розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду Залізничного району м. Сімферополя цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Відкритого акціонерного товариства Національної акціонерної страхової компанії "Оранта", що діє в особі Кримської Республіканської Дирекції, третя особа – Акціонерний комерційний інноваційний банк "Укрсиббанк" про визнання страхового випадку і стягнення страхової суми та моральної шкоди,

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому, уточнивши свої позовні вимоги, просить суд визнати страховим випадком дорожньо-транспортну пригоду, що сталася 24 грудня 2008 року о 16 годині 40 хвилин з її участю на автодорозі Мар’янське – Берислав у Херсонській області, внаслідок якої їй було встановлено первинно другу групу інвалідності. Також просить стягнути з ВАТ Національної акціонерної страхової компанії "Оранта" на її користь страхову виплату у розмірі 70% від страхової суми з урахуванням індексу інфляції у розмірі 1276313 гривень 49 копійок та трьох відсотків річних, що складає 44670,97 грн. від суми 1276313,49 грн., а всього, 1320984 гривні 46 копійок, моральну шкоду у сумі 300 000 гривень та судові витрати по справі.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 03 червня 2008 року вона уклала договір добровільного особистого страхування з ВАТ НАСК "Оранта". Страхова сума складала 1670910 гривень.

Згідно умов договору, Страховик, у разі настання події, на випадок якої проводилось страхування, повинен був здійснити страхову виплату застрахованій особі та/або Вигодонабувачу. Страхова виплата при встановленні застрахованій особі первинної інвалідності II групи повинна складати 70% від страхової суми. Вигодонабувачем за умовами договору являвся АКІБ "УкрСиббанк", з яким позивач в період з 07.11.2007 року до 31.01.2008 року уклала три кредитні договори на загальну суму 357960 доларів США.

24.12.2008 року о 16 год. 40 хв. сталася дорожньо-транспортна пригода з її участю. Рухаючись на власному автомобілі на автодорозі Мар’янське – Берислав у Херсонській області, ОСОБА_2 не справилась з керуванням, автомобіль з’їхав з проїзної частини дороги та перекинувся, внаслідок чого вона отримала тілесні ушкодження. Тривалий час лікувалася, перенесла операцію, бо було травмовано хребет.

28.04.2009 року Міжрайонною травматологічною медико-соціальною експертною комісією у м. Харкові їй було встановлено первинно II групу інвалідності.

Перебуваючи на лікуванні позивач повідомила Страховика про ДТП, а після встановлення інвалідності у визначений договором строк подала заяву про здійснення страхової виплати. Відповідач тривалий час вів листування з нею, вимагаючи надати вичерпну інформацію щодо обставин ДТП та її лікування. Вона ретельно виконувала всі рекомендації та вимоги Страховика, надсилала документи, які від неї вимагали. Не дочекавшись здійснення страхової виплати, вирішила звернутись до суду, оскільки опинилась у скрутному становищі. АКІБ "УкрСиббанк" пред’явив до неї позов про стягнення суми за кредитними договорами, бо опинившись на лікарняному та втративши роботу, вона прострочила виплати. Страховик, на допомогу якого вона сподівалась у разі настання такого випадку, своїх обов’язків не виконав. Дізнавшись про її звернення до суду, він направив їй повідомлення про те, що відмовляє у страховій виплаті, бо вважає, що вона не виконала умов договору. Позивач вважає, що саме Страховик неналежним чином виконав умови договору і просить стягнути з нього на її користь страхову виплату з урахуванням індексу інфляції за весь період прострочення, починаючи з 15 травня 2009 року по день розгляду справи судом, з урахуванням трьох відсотків річних та моральну шкоду, яку оцінює в сумі 300 000 гривень.

Відповідач позовні вимоги не визнав та пояснив суду, що у липні 2010 року Правлінням ВАТ НАСК "Оранта" було прийнято рішення про відмову ОСОБА_2 у виплаті страхового відшкодування. Підставами для прийняття такого рішення стало те, що згідно довідки відділу ДАІ у Херсонській області про обставини ДТП, що сталася 24.12.2008 року з участю ОСОБА_2 було встановлено, що вона завідомо допустила рух керованого нею транспортного засобу, який є джерелом підвищеної небезпеки, з перевищенням безпечної швидкості руху, що викликало збільшення ступеня ризику настання страхового випадку. Такі дії суперечать вимогам п. 6.3 Договору страхування, і є підставою для відмови застрахованій особі у здійсненні страхової виплати.

Вислухавши представників сторін, вивчивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_2 підлягають частковому задоволенню.

Як встановлено судом, 03 червня 2008 року між позивачем ОСОБА_2, з однієї сторони, та ВАТ НАСК "Оранта", з другої сторони, було укладено договір добровільного особистого страхування №357-06/09, згідно умов якого ОСОБА_2 була застрахована на суму 1670910 гривень.

Об’єктом страхування за договором є майнові інтереси, що не суперечать чинному законодавству України, пов’язані із життям і працездатністю застрахованої особи.

Правилами добровільного страхування від нещасних випадків №108, затверджених рішенням Правління ВАТ НАСК "Оранта" від 06.02.2007 року, №51 страховим випадком вважається подія, передбачена договором страхування, з настанням якої виникає обов’язок Страховика здійснити страхову виплату.

Пунктом 1.2. договору визначено, що страховим випадком є передбачена п.2.1. договору подія, що відбулася та внаслідок якої виникає обов’язок Страховика здійснити страхову виплату застрахованій особі та/або вигодонабувачу.

Страхові ризики, на випадок яких проведено страхування ОСОБА_2, визначені опцією №2: "смерть застрахованої особи або стійка втрата застрахованою особою працездатності (встановлення первинної інвалідності I або II групи) внаслідок нещасного випадку (24 години на добу)".

За умовами договору нещасний випадок – це раптові непередбачувані події, що фактично відбулися в період дії договору страхування та спричинили або розлад здоров’я застрахованої особи, викликаний пошкодженням тканин організму з порушенням їх цілісності і функцій, деформацією і порушенням опорно-рухового апарату, заподіяними зовнішнім впливом, або смерть застрахованої особи.

Пункт 5 договору передбачені винятки із страхових випадків, де серед іншого, зазначено, що страховим випадком не визнається та страхова виплата не здійснюється в разі, якщо смерть або стійка втрата працездатності застрахованої особи настала внаслідок керування застрахованою особою будь – якими засобами наземного, водного або повітряного транспорту без відповідної підготовки та посвідчення на право керування або передачі такого права іншій особі, яка не має відповідної підготовки та посвідчення, або перебуває у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного оп’яніння, або під дією снодійних препаратів чи транквілізаторів.

Як слідує з постанови Київського районного суду м. Харкова по адміністративній справі №3-873/09/14 від 03.03.2009 року 24.12.2008 року о 16 год. 40 хв. ОСОБА_2, керуючи транспортним засобом Мазда державний номер НОМЕР_1, рухаючись по автодорозі Мар’янське – Берислав, не вибрала безпечної швидкості руху, не впоралась з керуванням, з’їхала в кювет, де перекинулась, внаслідок чого пошкоджено її автомобіль, чим порушено п.12.1 Правил дорожнього руху України (1306-2001-п) .

13.07.2010 року Кримська Республіканська Дирекція НАСК "Оранта" направила на адресу ОСОБА_2 повідомлення, в якому вказано, що подією, яка має ознаки страхової, є встановлення застрахованій особі первинно інвалідності II групи внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, що мала місце 24.12.2008 року. Однак Правлінням ВАТ НАСК "Оранта" прийнято рішення про відмову ОСОБА_2 у виплаті страхового відшкодування, оскільки за умовами п.6.3. договору застрахована особа зобов’язана вживати необхідні та доцільні заходи, в тому числі рекомендовані страховиком для запобігання збільшенню ступеня ризику, настанню нещасного випадку та мінімізації його наслідків. А згідно довідки ВДАІ УМВС України в Херсонській області від 20.01.2009 року ОСОБА_2 завідомо допустила рух керованого нею транспортного засобу, який є джерелом підвищеної небезпеки, з перевищенням безпечної швидкості руху, що викликало збільшення ступеня ризику настання страхового випадку.

Вказані відповідачем обставини суперечать постанові суду від 03.03.2009 року по адміністративній справі, яка набрала чинності, згідно якої встановлено, що ОСОБА_2 не вибрала безпечної швидкості руху, керуючи транспортним засобом. Факту свідомого перевищення швидкості руху нею не встановлено. Таким чином, висновок страховика про порушення ОСОБА_2 умов договору страхування у вигляді не вжиття нею необхідних та доцільних заходів в тому числі рекомендованих страховиком для запобігання збільшенню ступеня ризику, настанню нещасного випадку та мінімізації його наслідків, є необґрунтованим.

Відповідно до положень ст. 26 Закону України "Про страхування" та ст. 911 ЦК України, підставою для відмови страховика у здійсненні страхових виплат або страхового відшкодування є: 1) навмисні дії страхувальника або особи, на користь якої укладено договір страхування, спрямовані на настання страхового випадку; 2) здійснення страхувальником – фізичною особою або іншою особою, на користь якої укладено договір страхування, умисного злочину, що призвів до страхового випадку; 3) подання страхувальником свідомо неправдивих відомостей про предмет договору страхування або про факт настання страхового випадку; 4) несвоєчасне повідомлення страхувальником про настання страхового випадку без поважних на це причин або створення страховикові перешкод у визначенні обставин, характеру та розміру збитків; 5) інші випадки, передбачені законом.

рішення про відмову у страховій виплаті приймається страховиком у строк не більший передбаченого правилами страхування та повідомляється страхувальнику в письмовій формі з обґрунтуванням причин відмови.

Згідно п.8.1 договору добровільного особистого страхування у разі настання події, що може бути визнана страховим випадком, застрахована особа повинна впродовж трьох днів повідомити Страховика про настання такої події та надати заповнену заяву на страхову виплату. Визначення розміру страхової виплати здійснюється страховиком після отримання всіх необхідних документів. Пунктом 8.2.5. договору встановлено, що страхова виплата у разі встановлення застрахованій особі первинної інвалідності II групи здійснюється у розмірі 70% страхової суми.

28.04.2009 року міжрайонна травматологічна медико-соціальна експерта комісія у м.Харкові видала довідку до акту огляду МСЕК №042022 про встановлення ОСОБА_2 первинно другої групи інвалідності внаслідок загального захворювання, спричиненого дорожньо-транспортною пригодою.

30.04.2009 року ОСОБА_2 подала до Харківського відділення ВАТ НАСК "Оранта" заяву про здійснення страхової виплати та необхідні документи.

Статтею 988 ЦК України передбачено, що страховик зобов’язаний протягом двох робочих днів, як тільки стане відомо про встановлення страхового випадку, вжити заходів щодо оформлення всіх необхідних документів для своєчасного здійснення страхової виплати страхувальникові. Страхова виплата здійснюється на підставі заяви страхувальника і страхового акту, який складається впродовж десяти днів з дня повідомлення про настання страхового випадку. Страхове відшкодування виплачується впродовж десяти днів після складання страхового акту, що передбачено п.6.4 договору.

Як слідує з матеріалів справи, підставою для прийняття страховиком рішення про відмову у виплаті страхового відшкодування ОСОБА_2 стала довідка ВДАІ УМВС України в Херсонській області від 20.01.2009 року, тобто на день подання позивачкою заяви про здійснення страхової виплати – 30.04.2009 року, страхова компанія вже мала всі необхідні для прийняття рішення документи. Протягом двох робочих днів, як тільки стало відомо про настання страхового випадку, страховик зобов’язаний був вжити заходи щодо оформлення всіх необхідних документів для своєчасного здійснення страхової виплати, як це передбачено п.6.4 договору. У разі настання страхового випадку протягом десяти робочих днів скласти страховий акт із зазначенням суми страхової виплати, та наступного робочого дня направити запит вигодонабувачеві щодо визначення отримувача страхової виплати, або відмовити у страховій виплаті протягом десяти робочих днів з дня отримання всіх необхідних документів. Разом з тим, відповідач зволікав з прийняттям рішення аж до 13.07.2010 року, коли направив ОСОБА_2 листа з повідомленням про прийняте рішення про відмову у страховій виплаті.

Таким чином, суд прийшов до висновку, що відповідач неналежним чином виконував взяті на себе обов’язки за договором страхування, укладеним ним з ОСОБА_2 03.06.2008 року, оскільки 30.04.2009 року вже мав всі необхідні для прийняття рішення документи. Виплату страхового відшкодування відповідач повинен був здійснити не пізніше 02 червня 2009 року, враховуючи святкові та неробочі дні.

Статтею 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування моральної шкоди.

Згідно положень ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший процент не встановлений договором або законом.

Як слідує з наданих суду доказів, в провадженні Ялтинського міського суду знаходиться цивільна справа за позовом Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитними договорами, провадження по якій відкрито 14.06.2010 року. Неналежне виконання ВАТ НАСК "Оранта" своїх обов’язків за договором особистого страхування від 03.06.2008 року призвело до негативних наслідків для ОСОБА_2 та завдало їй моральних страждань.

Враховуючи вище наведене, суд вважає обґрунтованими вимоги ОСОБА_2 про визначення страхового випадку та стягнення з відповідача на її користь страхової виплати у розмірі 70 процентів від страхової суми, що складає 1276313,49 гривень, а з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох процентів річних починаючи з 02.06.2009 року по день розгляду справи судом – 1320984,46 гривень та моральної шкоди. Виходячи з позицій розумності та достатності, враховуючи ступінь важкості завданих ОСОБА_2 відповідачем моральних страждань, внаслідок неналежного виконання ним умов договору, розмір моральної шкоди суд визначає у сумі 50000 гривень.

Також суд вважає за необхідне, на підставі ст. 88 ЦПК України, стягнути з ВАТ НАСК "Оранта", що діє в особі Кримської Республіканської Дирекції, на користь позивача судові витрати, а саме витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120грн., та на підставі ст. 84 ЦПК України витрати на правову допомогу адвоката, у розмірі 1000грн., всього 1120грн., які документально підтверджені.

А також, на підставі ст. 88 ЦПК України, стягнути з ВАТ НАСК "Оранта", що діє в особі Кримської Республіканської Дирекції, на користь держави судовій збір у сумі 1700грн.

Таким чином, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об'єктивно наявні у справі докази, оцінив їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв'язок у сукупності, з’ясувавши усі обставини справи, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, з урахуванням того, що відповідно до ст. 1 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичної особи, суд дійшов висновку про часткове задоволення заявлених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 15, 212- 216, 218 ЦПК України, ст.ст. 23, 611, 625, 979- 980, 982, 985, 988- 991, 1167 ЦК України, Законом України "Про страхування" (85/96-ВР) ,

Позовні вимоги ОСОБА_2 задовольнити частково.

Визнати страховим випадком встановлення первинно другої групи інвалідності ОСОБА_2 в наслідок Дорожньо транспортної пригоди 24 грудня 2008 року яка сталася на автошляху Марьянське - Берислав у Херсонській області.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства Національної акціонерної страхової компанії "Оранта", що діє в особі Кримської Республіканської Дирекції, на користь ОСОБА_2 страхову виплату у розмірі 70 відсотків від страхової суми, що становить 1169637 гривень, з урахуванням встановленого індексу інфляції – 1276313,49 гривень, трьох відсотків річних за період прострочення виплати з 02 червня 2009 року по день розгляду справи судом у сумі 44670 гривень 97 копійок, а всього 1320984 (один мільйон триста двадцять тисяч дев’ятсот вісімдесят чотири) гривні 46 копійок, моральну шкоду у сумі 50000 (п’ятдесят тисяч) гривень.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства Національної акціонерної страхової компанії "Оранта", що діє в особі Кримської Республіканської Дирекції, на користь ОСОБА_2 інформаційно – технічні витрати на проведення судового процесу у сумі 120 гривень, витрати на правову допомогу у сумі 1000 гривень, а всього 1120 гривень.