ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
( З А О Ч Н Е)
15 вересня 2010року справа №2-5061/10
( Додатково див. ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ (rs20205335) )
Печерський районний суд м. Києва в складі:
головуючого-судді Горкавої В.Ю.,
за участю секретаря Прилуцької Н.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі Київської регіональної дирекції до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про розірвання кредитного договору, стягнення заборгованості за кредитним договором та звернення стягнення на предмет іпотеки,-
В С Т А Н О В И В :
Позивач звернувся до суду з вказаним позовом до відповідачів про розірвання кредитного договору, стягнення заборгованості за кредитним договором та звернення стягнення на предмет іпотеки. Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач посилається на те, що між ВАТ "Райффайзен Банк Аваль", правонаступником якого є ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" в особі Київської регіональної дирекції та відповідачкою ОСОБА_3 було укладено кредитний договір, згідно умов якого, відповідачці було надано кредит в сумі 250 000доларів США 00 центів зі сплатою 13,25% річних за користування кредитними коштами та остаточним поверненням 27.02.2027року. В подальшому між тими ж сторонами була укладена додаткова угода до кредитного договору, відповідно до умов якої встановлено новий графік погашення заборгованості, а саме: строк користування кредитом до 27.02.2031р. зі сплатою відсотків 12,25% річних в період з 19.05.2009р. по 19.05.2010р., 13,25% річних в період з 20.05.2010р. по 27.02.2031р. В забезпечення своєчасного виконання та повного виконання відповідачкою ОСОБА_3 зобов’язань за кредитним договором, між позивачем та відповідачем ОСОБА_4 було укладено договір поруки, згідно умов якого поручитель та боржник за несвоєчасне або неналежне виконання зобов’язань несуть солідарну відповідальність. Крім того, з метою забезпечення виконання зобов’язань за кредитним договором між позивачем та відповідачкою ОСОБА_5 був укладений договір іпотеки. Оскільки відповідачка ОСОБА_3 свої зобов’язання за кредитним договором не виконує, станом на 12.01.2010року у останньої утворилась заборгованість за кредитним договором на загальну суму 251 589 доларів США 28 центи, що в гривневому еквіваленті за курсом НБУ складає 2 010 324,15грн., яку позивач просить стягнути з відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в солідарному порядку на його користь та судові витрати, а також у рахунок погашення заборгованості за кредитним договором у сумі 2 010 324грн.15коп. просить звернути стягнення на нерухоме майно, а саме: квартиру АДРЕСА_1, яка належить відповідачці ОСОБА_5 на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого
27.02.2007р. Івановою С.М., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, за реєстровим №933, зареєстровано в Державному реєстрі правочинів 27.02. 2007р., та буде зареєстрований в Київському міському бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об’єкти нерухомого майна у встановленому законом порядку, яка передана в іпотеку ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" за договором іпотеки від 27.02.2007р. Крім того, позивач просить розірвати кредитний договір укладений 27.02.2007р. між позивачем та відповідачкою ОСОБА_3
Представник позивача в судове засідання не з’явився. До суду направив заяву з проханням розглядати справу за його відсутності, позов підтримує та не заперечує проти проведення заочного розгляду справи за відсутності відповідачів.
Відповідачі та їх представник в судове засідання не з’явились. Про час та місце судового розгляду повідомлялись належним чином, про що свідчать телеграми про вручення їх особисто відповідачам. Заяв про розгляд справи за їх відсутності до суду не надали.
На підставі ч.4 ст. 169, ст. 224 ЦПК України, суд вважає за можливим провести заочний розгляд справи за відсутності представника позивача, відповідачів та їх представника та ухвалити заочне рішення по справі, на підставі наявних в ній доказів, оскільки представник позивача не заперечує проти такого вирішення справи.
Суд, з’ясувавши обставини справи, перевіривши їх наданими сторонами письмовими доказами шляхом їх дослідження, приходить до наступного.
Судом встановлено, що 27.02.2007р. між позивачем ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" правонаступником якого згідно витягу зі Статуту є ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" в особі Київської регіональної дирекції та відповідачкою ОСОБА_3 було укладено кредитний договір №014/2547/74/52776, згідно якого відповідачці було надано грошові кошти в розмірі 250 000 доларів США 00 центів зі сплатою за користування кредитними коштами 13,25% річних та остаточним поверненням 27.02.2027р. (а.с.9-11).
В подальшому між тими ж сторонами була укладена додаткова угода №1 до вищезазначеного кредитного договору, відповідно до умов якої встановлено новий графік погашення заборгованості, а саме: строк користування кредитом до 27.02.2031р. та зі сплатою відсотків за користування кредитними коштами в період з 19.05.2009р. по 19.05.2010р. в розмірі 12,25% річних, з 20.05.2010р. по 27.02.2031р. в розмірі 13,25% річних (а.с.20).
Згідно п.п.1.3, 5.1 кредитного договору відповідачка ОСОБА_3, яка є позичальником за кредитним договором взяла на себе зобов’язання погашати кредит, сплачувати позивачеві нараховані проценти за користування кредитом до 15-го числа кожного календарного місяця, починаючи з місяця, наступного за місяцем отримання кредиту та при остаточному погашенні кредиту, сплату відсотків за фактичне використання кредитних коштів, відповідно до наведеного у додатковій угоді №1 до договору графіку погашення заборгованості.
В забезпечення своєчасного виконання та повного виконання відповідачкою ОСОБА_3 зобов’язань за кредитним договором, 26.02.2007року між позивачем та відповідачем ОСОБА_4 було укладено договір поруки, згідно умов якого поручитель та боржник за несвоєчасне або неналежне виконання зобов’язань несуть солідарну відповідальність (а.с.30).
З метою забезпечення виконання зобов’язань за кредитним договором 27.02.2007року між ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" та відповідачкою ОСОБА_5 був укладений договір іпотеки, відповідно до умов якого іпотекодавець передає іпотекодержателю квартиру АДРЕСА_1, розташованому АДРЕСА_1, яка належить відповідачці ОСОБА_5 на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого 27.02.2007року Івановою С.М., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, за реєстровим №933, зареєстровано в Державному реєстрі правочинів 27.02.2007року, та буде зареєстрований в Київському
міському бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об’єкти нерухомого майна у встановленому законом порядку(а.с.18-19).
Позивач виконав свої зобов’язання перед відповідачкою ОСОБА_3, надав їй грошові кошти в розмірі 250 000 доларів США 00 центів, що підтверджується меморіальним ордером №РОZ/913-16 від 27.02.2007року(а.с.36).
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк зобов’язується надати кредит позичальнику в розмірі й на умовах, передбачених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит і сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ЦК України (435-15) , якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
У відповідності зі ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу (435-15) – ст. 526 ЦК України.
Також, статтею 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов’язаний повернути позику (кредит) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно ч.2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов’язок позичальника повернути позику частинами(з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст.1048ЦК України.
Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Як встановлено судом, відповідачка ОСОБА_3 не виконує взятих на себе згідно кредитного договору зобов’язань, зокрема: не погашає в добровільному порядку заборгованість за кредитом, відсотками, в зв’язку з чим станом на 12.01.2010року у останньої утворилась заборгованість за кредитним договором, що змушує позивача звернутися до суду з вказаним позовом.
Відповідно до вищезазначеного графіку погашення заборгованості, останній платіж відповідачкою був здійснений 15.12.2009р.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідачі неодноразово повідомлялись про наявну заборгованість за кредитним договором у відповідачки ОСОБА_3 та її дострокове повернення, про що свідчать відповідні повідомлення про це. Проте, станом на 12.01.2010року заборгованість за кредитним договором ніким з відповідачів не погашена (а.с.37-41).
Так, згідно наданого позивачем розрахунку, заборгованість за вищезазначеним договором станом на 12.01.2010року становить 251 589 доларів США 28 центи, що в гривневому еквіваленті за курсом НБУ(1долар США- 7,9905)складає 2 010 324грн.15коп., в тому числі: 241 226,95 доларів США, що в гривневому еквіваленті за курсом НБУ складає 1 927 523,94грн.-сума простроченої заборгованості за кредитом, 6 000 доларів США, що в гривневому еквіваленті за курсом НБУ складає 47 943,00грн.-сума простроченої заборгованості за відсотками, 4 362,33доларів США, що в гривневому еквіваленті за курсом НБУ складає 34 857,21грн.-сума пені в розмірі 0,5% від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, відповідно до п.9.1 кредитного договору (а.с.47-48).
Відповідно до ст. 553 ЦК України, поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов’язання боржником.
У відповідності зі ст. 554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов’язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.
Враховуючи факт невиконання відповідачкою ОСОБА_3 своїх зобов’язань за кредитним договором перед позивачем, суд вважає, що позовні вимоги позивача про стягнення заборгованості за кредитним договором, розірвання кредитного договору та звернення стягнення на предмет іпотеки є обґрунтованими, виходячи з наступного.
Згідно ч.1 ст. 33 Закону України "Про іпотеку" у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов’язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов’язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: розірвання договору (п.1.ч.1ст.611ЦК України).
Статтею 7 Закону України "Про іпотеку" передбачено, що за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов’язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь - якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов’язання.
Заставна вартість предмета іпотеки визначена у п.1.3 договору іпотеки і становить 2 304 795грн.
Статтею 35 Закону Україні "Про іпотеку" передбачено, що у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону (898-15) .
З матеріалів справи вбачається, що позивач виконав передбачені ст. 35 Закону України "Про іпотеку" вимоги для подальшого звернення стягнення на предмет іпотеки, вручивши відповідачці ОСОБА_5 29.09.2009р. повідомлення про порушення зобов’язання за кредитним договором та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки, у випадку невиконання таких вимог відповідачки ОСОБА_3 (а.с.а.с.39,41).
Враховуючи, що відповідачкою ОСОБА_3 заборгованість за кредитним договором не була погашена, суд вважає, що у позивача виникло право звернути стягнення на предмет іпотеки для задоволення своїх вимог за кредитним договором, такі вимоги позивача є повністю обґрунтованими та законними.
Відповідно до ч.1 ст. 41 ЗУ "Про іпотеку" реалізація предмета іпотеки проводиться, шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України "Про виконавче провадження" (606-14) .
Таким чином, з урахуванням викладеного, аналізуючи норми чинного законодавства, оцінюючи всі докази по справі у їх сукупності, суд дійшов висновку, що відповідачі не виконують належним чином взяті на себе зобов’язання за вищезазначеними договорами, в зв’язку з чим, суд вважає, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі.
На підставі ст. 88 ЦПК України з відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в солідарному порядку на користь позивача підлягає стягненню сума судового збору в розмірі 1700грн.00коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120грн.00коп.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 7, 11, 33, 41 Закону України "Про іпотеку", ст. ст.11.16, 509, 525, 526, 527, 530, 536, 551, 554, 610, 611, 614, 629, 631, 1054ЦК України, ст.ст. 10, 11, 60, 61, 212, 213, 215, 224, 225, 226 ЦПК України, суд,-
В И Р І Ш И В:
Позов Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі Київської регіональної дирекції до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про розірвання кредитного договору, стягнення заборгованості за кредитним договором та звернення стягнення на предмет іпотеки– задовольнити.
Розірвати кредитний договір №014/2547/74/52776 від 27.02.2007року, укладений між Відкритим акціонерним товариством "Райффайзен Банк Аваль" та ОСОБА_3.
Стягнути в солідарному порядку з ОСОБА_3, ОСОБА_4 на користь Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі Київської регіональної дирекції заборгованість за кредитним договором в розмірі 2 010 324 (двох мільйонів десяти тисяч трьохсот двадцяти чотирьох)грн. 15коп., судовий збір в розмірі 1700 (тисячі сімсот)грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120(ста двадцяти)грн.00коп.
У рахунок погашення заборгованості за кредитним договором у сумі 2 010 324грн.15коп. звернути стягнення на нерухоме майно, а саме: квартиру АДРЕСА_1, розташованому АДРЕСА_1, яка належить відповідачці ОСОБА_5 на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого 27 лютого 2007року Івановою С.М., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, за реєстровим №933, зареєстровано в Державному реєстрі правочинів 27 лютого 2007року, та буде зареєстрований в Київському міському бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об’єкти нерухомого майна у встановленому законом порядку, яка передана в іпотеку ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" за договором іпотеки від 27 лютого 2007року.
Заочне рішення суду може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України (1618-15) . У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України (1618-15) .
Згідно загального порядку оскарження, дане рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду м. Києва. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Заочне рішення суду набирає законної сили відповідно до загального порядку, встановленого ЦПК України (1618-15) , згідно якого рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя Печерського районного суду м. Києва
В.Ю.Горкава