Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 про відшко-дування матеріальної та моральної шкоди, заподіяних йому в результаті дорожньо-транспортної пригоди, та просив стягнути на його користь матеріальну шкоду в сумі 19327 грн., вартість проведення експертизи в сумі 1177 грн., моральну шкоду в сумі 1700 грн., у відшкодування витрат по оплаті судового збору 222,24 грн. і за інфор-маційно-технічне забезпечення розгляду справи 120 грн. та у відшкодування витрат по оплаті правовової допомоги 300 грн.

В обґрунтування заявлених вимог покликається на те, що з вини відповідача ОСОБА_2 сталася ДТП, в результаті якої його автомобіль отримав пошкодження. Відповідача ОСОБА_2 було визнано винною у вчиненні ДТП та притягнуто до адміністративної відповідальності. В зв'язку з тим, що відповідач добровільно відмов-ляється відшкодувати кошти на відновлення автомобіля, змушений звернутися до суду.

За клопотанням відповідача до участі в справі було притягнуто як співвідповідача Костопільське відділення НАСК "Оранта", яке надалі було замінене на Рівненську обласну дирекцію НАСК "Оранта".

За клопотанням представника відповідача Рівненської обласної дирекції НАСК "Оранта" до участі в справі як третю особу було притягнуто власника автомобіля ОСОБА_4

В судовому засіданні позивач та його представник позов підтримали по аналогічних мотивах. Протягом розгляду справи позивач змінював свої позовні вимоги і остаточно просив стягнути з відповідачів 19327 грн. у відшкодування шкоди, завданої пошкодже-нням автомобіля, 1177 грн. у відшкодування витрат на проведення експертизи, 222,24 грн. у відшкодування оплати судового збору, 120 грн. у відшкодування витрат по оплаті за інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, 800 грн. у відшкоду-вання витрат на правову допомогу та 1700 грн. у відшкодування завданої моральної шкоди. Крім того, позивач та його представник пояснили, що зразу ж після ДТП чоловік відповідачки ОСОБА_2 обіцяв відремонтувати автомашину, про що він написав відповідну розписку. В послідуючому від цього він відмовився. Відповідач Рівненська обласна дирекція НАСК "Оранта" провів огляд автомобіля після ДТП, однак, з оцінкою вартості завданої шкоди позивача не познайомили і виплату відшкодування не провели. Просять позов задоволити.

Відповідач ОСОБА_2 позов не визнала та пояснила, що у неї є договір обов’язкового страхування наземних транспортних засобів, який укладений із НАСК "Оранта", а тому всю шкоду повинна відшкодувати страхова компанія. Вона може тільки сплатити франшизу в розмірі 510 грн. Просить в задоволенні позову відмовити.

Представник відповідача Рівненської обласної дирекції НАСК "Оранта" позов не визнала та пояснила, що позивач не є власником автомобіля, який отримав пошко-дження в ДТП, і користується ним на підставі доручення. В зв’язку з цим йому не було проведено відшкодування згідно оцінки, складеної аварійним комісаром. Крім того, заперечила проти оцінки вартості пошкоджень автомобіля, яка була проведена оцінювачем ОСОБА_5 та надана позивачем на підтвердження позовних вимог, оскільки оцінка була проведена на підставі застарілої Методики і є завищеною. Пояснила, що страхова компанія згідна виплати вартість ушкоджень автомобіля згідно оцінки, проведеної аварійним комісаром, в сумі 6706,74 грн. Просить в задоволенні позову відмовити.

Третя особа ОСОБА_4 в судове засідання не з’явився, про місце і час судового розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином.

Спеціаліст ОСОБА_6 пояснив, що був залучений страховою компанією для визначення вартості матеріального збитку, завданого внаслідок пошкодження автомобіля. При розрахунку вартості користувався Методикою товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженою в 2009 році.

Спеціаліст ОСОБА_5 пояснив, що за заявою позивача проводив визначення вартості матеріального збитку, завданого позивачу внаслідок пошкодження його авто- мобіля. Розрахунок вартості матеріального збитку він провів відповідно до існуючих нормативних актів.

Свідок ОСОБА_7 показала, що після ДТП відповідач ОСОБА_2 говорила, що автомашину позивача поремонтує її чоловік. Пізніше відповідач та її чоловік відмо-вились від проведення ремонту.

Свідок ОСОБА_8 показала, що була під час ДТП у машині позивача. Після ДТП відповідач ОСОБА_2 просила не звертатись в міліцію, а її чоловік написав розписку, що відремонтує автомобіль.

Суд, заслухавши пояснення сторін, свідків і спеціалістів, з’ясувавши обставини та дослідивши докази по справі, вважає, що позов підлягає до часткового задоволення.

Як встановлено в судовому засіданні, 31 серпня 2009 року сталася дорожньо-транспортна пригода з участю автомобілів НОМЕР_1, яким по дорученню керував позивач, та "Mitsubishi Grandis" державний номер НОМЕР_2, яким керувала відповідач ОСОБА_2. В результаті ДТП автомобілю, яким керував позивач, було причинено механічні пошкодження. 29 вересня 2009 року Костопільським районним судом розглядався протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП, щодо відповідача ОСОБА_2 і її було визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення 31 серпня 2009 року під час ДТП 31 серпня 2009 року та накладено на неї адміністративне стягнення.

Судом також встановлено, що 20.03.2009 р. між ОСОБА_9 та НАСК "Оранта" було укладено договір обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. За цим полісом була застрахована цивільно-правовова відповідальність відповідача ОСОБА_2. Згідно цього договору було встановлено ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну потерпілих в розмірі 25500 грн. та франшизу в розмірі 510 грн..

Частиною другою ст. 1187 ЦК України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об’єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" п ри настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди майну третьої особи.

Пунктом 1.3. ст. 1 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що потерпілі – це треті юридичні та фізичні особи, життю, здоров'ю та/або майну яких внаслідок дорожньо-транспортної пригоди транспортним засобом заподіяна шкода, цивільно-правову відповідальність за яку несе власник цього транспортного засобу.

Відповідно до п. 1.6. ст. 1 вищеназваного закону власники транспортних засобів – це юридичні та фізичні особи, які відповідно до законів України є власниками або законними володільцями (користувачами) наземних транспортних засобів на підставі права власності, права господарського відання, оперативного управління, на основі договору оренди, довіреності або правомірно експлуатують транспортний засіб на інших законних підставах. Постановою Пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" (v0006700-92) (п. 9) передбачено, що положення щодо захисту права власності поширюється також на особу, яка хоч і не є власником, але володіє майном на праві повного господарського відання, оперативного управління, або на іншій підставі, передбаченій законом чи договором, така особа також вправі вимагати відшкодування шкоди, заподіяної цьому майну.

Як встановлено в судовому засіданні, власником автомобіля ВАЗ-21011, державний номер НОМЕР_3, є ОСОБА_4 Позивач користувався даним автомобілем на підставі довіреності, виданої йому ОСОБА_10, який діяв від імені ОСОБА_4 З огляду на п.1.6 ст.1 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відпові-дальності власників наземних транспортних засобів" та п.9 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" (v0006700-92) суд вважає, що позивач є особою, яка має право вимагати від-шкодування шкоди, заподіяної автомобілю, а страховик НАСК "Оранта" повинен був відшкодувати згідно договору обов’язкового страхування цивільно-правової відповідаль-ності власників наземних транспортних засобів, оскільки, заява про страхове відшкоду-вання надійшла ще 1 вересня 2009 року. З цих підстав суд не приймає до уваги заперечення представника відповідача Рівненської обласної дирекції НАСК "Оранта" про те, що позивач не є особою, яка має право на отримання відшкодування.

При визначенні розміру відшкодування суд виходить з наступного. Суду було надано дві оцінки визначення вартості матеріального збитку, завданого внаслідок пошко-дження автомобіля ( оцінювача ОСОБА_5, яку надав позивач, та оцінювача ОСОБА_6, яку надав представник відповідача Рівненської обласної дирекції НАСК "Оранта" ) та рецензію на оцінку, проведену оцінювачем ОСОБА_5 Критично оцінивши надані оцінки вартості матеріального збитку та рецензію, суд не може прийняти за основу жодну з них. Зокрема, оцінювач ОСОБА_5 при проведенні оцінки користувався застарілою Методикою товарознавчої експертизи. Оцінювач ОСОБА_6 проводив оцінку пошкоджень автомобіля ВАЗ-2101, в той час як в ре-єстраційному талоні та інших документах значиться автомобіль ВАЗ-21011. При прове-денні оцінки він брав вартість однієї нормо/години роботи 50 грн. ( на фарбуванні – 83,33 грн. ), в той час як згідно наданої представником відповідача Рівненської облас-ної дирекції НАСК "Оранта" рецензії її вартість становить 90 грн., а на фарбуванні - 180 грн. В протоколі огляду транспортного засобу, проведеного цим оцінювачем, значиться, що пошкоджена дверка передня права, яка підлягає фарбуванню, а в ремонтній калькуляції вона відсутня. За таких обставин суд змушений самостійно визначити вартість матеріального збитку на основі даних, які містяться в обох наданих сторонами оцінках, та керуючись Методикою товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів (z1074-03) , затвердженою Наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24 липня 2009 року.

Враховуючи, що відповідачами не оспорювалися вартість необхідних для ремонту матеріалів та вартість деталей, які підлягають заміні ( окрім зазначених в рецензії глушника та додаткового глушника ), які були вказані в оцінці оцінювача ОСОБА_5, то суд приймає їх до уваги, виключивши завищену вартість глушника та додаткового глушника, і вони становлять відповідно 4240,49 грн. та 12941,21 грн. Суд також приймає до уваги визначену у цій же оцінці вартість ремонтно-відновлювальних робіт, відповідно зменшивши її, виходячи із вартості однієї нормо/години, яка вказана в рецензії на оцінку, а саме : 90 грн/год - ремонт; 180 грн/год – фарбування. Відповідно вартість робіт по розбиранню автомобіля з наступним збиранням під час ремонту становить 1975,5 грн. ( 21,95 нормо/годин х 90 ), вартість робіт по фарбуванню стано-вить 1476 грн. ( 8,2 нормо/годин х 180 ), вцілому вартість робіт становить 3451,5 грн.

Вартість відновлювального ремонту автомобіля суд визначає відповідно до формули, яка міститься в п.8.2 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів (z1074-03) , згідно якої вартість ремонтно-відновлювальних робіт визначається :

Свр = Ср + См + Сс х (1 - ЕЗ), де

Ср - вартість ремонтно-відновлювальних робіт, грн;

См - вартість необхідних для ремонту матеріалів, грн;

Сс - вартість нових складників, що підлягають заміні під час ремонту;

ЕЗ - коефіцієнт фізичного зносу, який відповідно до п.7.41 вищеназваної Методики складників КТЗ зі строком експлуатації понад 12 років приймається рівним 0,7.

Відповідно до цієї формули вартість відновлювального ремонту становить 11574,35 грн. ( 3451,5 + 4240,49 + 12941,21 х ( 1 – 0,7 )).

Враховуючи, що вартість відновлювального ремонту більша ринкової вартості авто-мобіля, яка була визначена оцінювачем ОСОБА_6 ( 11099,49 грн. ), то відповідно до п.8.2 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів суд визначає вартість матеріального збитку в розмірі ринкової вартості автомобіля. Аналогічний висновок про визначення вартості матеріального збитку в розмірі ринкової вартості автомобіля міститься і в рецензії, яку виконав спеціаліст ОСОБА_11, на оцінку вартості матеріального збитку, проведену оцінювачем ОСОБА_5

Таким чином, відповідачі повинні відшкодувати позивачу вартість матеріального збитку, завданого внаслідок пошкодження автомобіля, в розмірі 11099,49 грн. В зв’язку з наявністю договору обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, то відповідно до договору відповідач НАСК "Оранта" повинна сплатити цю суму за вирахуванням франшизи в розмірі 510 грн., яка стягується з відповідача ОСОБА_2

Відповідно до ст. 84, 88 ЦПК України підлягають стягненню з відповідачів і понесені позивачем судові витрати, а саме : 222,24 грн. у відшкодування оплати судо-вого збору, 120 грн. у відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи та 800 грн. у відшкодування витрат на правову допомогу, які суд стягує солідарно з обох відповідачів.

Враховуючи, що саме внаслідок небажання відповідача Рівненської обласної дирекції НАСК "Оранта", всупереч нормативним актам, виплатити позивачу відшкодування матеріального збитку, він змушений був звернутися до суду і для цього провести оцінку вартості матеріального збитку, яка частково була використана судом, то суд стягує понесені позивачем витрати на цю оцінку саме з цього відповідача. На думку суду, також необґрунтованою була позиція відповідача Рівненської обласної дирекції НАСК "Оранта", який після отримання оцінки визначення вартості матеріального збитку, зав-даного внаслідок пошкодження автомобіля, не надав її для ознайомлення заінтересованим особам.

Щодо вимоги про відшкодування моральної шкоди, то суд вважає, що вона була завдана позивачу і полягала в моральних стражданнях у зв"язку з пошкодженням його майна та необхідністю звертатися за правовою допомогою та до суду. В зв?язку з цим його позовні вимоги в частині стягнення моральної шкоди підлягають до задоволення. Відповідно до ч.3 ст.22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", я кщо судом встанов-лено відшкодувати потерпілому моральну шкоду, передбачену пунктом 3 частини другої статті 23 ЦК України ( тобто за моральну шкоду, яка полягає в душевних страж-даннях, яких фізична особа зазнала у зв’язку із знищенням чи пошкодженням її майна ), таке відшкодування у розмірі, визначеному судом, здійснює особа, яку визнано винною у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди. На підставі наведеного суд стягує моральну шкоду в розмірі 1700 грн. із відповідача ОСОБА_2

На підставі наведеного та керуючись ст. 10, 60, 212 ЦПК України, ст. 23, 1187 ЦК України, ст. 1, 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", суд

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Рівненської обласної дирекції НАСК "Оранта" про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки - задоволити частково.

Стягнути з Рівненської обласної дирекції НАСК "Оранта" на користь ОСОБА_1 10589 ( десять тисяч п?ятсот вісімдесят дев?ять ) грн. 49 коп. у відшкодування шкоди, завданої пошкодженням автомобіля, та 1177 ( одну тисячу сто сімдесят сім ) грн. у відшкодування витрат на оплату проведення оцінки вартості матеріального збитку, завданого пошкодженням автомобіля.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 510 ( п?ятсот десять ) грн. у відшкодування шкоди, завданої пошкодженням автомобіля, та 1700 ( одну тисячу сімсот ) грн. у відшкодування моральної шкоди.

Стягнути солідарно з ОСОБА_2 та Рівненської обласної дирекції НАСК "Оранта" на користь ОСОБА_1 222 грн. 24 коп. у від-шкодування витрат по оплаті судового збору, 120 грн. у відшкодування витрат по оплаті за інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи та 800 грн. у відшко-дування витрат на правову допомогу.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Рівненської області через Костопільський районний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення . Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.