Київський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого – судді Діденко С.А..,

при секретарі - Матвєєвій О.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Харкові цивільну справу за позовом ЗАТ "ОТП Банк" до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення суми заборгованості за кредитним договором, та за зустрічним позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ПАТ "ОТП Банк", про визнання кредитного договору,договору іпотеки, додаткового договору до кредитного договору, договору про кредитування поточного рахунку, договору про відкриття та обслуговування банківського рахунку в іноземній валюті, договору поруки недійсними,-

Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2 та просив суд стягнути солідарно з відповідачів на його користь суму заборгованості за кредитним договором № ML-705/096/2008 від 16.01.2008р. в розмірі 80904,69 швейцарських франків, що в еквіваленті за курсом НБУ станом на 10.06.2009р. становить 566991,4грн.; стягнути солідарно з відповідачів на його користь держмито у розмірі 1700,00грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 250,00грн.

У подальшому позивач уточнив свої позовні вимоги та просив суд стягнути солідарно з відповідачів на його користь суму заборгованості за кредитним договором № ML-705/096/2008 від 16.01.2008р. в розмірі 84771,67 швейцарських франків, що в еквіваленті до гривні України за офіційним курсом НБУ становить 672985,59грн.; стягнути солідарно з відповідачів на його користь держмито у розмірі 1700,00грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 250,00грн.

Свої позовні вимоги він обгрунтував тим, що 16.01.2008р. між ним –ЗАТ "ОТП Банк" та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № ML-705/096/2008, відповідно до умов якого позивач надав відповідачу ОСОБА_1 кредит у розмірі 72555,13 швейцарських франків на строк до 16.01.2038р . За користування кредитними коштами відповідач ОСОБА_1 зобов’язалася щомісяця сплачувати плаваючу процентну ставку, яка становить 4,49% (фіксований відсоток за Кредитним договором) + FIDR (процентна ставка по строкових депозитах фізичних осіб у валюті, тотожній валюті кредиту, що розміщені в Банку на строк 366 днів, з виплатою процентів після закінчення строку дії депозитного договору –у відповідності до п.3 ч.1 "Базові умови кредитування. Визначення термінів" Кредитного договору).

У забезпечення виконання зобов’язань за Кредитним договором з ОСОБА_1 був укладений договір іпотеки № РML-705/096/2008, на квартируАДРЕСА_1. Відповідно до п.1.5.1. частини № 2 Кредитного договору відповідач при сплаті процентів за користування кредитом повинен дотримуватися графіку повернення кредиту та сплати процентів, який визначає строк та розмір погашення кредиту та процентів, однак відповідач порушив свої обов’язки за Кредитним договором щодо погашення кредиту та відсотків за користування кредитними коштами, у зв’язку з чим у нього виникла заборгованість перед позивачем, яка станом на 26.10.2009р. складає 84771,67 швейцарських франків, що в еквіваленті за курсом НБУ складає 672985,59грн. За порушення прийнятих на себе зобов’язань стосовно повернення кредитних коштів, сплати процентів за користування кредитними коштами у визначені Кредитним договором строки відповідач зобов’язаний сплатити позивачу пеню у розмірі 1% від суми несвоєчасно виконаного зобов’язання за кожен день прострочки згідно п.4.1.1. Кредитного договору. За умовами Кредитного договору позивач має право вимагати дострокового виконання боргових зобов’язань за Кредитним договором. У випадку невиконання відповідачем боргових зобов’язань понад 38 календарних днів позивач має право в односторонньому порядку розірвати Кредитний договір шляхом відправлення на поштову адресу відповідача відповідного листа. Кредитний договір вважається розірваним з моменту відправлення на поштову адресу відповідача вищевказаного листа. Позивач двічі відправляв листи відповідачу з вимогами про дострокове погашення ним його кредитних зобов’язань.

На підставі договору поруки № SR-705|096|2008 від 16.01.2008р . між позивачем та відповідачем ОСОБА_2 останній прийняв на себе зобов’язання відповідати за повне та своєчасне виконання відповідачем ОСОБА_1 зобов’язань перед позивачем за Кредитним договором в повному їх обсязі .Також п.1.2. Договору поруки передбачено, що відповідачі є солідарні боржники і банк має право звернутися з вимогою про виконання боргових зобов’язань як до боржника –ОСОБА_1, так і до поручителя –ОСОБА_2, чи до обох одночасно. Позивач направляв на адресу поручителя –ОСОБА_2 досудові вимоги про погашення заборгованості, проте заходів на виконання договору поруки відповідачем ОСОБА_2 не було вжито.

Під час розгляду справи відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 подали зустрічну позовну заяву до ЗАТ "ОТП Банк", вимоги за позовом неодноразово уточнювали і в остаточній редакції просили визнати Кредитний договір № ML-705/096/2008 між ОСОБА_1 та ЗАТ ОТП Банк"від 16.01.2008р. недійсним; визнати Договір іпотеки № PML-705/096/2008 між ОСОБА_1 та ЗАТ "ОТП Банк" від 16.01.2008р. недійсним; визнати Додатковий договір № ML-705/096/2008/CHF до Кредитного договору № 705/096/2008 між ОСОБА_1 та ЗАТ "ОТП Банк" від 16.01.2008р. недійсним; визнати Договір № 705/23/08/1 про кредитування поточного рахунку (овердрафт) між ОСОБА_1 та ЗАТ "ОТП Банк" від 16.01.2008р. недійсним; визнати Договір № 705/23/08 про відкриття та обслуговування банківського рахунку в іноземній валюті для фізичних осіб між ОСОБА_1 та ЗАТ "ОТП Банк" від 16.01.2008р. недійсним; визнати договір поруки № SR-705/096/2008 між ОСОБА_2 та ЗАТ "ОТП Банк" від 16.01.2008р. недійсним; визнати неможливим виконання ОСОБА_1 забов’язань по відношенню до ПАТ "ОТП Банк" за кредитним договором МL-705/096/2008 укладеним з ЗАТ "ОТП Банк"; визнати незаконним нарахування процентів, пені та штрафів з боку ПАТ "ОТП Банк" за кредитним договором МL-705/096/2008 укладеним з ЗАТ "ОТП Банк"; визнати, що кредитний договір № МL-705/096/2008 від 16.01.2008р. був укладений з порушенням з боку ЗАТ "ОТП Банк" споживацьких, конституційних та цивільних прав позивачів.Свої зустрічні позовні вимоги вони обгрунтували тим, що 16.01.2008р. між ЗАТ "ОТП Банк" та ОСОБА_1 був укладений Кредитний договір № ML-705/096/2008; 16.01.2008р. у забезпечення виконання зобов’язань за Кредитним договором був укладений Договір іпотеки № РML-705/096/2007. 16.01.2008р.; а також Додатковий договір № ML-705/096/2008/ СHF до Кредитного договору № ML-705/096/2008 від 16.01.2008р; 16.01.2008р. був укладений Договір № 705/23/08/1 про кредитування поточного рахунку (овердрафт) (надалі –Договір про кредитування поточного рахунку); 16.01.2008р. був укладений Договір № 705/23/08 про відкриття та обслуговування банківського рахунку в іноземній валюті для фізичних осіб (надалі –Договір про відкриття та обслуговування банківського рахунку в іноземній валюті для фізичних осіб). Всі ці документи були укладені безпосередньо ОСОБА_1, або при її участі протягом одного робочого дня, а саме з 12-00 до 17-00 годин, у загальному приміщенні відділення "Родоніжське" ЗАТ "ОТП Банк" по пр. Леніна 64 м.Харкова в загальному залі обслуговування, де працюють 4 співробітника банку, кожен з яких обслуговує відвідувачів на площі близько 15кв.м. без звукоізоляційних перегородок. Про перелік, призначення, кількість і зміст документів вони не були попереднє повідомлені. Під час укладання зазначених документів жоден зі співробітників банку не ознайомив з ними ОСОБА_1 Позивачам не було запропоновано попередньо ознайомитися із змістом укладених ними договорів, інформацію щодо їх змісту вони сприймали зі слів співробітника банку. Перед укладанням кредитного договору їх не було повідомлено у письмовій формі про умови кредитування. Відповідно до п.2 ст.11 ЗУ "Про захист прав споживачів" кредитодавець зобов’язаний перед укладанням договору про надання споживчого кредиту повідомити споживача у письмовій формі про умови кредитування відповідно переліку, зазначеному в п.2 ст.11 ЗУ "Про захист прав споживачів" та інші умови, передбачені законодавством. Відповідно до п.2 " Постанови правління Національного банку України" № 168 від 10.05.2007р. (z0541-07) банки зобов’язані перед укладанням кредитного договору надати споживачу в письмовій формі інформацію про умови кредитування відповідно до вказаного в п.2 переліку. Згідно п.2.4. банки зобов’язані отримати письмове підтвердження споживача про ознайомлення з інформацією, зазначеною в п.2. Таким чином, згідно зі ст.6, ч.1 ст.15, ч.1 п.2, ч.2 п.1,4,5,6 ст.19, ч.1 п.1,5 ст.21 ЗУ "Про захист прав споживачів", права позивачів під час укладання Кредитного договору, Договору іпотеки, Додаткового договору, Договору про кредитування поточного рахунку, Договору про відкриття та обслуговування банківського рахунку в іноземній валюті для фізичних осіб, Договору поруки, були порушені. В листі від 03.02.2009р. вих.№ 22-3-2/33227 ВАТ "ОТП Банк" повідомив ОСОБА_1 про підвищення процентної ставки на 4% на підставі п.1.4.1.5. Кредитного договору. Згідно ст.55 "Про банки і банківську діяльність" Банкам забороняється в односторонньому порядку змінювати умови укладених з клієнтами договорів, зокрема, збільшувати розмір процентної ставки за кредитними договорами. Згідно ст. 1056-1 ЦК України встановлений договором розмір процентів не може бути збільшений банком в односторонньому порядку. Умови договору щодо права банку змінювати розмір процентів в односторонньому порядку є нікчемними. Таким чином, згідно з ст. 228, ч.1 ст. 628, ст. 1056-1 ЦК України, ст.55 ЗУ "Про банки і банківську діяльність", Постановою Правління Національного Банку України № 168 від 10.05.2007р. (z0541-07) –вимога відповідача щодо заборгованості по прострочених відсотках є нікчемною та невідповідною діючому законодавству; п.1.4.1.5. Кредитного договору є таким, що не відповідає чинному законодавству і є нікчемним. Позивачі за зустрічним позовом неодноразово зверталися до відповідача з проханням надати їм розрахунки стосовно накопиченої заборгованості за вказаний період, але відповідач не задовольнив прохання позивачів за зустрічним позовом. Згідно ст. 1076 ЦК України відповідач повинен був представити позивачу ОСОБА_1 повну інформацію щодо стану взаєморозрахунків між ОСОБА_1 та відповідачем, але не зробив цього, що є порушенням прав відповідача і що спричинило зростання заборгованості. Враховуючи вище викладені факти щодо якості обслуговування і інформування відповідачем позивачів, договори, укладені між позивачами та відповідачем, є недійсними. Крім того, позивачі за зустрічним позовом вважають що, відповідач в порушення ч.1 ст. 524 ЦК України визначив їх зобов’язання в іноземній валюті за відсутності у відповідача індивідуальної і генеральних ліцензій на здійснення валютних операцій в іноземній валюті. Банк (відповідач) скористався юридичною непоінформованістю позичальника (позивача). У відповідності з п.2.1 цієї постанови Правління НБУ банк (відповідач) був зобов’язаний перед укладенням кредитного договору надати споживачеві (позивачу) у письмовій формі інформацію про умови кредитування, а також орієнтовану сукупну вартість кредиту, відзначивши суму кредиту, термін, мету, переваги і недоліки пропонованих схем кредитування. Згідно п.2.4.даної Постанови Правління НБУ банк (відповідач) зобов’язаний отримати письмове підтвердження споживача (позивача) про ознайомлення з наведеною вище інформацією. ОСОБА_1 не знала та не була повідомлена банком (відповідачем), у письмовій формі під час укладання кредитного договору про можливі ризики зміни валютного курсу. Банк (відповідач) не міг не знати, що зміна валютного курсу є не на користь позичальника і робить неможливим виконання кредитних договорів, але всупереч вимогам закону письмово не повідомив позичальника про верогідність такого ризику. Позивач ОСОБА_1 не міг виконувати зобов’язання, тому що виконання зобов’язання по Кредитному договору з відповідачем в іноземній валюті на території України, відповідно п.1 ст. 524 ЦК України та п.1 ст. 533 ЦК України не передбачено.

Посилалися на те, що вони не мають забов’язань перед ПАТ "ОТП Банк", бо кредитний договір, договір іпотеки і договір поруки вони укладали з ЗАТ "ОТП Банк". Вважають що у зв’язку з припиненням діяльності ЗАТ "ОТП Банк" укладені з даною фінансовою установою договори втратили свою чинність.

Умови Кредитного договору у п.1.11.1., п.1.11.2 порушують норми п.1 ст. 53 ЦК України та згідно з п.2, п.5, п.6 ст.18 ЗУ "Про захист прав споживачів" є несправедливими умовами договору. Під час укладання договору іпотеки ОСОБА_1 знаходилася під впливом помилки щодо обставин, які мають істотне значення, а саме, їй не було роз’яснено про ризик коливання курсу гривні відносно курсу швейцарського франка. Крім того під час укладання договору іпотеки порушено право малолітньої дитини позивачів, а саме не отримано дозвіл органу опіки та піклування на укладання договору іпотеки, т.я. вказаний договір підлягає нотаріальному посвідченню, тобто договір іпотеки був укладений з порушенням законодавства в частині ст. 12 Закону України "Про основи соціального захисту бездомних громадян і безпритульних дітей", ст. 17 Закону України "Про охорону дитинства", оскільки його умови порушують права неповнолітньої дитини позивачів, яка зареєстрована і мешкає в квартирі, що є об’єктом іпотеки.

У судовому засіданні позивач –представник ЗАТ "ОТП Банк" свої позивні вимоги підтримав, зустрічний позов не визнав.

Відповідачі ОСОБА_1, ОСОБА_2 та їх представники у судовому засіданні позов ОТП Банку не визнали, зустрічний позов підтримали.

Суд, вислухавши пояснення сторін, вчинивши дослідження матеріалів справи, вважає, що позов ПАТ "ОТП Банк" підлягає задоволенню, а зустрічний позов ОСОБА_1 та ОСОБА_2 задоволенню не підлягає за наступних підстав .

Відповідно до кредитного договору № ML-705/096/2008 від 16.01.2008р . ЗАТ "ОТП Банк" надав ОСОБА_1 кредит у розмірі 72555,13 швейцарських франків на строк до 16.01.2038р . (а.с.7).

Згідно договору іпотеки № РML-705/096/2008 від 16.01.2008р . відповідач ОСОБА_1 передала позивачу ЗАТ "ОТП Банк" в іпотеку майно –квартиру АДРЕСА_1 (а.с.22-27).

За договору №705/23/08/1 про кредитування поточного рахунку (овердрафт) від 16.01.2008р. ЗАТ "ОТП Банк" надав ОСОБА_1 ліміт поточного рахунку у розмірі 4000,00грн. (а.с.65-66).

Додатковим договором № МL-705/096/2008/СНF від 16.01.2008р. були внесені зміни до кредитного договору за яким визначено застереження за яким обов’язкові платежі банку позичальник здійснює у валюті кредиту, тобто у швейцарських франках. (а.с.70).

Згідно договору поруки № SR-705/096/2008 від 16.01.2008р. відповідач ОСОБА_2 прийняв на себе зобов’язання відповідати за повне та своєчасне виконання відповідачем ОСОБА_1 його зобов’язань перед позивачем за кредитним договором (т.1 а.с.28).

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ст.ст. 553, 554 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов’язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов’язання боржником. У разі порушення боржником зобов’язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків.

Згідно ст. 629, 611 Цивільного кодексу України договір є обов’язковим для виконання сторонами; у разі порушення зобов’язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов’язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому.

Станом на 26.10.2009 р. у ОСОБА_1 утворився борг за кредитом в розмірі 84771,67 швейцарських франків, що в еквіваленті за офіційним курсом НБУ становить:672 985,59 гривень. В порушення умов укладеного між банком та відповідачем кредитного договору, відповідач відмовляється виконувати свої зобов’язання з повернення боргу в строк та на умовах, встановлених в кредитному договорі.

Стосовно заперечення відповідачів ОСОБА_1 і ОСОБА_2 щодо невиконання Банком при укладенні договору кредиту вимог ч.2 ст. 11 Закону України "Про захист прав споживачів" за яким він забов’язаний повідомити споживача у письмовій формі про кредитні умови, наявні форми кредитування, типів відсоткової ставки; орієнтовну сукупну вартість кредиту та вартість послуги з оформлення договору про надання кредиту; варіанти повернення кредиту; переваги та недоліки пропонованих схем кредитування,тощо судом встановлено, що вони не відповідають дійсності. 26.12.2007 р . Банком було надано відповідачу ОСОБА_1 інформаційний лист "Рефінансування житлового іпотечного кредиту", яким її було ознайомлено з діючими умовами кредитування. Власним підписом відповідача ОСОБА_1 підтверджено, що Банк в письмовій формі ознайомив її з умовами кредитування по програмі "Рефінансування житлового іпотечного кредиту", і надав інформацію щодо орієнтованої сукупної вартості кредиту(Додаток №1),наявних в Банку форм кредитування, їх відмінностей, переваг та недоліків пропонованих схем кредитування. (т.1 а.с.135-138)

Стосовно доводів позивачів за зустрічним позовом щодо збільшення розміру процентної ставки в односторонньому порядку, встановлено, що, відповідно до ст.3 ч.1 кредитного договору сторони домовились, що для розрахунку процентів за користування Кредитом буде використовуватись плаваюча відсоткова ставка, яка складається з 4,49 % (фіксований відсоток) + FIDR (процентна ставка по строкових депозитах фізичних осіб у валюті, тотожній Валюті Кредиту, що розміщені в Банку на строк в 366 днів, з виплатою процентів після закінчення строку дії депозитного договору – у відповідності до п. 3 Частини №1 "Базові умови кредитування. Визначення термінів" Кредитного договору, інформація про розмір FIDR є загальнодоступною та розміщується на сайті банку та інформаційних стендах). Детальне визначення строків та розмірів погашення кредиту та сплати відсотків міститься у п. 1.4 кредитного договору та у Графіку повернення кредиту та сплати відсотків, що є додатком № 1 до Кредитного договору.

Отже, корегування відсоткової ставки відбувалося відповідно до п.1.4.1.1.3. ч.2 кредитного договору і застереження у п.1.4.1.5.4 кредитного договору за якими сторони висловили свою згоду з тим, що визначення порядку плати за кредит встановлене у п.1.4 цього договору повністю відповідає волевиявленню сторін. Таким чином, збільшення відсоткової ставки в односторонньому порядку не відбувалося,оскільки в кредитному договорі ML-705/096/2008 встановлено, що корегування відсоткової ставки встановлене за домовленістю сторін.

Суд приходить до висновку про безпідставність вимог позивачів про визнання кредитного договору і додатку до кредитного договору недійсним щодо визнання їх зобов’язання в іноземній валюті .

Відповідно до статті 192, ч.2 ст. 524 ЦК України іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом і зокрема сторони можуть визначити грошовий еквівалент забов’язання в іноземній валюті.

Статтею 1054 ЦКУ передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до статті 2 Закону України "Про банки і банківську діяльність" (далі - Закон про банки) кошти - є гроші у національній або іноземній валюті чи їх еквівалент.

Статті 47 та 49 Закону "Про банки та банківську діяльність" визначають операції банків із розміщення залучених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик як кредитні операції, незалежно від виду валюти, яка використовується. Вказані операції здійснюються на підставі банківської ліцензії.

Суду надано для огляду копію банківської ліцензії і додатку до неї,якими визначено право "ОТП Банк" на здійснення операцій з валютними цінностями.

(т.1 а.с. 139-142, 208-212)

Відповідно до статті 5 Декрету Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" Національний банк України видає індивідуальні та генеральні ліцензії на здійснення валютних операцій, які підпадають під режим ліцензування згідно з цим Декретом. Генеральні ліцензії видаються комерційним банкам та іншим фінансовим установам України на здійснення валютних операцій, що не потребують індивідуальної ліцензії, на весь період дії режиму валютного регулювання.

Відповідно до п.в,г. ч. 4. ст. 5 Декрету Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" індивідуальні ліцензії видаються у разі:в) надання і одержання резидентами кредитів в іноземній валюті, якщо терміни і суми таких кредитів перевищують встановлені законодавством межі; г) використання іноземної валюти на території України як засобу платежу або як застави.

Таким чином, уповноважені банки на підставі банківської ліцензії та письмового дозволу на здійснення операцій з валютними цінностями мають право здійснювати відповідні операції з надання кредитів в іноземній валюті.

Відповідно до п.1.5. Постанови Національного банку від 14.10.2004, № 483 (z1429-04) "Про затвердження Положення про порядок видачі Національним банком України індивідуальних ліцензій на використання іноземної валюти на території України як засобу платежу" використання іноземної валюти як засобу платежу без індивідуальної ліцензії дозволяється якщо ініціатором або отримувачем за валютною операцією є уповноважений банк (ця норма стосується лише тих операцій уповноваженого банку, на здійснення яких Національний банк видав йому банківську ліцензію та письмовий дозвіл на здійснення операції з валютними цінностями).

У зв’зку з тим, що отримувачем грошових коштів в рахунок погашення кредитного договору в даному випадку є банк, операція з надання банками кредитів в іноземній валюті не потребує індивідуальної ліцензії.

Суд, проаналізувавши дані зустрічного позову щодо порушення прав малолітньої дитини позивачів в наслідок укладення договору іпотеки, встановив,що,згідно довідки ЖБК "Флора" від 15.01.2008 № 4, яка була надана ОСОБА_1 до банку перед укладенням зазначених договорів, за адресою: АДРЕСА_1 вона мешкає складом сім’ї 2 чоловіка : ОСОБА_1,1977 р.н.-власник квартири та ОСОБА_2,1975 р.н.- її чоловік. Доводи позивачів щодо можливої фальсифікації довідки є надуманими і такими що суперечать іншим матеріалам справи. Так,в з аяві-анкеті ОСОБА_1 від 16.01.2008 р. приватному нотаріусу Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_3, зазначено про те що " в будинку № 64 по вулиці Н.Ужвій в м. Харкові не прописані та не проживають малолітні, а також неповнолітні діти ".( т.1 а.с.131) Також у п. і) ч.5.1 договору іпотеки №PML-705/044/2007 від 16.01.2008 р. ОСОБА_1 зазначила, що за адресою АДРЕСА_1 не проживають та не зареєстровані малолітні та/чи неповнолітні діти, що мають право користування предметом іпотеки, та Іпотекодавець має повне право на передачу в іпотеку всього Предмету Іпотеки; будь- яка інформація, надана Іпотекодавцем Іпотекодержателю щодо Предмета Іпотеки, є дійсною та надана в повному обсязі ; е) обтяження Предмета Іпотеки не буде порушувати прав та законних інтересів інших осіб, в тому числі малолітніх та неповнолітніх, непрацездатних дітей та інших осіб, яких Іпотекодавець зобов’язаний утримувати за законом чи договором.

Довідку житлового кооперативу від 8.06.2010 р за якою на відповідній житловій площі за адресою: АДРЕСА_1 зареєсторвано 4 особи., суд до уваги не приймає, оскільки на час укладення договору іпотеки №PML-705/044/2007 від 16.01.2008 р. такі дані позивачами не надавалися.

. (т.2 а.с.37)

Посилання позивачів за зустрічним позовом на те, що вони не мають забов’язань перед ПАТ "ОТП Банк", бо кредитний договір, договір іпотеки і договір поруки вони укладали з ЗАТ "ОТП Банк", суд вважає штучними і надуманими.

Судом встановлено, що Публічне акціонерне товариство "ОТП Банк" є правонаступником всіх прав та обов’язків Закритого акціонерного товариства "ОТП банк", що підтверджується реєстраційними та установчими документами, які містяться в матеріалах справи. Під час судового розгляду справи судом постановлено ухвалу, якою уточнено зміна в найменуванні позивача як ПАТ "ОТП Банк".

Відповідно до ст. 215 ЦК підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Також у відповідності до ст. 230 ЦК України якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення (частина перша статті 229 цього Кодексу), такий правочин визнається судом недійсним.

Під час судового розгляду справи судом не встановлено підстав для визнання недійсними кредитного договору, договору іпотеки, договору поруки, договору про кредитування поточного рахунку,а також щодо визнання неможливим виконання ОСОБА_1 кредитного договору, визнання незаконним нарахування процентів, пені та штрафу щодо ПАТ "ОТП Банк", визнання укладення кредитного договору з порушенням споживацьких, конституційних та цивільних прав.

З огляду на відповідні обставини суд не бачить підстав для задоволення зустрічного позову ОСОБА_1 та ОСОБА_2 Позов ПАТ "ОТП Банк" суд вважає доведеним. Заборгованість за кредитним договором відповідачами ОСОБА_1 і ОСОБА_2 в суді не визнана, проте даних щодо неправильності застосування розрахунку суду не наведено. Суд погоджується з розрахунком позивача щодо заборгованості за кредитним договором і позов задовольняє.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 208- 218 ЦПК України, ст.ст.215-217,228-230, 524,526, 554, 625,1050,1054, України, суд,-

Позов ПАТ "ОТП Банк" до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення суми заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь ПАТ "ОТП Банк" суму заборгованості за кредитним договором № ML-705/096/2008 від 16.01.2008р. в розмірі 672985,59(шістсот сімдесят дві тисячі дев’ятсот вісімдесят п’ять)грн.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь ПАТ "ОТП Банк" держмито у розмірі 1700,00 (одна тисяча сімсот)грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 250,00 (двісті п’ятдесят)грн.

У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ПАТ "ОТП Банк"–відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом 10 днів з дня проголошення рішення.

рішення надруковано в нарадчій кімнаті і є оригіналом.