1 інстанція

Код суду 2702

Категорія № 51

Гагарінський районний суд м. Севастополя у складі :

головуючого-судді Лугвіщик А.М.

при секретарі Опалько Р.І., Рогів Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Севастополі справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства "Севастопольський морський рибний порт", Державного Комітету рибного господарства України про поновлення на роботі, визнання незаконним та скасування наказів, розірвання контракту та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди,

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про поновлення на роботі на посаді начальника державного підприємства "Севастопольський морський рибний порт", визнання незаконними та скасування наказів Державного комітету рибного господарства України № 92-к від 31.03.2010 року про звільнення ОСОБА_1 з посади та № 93-к ві 31.03.2010 року про призначення ОСОБА_2 виконуючим обов"язки начальника ДП "Севастопольський морський рибний порт", про зобов"язання Державн6ого комітету рибного господарства України розірвати контракт, укладений з ОСОБА_2; про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 01 квітня 2010 року по 27.10.2010 року у розмірі 113 520 грн. 55 коп. згідно Розрахунку Аудіторської фірми "Бізнес-Аудіт" та стягнення моральної шкоди у розмірі 10 000 гривень, мотивуючи тим, що 29.03.2010 року позивач прибув в Державний комітет рибгосподарства України. Ввечері 30.03.2010 року під психологічним тиском був вимушений написати заяву про звільнення за власним бажанням, яку датував 31.03.2010 року. В результаті потрясіння погіршився його стан здоров"я, і по приїзду в м. Севастополь він звернувся за медичною допомогою. З 31.03.2010 року знаходився на лікарняному. 01.04.2010 року написав заяву про відкликання своєї заяви про звільнення. З наказом про звільнення він не був ознайомлений, фінансовий розрахунок при звільненні не отримав, трудову книжку не отримав до сьогоднішнього дня. В порушення вимог ст. 38 КЗпП України він звільнений до закінчення 2-хтижневого строку попередження та під час перебування його на лікарняному. Наказ № 92-к від 31.03.2010 року є незаконним щей тому, що на момент його видання ОСОБА_2 не був в.о. начальника ДП "Севастопольський морський рибний порт", на цю посаду був призначений тільки з 01.04.2010 року. Підстав для припинення контракту з ОСОБА_1 не було. І одностороннє припинення контракту є незаконним. Внаслідок незаконного звільнення та порушення його законних прав на працю відповідач заподіяв йому моральну шкоду, яка виражається в душевних стражданнях, змінах його життя, які потребують додаткових зусиль для її організації, включаючи необхідність лікування захворювань, які викликані нервовим стресом, часом та зусиллям, необхідних для поновлення колишнього стану.

У судовому засіданні представники позивача вимоги пітримали і просили задовольнити. Крім цього, просили визнати незаконним наказ № 93-к про призначення ОСОБА_2 в.о. начальника ДП та зобов"язати розірвати контракт з ОСОБА_2 щей за тих підстав, що у судовому порядку вирішується спір щодо поновлення на посаді начальника ДП та з ОСОБА_1 не розірваний контракт щодо виконання ним зобов"язань начальника ДП "Севастопольський морський рибний порт".

Представник відповідача – Державного комітету рибного господарства України – з позовом не згідний і пояснив суду, що позивач у справі був звільнений з посади відповідно норм закону. Так, саме за його заявою про звільнення з 31.03.2010 року за власним бажанням був виданий наказ про звільнення. При цьому, позивач заявляв про бажання працювати на іншому підприємстві. Заяви під позивача від 01.04.2010 року та від 14.04.2010 року вони не отримували.

Преставник віповідача - ДП "Севастопольський морський рибний порт" - з позовом не згідна і пояснила суду, що контракт № 4 з ОСОБА_1 був укладений Державним комітетом рибного господарства. ДП "Севастопольський морський рибний порт" є державним унітарним підприємством. ДП не наділено правом прийняття, звільнення такої категорії працівників як керівник державного підприємства. Отже і підстав для стягнення з ДП середнього зробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди немає.

У судове засідання третя особа ОСОБА_2 не з"явився, поважних причин його неявки судом не встановлено.

Судом не встановлені поважні причини неявки представників відповідачів у судове засідання 27.10.2010 року.

Відповідно до вимог ст. 169 ЦПК України суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представників відповідачів. Крім цього, відповідно до норм діючого законодавству учасникам процесу була надана можливість для надання пояснень, заперечень та доказів у даній справі.

Вислухавши пояснення, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково.

Згідно наказу Державного комітету рибного господарства України № 92-К від 31.03.2010 року ОСОБА_1 звільнений 31.03.2010 року з посади начальника державного підприємства "Севастопольський морський рибний порт" за власним бажанням, ст. 38 КЗпП України. Наказано ОСОБА_1 передати, а ОСОБА_2, в.о. начальника ДП "Севастопольський морський рибний порт" з 01.04.2010 року прийняти документи і реквізіти за актом прийому-передачі. Дія контракту від 27.09.2007 року № 4 припинена 31.03.2010 року.

Даний наказ суд вважає незаконним за наступних підстав.

27.09.2007 року між Державним комітетом рибного господрства України та ОСОБА_1 був укладений контракт № 4, згідно якого останній був призначений на посаду начальника державного підприємства "Севастопольський морський рибний порт" з 27 вересня 2007 року по 27 вересня 2012 року.

Відповідно до п.25 цього Контракту контракт припиняється:

а) після закінчення терміну дії контракту;

б) за згодою сторін;

в) до закінчення терміну дії контракту у випадках, передбачених пунктами 26 і 27 цього контракту;

г) з інших підстав, передбачених законодавством та цим контрактом.

У данному випадку підстави для звільнення позивача за п.26 і 27 Контракту відсутні, позивач у справі звільнений з посади на підставі підп. Г п.25 Контракту, тобто з інших підстав, передбачених законодавством та цим контрактом . Представник відповідача Держкомітету не заперечує підставу припинення Контракту та звільнення позивача з посади.

Отже, оскільки у контракті, укладеному згідно з чинним законодавством, сторонами передбачено додаткові підстави припинення трудового договору, то матиме місце звільнення за підставою, передбаченою п.8 ст. 36 КЗпП України. Ст. 21 КЗпП дозволяє сторонам передбачити таке. Відповідно до ч.3 ст. 21 КЗпП України особливою формою трудового договору є КОНТРАКТ, в якому строк його дії, права, обов"язки і відповідальність сторін ( в тому числі матеріальна), умови матеріального збезпечення і організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін. Сфера застосування контракту визначається законами України. Крім цього, трудовий договір з працівниками, з якими укладений контракт, може бути припинений і на інших підставах, передбаченими трудовим законодавством (статті 36, 39, 40, 41 КЗпП), тобто на загальних умовах.

Відповідно до ч.1 ст. 39 КЗпП України строковий трудовий договір (пункти 2 і 3 статті 23) підлягає розірванню достроково на вимогу працівника в разі його хвороби або інвалідності, які перешкоджають виконанню робіт за договором, порушення власником або уповноваженим ним органом законодавства про працю, колективного або трудового договору та у випадках, передбачених частиною першою статті 38 цього Кодексу.

Строковий трудовий договір, як правило, не підлягає розірванню достроково, оскільки працівник, уклавши такий договір, узяв на себе зобов'язання виконувати роботу протягом строку договору. Роботодавець, як правило, не має права достроково розривати трудовий договір без згоди працівника. Працівник може виявити ініціативу щодо розірвання строкового договору за наявності поважних причин, передбачених ч.1 ст. 38, ст. 39 КЗпП України. У законі не міститься вичерпного переліку поважних причин при звільненні працівника за власним бажанням.

У даному випадку позивачем була написана заява про звільнення його за власним бажанням. Згідно заяви дата її написання – 31.03.2010 року. На заяві є резолюція "До наказу, у зв"язку з проханням ОСОБА_1 звільнити з 31.03.2010 року". Поважні причини звільнення працівника за власним бажанням мають бути підтверджені необхідними документами. Таких документів судом не добуто. При цьому, у ході судового слідства представником відповідача не надані докази того, що заява позивача про звільнення з роботи за власним бажанням зумовлена неможливістю продовжувати роботу / в тому числі і прийняття на іншу роботу за поясненням представника відповідача/. Тому, слід при вирішенні питання законності наказу про звільнення керуватися підп. Г п. 25 Контракту та ч.1 ст. 38 КЗпП України, згідно якої працівник має право розірвати трудовий договір, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні. Протягом строку попередження сторони не можуть приймати рішення в односторонньому порядку щодо розірвання трудового договору за власним бажанням. Так, працівник не має права раніше строку попередження без згоди роботодавця залишити роботу, що може розцінюватися як прогул без поважних причин. Керівник підприємства не може звільнити працівника до закінчення строку попередження або іншим способом змінити цей строк без згоди працівника. Метою попередження про звільнення працівника за власним бажанням є надання можливості роботодавцю підшукати працівника на місце звільненого за власним бажанням.

І згідно ч.2 ст. 38 КЗпП України якщо працівник після закінчення строку попередження про звільнення не залишив роботи і не вимагає розірвання трудового договору, власник або уповноважений ним орган не вправі звільнити його за поданою раніше заявою, крім випадків, коли на його місце запрошено іншого працівника, якому відповідно до законодавства не може бути відмовлено в укладенні трудового договору.

У даному випадку, як вбачається із матеріалів справи, позивачем у справі 01.04.2010 року та 14.04.2010 року була надана заява про відкликання заяви про звільнення за власним бажанням, на його посаду не був запрошений інший працівник. Крім цього, як вбачається із листка непрацездатності, позивач у справі з 31.03.2010 року по 09.04.2010 року знаходився на лікарняному.

Зазначені обставини свідчать про те, що подача заяви про звільнення за власним бажанням не є добровільним волевиявленням. Крім цього, із заяви про звільнення не вбачаються ті чи інші обставини, що спонукали позивача до звільнення.

Таким чином, звільнення позивача та припинення дії Контракту є незаконним, і він підлягає поновленню на посаді начальника ДП "Севастопольський морський рибний порт" з 31.03.2010 року.

Відповідно до ч.2 ст. 235 КЗпП України з відповідача – Державного комітету рибного господарства України – на користь позивача підлягає стягненню середній заробіток за час вимушеного прогулу з 01.04.2010 року по 27.10.2010 року у розмірі 113 520 гривень 55 коп., виходячи із середньоденного заробітку у розмірі 793 грн. 85 коп. згідно Розрахунку Аудіторської фірми "Бізнес-Аудіт". У суду не викликає сумнів наданий Розрахунок.

Відповідно до вимог ст. 237-1 КЗпП України з відповідача –Державного комітету рибного господрства України – на користь позивача з урахуванням заявлених вимог і в їх рамках підлягає стягненню моральна шкода у розмірі 2 000 грн., у решті вимог необхідно відмовити у зв"язку з відсутністю доказів.

У задоволенні позову про визнання незаконним та скасування наказу № 93-к від 31.03.2010 року про призначення ОСОБА_2 в.о. начальника ДП "Севастопольський морський рибний порт" та розірвання з ним контракту необхідно відмовити у зв"язку з відсутністю підстав. Заявлені позивачем обставини не є підставою для задоволення цих вимог. Крім цього, відповідно до п.6 ч.1 ст. 40 КЗпП України у випадку поновлення на посаді колишнього працівника трудовий договір з новопризначеним підлягає розірванню.

Відсутні підстави у задоволенні вимог і до ДП "Севастопольський морський рибний порт", оскільки вбачається із вищезазначеного, що позивач у справі знаходився у трудових відносинах з Державним комітетом рибного господарства України.

На підставі наведеного і керуючись ст. 57, 60, 88, 179, 213-218, 292-295, п. 2, 4 ч.1 ст. 367 ЦПК України, ст. 7, 9, 21, 23, п.8 ч.1 ст. 36, ст. 38, 39, п.6 ч.1 ст. 40, 232- 235, 237-1 КЗпП України, суд

Позов ОСОБА_1 з а д о в о л ь н и т и частково.

Визнати незаконним і скасувати наказ Державного комітету рибного господарства України від 31.03.20 10 року № 92-к про звільнення ОСОБА_1 з посади начальника Державного підприємства "Севастопольський морський рибний порт" за власним бажанням та припинення дії Контракту № 4 від 27 вересня 2007 року.

Поновити ОСОБА_1 на посаді начальника Державного підприємства "Севастопольський морський рибний порт" з 31 березня 2010 року.

Стягнути з Державного комітету рибного господарства України на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 01.04.2010 року по 27.10.2010 року у розмірі 113 520 гривень 55 коп. та моральну шкоду у розмірі 2 000 гривень, всього – 115 520 грн. 55 коп.

У решті позову відмовити.

Стягнути з Державного комітету рибного господарства України у дохід держави судовий збір у розмірі 1 700 гривень, у дохід ТУ Судової державної адміністрації у м. Севастополі витрати на інформаційно-технічне забезпечення у розмірі 120 гривень.

рішення у частині поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за один місяць у розмірі 16 670 гривень 85 коп. підлягає негайному виконанню.

рішення може бути оскаржено в апеляційний суд м. Севастополя через Гагарінський районний суд м. Севастополя протягом 10-ти днів з дня проголошення рішення. У разі постановлення рішення за відсутності особи, яка його оскаржує, апеляційна скарга подається протягом 10-ти днів з дня отримання копії рішення.

рішення складено власноручно у нарадчій кімнаті, в єдиному екземплярі.

З ОРИГІНАЛОМ ВІРНО: рішення не набуло чинності. Підлягає негайному виконанню в частині поновлення на роботі та стягнення заробітку за один місяць.

Судя Гагарінського районного суду

М. Севастополя А.М.Лугвіщик

Гагаринский районный суд г. Севастополя

99045, г. Севастополь, ул. Вакуленчука, 3

ОСОБА_1

АДРЕСА_1

ДЕРЖАВНЕ ПІДПРИЄМСТВО

РИБГОСПОДАРСТВА УКРАЇНИ

04053 м. Киїі вул. Артема 45-а

ДП "СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ

МОРСЬКИЙ РИБПОРТ"

Вул. Рибаків 5

Гагарінський районний су м. Севастополя надсилає Вам копію рішення суду від 28.10.2010 року у справі за позовом ОСОБА_1 про поновлення на роботі для відому.

Суддя Гагарінського районного суду

М. Севастополя А.М.Лугвіщик