Чернігівський районний суд Чернігівської області в складі:

головуючої - судді Майбороди С.М.,

при секретарі - Головач О.М.,

з участю позивача ОСОБА_1

представника позивача - адвоката ОСОБА_2

відповідачки та представника відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_4,

представника відповідача ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чернігові справу за позовом ОСОБА_1 до територіальної громади с.Мньов Чернігівського району в особі Мньовської сільської ради Чернігівського району Чернігівської області, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 про визнання права власності на 1/4 частину житлового будинку з відповідною часткою господарських споруд, -

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати за ним право власності на 1/4 частину житлового будинку з відповідною часткою господарських споруд, розташованих по АДРЕСА_1 як за спадкоємцем за законом першої черги після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_10. Свої вимоги мотивував тим, що є спадкоємцем першої черги за законом після смерті матері разом з батьком, що належним чином прийняли спадщину та до спадкового майна належить Ѕ частина житлового будинку з відповідною часткою господарських споруд за адресою АДРЕСА_1, оскільки даний будинок належав до суспільної групи "колгоспний двір", а також є об"єктом спільної сумісної власності, незалежно від того на кого видане свідоцтво про право власності.

В судовому засіданні позивач та його адвокат заявлені вимоги підтримали, просили їх задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві. Позивач пояснив, що мати хворіла і їй не було відомо про оформлення документів на будинок на батька. Оформленням документів на батька займався він.

Відповідач та його представники заявлені позовні вимоги не визнали, та відповідачка ОСОБА_4 пояснила, що вона доглядала за матір"ю і мати не знала про оформлені документи на будинок. Позивач за матір"ю не доглядав, а тому не може бути спадкоємцем.

Адвокат відповідача зазначив, що позивач не має права на спадкування у відповідності до ст. 1224 ЦК України, а також даний позов є передчасним, оскільки не ставиться питання про визнання недійсним виданого свідоцтва та за життя померла не ставила питання про виділ їй частки в майні колгоспного двору чи спільної сумісної власності.

Відповідач – Мньовська сільська рада Чернігівського району та області не забезпечила явку представника в судове засідання, надавши заяву про розгляд справи без участі представника та повідомила про відсутність заперечень проти позову.

Відповідачі ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 в судове засідання не з"явились, про причини неявки суд не повідомили, про день та час розгляду справи були повідомлені належним чином, про що в справі маються відповідні повідомлення.

Свідок ОСОБА_11 суду пояснила, що заходила до ОСОБА_4 та їй відомо, що остання здійснювала догляд за своєю матір"ю після виписки з лікарні близько місяця. Бачила також, як до померлої приїжджали інші діти та скарг остання на них не висловлювала.

Допитна судом як свідок ОСОБА_12 повідомила суду, що знала ОСОБА_10, за якою близько місяць-два здійснювала догляд її дочка ОСОБА_4. Покійна ображалась, що їй доводиться помирати у чужій хаті.

Заслухавши сторін, свідків, дослідивши письмові докази у справі, судом встановлено наступне.

16 лютого 2009 року виконкомом Мньовської сільської ради видано свідоцтво про право власності на житловий будинок в цілому на ім"я ОСОБА_3 за адресою АДРЕСА_1 на підставі рішення № 120 від 24.10.2008 року ( а.с. 18).

ІНФОРМАЦІЯ_1 року померла ОСОБА_10, про що виконкомом Мньовської сільської ради в книзі реєстрації актів про смерть зроблено запис за № 04 ( а.с. 10).

Після смерті ОСОБА_10 відкрилась спадщина та з заявою до нотаріальної контори про прийняття спадщини звернувся син спадкодавця ОСОБА_1, що прийняв спадщину за законом. ( а.с. 11, 45) Також спадкоємцем за законом, що належним чином прийняв спадщину є чоловік померлої ОСОБА_3, оскільки він на день смерті був зареєстрований та проживав разом з спадкодавцем. ( а.с.12,22)

Відповідно до наданої довідки Мньовської сільської ради господарство в АДРЕСА_1 належало до суспільної групи – "колгоспний двір". Головою колгоспного двору був ОСОБА_3 та членом колгоспного двору була ОСОБА_10. ( а.с.23)

Довідкою Мньовської сільської ради № 208 від 25.08.2010 року підтверджується, що ОСОБА_3 будував спірний будинок разом з своєю дружиною ОСОБА_10. ( а.с.21)

Обставина, що будинок належить до колгоспного двору та є об"єктом спільної сумісної власності не заперечувалось сторонами в судовому засіданні.

Відповідно до ст. ст. 60, 70 Сімейного кодексу України майно набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині, чоловіку на праві спільної сумісної власності і у разі його поділу частки майна дружини та чоловіка є рівними.

Таким чином, спірний будинок є спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_3 та ОСОБА_10.

Викладене свідчить про те, що після померлої ОСОБА_10 спадщина відкрилась на Ѕ частину житлового будинку з відповідною часткою господарських споруд за адресою АДРЕСА_1 .

Як вбачається з положень ст. 1226 ЦК України частка у праві спільної сумісної власності спадкується на загальних підставах.

Відповідно до ст. 71 Закону України "Про нотаріат" та п.224 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України "20/5 від 03 березня 2004 року (z0283-04) , нотаріус може видати свідоцтво про право на спадщину за законом чи за заповітом після смерті одного з учасників спільної сумісної власності лише після виділення ( визначення ) частки померлого у спільному майні.

Якщо у спільному майні подружжя правовстановлюючий документ на таке майно оформлений на того з подружжя, що є живим, нотаріус вимагає його письмової згоди на виділ на ім"я померлого його частки у спільному майні.

Позивач звернувся до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщина, але ОСОБА_3 до нотаріальної контори не звернувся і не подав письмової згоди на виділ частки, за таких підстав нотаріус позбавлений можливості видати свідоцтво про право на спадщину і спір має вирішуватись в судовому порядку.

Крім позивача спадкоємцями першої черги є його батько, а отже спадщина між ними розподіляється в рівних частках по ј частині за кожним.

Доводи адвоката відповідача про наявність не скасованого свідоцтва про право власності є безпідставними, оскільки право на спільну частку у майні за іншим подружжям визнається незалежно від наявності правовстановлюючого документа, виданого на одного з подружжя і визнання недійсними виданих правовстановлюючих документів на одного з подружжя чинним законодавством не передбачено. Наявність реєстрації права власності в бюро технічної інвентаризації на одного з подружжя не заважає у разі переходу права власності на нерухоме майно, скасувати реєстратору попередній запис на підставі рішення суду та внести відповідні зміни в реєстр прав власності, про що прямо зазначається в п.3.9 тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 23.20.2003 року № 66/7387 (z0066-03) .

Є безпідставним посилання адвоката відповідача на положення ст. 1224 ЦК України щодо неможливості спадкування позивача, оскільки останній не здійснював догляд за матір"ю та ухилявся від надання допомоги спадкодавцеві, оскільки дана обставина встановлюється рішенням суду. На час розгляд справи відповідачі з позовом про усунення від права на спадкування за законом позивача не звертались та відповідно обставини, які зазначені в даній статті судом не встановлювались. Не знайшли підтвердження обставини, визначені ст. 1224 ЦК України і при розгляді даної цивільної справи.

Довідка № 246 від 14.09.2010 року, видана виконкомом Мньовської сільської ради з приводу здійснення догляду за будинком ОСОБА_1 не має відповідного правового значення для вирішення справи. ( а.с.33)

Не може впливати на висновки суду наявність постанови про відмову в порушенні кримінальної справи або порушення кримінальної справи з приводу крадіжки ОСОБА_1 правовстановлюючих документів. ( а.с. 34-35)

Не є перешкодою для звернення спадкоємців з позовом про визнання права власності, незважаючи на те, що сама спадкодавець не зверталась з позовом про виділ частки у колгоспному двору та спільній сумісній власності, оскільки це право, яке вона набула при житті зберігається за померлою і після смерті. Крім того, як встановлено в судовому засіданні ОСОБА_10 не знала про наявність свідоцтва про право власності, що оформлено на її чоловіка, все життя проживала у спірному будинку, була вже особою похилого віку.

За таких обставин, за ОСОБА_1 слід визнати право власності на ј частину житлового будинку з відповідною часткою господарських споруд за адресою АДРЕСА_1 як за спадкоємцем першої черги за законом після смерті матері ОСОБА_10, оскільки отримати свідоцтва про право власності на зазначену частину спірного домоволодіння іншим шляхом він позбавлений можливості.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 209, 212, 213- 215 ЦПК України ст.ст. 392, 1261, 1269, 1270 Цивільного кодексу України, ст.ст. 60, 70 Сімейного Кодексу України -

Позов ОСОБА_1 до територіальної громади с.Мньов Чернігівського району в особі Мньовської сільської ради Чернігівського району Чернігівської області, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 про визнання права власності на 1/4 частину житлового будинку з відповідною часткою господарських споруд – задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/4 частину житлового будинку з відповідною часткою господарських споруд, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 як за спадкоємцем першої черги після смерті матері ОСОБА_10.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до апеляційного суду Чернігівської області через Чернігівський районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Справа № 2-1104/2010