12.2009 року по 27.03.2010 року включно 90% щомісячного платежу по процентам обліковуються на додатковому рахунку, а у період з 28.03.2010 року до червня 2010 року на додатковому рахунку обліковуються 80% щомісячного платежу. Таким чином, у період з 28.12.2009 року по 27.03.2010 року відповідачем ОСОБА_4 повинна сплачуватися сума у розмірі 10% від суми щомісячного платежу, а у період з 28.03.2010 року до червня 2010 року - 20%, які нараховуються на основному рахунку та у відповідності до п. 1.2. Кредитного договору № 014/02-3/2048-2 від 17.05.2006 року сплачуються ОСОБА_4 у відповідності до Графіку повернення кредиту та сплати процентів (Додаток № 1 до Додаткової угоди № 014/02-3/2048-2/1 від 30.12.2009 року до Кредитного договору № 014/02-3/2048-2 від 17.05.2006 року) щомісячно не пізніше останнього робочого дня кожного місяця.
Пунктом 5.1 Додаткової угоди № 014/02-3/2048-2/1 від 30.12.2009 року до Кредитного договору № 014/02-3/2048-2 від 17.05.2006 року встановлено, що на наступний день після закінчення періоду дії "Кредитних канікул по сплаті процентів" фактична заборгованість за тілом кредиту на дату закінчення терміну дії кредитних канікул збільшується на суму відсотків, нарахованих Позивачем на додатковому рахунку.
У зв'язку з тим, що ОСОБА_4 не було здійснено погашення відсотків, нарахованих за користування кредитними коштами за січень 2010 року у сумі 592,38 грн. як до кінця місяця так й у наступні 30 календарних днів, у відповідності до п. 6 (6.1) Додаткової угоди № 014/02-3/2048-2/1 від 30.12.2009 року до Кредитного договору № 014/02-3/2048-2 від 17.05.2006 року Кредитні канікули по сплаті відсотків закінчились.
У відповідності до п. 6.5 зазначеної додаткової угоди протягом 30-денного строку з моменту закінчення Кредитних канікул ОСОБА_4 повинна була з'явитися до Позивача і підписати новий графік повернення кредиту та сплати відсотків.
Станом на 08.04.2010 року між Позивачем та ОСОБА_4 додаткові угоди про змінення графіку погашення заборгованості не підписані, що у відповідності до п. 6.5 Додаткової угоди № 014/02-3/2048-2/1 від 30.12.2009 року до Кредитного договору № 014/02-3/2048-2 від 17.05.2006 року надає право Позивачу як кредитору вимагати дострокового погашення кредиту у повному обсязі. Крім того, наявність простроченої заборгованості за нарахованими але несплаченими відсотками, яка станом на 08.04.2010 року складає 6 933,19 грн., у відповідності до п. 7.5. Кредитного договору № 014/02-3/2048-2 від 17.05.2006 року, також є підставою для дострокового стягнення заборгованості за кредитом та нарахованим відсоткам.
У зв'язку з закінченням кредитних канікул, у відповідності до п. 5.1. Додаткової угоди № 014/02-3/2048-2/1 від 30.12.2009 року до Кредитного договору № 014/02-3/2048-2 від 17.05.2006 року, Фактична заборгованість за кредитом збільшується на суму відсотків, які нараховувались на додатковому рахунку за січень - лютий 2010 року у сумі 1 186,83 грн.
Загальна сума заборгованості ОСОБА_4 за Кредитним договором № 014/02-3/2048-2 від 17.05.2006 року станом на 08.04.2010 року складає: 298 412,38 грн. + 6 933,19 грн. = 305 345,57 грн.
У забезпечення виконання зобов'язань ОСОБА_4, які виникають з умов Генеральної кредитної угоди № 014/02-3/2048 від 07.04.2006 року, у відповідності cm. 546 ЦК України (435-15) були укладені наступні договори: Договір поруки № 014/02-3/2047/1 від 07.04.2006 року, укладений між банком та Фірмою "БІ", Договору поруки № 014/02-3/2047/2 від 07.04.2006 року, укладений між Позивачем та ОСОБА_2, Договір поруки № 014/02-3/2047/3 від 07.04.2006 року, укладений між банком та ОСОБА_3
Згідно п.п. 1.2, 2.1 вищезазначених договорів поруки ОСОБА_2, ОСОБА_3, ПП "фірма Бі" на добровільних засадах взяли на себе зобов'язання перед Позивачем відповідати по борговим зобов'язаннямНОМЕР_4, яки виникають з умов угоди, в повному обсязі, та у випадку не виконання останньою взятих на себе зобов'язань несуть солідарну відповідальність перед Позивачем у тому ж обсязі що й ОСОБА_4
22.06.2009 року року між банком та ОСОБА_3 було укладено Договір застави транспортного засобу № 12/07-11/031, згідно умов якого у заставу передане наступне майно: бортовий напівпричіп, марки МАЗ, 1988 року випуску, кузов № НОМЕР_2, державний реєстраційний № НОМЕР_3, який належить ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_10, виданого РЕВ 1-го МО при УДАІ ГУМВД України в АРК 13.02.2007 року; сідловий тягач вантажний, марки КРАЗ, випуску 2002 року, кузов № НОМЕР_4, державний реєстраційний № НОМЕР_5, який належить ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_11, виданого РЕВ 1-го МО при УДАІ ГУМВД України в АРК 13.02.2007 року; самоскид вантажний, марки КРАЗ, випуску 1988 року, кузов № НОМЕР_6, державний реєстраційний № НОМЕР_7, який належить ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_12, виданого РЕВ 1-го МО при УДАІ ГУМВД України в АРК 13.02.2007 року; самоскид вантажний, марки КРАЗ, випуску 1987 року, кузов № НОМЕР_8, державний реєстраційний № НОМЕР_9, який належить ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_13, виданого РЕВ 1-го МО при УДАІ ГУМВД України в АРК 13.02.2007 року; екскаватор колісний, марки 30-2621ВЗ, випуску 1992 року, заводський № НОМЕР_16, державний реєстраційний № НОМЕР_15, який належить ОСОБА_3; екскаватор, марки ЗО 4321 Б, випуску 1992 року, заводський № 574, державний реєстраційний № НОМЕР_14, який належить ОСОБА_3
У відповідності до п. 1.1. Договору застави цей договір забезпечує вимоги банка, що виникають з Кредитного договору № 012/02-4/31-08 від 03.03.2008 року, укладеного з ОСОБА_2 Кредитного договору № 014/02-3/2047-1 від 07.04.2006 року та Кредитного договору № 014/02-4/44-08 від 19.03.2008року, укладених з ОСОБА_3 Кредитного договору № 014/02-3/2048-2 від 17.05.2006 року, укладеного з ОСОБА_4
Згідно п. 3.2.3. Договору застави та ст. 20 Закону України "Про заставу", ст.ст. 589- 592 ЦК України у разі невиконання ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 умов зазначених вище кредитних договорів позивач, як заставодержатель, має право достроково звернути стягнення на предмет застави та задовольнити свої вимоги за рахунок реалізації заставного майна.
Станом на 08.04.2010 року загальна заборгованість за зобов'язаннями, що забезпечені предметом Договору застави складає 6 859 525,66 грн., а саме: за Кредитним договором № 012/02-4/31-08 від 03.03.2008 року, укладеним між банком та відповідачем ОСОБА_2 - 50 920,79 доларів США, що згідно курсу валют НБУ станом на 08.04.2010 року складає 403 292,66 грн.; за Кредитним договором № 014/02-3/2047-1 від 07.04.2006 року, укладеним між банком та ОСОБА_3 - 91 049,69 доларів США, що згідно курсу валют НБУ станом на 08.04.2010 року складає 721 113,55 грн.; за Кредитним договором № 014/02-4/44-08 від 19.03.2008 року, укладеним між банком та ОСОБА_3 - 685 577,51 доларів США, що згідно курсу валют НБУ станом на 08.04.2010 року складає 5 429 773,88 грн.; за Кредитним договором № 014/02-3/2048-2 від 17.05.2006 року, укладеним між банком та ОСОБА_4 - 305 345,57 грн.
ОСОБА_2 проти позову заперечує у зустрічній позовній заяві просить визнати недійсним кредитний договір № 012/02-4/31-08 від 03.03.2008р, укладений між ОСОБА_2 та ПАТ "Райффайзен Банк Аваль", визнати недійсним договір застави транспортного засобу № 012/02-4/31-08-3 від 03.03.2008 року, який був укладений між ОСОБА_2 та ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" у забезпечення виконання Кредитного договору № 012/02-4/31-08 від 03.03.2008р; визнати недійсним Договір поруки № 012/02-4/31-08-1 від 03.03.2008 року, укладений між Банком та ОСОБА_4 у забезпечення виконання Кредитного договору № 012/02-4/31-08 від 03.03.2008р, визнати недійсним Договір поруки № 012/02-4/31-08-2 від 03.03.2008 року, укладений між Банком та ОСОБА_3 у забезпечення виконання Кредитного договору № 012/02-4/31 -08 від 03.03.2008р.
ОСОБА_3 проти позову ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" заперечує, у зустрічному позові просить визнати недійсним Генеральну кредитну угоду № 014/02-3/2047 від 07.04.2006р., укладений між ним ОСОБА_3 та ПАТ "Райффайзен Банк Аваль", визнати недійсним кредитний Договір № 014/02-3/2047-1 від 07.04.2006р., укладений між ОСОБА_3 та ПАТ "Райффайзен Банк Аваль", визнати недійсним кредитний Договір № 014/02-4/44-08 від 19.03.2008р, укладений між ОСОБА_3 та ПАТ "Райффайзен Банк Аваль", визнати недійсним Договір застави транспортного засобу № 12/07-11/031 від 22.06.2009 року., який був укладений між ОСОБА_3 та ПАТ "Райффайзен Банк Аваль", визнати недійсним Договір поруки № 014/02-3/2047/1 від 07.04.2006 року, укладений між Банком та Фірмою "БІ" у забезпечення виконання Генеральної кредитної угоди № 014/02-3/2047 від 07.04.2006, визнати недійсним Договір поруки № 014/02-3/2047/2 від 07.04.2006 року, укладений між Банком та ОСОБА_2 у забезпечення виконання Генеральної кредитної угоди № 014/02-3/2047 від 07.04.2006, визнати недійсним Договір поруки № 014/02-3/2047/3 від 07.04.2006 року, укладений між Банком та ОСОБА_4 у забезпечення виконання Генеральної кредитної угоди № 014/02-3/2047 від 07.04.2006.
Вимоги ОСОБА_3 та ОСОБА_2 мотивують тим що, ст. 524 ЦК України передбачено, що зобов 'язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті.
Відповідно до cт. 35 ЗУ "Про Національний банк України" гривня (банкноти і монети), як національна валюта є єдиним законним платіжним засобом на території України, який приймається усіма фізичними і юридичними особами без будь-яких обмежень на всій території України за всіма видами платежів, а також: для зарахування на рахунки, вклади, акредитиви та для переказів. Таким чином, єдиним законним засобом платежу, який застосовується при проведенні розрахунків між резидентами на території України є гривня.
Під валютними операціями розуміються операції, пов'язані з переходом права власності на валютні цінності, за винятком операцій, що здійснюються між: резидентами у валюті України; операції, пов'язані з використанням валютних цінностей в міжнародному обіку як засобу платежу; з передаванням заборгованостей та інших зобов,зань предметом яких є валютні цінності; операції, пов'язані з ввезенням, переказуванням і пересиланням на територію України та вивезенням, переказуванням і пересиланням за її межі валютних цінностей. Надання Банком грошових коштів (кредиту) ОСОБА_2 у доларах США, а також црійснення ОСОБА_2 дій направлених на виконання своїх обов'язків в іноземній валюті (в тому числі, оплата процентів за користування кредитом) за своєю правовою природою є валютною операцією.
Одночасно, статтею 5 Декрету Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" передбачено, що валютні операції проводяться на підставі відповідної ліцензії Національного банку України.
Відповідно до cm. 2 ЗУ "Про ліцензування певних видів господарської діяльності" ліцензування, в тому числі, банківської діяльності, професійної діяльності на ринку цінних паперів, діяльності з надання фінансових послуг, здійснюється згідно з законами, що регулюють відносини у цих сферах.
Згідно із ст. 2 Закону України "Про банки та банківську діяльність" документ, який видається Національним банком України в порядку і на умовах, визначених у цьому Законі, на підставі якого Банки та філії іноземних банків мають право здійснювати банківську діяльність є банківською ліцензією.
Статтею 5 Декрету КМУ "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" передбачено, що на здійснення валютних операцій Національний Банк України видає генеральні та індивідуальні ліцензії.
Генеральні ліцензії видаються комерційним банкам та іншим фінансовим установам України, національному оператору поштового зв 'язку на здійснення валютних операцій, що не потребують індивідуальної ліцензії, на весь період дії режиму валютного регулювання. Індивідуальні ліцензії видаються резидентам і нерезидентам на здійснення разової валютної операції на період, необхідний для здійснення такої операції.
Згідно із п.п. в), г) ч.4 cт.5 Декрету КМУ "Про систему валютного регулювання і у валютного контролю" (15-93) індивідуальної ліцензії потребують, в тому числі, операції щодо: надання і одержання резидентами кредитів в іноземній валюті, якщо терміни і суми таких кредитів перевищують встановлені законодавством межі; використання іноземної валюти на території України як засобу платежу або як застави.
Надання та одержання кредиту в іноземній валюті, використання іноземної валюти, як засобу платежу можливо при дотриманні суб'єктами господарських (до яких відносяться також і банки) відносин імперативних вимог законодавства, щодо одержання відповідної індивідуальної ліцензії.
Відповідно до частини 5 статті 5 Декрету КМУ "Про систему валютного регулювання і валютного контролю", пункту 1.10 Положення "Про порядок видачі Національним банком України індивідуальних ліцензій на використання іноземної валюти на території України як засобу платежу" (z1429-04) одержання індивідуальної ліцензії однією із сторін валютної операції, означає також; дозвіл на її здійснення іншою стороною або третьою особою, яка має відношення до цієї операції, якщо інше не передбачено умовами ліцензії.
Грошові зобов'язання можуть бути виражені в іноземній валюті лише у випадках, якщо суб'єкти господарювання мають право проводити розрахунки між собою в іноземній валюті відповідно до законодавства, положення, щодо обов'язкового вираження зобов'язань в грошовій одиниці України (гривні) також передбачені статтею 524 ЦК України.
Згідно із cт. 215 ЦК України (435-15) підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення стороною (сторонами) вимог, які встановлені, зокрема, ч. 1 cт. 203 ЦК України (435-15) .
Зміст цього положення роз'яснено Пленумом Верховного Суду України у своїй Постанові від 06.11.2009р. № 6 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" (v0009700-09) .
Крім того, на день укладання Кредитного договору іноземний курс валюти становив 1 USD = 5,05 грн., та на сьогоднішній день становить 1 USD = 7,93 грн.
Отже, існує істотна зміна становища, щодо виконання боргових зобов'язань "Кредитним договором (про що ОСОБА_2 на момент укладення Кредитного договору знати не міг). Тобто з підвищенням курсу іноземної валюти, сума боргу, яку ОСОБА_2 необхідно сплачувати у гривневому еквіваленті значно зросла, в зв'язку із чим значно погіршився його фінансовий стан як споживача кредитної послуги.
Умови Кредитного договору є несправедливими, так, як всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договорених прав та обов'язків на шкоду ОСОБА_2 - споживача кредитних послуг.
Згідно ч. 1 cт. 18 Закону України "Про захист прав споживачів" (1023-12) продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими.
Несправедливими є, зокрема, умови п. 3.3. Кредитного договору, згідно якого погашення основного боргу по кредиту та сплата відсотків по них, повинні сплачуватися у тій самій валюті, в якій їй було надано. Так, за умов надання кредиту в доларах США, в погашення кредиту та сплати відсотків за користування кредитом у доларах США, покладання на ОСОБА_2 (споживача кредитних послуг), є фактично, зловживання правом, оскільки у зв'язку із істотною зміною обставин виник істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків, що значно обмежує права і погіршує становище ОСОБА_2 як споживача кредитних послуг в "Порівнянні із умовами, на яких Кредитний договір був укладений.
Згідно ч. 5 ст. 18 Закону України "Про захист прав споживачів" якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним.
Відповідно до cт. 236 ЦК України (435-15) правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення. Відповідно до приписів ч.2 cт.548 ЦК України (435-15) недійсне зобов'язання не підлягає забезпеченню. Недійсність основного зобов'язання (вимоги) спричиняє недійсність правочину, щодо його забезпечення, якщо інше не встановлено цим Кодексом (435-15) .
У забезпечення виконання зобов'язань, що випливали із умов Кредитного договору, 03.03.2008р. між ОСОБА_2 та Банком було укладено договір застави транспортного засобу № 012/02-4/31-08-3 від 03.03.2008 року. За умовами цього Договору застави ОСОБА_2 передав у заставу автомобіль марки TOYOTA LAND CRUISER, реєстраційний номер НОМЕР_1, 2007 р.в. Предмет застави належить ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про державну реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_10, виданого РЕВ 1-го МРВ при УДПІ ГУ МВС України в АР Крим 02.10.2007 року.
Як вбачається із свідоцтва про укладення шлюбу, 06.07.2002 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_8 був укладений шлюб. Відповідно до ст. 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Тобто автомобіль марки TOYOTA LAND CRUISER, реєстраційний номер НОМЕР_1, 2007 р.в. належить ОСОБА_2 та ОСОБА_8 на праві спільної сумісної власності, оскільки був придбаний вже після укладення шлюбу.
Згідно з ч. 1 ст. 6 Закону України "Про заставу" майно, що перебуває у спільній власності, може бути передано в заставу тільки за згодою всіх співвласників. Подібне положення містить в ч. З ст. 65 СК України, що для укладення одним із подружжя договорів, які потребують нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації, а також договорів стосовно цінного майна, згода другого з подружжя має бути подана письмово. Згода на укладення договору, який потребує нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації, має бути нотаріально засвідчена. В ч. 4 ст. 13 ЗУ "Про заставу" зазначено, що угодою сторін може бути передбачено нотаріальне посвідчення договору застави і в тих випадках, коли це є не обов'язковим в силу законодавства України, але на цьому наполягає одна із сторін.
Як вбачається із п. 4.2 Договору застави транспортного засобу № 012/02-4/31-08-3 від 03.03.2008 року, цей договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами та нотаріального посвідчення тощо. Відповідно до ст. 14 Закону України "Про заставу" недотримання вимог щодо форми договору застави та його нотаріального посвідчення тягне за собою недійсність договору з наслідками, передбаченими законодавством України. Таким чином, вищезазначений договір застави укладений між Банком та ОСОБА_2, необхідно було (п. 4.2. Договору) нотаріально посвідчити, крім того має бути отримана письмова згода від дружини - ОСОБА_8 на передання в заставу автомобіля марки TOYOTA LAND CRUISER, реєстраційний номер НОМЕР_1, 2007 р.в.
Відповідно до cт. 215 ЦК України (435-15) підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені зокрема, ч. 1 cт. 203 ЦК України (435-15) .
Згідно ч. 1 cт. 203 ЦК України (435-15) зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу (435-15) , іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.
Відповідно до ч. З cт. 215 ЦК України (435-15) якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Таким чином, надання в заставу автомобіля, що є у спільній власності, можливо лише при дотриманні імперативних вимог законодавства, щодо одержання відповідної письмової згоди ОСОБА_8
Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, суд вважає, що позов ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" підлягає задоволенню, зустрічни позови ОСОБА_3, ОСОБА_2 не підлягают задоволенню по наступних підставах.
Судом встановлено, що 03.03.2008 року між ВАТ "Райффайзен Банк Аваль", правонаступником якого на теперішній час є ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" та ОСОБА_2 було укладено Кредитний договір № 012/02-4/31-08, згідно умов якого надано кредит у сумі 60 000 доларів США зі сплатою 13,5 % річних строком до 28.02.2011 року та погашенням заборгованості згідно графіка погашення додаток № 1 до Кредитного договору, який є невід'ємною частиною Кредитного договору, для використання коштів на споживчі цілі.
03.03.2008 року кредитні кошти позивачем були перераховані на рахунок ОСОБА_2 у повному обсязі (Платіжне доручення № 1 від 03.03.2008 року).
18.06.2009 року була укладена Додаткова угода до Кредитного договору № 012/02-
4/31-08 від 03.03.2008 року, згідно умов якої погашення заборгованості ОСОБА_2 повинно здійснюватися у відповідності до графіка погашення (Додаток № 2 до Кредитного
договору).
За час кредитування ОСОБА_2 систематично порушуються строки повернення кредитної заборгованості, в результаті чого у ОСОБА_2 перед Позивачем виникла прострочена заборгованість, яка станом на 08.04.2010 року складає 20 935,28 доларів США та включає в себе: прострочену заборгованість за тілом кредиту - 17 247,53 доларів США; заборгованість за нарахованими але несплаченими відсотками - 3 687,75 доларів США, що у відповідності до п. 7.5. Кредитного договору № 012/02-4/31-08 від 03.03.2008 року та ст. 1050 ЦК України надає право Повивачу як кредитору вимагати дострокового повернення частини позики що залишилась та сплати відсотків за користування кредитними коштами.
Загальна сума заборгованості ОСОБА_2 за Кредитним договором № 012/02-4/31-08 від 03.03.2008 року станом на 08.04.2010 року складає: 47 233,04 доларів США + 3 687,75 доларів США = 50 920,79 доларів США, що згідно курсу валют НБУ станом на 08.04.2010 року складає 403 292,66 грн.
У забезпечення виконання зобов'язань ОСОБА_2, які передбачені умовами Кредитного договору № 012/02-4/31-08 від 03.03.2008 року у відповідності cт. 546 ЦK України були укладені наступні договори: договір поруки № 012/02-4/31-08-1 від 03.03.2008 року, укладений між Позивачем та ОСОБА_4 договір поруки № 012/02-4/31-08-2 від 03.03.2008 року, укладений між Позивачем та ОСОБА_3 Згідно п.п. 1.2, 2.1 вищезазначених договорів поруки ОСОБА_4 та ОСОБА_3, на добровільних засадах взяли на себе зобов'язання перед Позивачем відповідати по борговим зобов'язанням ОСОБА_2, які виникають з умов Кредитного договору № 012/02-4/31-08 від 03.03.2008 року, в повному обсязі, та у випадку не виконання останнім взятих на себе зобов'язань несуть солідарну відповідальність перед Позивачем у тому ж обсязі що й ОСОБА_2
Договір застави транспортного засобу № 012/02-4/31-08-3 від 03.03.2008 року, предметом якого є автомобіль марки TOYOTA LAND CRUIZER, реєстраційний номер НОМЕР_1, 2007 року випуску, який належить ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про державну реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_10, виданого РЕВ 1-го МРВ при УДАІ ГУ МВС України в АР Крим 02.10.2007р. Згідно п. 3.2.3. вищезазначеного Договору застави та ст. 20 Закону України "Про заставу", ст.ст. 589- 592 ЦК України у разі невиконання ОСОБА_2 зобов'язань, передбачених Кредитним договором № 012/02-4/31-08 від 03.03.2008 року, Позивач, як заставодержатель, має право достроково звернути стягнення на предмет застави та задовольнити свої вимоги за рахунок реалізації заставного майна.
07.04.2006 р. між АППБ "Аваль", правонаступником якого на теперішній час є ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" та ОСОБА_3 було укладено Генеральну кредитну угоду № 014/02-3/2047, згідно умов якої встановлено, що розмір позичкової заборгованості за наданими у рамках даної угоди кредитами не повинен перевищувати 150 000 доларів США.
19.03.2008 року було укладено Додаткову угоду до Генеральної кредитної угоди № 014/02-3/2047, за умовами якої загальний розмір позичкової заборгованості збільшено до 750 500 доларів США та встановлено строк дії Генеральної кредитної угоди № 014/02-3/2047до 18.03.2015 року.
У рамках Генеральної кредитної угоди № 014/02-3/2047 від 07.04.2006 року були укладені: кредитний договір № 014/02-3/2047-1 від 07.04.2006 року, згідно умов якого ОСОБА_3 було надано кредит у сумі 150 000 доларів США, зі сплатою 12,5 % річних, терміном на 60 місяців та погашенням у відповідності до Графіка погашення (Додаток № 1 до кредитного договору), для використання коштів на споживчі цілі.
12.04.2006 року кредитні кошти Позивачем були перераховані на рахунок ОСОБА_3 у повному обсязі (Платіжне доручення № 1 від 12.04.2006 року).
30.12.2009 року було укладено Додаткову угоду № 014/02-3/2047-1/1 від 30.12.2009
року до Кредитного договору, згідно умов якої встановлено новий Графік погашення кредиту, проведене приєднання, прострочених станом на 30.12.2009 року відсотків у сумі 4 473,40 доларів США до загальної суми заборгованості за Кредитним договором, яка станом на 30.12.2009 року дорівнювала 84 403,54 доларів США, таким чином, загальна сума позичкової заборгованості склала 88 876,94 доларів США. Крім того, п. З зазначеної додаткової угоди, встановлені "Кредитні канікули по сплаті відсотків", які передбачають, що у період з 28.12.2009 року по 27.03.2010 року 70 % щомісячного платежу по процентам обліковуються на додатковому рахунку, а у період з 28.03.2010 року до червня 2010 року на додатковому рахунку обліковуються 40% щомісячного платежу.
Таким чином, у період з 28.12.2009 року по 27.03.2010 року ОСОБА_3 повинна сплачуватися сума у розмірі 30% від суми щомісячного платежу, а у період з 28.03.2010 року до червня 2010 року - 60%, які нараховуються на основному рахунку та у відповідності до п. 1.3. Кредитного договору сплачуються ОСОБА_3 у відповідності до Графіку повернення кредиту та сплати процентів (Додаток № 1 до Додаткової угоди № 014/02-3/2047-1/1 від 30.12.2009 року до Кредитного договору).
Згідно п. 9 зазначеної додаткової угоди платежі по погашенню заборгованості повинні здійснюватися не пізніше останнього робочого дня зазначеного Графіком календарного місяця.
Пунктом 5.1 Додаткової угоди № 014/02-3/2047-1/1 від 30.12.2009 року до Кредитного договору встановлено, що на наступний день після закінчення періоду дії "Кредитних канікул по сплаті процентів" фактична заборгованість за тілом кредиту на дату закінчення терміну дії кредитних канікул збільшується на суму відсотків, нарахованих Позивачем на додатковому рахунку.
У зв'язку з тим, що ОСОБА_3 не було здійснено погашення відсотків нарахованих за користування кредитними коштами за січень 2010 року у сумі 285,60 доларів США як до кінця місяця так й у наступні 30 календарних днів, у відповідності до п. 7 (7.1) Додаткової угоди № 014/02-3/2047-1/1 від 30.12.2009 року Кредитні канікули по сплаті відсотків закінчились.
У відповідності до п. 7.5 Додаткової угоди № 014/02-3/2047-1/1 від 30.12.2009 року до Кредитного договору протягом 30-денного строку з моменту закінчення Кредитних канікул відповідач ОСОБА_3 повинен був з'явитися до Позивача і підписати новий графік повернення кредиту та сплати відсотків.
Станом на 08.04.2010 року між банком та ОСОБА_3 додаткові угоди про змінення графіку погашення заборгованості не підписані, що у відповідності до п. 7.5 Додаткової угоди № 014/02-3/2047-1/1 від 30.12.2009 року до Кредитного договору надає право Позивачу як кредитору вимагати дострокового погашення кредиту у повному обсязі. Крім того, наявність простроченої заборгованості за нарахованими але несплаченими відсотками, яка станом на 08.04.2010 року складає 1 458,29 доларів США, у відповідності до 7.5. Кредитного договору № 014/02-3/2047-1 від 07.04.2006 року, також є підставою для дострокового стягнення заборгованості за кредитом та нарахованим відсоткам.
У зв'язку з закінченням кредитних канікул, у відповідністю з п. 5.1. зазначеної додаткової угоди, фактична заборгованість за кредитом збільшується на суму відсотків, які нараховувались на додатковому рахунку за січень - лютий року у сумі 714,46 доларів США.
Загальна сума заборгованості ОСОБА_3 за Кредитним договором № 014/02-3/2047-1 від 07.04.2006 року станом на 08.04.2010 року складає: 89 591,40 доларів США + 1 458,29 доларів США = 91 049,69 доларів США.
Кредитний договір № 014/02-4/44-08 від 19.03.2008 року, згідно умов якого ОСОБА_3 було надано кредит у сумі 645 000 доларів США, зі сплатою 13,5 % річних, терміном до 18.03.2015 року та погашенням у відповідності до Графіка погашення (Додаток № 1 до кредитного договору), для використання коштів на споживчі потреби.
09.04.2008 року кредитні кошти Позивачем були перераховані на рахунок Відповідача ОСОБА_3 у повному обсязі (Платіжне доручення № 1 від 09.04.2008 року).
30.12.2009 року було укладено Додаткову угоду № 014/02-4/44-08/1 від 30.12.2009 року до Кредитного договору від 19.03.2008 року, згідно умов якої встановлено новий Графік погашення кредиту, проведене приєднання прострочених станом на 30.12.2009 року відсотків у сумі 41 087,68 доларів США до загальної суми заборгованості за Кредитним договором від 19.03.2008 року, яка станом на 30.12.2009 року дорівнювала 622 457,92 доларів США, таким чином, загальна сума позичкової заборгованості склала 663 545,60 доларів США. Крім того, п. З зазначеної додаткової угоди, встановлені "Кредитні канікули по сплаті відсотків", які передбачають, що у період з 28.12.2009 року по 27.03.2010 року 70 % щомісячного платежу по процентам обліковуються на додатковому рахунку, а у період з 28.03.2010 року до червня 2010 року на додатковому рахунку обліковуються 40% щомісячного платежу. Таким чином, у період з 28.12.2009 року по 27.03.2010 року ОСОБА_3 повинна сплачуватися сума у розмірі 30% від суми щомісячного платежу, а у період з 28.03.2010 року до червня 2010 року - 60%, які нараховуються на основному рахунку та у відповідності до п. 1.3. Кредитного договору від 19.03.2008 року сплачуються ОСОБА_3 у відповідності до Графіку повернення кредиту та сплати процентів (Додаток № 1 до Додаткової угоди № 014/02-4/44-08/1 від 30.12.2009 року до Кредитного договору від 19.03.2008 року).
Згідно п. 9 зазначеної додаткової угоди платежі по погашенню заборгованості повинні здійснюватися не пізніше останнього робочого дня зазначеного Графіком календарного місяця.
Пунктом 5.1. Додаткової угоди № 014/02-4/44-08/1 від 30.12.2009 року до Кредитного договору -2 встановлено, що на наступний день після закінчення періоду дії "Кредитних канікул по сплаті процентів" фактична заборгованість за тілом кредиту на дату закінчення терміну дії кредитних канікул збільшується на суму відсотків, нарахованих Позивачем на додатковому рахунку.
У зв'язку з тим, що ОСОБА_3 не було здійснено погашення відсотків нарахованих за користування кредитними коштами за січень 2010 року у сумі 2 265,58 доларів США як до кінця місяця так й у наступні 30 календарних днів, у відповідності до п. 7 (7.1) Додаткової угоди № 014/02-4/44-08/1 від 30.12.2009 року до Кредитного договору від 19.03.2008 року Кредитні канікули по сплаті відсотків закінчились.
У відповідності до п. 7.5 Додаткової угоди № 014/02-4/44-08/1 від 30.12.2009 року до Кредитного договору від 19.03.2008 року протягом 30-денного строку з моменту закінчення Кредитних канікул Відповідач ОСОБА_3 повинен був з'явитися до Позивача і підписати новий графік повернення кредиту та сплати відсотків.
Станом на 08.04.2010 року між Позивачем та ОСОБА_3 додаткові угоди про змінення графіку погашення заборгованості не підписані, що у відповідності до п. 7.5 Додаткової угоди № 014/02-4/44-08/1 від 30.12.2009 року до Кредитного договору від 19.03.2008 року надає право кредитору вимагати дострокового погашення кредиту у повному обсязі. Крім того, наявність простроченої заборгованості за нарахованими але несплаченими відсотками, яка станом на 08.04.2010 року складає 11 591,57 доларів США, у відповідності до 7.5. Кредитного договору № 014/02-4/44-08 від 19.03.2008 року, також є підставою для дострокового стягнення заборгованості за кредитом та нарахованим відсоткам.
У зв'язку з закінченням кредитних канікул, у відповідністю з п.5.1. зазначеної додаткової угоди, фактична заборгованість за кредитом збільшується на суму відсотків, які нараховувались на додатковому рахунку за січень - лютий 2010 р. у сумі 10 440,34 доларів США.
Загальна сума заборгованості Відповідача ОСОБА_3 за Кредитним договором № 014/02-4/44-08 від 19.03.2008 року станом на 08.04.2010 року складає: 673 985,94 доларів США + 11 591,57 доларів США = 685 577,51 доларів США.
Таким чином загальна сума заборгованості ОСОБА_3 за кредитними договорами, укладеними у рамках Генеральної кредитної угоди № 014/02-3/2047 від 07.04.2006 року складає: 91 049,69 доларів США + 685 577,51 доларів США = 776 627,20 доларів США., що у відповідності до курсу валют Національного Банку України станом на 08.04.2010 року дорівнює 6 150 887,43 грн.
У забезпечення виконання зобов'язань ОСОБА_3, які виникають з умов Генеральної кредитної угоди №014/02-3/2047 від 07.04.2006 року, у відповідності cт. 546 ЦК України (435-15) були укладені наступні договори: Договір поруки № 014/02-3/2047/1 від 07.04.2006 року, укладений між банком та Фірмою "БІ", договір поруки № 014/02-3/2047/2 від 07.04.2006 року, укладений між банком та ОСОБА_2, Договір поруки № 014/02-3/2047/3 від 07.04.2006 року, укладений між банком та ОСОБА_4
Згідно п.п. 1.2, 2.1 вищезазначених договорів поруки ОСОБА_2, ОСОБА_4, ПП "Фірма Бі" на добровільних засадах взяли на себе зобов'язання перед банком відповідати по борговим зобов'язанням ОСОБА_3, які виникають з умов угоди, в повному обсязі, та у випадку не виконання останнім взятих на себе зобов'язань несуть солідарну відповідальність перед Позивачем у тому ж обсязі що й ОСОБА_3
17.05.2006 року у рамках Генеральної кредитної угоди № 014/02-3/2048 від 07.04.2006 року між АППБ "Аваль", правонаступником якого на теперішній час є ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" та ОСОБА_4 було укладено Кредитний договір № 014/02-3/2048-2, згідно умов якого надано кредит у сумі 500 000 грн. терміном на 60 місяців, з оплатою 16% річних та погашенням відповідно до Графіку погашення (Додаток №1 до зазначеного кредитного договору), для використання коштів на споживчі потреби.
18.05.2006 року кредитні кошти банком були перераховані на рахунок ОСОБА_4 у повному обсязі (Платіжне доручення № 1 від 18.05.2006 року).
30.12.2009 року було укладено Додаткову угоду № 014/02-3/2048-2/1 від 30.12.2009 року до Кредитного договору № 014/02-3/2048-2 від 17.05.2006 року, згідно умов якої збільшено строк дії зазначеного кредитного договору до 72 місяців, відсоткову ставку за користування кредитними коштами збільшено до 24 % річних, встановлено новий Графік погашення кредиту.
Крім того, проведене приєднання, прострочених станом на 30.12.2009 року відсотків у сумі 15 440,51 грн. до загальної суми заборгованості за Кредитним договором № 014/02-3/2048-2 від 17.05.2006 року, яка станом на 30.12.2009 року дорівнювала 281 785,04 грн., таким чином, загальна сума позичкової заборгованості склала 297 225,55 грн.
Пунктом 3 зазначеної додаткової угоди, встановлені "Кредитні канікули по сплаті відсотків", які передбачають, що у період з 28.12.2009 року по 27.03.2010 року включно 90% щомісячного платежу по процентам обліковуються на додатковому рахунку, а у період з 28.03.2010 року до червня 2010 року на додатковому рахунку обліковуються 80% щомісячного платежу. Таким чином, у період з 28.12.2009 року по 27.03.2010 року відповідачем ОСОБА_4 повинна сплачуватися сума у розмірі 10% від суми щомісячного платежу, а у період з 28.03.2010 року до червня 2010 року - 20%, які нараховуються на основному рахунку та у відповідності до п. 1.2. Кредитного договору № 014/02-3/2048-2 від 17.05.2006 року сплачуються ОСОБА_4 у відповідності до Графіку повернення кредиту та сплати процентів (Додаток № 1 до Додаткової угоди № 014/02-3/2048-2/1 від 30.12.2009 року до Кредитного договору № 014/02-3/2048-2 від 17.05.2006 року) щомісячно не пізніше останнього робочого дня кожного місяця.
Пунктом 5.1 Додаткової угоди № 014/02-3/2048-2/1 від 30.12.2009 року до Кредитного договору № 014/02-3/2048-2 від 17.05.2006 року встановлено, що на наступний день після закінчення періоду дії "Кредитних канікул по сплаті процентів" фактична заборгованість за тілом кредиту на дату закінчення терміну дії кредитних канікул збільшується на суму відсотків, нарахованих Позивачем на додатковому рахунку.
У зв'язку з тим, що ОСОБА_4 не було здійснено погашення відсотків, нарахованих за користування кредитними коштами за січень 2010 року у сумі 592,38 грн. як до кінця місяця так й у наступні 30 календарних днів, у відповідності до п. 6 (6.1) Додаткової угоди № 014/02-3/2048-2/1 від 30.12.2009 року до Кредитного договору № 014/02-3/2048-2 від 17.05.2006 року Кредитні канікули по сплаті відсотків закінчились.
У відповідності до п. 6.5 зазначеної додаткової угоди протягом 30-денного строку з моменту закінчення Кредитних канікул ОСОБА_4 повинна була з'явитися до Позивача і підписати новий графік повернення кредиту та сплати відсотків.
Станом на 08.04.2010 року між Позивачем та ОСОБА_4 додаткові угоди про змінення графіку погашення заборгованості не підписані, що у відповідності до п. 6.5 Додаткової угоди № 014/02-3/2048-2/1 від 30.12.2009 року до Кредитного договору № 014/02-3/2048-2 від 17.05.2006 року надає право Позивачу як кредитору вимагати дострокового погашення кредиту у повному обсязі. Крім того, наявність простроченої заборгованості за нарахованими але несплаченими відсотками, яка станом на 08.04.2010 року складає 6 933,19 грн., у відповідності до п. 7.5. Кредитного договору № 014/02-3/2048-2 від 17.05.2006 року, також є підставою для дострокового стягнення заборгованості за кредитом та нарахованим відсоткам.
У зв'язку з закінченням кредитних канікул, у відповідності до п. 5.1. Додаткової угоди № 014/02-3/2048-2/1 від 30.12.2009 року до Кредитного договору № 014/02-3/2048-2 від 17.05.2006 року, Фактична заборгованість за кредитом збільшується на суму відсотків, які нараховувались на додатковому рахунку за січень - лютий 2010 року у сумі 1 186,83 грн.
Загальна сума заборгованості ОСОБА_4 за Кредитним договором № 014/02-3/2048-2 від 17.05.2006 року станом на 08.04.2010 року складає: 298 412,38 грн. + 6 933,19 грн. = 305 345,57 грн.
У забезпечення виконання зобов'язань ОСОБА_4, які виникають з умов Генеральної кредитної угоди № 014/02-3/2048 від 07.04.2006 року, у відповідності cm. 546 ЦК України (435-15) були укладені наступні договори: Договір поруки № 014/02-3/2047/1 від 07.04.2006 року, укладений між банком та Фірмою "БІ", Договору поруки № 014/02-3/2047/2 від 07.04.2006 року, укладений між Позивачем та ОСОБА_2, Договір поруки № 014/02-3/2047/3 від 07.04.2006 року, укладений між банком та ОСОБА_3
Згідно п.п. 1.2, 2.1 вищезазначених договорів поруки ОСОБА_2, ОСОБА_3, ПП "фірма Бі" на добровільних засадах взяли на себе зобов'язання перед Позивачем відповідати по борговим зобов'язанням ОСОБА_4, яки виникають з умов угоди, в повному обсязі, та у випадку не виконання останньою взятих на себе зобов'язань несуть солідарну відповідальність перед Позивачем у тому ж обсязі що і ОСОБА_4
22.06.2009 року року між банком та ОСОБА_3 було укладено Договір застави транспортного засобу № 12/07-11/031, згідно умов якого у заставу передане наступне майно: бортовий напівпричіп, марки МАЗ, 1988 року випуску, кузов № НОМЕР_2, державний реєстраційний № НОМЕР_3, який належить ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_10, виданого РЕВ 1-го МО при УДАІ ГУМВД України в АРК 13.02.2007 року; сідловий тягач вантажний, марки КРАЗ, випуску 2002 року, кузов № НОМЕР_4, державний реєстраційний № НОМЕР_5, який належить ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_11, виданого РЕВ 1-го МО при УДАІ ГУМВД України в АРК 13.02.2007 року; самоскид вантажний, марки КРАЗ, випуску 1988 року, кузов № НОМЕР_6, державний реєстраційний № НОМЕР_7, який належить ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_12, виданого РЕВ 1-го МО при УДАІ ГУМВД України в АРК 13.02.2007 року; самоскид вантажний, марки КРАЗ, випуску 1987 року, кузов № НОМЕР_8, державний реєстраційний № НОМЕР_9, який належить ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_13, виданого РЕВ 1-го МО при УДАІ ГУМВД України в АРК 13.02.2007 року; екскаватор колісний, марки 30-2621ВЗ, випуску 1992 року, заводський № НОМЕР_16, державний реєстраційний № НОМЕР_15, який належить ОСОБА_3; екскаватор, марки ЗО 4321 Б, випуску 1992 року, заводський № 574, державний реєстраційний № НОМЕР_14, який належить ОСОБА_3
У відповідності до п. 1.1. Договору застави цей договір забезпечує вимоги банка, що виникають з Кредитного договору № 012/02-4/31-08 від 03.03.2008 року, укладеного з ОСОБА_2 Кредитного договору № 014/02-3/2047-1 від 07.04.2006 року та Кредитного договору № 014/02-4/44-08 від 19.03.2008року, укладених з ОСОБА_3 Кредитного договору № 014/02-3/2048-2 від 17.05.2006 року, укладеного з ОСОБА_4
Згідно п. 3.2.3. Договору застави та ст. 20 Закону України "Про заставу", ст.ст. 589- 592 ЦК України у разі невиконання ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 умов зазначених вище кредитних договорів позивач, як заставодержатель, має право достроково звернути стягнення на предмет застави та задовольнити свої вимоги за рахунок реалізації заставного майна.
Станом на 08.04.2010 року загальна заборгованість за зобов'язаннями, що забезпечені предметом Договору застави складає 6 859 525,66 грн., а саме: за Кредитним договором № 012/02-4/31-08 від 03.03.2008 року, укладеним між банком та відповідачем ОСОБА_2 - 50 920,79 доларів США, що згідно курсу валют НБУ станом на 08.04.2010 року складає 403 292,66 грн.; за Кредитним договором № 014/02-3/2047-1 від 07.04.2006 року, укладеним між банком та ОСОБА_3 - 91 049,69 доларів США, що згідно курсу валют НБУ станом на 08.04.2010 року складає 721 113,55 грн.; за Кредитним договором № 014/02-4/44-08 від 19.03.2008 року, укладеним між банком та ОСОБА_3 - 685 577,51 доларів США, що згідно курсу валют НБУ станом на 08.04.2010 року складає 5 429 773,88 грн.; за Кредитним договором № 014/02-3/2048-2 від 17.05.2006 року, укладеним між банком та ОСОБА_4 - 305 345,57 грн.
Згідно п. 1.3 нової редакції Статуту, зареєстрованої 05.11.2009 р. ВАТ "Райффайзен Банк Аваль", яке було правонаступником АППБ "Аваль", змінило назву на Публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль". ПAT "Райффайзен Банк Аваль" є правонаступником за усіма правами та обов'язками ВАТ "Райффайзен Банк Аваль".
Згідно ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлене договором або законом.
Відповідно до ст. 526, 530 ЦК України зобов'язання повинні бути виконані належним чином і у встановлений термін відповідно до закону, договору.
Згідно ст. 554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов,язання, забезпеченного поручительством, боржник та поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.
Таким чином у суду є підстави для задоволення позову ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" про стягнення заборгованості за кредитним договором та звернення стягнення на заставлене майно.
Суд не знаходить підстав для задоволення зустрічних позовів ОСОБА_3 та ОСОБА_2 до ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" в особі його Кримської республіканської дирекції про визнання недійсним генеральної кредитної угоди, кредитних договорів, договорів застави та поруки, оскільки їх посилання щодо відсутністі у банка банківської ліцензії та надання кредиту в іноземній валюті є неспроможними. Відповідно до норм ч.1 ст. 192 ЦК України, платіжним засобом, обов'язковим для приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця - гривня. Ч.2 ст. 192 ЦК України чітко вказує на можливість використання в Україні іноземної валюти у випадках і в порядку, встановлених законом. Згідно з диспозицією цієї статті, грошова одиниця України та іноземна валюта вважаються грошима (грошовими коштами).
Відповідно до положень статей 47, 49 ЗУ "Про банки і банківську діяльність" банківські установи на підставі банківської ліцензії мають право здійснювати кредитні операції, у тому числі розміщувати залучені кошти від свого імені, на власних умовах та на власний ризик.
Отже, чинне законодавство визначає правомочність банків на підставі відповідних ліцензій надавати кредити та бути суб'єктом кредитних зобов'язань. Ч.1 статті 1054 ЦК України визначає предмет кредитного зобов'язання таким чином, що за кредитним договором банк (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Таким чином, виходячи з вищенаведених норм кредит (фінансовий кредит) є зобов'язанням, предметом якого є грошові кошти.
Стаття 533 ЦК України визначає загальне правило, відповідно до якого грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях. Між тим, ч.3. ст. 553 ЦК України дозволяє використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.
Крім того, частиною другою статі 198 Господарського кодексу України (436-15) передбачено право використання іноземної валюти у випадках, якщо суб'єкти господарювання мають право проводити розрахунки між собою в іноземній валюті відповідно до законодавства. Виконання зобов'язань, виражених в іноземній валюті, здійснюється відповідно до закону.
Діючим законодавством України у сфері банківської діяльності не передбачено заборона банкам надавати кредити в іноземній валюті.
На даний час основою валютного законодавства є Декрет КМУ "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" (15-93) . Ч.1. ст. З цього Декрету (15-93) визначає правовий статус валюти України, який приймається без обмежень для оплати будь яких вимог, зобов'язань, якщо інше не передбачено Декретом, іншими актами валютного законодавства України.
Статтею 5 Декрету (15-93) визначено, що валютні операції можуть здійснюватися на підставі індивідуальної чи генеральної ліцензії НБУ. Згідно п.2 ст. 1 Декрету (15-93) , поняття валютні операції має широкій контекст і включає будь-які операції, пов'язані з переходом права власності на валютні цінності, в тому числі, на іноземну валюту, за винятком операцій, що здійснюються між резидентами у валюті України. Виходячи з даного визначення, надання кредитів в іноземній валюті кваліфікується як валютна операція, яка може здійснюватися виключно на підставі відповідної ліцензії НБУ.
Індивідуальні ліцензії видаються резидента і нерезидентам на здійснення разової валютної операції на період, необхідний для здійснення такої операції.
Крім того, ст. 5 Декрету (15-93) передбачає, що індивідуальної ліцензії потребують валютні операції які визначені частиною четвертою цієї статті, в той час як генеральні ліцензії видаються банкам на здійснення валютних операцій, що не потребують індивідуальної ліцензії. Тобто, валютна операція здійснюється на підставі генеральної ліцензіїу разі, якщо вона не підпадає під режим індивідуального ліцензування.
Пунктом "в" ч.4 ст. 5 вищезазначеного Декрету (15-93) встановлена вимога щодо отримання індивідуальної ліцензії НБУ на здійснення операцій щодо надання і одержання резидентами кредитів в іноземній валюті, якщо терміни і суми таких кредитів перевищують встановлені законом межі. Проте, на сьогодні законодавець не визначив межі термінів і сум надання (одержання) кредитів в іноземній валюті. Таким чином, операція з надання банками кредитів в іноземній валюті не потребує наявність індивідуальної ліцензії, а відповідно до п. "в" ч.4 cт. 5 Декрету (15-93) ,єдиною правовою підставою для здійснення банками кредитування в іноземній валюті, є генеральна ліцензія НБУ, отримана у встановленому порядку.
Посилання ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на те, що значно змінився курс валют чим істотно змінено становище при виконанні боргових зобов'язань за Кредитними договорами, про що ОСОБА_3 на момент укладення Кредитних договорів знати не міг та в наслідок чого сума боргу в гривневому еквіваленті зросла суд не приймає до уваги, оскільки такі зміни не залежать від діяльності банку-відповідача, діючим им законодавством не передбачений стабільний курс долару США до національної валюти гривні.
Відповідно до ст.36 ЗУ "Про Національний банк України", офіційний курс гривні до національної валюти встановлюється Національним банком, та згідно з ч.І ст. 8 Декрету КМУ "Про систему валютного регулювання та валютного контролю" погоджуються Кабінетом Міністрів України; офіційний курс гривні до іноземної валюти, зокрема долару США, установлюються щоденно і стабільність курсу гривні до іноземних валют законодавчо не закріплено.
Таким чином, при укладені кредитного договору в іноземній валюті та беручі на себе певні обов'язки щодо погашення цього кредиту саме в доларах США, позивач, повинен був усвідомлювати, що курс національної валюти України до долару США не є незмінним, та те що зміна цього курсу можливо настане, а тому повинен був передбачити та врахувати як зменшення так і підвищення валютного ризику при укладенні Кредитного договору.
Крім того відповідно до ст. 1056 ЦК України позичальник мав право відмовитися від одержання кредиту частково або в повному обсязі, повідомивши про це кредитодавця.
Посилання ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на те, що умови кредитного договору є несправедливими також не заслуговують на увагу, оскільки ст. 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зокрема, ст. 628 ЦК України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
При цьому, згідно ст. 627 ЦК України та відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу (435-15) , інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
До того ж, відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитними договором Банк, або інша фінансова установа, зобов'язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
При цьому, згідно ст. 1056 ЦК, позичальник має право відмовитися від одержання кредиту частково або в повному обсязі, повідомивши про це кредитодавця до встановленого договором строку його надання, якщо інше не встановлено договором або законом. Уклавши Генеральну кредитну угоду (п.3.1) та кредитні договори (п.4.1), Позичальник гарантував: а) що спроможний здійснювати цю угоду та виконувати зобов'язання за нею; б) не має обмежень у прово- і дієздатності та інших договірних обмежень; в) ця угода й договори є законними, дійсними і обов'язковими для виконання зобов'язання Позичальника, порушення яких є умовою для застосування санкцій проти нього; г) позичальником отримані всі документи, необхідні для оформлення і виконання Договору, а також; відповідність вимогам чинного законодавства України.
Крім того, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 частково виконували свої зобов'язання по Кредитним договорам, ніяких заперечень та непорозумінь щодо умов кредитного договору у Позивача не виникало. Кредитні договори укладені з Позивачем, не містять умов, які визнаються ЗУ "Про захист прав споживачів" (1023-12) несправедливими, що дає підстави стверджувати, що до Позивача Банком не було застосовано несправедливих умов при укладенні Кредитних договорів.
Посилання ОСОБА_3 на те, що виконання умов Кредитних договорів встановлених Банком і не змінених в результаті істотної зміни становища є порушення принципу справедливості є неспроможними, оскільки 30.12.2009р. між позивачем та відповідачем було укладено Додаткові угоди № 014/02-3/2047-1/1 та № 014/02-4/44-08/1 і таким чином, банк зробив всі можливі заходи, щодо зменшення фінансового навантаження за кредитним договором.
Посилання ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на те, заставне майно відповідно до ст. 60 Сімейного Кодексу України належить на праві спільної власності йому та дружині ОСОБА_4, і надання в заставу зазначеного вище майна, можливо лише при дотриманні імперативних вимог законодавства також не заслуговують на увагу.
При укладенні договору застави транспортного засобу № 12/07-11/031 від 22 червня 2009р. в п.1.1. зазначено, що цей договір забезпечує вимоги Заставодержателя (Банка) до самого Позивача за Кредитними договорами № 014/02-3/2047-1 від 07.04.2006р., № 014/02-4/44-08 від 19.03.2008р., ОСОБА_2 (його сина) за Кредитним договором № 012/02-4/31-08 від 03.03.2008р., ОСОБА_4 (його дружини) за Кредитним договором № 014/02-3/2048-2 від 17.05.2006р.
Пунктом 1.4. цього ж договору застави зазначено, що заставодавець ОСОБА_3 гарантує, що він є єдиним власником предмету застави та уповноважений ним розпоряджатися.
Відповідно до пункту 2 ст.65 СК України при укладенні договорів одним із подружжя вважається, що він діє за згодою другого з подружжя. Дружина, чоловік має право на звернення до суду с позовом про визнання договору недійсним як такого, що укладений другим із подружжя без її, його згоди, якщо цей договір виходить за межі дрібного побутового.
Крім того, відповідно до п.п.1.1.- 1.3. Договору поруки № 014/02-3/2047/3 від 07.04.2006р. ОСОБА_4, яка є дружиною ОСОБА_3 взяла на себе зобов'язання перед банком відповідати по зобов'язанням Позивача, які виникають з умов Генеральної Кредитної Угоди № 014/02-3/2047 від 07.04.2006р. в повному обсязі. Тобто дружина ОСОБА_3 ОСОБА_2 відповідає за належне виконання зобов'язань останнього всім своїм майном, в тому числі майном, яке передане ним в заставу, згідно Договору застави транспортного засобу № 12/07-11/031 від 22 червня 2009 року.
Таким чином у суду відсутні підстави для задоволення вимог ОСОБА_3 та ОСОБА_2 про визнання недійсним генеральної кредитної угоди, кредитних договорів, договорів застави та поруки.
Суд також стягує в рівних частках з ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ПП "Фірма "БІ", на користь ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" 1700 грн. витрат по судовому збору та 120 грн. витрат на ІТЗ.
Керуючись ст.ст. 11, 525, 526, 554, 1050, 530, 1054 ЦК України, ст.ст. 10,11,209,212-215ЦПК України, суд-
ВИРІШИВ:
Позов ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" в особі його Кримської республіканської дирекції задовольнити.
Стягнути солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 на користь Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" заборгованість за Кредитним договором № 012/02-4/31-08 від 03.03.2008 року у розмірі 403 292,66 грн.
В рахунок задоволення грошових вимог Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" у сумі 403 292,66 грн. звернути стягнення на автомобіль марки TOYOTA LAND CRUIZER, реєстраційний номер НОМЕР_1, номер шасі №НОМЕР_17, 2007 року випуску, який належить ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про державну реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_10, виданого РЕВ 1-го МРВ при УДАІ ГУ МВС України в АР Крим 02.10.2007р., що є предметом Договору застави транспортного засобу № 012/02-4/31-08-3 від 03.03.2008 року.
Стягнути солідарно з ОСОБА_3, Приватного підприємства "Фірма "БІ", ОСОБА_2, ОСОБА_4 на користь Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" заборгованість у сумі 6 456 233,00грн., а саме: за Генеральною кредитною угодою № 014/02-3/2047 від 07.04.2006 року у розмірі 6 150 887,43 грн., за Кредитним договором № 014/02-3/2048-2 від 17.05.2006 року станом на 08.04.2010 року у розмірі 305 345,57 грн.
В рахунок задоволення грошових вимог Публічного акціонерного товариства "Раиффайзен Банк Аваль" у сумі 6 859 525,66 грн. звернути стягнення на предмет Договору застави транспортного засобу № 12/07-11/031 від 22.06.2009 р. а саме: бортовий напівпричіп, марки МАЗ, 1988 року випуску, кузов № НОМЕР_2, державний реєстраційний № НОМЕР_3, який належить ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_10, виданого РЕВ 1-го МО при УДАІ ГУМВД України в АРК 13.02.2007 року; сідловий тягач вантажний, марки КРАЗ, випуску 2002 року, кузов № НОМЕР_4, державний реєстраційний № НОМЕР_5, який належить ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_11, виданого РЕВ 1-го МО при УДАІ ГУМВД України в АРК 13.02.2007 року; самоскид вантажний, марки КРАЗ, випуску 1988 року, кузов № НОМЕР_6, державний реєстраційний № НОМЕР_7, який належить ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_12, виданого РЕВ 1-го МО при УДАІ ГУМВД України в АРК 13.02.2007 року; самоскид вантажний, марки КРАЗ, випуску 1987 року, кузов № НОМЕР_8, державний реєстраційний № НОМЕР_9, який належить ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_13, виданого РЕВ 1-го МО при УДАІ ГУМВД України в АРК 13.02.2007 року; екскаватор колісний, марки 30-2621ВЗ, випуску 1992 року, заводський № НОМЕР_16, державний реєстраційний № НОМЕР_15, який належить ОСОБА_3; екскаватор, марки ЗО 4321 Б, випуску 1992 року, заводський № 574, державний реєстраційний № НОМЕР_14, який належить ОСОБА_3
Стягнути в рівних частках з ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, Приватного підприємства "Фірма "БІ", на користь Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" 1700 грн. витрат по судовому збору та 120 грн. витрат на ІТЗ.
Зустрічні позови ОСОБА_3 до ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" в особі його Кримської республіканської дирекції, треті особи треті особи їз самостійними вимогами ОСОБА_2, ОСОБА_4, фірма "БІ" про визнання недійсним генеральної кредитної угоди, кредитних договорів, договорів застави та поруки та ОСОБА_2 до ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" в особі його Кримської республіканської дирекції, треті особи їз самостійними вимогами ОСОБА_3, ОСОБА_4, фірма "БІ" про визнання недійсним кредитного договору, договорів застави та поруки залишити без задоволення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 10 днів з дня його проголошення.
Суддя