Бородянський районний суд Київської області
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
5 листопада 2010 року
Справа № 2-1916 \ 10
( Додатково див. ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ (rs15731269) )
Бородянський районний суд Київської області в складі : головуючої – судді Міланіч А.М.
при секретарі – Литвиненко Л.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт.Бородянка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про відшкодування шкоди, та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1, третя особа – ОСОБА_2, про стягнення моральної шкоди,
в с т а н о в и в :
В жовтні 2010 року позивачка звернулася до суду з вказаним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що у вересні 2006 року між нею та відповідачем ОСОБА_2 була укладена усна угода про купівлю-продаж незавершеної будівництвом літньої кухні-гаража з погребом, що розташовані на земельній ділянці площею 0,20 га в АДРЕСА_1. 20 вересня 2006 року відповідачем була написана розписка про продаж ділянки та незавершеного будівництва за 18500 доларів США, при цьому отримав завдаток 2000 доларів США та надав дозвіл на проведення подальших будівельних робіт.
Ухвалою Бородянського районного суду від 2 жовтня 2006 року було визнано укладену між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 \відповідачами\ мирову угоду, за умовами якої відповідачі були згодні продати зазначені споруди із земельною ділянкою через нотаріальне посвідчення договору купівлі-продажу їй \позивачці\ до 2 грудня 2006 року та відповідачка ОСОБА_3 дала згоду на те, щоб оформленням необхідних документів для продажу займались вона та відповідач ОСОБА_2
Вона \позивачка\ з метою купівлі вказаного майна отримала кредит та на початку 2007 року почала зі своїм чоловіком добудовувати літню кухню, щоб облаштувати її для тимчасового проживання, зробили колодязь, фундамент під веранду, закріпили вже збудований фундамент, завезли для будівництва будинку щебінь, пісок, шифер, цемент, ракушняк та інші будівельні матеріали, відремонтували задню стіну будівлі, обробили город.
В травні 2007 року відповідачка ОСОБА_3 повідомила їй, що в зв"язку зі зростанням цін вони передумали продавати будинок та землю.
Після цього вона \позивачка\ забрала частину будівельних матеріалів та попросила відповідачів сплатити їй кошти за проведений ремонт, але отримала відмову.
Просила стягнути з відповідачів солідарно на свою користь 14 495 грн. в рахунок відшкодування здійснених витрат на будівництво, 25 000 грн. на відшкодування моральної шкоди та судові витрати.
ОСОБА_3 звернулася до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_1 та просила стягнути з неї на свою користь на відшкодування завданої їй участю у ініційованих позивачкою чисельних судових справах моральної шкоди в розмірі 30000 грн.
В судовому засіданні позивачка позов підтримала, викладене підтвердила, зустрічний позов не визнала, вважала його безпідставним.
Відповідачка ОСОБА_3 та її представник ОСОБА_4 в судовому засіданні позов ОСОБА_1 не визнали, вважали вимоги позивачки безпідставними, оскільки договір купівлі-продажу спірного майна не було укладено з вини самої позивачки, яка не була згодна з визначеною відповідачами вартістю цього майна, розписка відповідача, на яку посилається позивачка, була написана ним в стані алкогольного сп"яніння, значно пізніше, ніж вказано в ній, і будь-яких коштів завдатку відповідачі від позивачки не отримували. Проведені будівельні роботи з відповідачами не узгоджувались та були виконані не в їх інтересах, при цьому позивачкою було зруйновано піч в літній кухні, чим завдано збитків, і відповідачі не заперечують проти того, щоб позивачка забрала і інші належні їй будівельні матеріали. Зустрічний позов підтримали і викладене в ньому підтвердили.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з"явився, просив справу розглядати без його участі.
Вислухавши пояснення позивачки, відповідачки ОСОБА_3 та її представника ОСОБА_4, дослідивши письмові докази по справі, суд вважає, що позов задоволенню не підлягає.
Судом встановлено, що за рішенням виконкому Бородянської селищної ради від 17 червня 1995 року відповідачу ОСОБА_2 було надано дозвіл на будівництво власного будинку по АДРЕСА_1 на присадибній земельній ділянці площею 0,10 га, дану ділянку було відведено в натурі, видано свідоцтво на забудову та затверджено план будівництва, що підтверджується матеріалами справи \а.с.24-25\ та визнається сторонами.
Як вбачається з копії ухвали Бородянського районного суду від 2 жовтня 2006 року, копії висновку спеціаліста від 25 червня 2006 року \а.с.11-12,14\ та визнається сторонами, на вказаній земельній ділянці подружжя ОСОБА_2 розпочали будівництво літньої кухні-гаража з льохом, готовність якої на час винесення вказаної ухвали становила 70%. Зазначеною ухвалою суду було визнано укладену між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 мирову угоду, за умовами якої відповідачі визнали, що вказана літня кухня-гараж з льохом, вартість якої становить 84 698 грн., є спільною сумісною власністю їх бувшого подружжя, їх частки є рівними і становлять по 1\2 частині вказаної літньої кухні-гаража з льохом, що в грошовому вираженні складає по 42 349 грн кожному. Також сторони за обопільною домовленістю між собою згодні були продати зазначені споруди із земельною ділянкою через нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу ОСОБА_5, в термін до двох місяців, тобто до 2 грудня 2006 року із отриманням кожним з них грошової вартості своєї частки. ОСОБА_3 була згодна, щоб оформлення всіх необхідних документів для укладення договорів купівлі-продажу займалися відповідач ОСОБА_2 та покупець, а саме оформлення договорів відбувалося в присутності відповідачки.
20 вересня 2006 року ОСОБА_2 склав розписку, в якій зазначив, що він у вересні 2006 року домовився про купівлю-продаж незавершеної будівництвом будівлі із земельною ділянкою розміром 0,20 га за ціною 18500 доларів США і при цьому отримав завдаток 2000 доларів США, решту повинні були заплатити при наявності державного акту по приватизації присадибної земельної ділянки, а також він надав дозвіл покупцям на проведення будівельних робіт \а.с.13\.
Договір купівлі-продажу вказаного майна між сторонами не було оформлено в зв"язку з недосягненням ними згоди щодо його ціни, що підтверджується матеріалами справи \а.с.24-25\ та визнається сторонами.
Згідно розписки від 5 вересня 2009 року позивачці були повернуті кошти в розмірі 2000 грн., сплачені нею відповідачу як завдаток 20 вересня 2006 року \а.с.23\, що також визнається і сторонами.
В обгрунтування своїх вимог позивачка посилається на те, що в зв"язку з проведеними будівельними роботами на земельній ділянці відповідачів нею понесені збитки на суму 14 495 грн.
Відповідно до ч.4 ст. 390 ЦК України, на яку при цьому посилається позивачка, добросовісний набувач \володілець\ має право залишити собі здійснені ним поліпшення майна, якщо вони можуть бути відокремлені від майна без завдання йому шкоди. Якщо поліпшення не можуть бути відокремлені від майна, добросовісний набувач \володілець\ має право на відшкодування здійснених витрат у сумі, на яку збільшилася його вартість.
Однак, як встановлено судом, відповідачка ОСОБА_3 як співвласник забудови не надавала позивачці дозволу на проведення нею спірних будівельних робіт, договір купівлі-продажу між сторонами не укладався, а тому суд вважає, що позивачка жодним чином не була добросовісним набувачем чи володільцем майна відповідачів.
Крім того, суду не надано доказів збільшення вартості зазначеної літньої кухні внаслідок здійснених позивачкою робіт та неможливості демонтувати колодязь.
При цьому суд не приймає до уваги копії кошторису розрахунку вартості будівництва та накладних \а.с.15-16,18-22\, так як дані документи свідчать лише про вартість виконаних робіт та придбання позивачкою будівельних матеріалів, але не свідчать про здійснення поліпшень, які збільшили вартість вказаного майна та не можуть бути відокремлені від нього.
За таких обставин суд вважає за необхідне в цій частині в позові відмовити.
Не підлягають до задоволення на думку суду і вимоги позивачки щодо відшкодування їй моральної шкоди, оскільки жодних доказів нанесення їй відповідачами такої шкоди суду не надано, а тому і в цій частині в позові необхідно відмовити.
З тих же підстав – ненадання суду доказів понесення моральної шкоди - суд вважає за необхідне відмовити і в зустрічному позові.
Керуючись ст. 22, 23, 390 ЦК України, ст. 10, 11, 209, 212- 215, 218 ЦПК України, суд
в и р і ш и в :
В позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про відшкодування шкоди відмовити.
В зустрічному позові ОСОБА_3 до ОСОБА_1, третя особа – ОСОБА_2, про стягнення моральної шкоди відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Київської області через Бородянський районний суд Київської області. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Головуюча-суддя
Міланіч А.М.