розглянувши цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної інспекції з карантину рослин Міністерства аграрної політики України по Черкаській області про визнання наказів незаконними, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, моральної шкоди та виплати коштів по лікарняних листах,

Позивачка 27.04.2004р. звернулась до суду з позовною заявою про визнання незаконними наказів №26 від 04.03.04р.; №36 від 29.03.04р.; №37 від 29.03.04р.; №40 від 31.03.04р. про притягнення її відповідачем до дисциплінарної відповідальності. Позов обгрунтовувала тим,що вона працювала в інспекції з 17 жовтня 1967 року. Перед застосуванням дисциплінарних стягнень від неї не витребували письмових пояснень, не врахували ступінь тяжкості проступку та заподіяну шкоду, застосували стягнення у вигляді переведення на нижче оплачувану посаду, яке не передбачене законодавством. З наказами про застосування стягнень не була належним чином ознайомлена.

30.08.2004 року позивачка звернулась до суду з позовом про поновлення її на посаді провідного агронома з обслуговування Кам"янського райпункту з робочим місцем в Державній інспекції з карантину рослин Міністерства аграрної політики України по Черкаській області – м. Черкаси, бул. Шевченка, 135; стягнути з відповідача на її користь середній заробіток за весь час вимушеного прогулу, моральну шкоду в розмірі 2000 грн. та судові витрати, мотивуючи позов тим, що вона свої посадові обов"язки виконувала сумлінно, фактично ніяких порушень трудового законодавства не допускала, до дисциплінарної відповідальності була притягнута з порушенням трудового законодавства безпідставно, а наказ про звільнення був сфальсифікованим.

06.12.2004 року позивачка уточнила свої позовні вимоги: просила визнати недійсними накази про застосування дисциплінарних стягнень №8 від 26.01.2004р., №19 від 23.02.2004р., №26 від 04.03.2004р.; п. 2 наказу №36 від 29.03.2004р.; п. 2 наказу №37 від 29.03.2004р. (п. 2 – про виплати премії за березень 2004р.); п. 2 наказу №40 від 31.03.04р. про покращення роботи облінспекції; наказ №16 від 02.08.2004р. – про звільнення з займаної посади; поновити її на посаді провідного агронома; стягнути на її користь середню заробітну плату за час вимушеного прогулу та моральну шкоду в розмірі 2000 грн.

Вважала своє звільнення незаконним, оскільки воно було наслідком проведеної без її участі упередженої вибіркової документальної перевірки її роботи за період з 01.01.2003р. по 01.12.2004р., з висновками якої вона не погодилась і намагалась подати свої письмові заперечення і пояснення, але керівництво відмовилось їх у неї прийняти.

Ухвалою судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області від 13 грудня 2004 року була скасована ухвала Соснівського райсуду м. Черкаси від 25 жовтня 2004 року про призупинення розгляду справи про поновлення на роботі (№2-5287/2004р.) до вирішення справи №2-2878-04 про визнання наказів про накладення дисциплінарних стягнень незаконними була скасована, а справа направлена до того ж суду для розгляду по суті спору з витребуванням і об"єднанням в одне провадження по даній справі матеріалів цивільної справи за позовом ОСОБА_1 щодо неправомірності накладених на неї дисциплінарних чи громадських стягнень.

Після об"єднання справ в одне провадження справа була розглянута по суті Соснівським районним судом м. Черкаси, апеляційним судом Черкаської області.

рішенням Соснівського районного суду від 22.04.2005р. в задоволенні позову відмовлено.

Вказане рішення було оскаржене позивачкою в апеляційному порядку.

Ухвалою апеляційного суду Черкаської області від 18 липня 2005 року позивачкою була подана касаційна скарга.

Ухвалою суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Чернігівської області в порядку касаційного провадження 28 серпня 2007 року були скасовані попередні рішення по справі, а справа направлена на новий розгляд до суду першої інстанції в іншому складі суддів.

Під час нового судового розгляду 19.12.2007р. доповнила свої позовні вимоги: просила також стягнути з відповідача на її користь суму 1592 грн. 32 коп. в якості допомоги, яку відповідач повинен був їй нарахувати і виплатити на підставі листів про тимчасову непрацездатність №671411 і №094677. Нові позовні вимоги обґрунтовувала тим, що за час роботи у відповідача вона хворіла, була непрацездатною в період з 15.05.2004р. по 04.06.2004р. та перебувала на стаціонарному лікуванні в Черкаській міській лікарні №3 з 19.07.2004р. по 28.07.2004 року.. За ці періоди непрацездатності їй не була виплачена допомога., відповідач необґрунтовано відмовив в оплаті лікарняних листків, мотивуючи неправильним їх оформленням.

Виконавчою дирекцією Черкаського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності була проведена перевірка правильності видачі та оформлення листків непрацездатності серії ВЖ №671411, виданого в міському травмпункті та серії 22538 №094677, виданого в міській лікарні №3 м. Черкаси, та зроблено висновок, що вказані листки непрацездатності були видані обґрунтовано (лист №1828/04-05 від 20.12.2004р.).

11.11.2008р. позивачка уточнила свої позовні вимоги.

Просила: - Поновити її на посаді провідного спеціаліста інспекції,

- Стягнути заробітну плату – 80325 грн.,

- Стягнути 1336,09 грн. – по лікарняних листках,

- Стягнути незаконно утриману вартість фірмового одягу – 840 грн.,

- Стягнути моральну шкоду – 2000 грн.

Представник позивачки вважала, що позов повністю підлягає до задоволення.

Представник відповідача Семенченко І.В. в судовому засіданні позов визнала частково. Вважала, що підлягають до задоволення вимоги позивачки в частині стягнення коштів, невиплачених позивачці по лікарняних листах та в частині скасування наказу №8 від 26.01.2004р. В решті позовних вимог просила відмовити.

Заслухавши сторони, свідків, спеціалістів, вивчивши матеріали справи, судом встановлено наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Позивачка ОСОБА_1 з 1967 року працювала на різних посадах в Державній інспекції з карантину рослин по Черкаській області.

З 26.01.2004 року вона працювала на посаді провідного спеціаліста облінспекції по обслуговуванню міста Черкаси.

Наказом №40 від 31 березня 2004 року було переведено провідного спеціаліста ОСОБА_1 на посаду спеціаліста І категорії з обслуговуванням м. Черкаси за порушення трудової дисципліни та за халатне відношення до виконання своїх службових обов"язків в галузі карантину рослин на підставі наказів №19 від 23 лютого 2004р. та №26 від 04 березня 2004р.

Суд вважає, що наказ №40 від 31.03.2004р. необхідно визнати незаконним та скасувати, оскільки такий вид дисциплінарного стягнення не передбачений ст..ст. 147 та 149 КЗпП України.

Наказ №19 від 23 лютого 2004р. суд вважає таким, що не відповідає нормам трудового законодавства, так як згідно табеля обліку робочого часу 19 лютого 2004 року ОСОБА_1 перебувала на роботі повний робочий день. Про цей наказ їй стало відомо лише при звільненні.

Наказом №26 від 04 березня 2004р. ОСОБА_1 була винесена догана та вона була позбавлена 100% премії за березень 2004 року за результатами перевірки виробничої діяльності. Однак, на думку суду, дисциплінарне стягнення було застосовано до позивачки з порушенням вимог ст.. 149 КЗпП України (322-08) . Матеріали перевірки не були зведені до єдиного акта, з результатами перевірки позивачка не була ознайомлена належним чином, а тому не мала можливості дати пояснення.

Позивачка була звільнена з роботи на підставі наказу №16 від 02.08.2004р. за систематичне невиконання службових обов"язків. На момент звільнення попередні накази про застосування дисциплінарних стягнень були оскаржені в суді і рішення про їх законність ще не було прийняте.

Попередні дисциплінарні стягнення були застосовані до позивачки з порушенням норм діючого законодавства, а тому на момент звільнення були відсутні підставі для звільнення з посади відповідно до ст. 40 п. 3 КЗпП.

Крім того, звільнення позивачки з посади було проведено без попередньої згоди профспілкового комітету, оскільки в листі-зверненні до профспілкового комітету не було прохання про надання згоди на звільнення, рішення профкому також було не конкретне.

Таким чином звільнення позивачки з посади було проведене з порушенням діючого законодавства, а тому вона підлягає поновленню на роботі.

В той же час суд враховує ту обставину, що законом України "Про карантин рослин" (3348-12) в редакції від 03.04.2003р. №674 (674-15) передбачено, що на посадових осіб, які мають статус державних інспекторів з карантину рослин поширюється дія Закону України "Про державну службу" (3723-12) , норми якого встановлюють граничний вік для перебування на державній службі жінок до досягнення 55-річного віку. З 2005 року в інспекції була впроваджена державна служба.

В зв"язку з тим, що позивачка на момент звільнення вже досягла віку 66 років і не могла перебувати на державній службі, вона не може бути поновлена на посаді, з якої була звільнена. Тому суд вважає, що формулювання причини звільнення необхідно змінити, вказавши, що позивачка звільнена з посади в зв"язку з досягненням граничного віку для перебування на державній службі.

В період з 15.05.2004р. по 04.06.2004р. позивачка хворіла, що підтверджується лікарняним листом ВЖ №671411, а з 19.07. по 28.07.2004 року перебувала на стаціонарному лікуванні в міській лікарні №3, про що видано листок непрацездатності серії 22538 №094677 (дублікат серії АБГ №599673). Відповідачем було необґрунтовано відмовлено позивачці у виплаті допомоги по непрацездатності.

Згідно з довідкою №560 від 22 серпня 2008 року, складеною спеціалістом Придніпровської районної виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, по лікарняному листу ВЖ №671411 за період з 15 травня по 04 червня 2004 року підлягає виплаті за 14 днів тимчасової непрацездатності – 907,62 грн., а за період непрацездатності з 19 липня по 27 липня 2004 року за 7 днів непрацездатності підлягає оплаті – 428,47 грн. Всього по лікарняних листах підлягає стягненню 1336,09 грн.

При звільненні ОСОБА_1 їй в серпні 2004р. було нараховано 878,02 грн. – розрахунок при звільненні. Однак ця сума фактично їй не була виплачена, так як на підставі наказу №70 від 02.08.2004р. з суми розрахунку була вирахувана вартість отриманого в період роботи ОСОБА_1 форменного одягу. З акту від 10.08.04р., складеного працівниками інспекції вбачається, що "ознайомившись та підписавши видатковий касовий ордер про отримання компенсації та невикористану відпустку при розрахунку відмовилась одержати квитанцію до прибуткового касового ордеру про сплату за форменний одяг та отримати різницю в сумі 43 грн. 36 коп. Цей акт свідчить про те, що добровільно в касу інспекції ОСОБА_1 не вносила і не мала наміру вносити вартість форменного одягу. Згоди на утримання з компенсації цієї суми вона не давала. Тому в частині стягнення 834,66 грн. позовні вимоги підлягають до задоволення.

В зв"язку з незаконним звільненням підлягає стягненню з відповідача на користь позивачки компенсація за вимушений прогул з 02.08.2004 року по день розгляду справи.

Згідно з довідкою, наданою відповідачем, №556/01-09 від 07.08.2008 року середньоденна заробітна плата позивачки на момент звільнення складала 23 грн. 72 коп. Середньомісячний заробіток складав 521 грн. 84 коп. (23,72 грн. х 22).

Вимушений прогул складає 74 місяці і 12 днів.

Стягненню з відповідача підлягає компенсація за вимушений прогул в сумі 38900 грн. 80 коп. (521,84 х 74 + 23,72 х 12).

Моральна шкода підлягає задоволенню.

На підставі ст.ст. 32, 36, 40, 43, 147- 149, 232, 233, 234, 235, 236, 2371, 238 КЗпП України, Закону України "Про державну службу" (3723-12) , керуючись ст..ст. 3, 5, 8, 10, 11, 15, 88, 208, 209, 213- 215, 218, 367 ЦПК України,-

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати незаконними та скасувати накази Державної інспекції з карантину рослин №8 від 26.01.2004р.; №19 від 23.02.2004р.; №26 від 04.03.2004р.; №40 від 31.03.2004р., п. 2 №36 від 29.03.2004р.; п. 2 №37 від 29.03.2004р., №16 від 02.08.2004р.

Вважати ОСОБА_1 звільненою з посади спеціаліста І категорії Державної інспекції з карантину рослин з 20.10.2010р. в зв"язку з досягненням граничного віку перебування на державній службі.

Стягнути з Державної інспекції з карантину рослин по Черкаській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 38900,80 грн., невиплачену допомогу по тимчасовій непрацездатності в сумі 1336 грн. 09 коп., незаконно утриману вартість фірмового одягу в сумі 840 грн. 60 коп., моральну шкоду в сумі 2000 грн., всього стягнути на користь ОСОБА_1 43077 (сорок три тисячі сімдесят сім) грн. 49 коп.

Стягнути з Державної інспекції з карантину рослин по Черкаській області на користь держави судовий збір 431,00 грн.

Стягнути з Державної інспекції з карантину рослин по Черкаській області на користь УДК м. Черкаси витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи в сумі 120 грн.

В решті позовних вимог відмовити.

рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Черкаської області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення рішення.