25.01.2010 року позивачка ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом до відповідачки ОСОБА_2 про розірвання договору-купівлі продажу холодильника Indesit В-16, укладеного між сторонами 10.02.2008 року, стягнення сплачених за холодильник грошових коштів з врахуванням вартості холодильника на час пред’явлення позову, моральної шкоди в сумі 1500 гривень.16.03.2010 року позивачка збільшила позовні вимоги: просить стягнути з відповідачки грошові кошти за придбаний холодильник в сумі 3700 гривень, моральну шкоди в сумі 5000 гривень, неустойку за дні прострочення терміну ремонту холодильника в сумі 119,85 гривень, неустойку за ненадання у користування товару аналогічної марки в сумі 2037,45 гривень (а.с.51). На обґрунтування позову зазначила, що 10.02.2008 року вона придбала у магазині, що належить відповідачці, в АДРЕСА_1, зазначений холодильник вартістю 2397 гривень, гарантійний строк експлуатації якого встановлено три роки. В середині травня 2009 року вказаний холодильник вийшов з ладу – перестала працювати холодильна камера. На усне звернення позивачки у травні 2009 року відповідачка не відреагувала і лише 04.08.2009 року за її письмовим зверненням холодильник був забраний і відданий на гарантійний ремонт. Письмове звернення позивачки від 04.08.2009 року про видачу холодильника в тимчасове користування із резервного фонду залишилось без задоволення. 22.08.2009 року сервісний центр побутової техніки "Ремпобуттехніка-Черкаси" відремонтував холодильник і доставив їй додому. Оскільки вона з якістю ремонту не згідна, вона відмовилась одержувати холодильник. 06.11.2009 року вона повторно звернулась до відповідачки із письмовою заявою про надання холодильника в тимчасове користування із резервного фонду. Проте відповідачка залишила її звернення без задоволення.

Представник позивачки просить позов задовольнити повністю з наведених у позовній заяві підстав та пояснив, що він не погоджується з висновком судово-товарознавчої експертизи, який є в матеріалах справи, через те, що він є неправильним. Експерт Радзіховський В.О. не є фахівцем, так як має лише економічну освіту, а технічної освіти не має. На його думку, пошкодження спірного холодильника є істотними.

Відповідачка позов визнала частково і пояснила, що дійсно вона є приватним підприємцем, займається роздрібною торгівлею побутовою технікою в м. Ватутіне, Черкаської області. 10.02.2008 року позивачка купила у неї холодильник Indesit В16. 04.08.2009 року позивачка звернулася до неї з письмовою претензією про те, що холодильник вийшов з ладу, а саме: неналежне охолодження та тріщини по внутрішньому пластиковому корпусі. Цього ж дня вона забрала вказаний холодильник, до 18.08.2009 року відремонтувала його та 22.08.2009 року доставила позивачці. Проте позивачка одержати відремонтований холодильник відмовилась. Просить в позові про розірвання договору купівлі-продажу, стягнення за товар грошової суми, стягнення неустойки за ненадання холодильника в тимчасове користування та моральної шкоди відмовити, через те що холодильник відремонтований, пошкодження холодильника не є істотними недоліками. З вимогою про надання в тимчасове користування холодильника позивачка звернулась 12.11.2009 року, на той час її холодильник був відремонтований, тому її вимога була безпідставною. В позові про відшкодування моральної шкоди просить відмовити через те, що згідно ст. 4 п. 5 Закону України "Про захист прав споживачів" (далі Закону № 1023-Х11) відшкодування моральної шкоди передбачено лише у випадках, коли вона заподіяна небезпечною для життя і здоров’я людей продукцією, а холодильник небезпечною для життя і здоров’я людей продукцією не являється. Вона згідна відшкодувати позивачці неустойку за прострочення терміну ремонту холодильника в сумі 119,85 гривень, та просить стягнути з позивачки понесені нею судові витрати в сумі 2607,6 гривень, в тому числі: оплата висновку судово-товарознавчої експертизи – 2007,6 гривень, витрати за надання правової допомоги – 600 гривень.

Судом встановлено, що 10.02.2008 року позивачка ОСОБА_3 купила у відповідачки холодильник –морозильник Indesit В16 709111169*58391980000 за 2397 гривень, з гарантійним строком в три роки ( а.с.6,52).

4.08.2009 року позивачка звернулася з письмовою вимогою до відповідачки з приводу пошкодження придбаного холодильника. В цей же день відповідачка забрала пошкоджений холодильник, відремонтувала його у авторизованому сервісному центрі ЧП "Ремпобуттехніка- Черкаси" і 22.08.2009 року доставила позивачці, але вона від одержання холодильника відмовилася ( а.с.8,26,29)

12.11.2009 позивачка звернулася до відповідачки з письмовою вимогою про надання їй у тимчасове користування холодильника аналогічної моделі (а.с.11,12), ця вимога відповідачкою залишена без задоволення.

Згідно акта перевірки якості виробу № 25394 ЧП "Ремпобуттехніка Черкаси" спірний холодильник 18.08.2009 року відремонтовано, виріб підлягає експлуатації. Підстав для розірвання договору купівлі –продажу чи заміни виробу немає. ( а.с.28).

Відповідно до висновку судово – товарознавчої експертизи від 15 липня 2010 року експертом встановлено, що холодильник –морозильник Indesit В16 709111169*58391980000, придбаний гр. ОСОБА_3, працює в нормальному режимі, не є фальсифікатом, причинно-наслідковий зв’язок між пошкодженням охолоджуючої системи та пошкодженням пластикового корпусу холодильної камери зазначеного холодильника експертом не вбачається. Причина втрати якості зазначеного холодильника (недоліки), які на даний час мають місце - тріщини виникли, на думку експерта, внаслідок порушення споживачем встановлених правил експлуатації. Недоліки в роботі вказаного холодильника виникли після 10.02.2008 року в період з 10.02.2008 року по 14.07.2009 року, пошкодження спірного холодильника не є такими, що роблять неможливими чи недопустимими використання зазначеного холодильника до його цільового призначення і після їх усунення проявляються знову з незалежних від споживача причин, тобто не є істотними недоліками (а.с. 76-87).

Вислухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково з таких підстав:

Згідно абз.2 ч.1 ст. 8 Закону № 1023-Х11 позивач має право вимагати розірвання договору та повернення сплаченої за товар грошової суми у разі виявлення протягом встановленого гарантійного строку істотних недоліків, які виникли з вини виробника товару (продавця, виконавця), або фальсифікації товару, підтверджених за необхідності висновком експертизи.

Відповідно п.12 ст. 1 Закону № 10233-Х11 істотний недолік - недолік, який робить неможливим чи недопустимим використання товару відповідно до його цільового призначення, виник з вини виробника ( продавця, виконавця), після його усунення проявляється знову з незалежних від споживача причин і при цьому наділений хоча б однією з нижченаведених ознак:

а) він взагалі не може бути усунутий;

б) його усунення потребує понад чотирнадцяти календарних днів;

в) він робить товар суттєво іншим, ніж передбачено договором.

Судом встановлено, що згідно висновку судово–товарознавчої експертизи від 15.07.2010 року ( а.с.76-88) внаслідок дослідження спірного холодильника-морзильника встановлено, що він працює в нормальному режимі, не є фальсифікатом, виявлені пошкодження холодильника не є такими, що роблять неможливим чи недопустимим

використання зазначеного холодильника відповідно до його цільового призначення, тобто не являються істотними недоліками.

Висновок експерта співпадає з висновком спеціалістів, які ремонтували зазначений холодильник, вказаними в акті перевірки якості виробу ( а.с.28). За таких обставин, на думку суду, підстав для сумнівів у правильності висновку судово – товарознавчої експертизи немає.

Враховуючи наведене, суд вважає, що позов в частині розірвання договору купівлі-продажу холодильника, стягнення сплаченої за товар грошової суми задоволенню не підлягає.

Ч.9 ст.8 Закону № 1023-Х11 встановлено, що при пред’явлені споживачем вимоги про безоплатне усунення недоліків товару вони повинні бути усунуті протягом 14 днів з дати його пред’явлення або за згодою сторін в інший строк, на письмову вимогу споживача на час ремонту йому надається товар аналогічної якості, марки ( моделі, артикулу, модифікації) незалежно від моделі.

За кожний день затримки виконання вимоги про надання товару аналогічної марки та за кожен день затримки усунення недоліків понад установлений строк ( чотирнадцять днів) споживачеві виплачується неустойка відповідно в розмірі одного відсотка вартості товару.

Судом встановлено, що пошкоджений холодильник був відремонтований і доставлений позивачці у строк що перевищує 14 днів. Ця обставина визнається сторонами. Відповідачка позов в частині стягнення неустойки за кожен день прострочення терміну ремонту в сумі 119,85 гривень визнає і не заперечує проти його задоволення.

Враховуючи наведене суд вважає, що позов в цій частині підлягає задоволенню шляхом стягнення з відповідачки на користь позивачки 119,85 гривень неустойки за прострочення терміну ремонту холодильника.

Згідно наданих позивачкою доказів, з письмовою вимогою про надання їй в тимчасове користування холодильника вона звернулася до відповідачки 12.11.2009 року ( а.с.11,12). Докази того, що вона зверталася з такою письмовою вимогою до відповідачки з 30.05.2009 року відсутні, ці твердження позивачки спростовуються матеріалами справи, які свідчать, що позивачка зверталася але з приводу пошкодження спірного холодильника 30.05.2009,10.06.2009, 10.07.2009 року, не до відповідачки, а до ЧП "Ремпобуттехніка–Черкаси" (а.с.7,27,39,40).

Судом встановлено, що спірний холодильник був відремонтований, 22.08.2009 року, доставлений позивачці, але від отримання його вона відмовилась. За таких обставин, суд вважає, що відповідачка правомірно відмовила їй надати тимчасово для користування інший холодильник на той час коли її власний холодильник був відремонтованим, придатним для експлуатації, перешкод для його використання не було. За таких обставин позов в частині стягнення неустойки в сумі 2037,45 гривень за ненадання товару в тимчасове користування не підлягає задоволенню

На думку суду, позов в частині відшкодування моральної шкоди також не підлягає задоволенню. Згідно п.5 ч.1 ст.4 Закону № 1023-Х11 споживач має право на відшкодування моральної шкоди, заподіяної небезпечною для життя і здоров’я продукцією у випадках передбачених законодавством. Позивачка заявила позов про відшкодування моральної шкоди заподіяної їй через те, що вона не могла в літній період користуватися холодильником, вона позбавлена звичайних умов життя, внаслідок порушення її прав вона зазнала душевних страждань. Така підстава для відшкодування моральної шкоди не передбачена ні Законом № 1023-Х11 (1023-12) , ні умовами договору купівлі - продажу холодильника.

Згідно ст. 88 ЦПК України, якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві – пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено. Таким чином, з відповідачки на користь позивачки слід стягнути понесені нею судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи судом пропорційно до задоволених вимог в сумі 1,32 гривні, з врахуванням того, що заявлений нею позов задоволено на 1,1% (позов заявлено на суму 10857, гривні, задоволено на 119,85 гривень) .

Ч. 4 ст. 17 Закону України "Про захист прав споживачів" встановлено, що у разі коли під час гарантійного строку необхідно визначити причини втрати якості продукції, продавець (виконавець, виробник) зобов'язаний у триденний строк з дня одержання від

споживача письмової згоди організувати проведення експертизи продукції. Експертиза проводиться за рахунок продавця (виконавця, виробника). Якщо у висновках експертизи буде доведено, що недоліки виникли після передачі продукції споживачеві внаслідок порушення ним встановлених правил використання, зберігання чи транспортування або дій третіх осіб, вимоги споживача не підлягають задоволенню, а споживач зобов'язаний відшкодувати продавцю (виконавцю, підприємству, яке виконує його функції) витрати на проведення експертизи. За таких обставин, з позивачки на користь відповідачки слід стягнути понесені нею витрати за проведення товарознавчої експертизи в сумі 1985,5 гривень (2007,6 гривень /витрати відповідачки за проведення експертизи/ - 22,08 гривень /частка задоволених позовних вимог позивачки від суми витрат за проведення експертизи, сплачених відповідачкою/). Крім того, з позивачки на користь відповідачки слід стягнути пропорційно до задоволених позовних вимог понесені нею витрати за надання правової допомоги в сумі 593,4 гривні (600 гривень * 1,1 / 100). Отже, з позивачки на користь відповідачки слід стягнути понесені нею судові витрати в сумі 2577,6 гривень (1985,5 гривень + 593,4 гривні – 1,32 гривні /витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи судом, що підлягають стягненню з відповідачки на користь позивачки/).

Від сплати судового збору позивачка звільнена на підставі ст. 24 Закону № 1023-Х11. Тому з відповідачки в дохід держави слід стягнути судовий збір в сумі 51 гривні.

На підставі ст. 16, 23, 698 ч.1, 2, 708 ЦК України, ст. 1, 4, 8 Закону України "Про захист прав споживачів" від 12.05.1991 року з наступними змінам і доповненнями, керуючись ст. 10, 11, 59, 60, 88, 208, 209, 212 - 215, ЦПК України (1618-15) , суд, -

Позов ОСОБА_3 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 неустойку за прострочення терміну ремонту холодильника – морозильника Indesit В16 709111169* 583919800000 в сумі 119,85 гривень (сто дев’ятнадцять гривень 85 коп.).

В решті заявленого позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 понесені нею судові витрати в сумі 2577,60 гривень ( дві тисячі п’ятсот сімдесят сім гривень 60 коп.).

Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір в сумі 51 гривні (п’ятдесят одної гривні).

Повне рішенням суду складено 16.11.2010 року.

Копію повного судового рішення направити позивачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення протягом двох днів з дня його складання.

рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано апеляційному суду Черкаської області через Звенигородський районний суд протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скарги протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.