Залізничний районний суд м.Львова в складі:

головуючого - судді Мусієвського Є.П.

при секретарі - Пелещишин І.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання права власності на корпоративні права і скасування державної реєстрації змін до установчих документів,

Позивач звернувся в суд з позовом, в якому просить визнати право власності на корпоративні права на приватне підприємство "Юридичне агентство", визнати недійсними та скасувати державні реєстрації змін до установчих документів підприємства від 14.05.07 р. пов’язаної із втратою документів, від 16.05.07 р. та від 26.12.08 р., пов’язаної із зміною засновника, мотивуючи свої позовні вимоги тим, що відповідач ОСОБА_2, будучи власником ПП "Юридичне агентство" заявою, посвідченою 31.05.06 р. приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу, за реєстровим номером 3917, передав йому корпоративні права на вказане підприємство та всіх установчих документів підприємства, що було оформлено актом здачі-приймання від 31.05.06 р., а оригінали вказаної заяви та установчих документів підприємства були поміщені за їх спільною згодою в сейф № НОМЕР_1, що розташований в сховищі для індивідуальних сейфів Львівського обласної філії АКБ ""Укрсоцбанк" з умовою користування сейфом виключно за присутності двох клієнтів одночасно, що оформлено відповідним договором від 31.05.06 р. про надання в тимчасове користування сейфу для зберігання цінностей, так як вказана обставина передбачалась п.6 Договору купівлі-продажу корпоративних прав на підприємство від 31.05.06 р., який укладений між ним та відповідачем, а він в свою чергу передав ОСОБА_2 грошову суму – 757500 грн., як оплату корпоративних прав на підприємство, що оформлялось актом від 31.06.06 р. здавання-приймання документів, однак відповідач ОСОБА_2 ухилився від виконання обов’язків та відмовлявся забезпечити доступ до сейфу, що позбавляло його, як нового власника підприємства внести зміни до установчих документів, пов’язані зі зміною власника, відповідно перешкоджало реалізації його корпоративних прав, будучи позбавлений можливості заволодіти оригіналами установчих документів підприємства, які перебували на збереженні в банківському сейфі, відповідач ОСОБА_2 повідомив орган державної реєстрації про втрату цих документів і на цій підставі зареєстрував нові установчі документи підприємства, що дало можливість відповідачу відчужити дане підприємство ОСОБА_3, який в свою чергу вказане підприємство відчужив ОСОБА_4, тому вважає, що відповідач ОСОБА_2 неправомірно розпорядився вже відчуженим йому підприємством іншим особам.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, дав пояснення аналогічні викладеному, просить задоволити позов.

Представник відповідача ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги заперечив, подав письмові заперечення та пояснив, що спосіб, порядок та умови за яких до позивача мали б перейти права засновника спірного підприємства визначено договором купівлі-продажу корпоративних прав на приватне підприємство "Юридичне агенство" від 31.05.2006 року. За умови існування вказаного договору, заява посвідчена приватним нотаріусом не може вважатися правочином, на підставі якого позивач набув право власності на спірне підприємство. Також ствердив, що позивач не виконав своїх зобов"язань по договору купівлі-продажу корпоративних прав на приватне підприємство "Юридичне агенство" від 31.05.2006 року, у зв’язку з чим ОСОБА_2 повернув сплачені позивачем за спірне підприємство кошти і відповідно такий договір було припинено. Тому просить в задоволенні позову відмовити за його безпідставністю.

Представник відповідача ОСОБА_4 на судовому засіданні позовні вимоги заперечив, посилаючись на їх безпідставність та необгрунтованність. Вважає, що ОСОБА_2, будучи власником підприємства мав право на відчуження корпоративних прав ОСОБА_3, а той в свою чергу правомірно передав корпоративні права ОСОБА_4 Просить у позові відмовити.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання жодного разу не з’явився, хоча про місце, день та час розгляду справи належним чином був повідомлений, а тому суд вважає за можливе розглянути справу у його відсутності.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали цивільної справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до копії Статуту, зареєстрованого 03.06.1998 р., приватне підприємство "Юридичне агентство" було створено 22 травня 1998 р. і його засновником був ОСОБА_5 (а.с.92-110).

З копії Статуту ПП "Юридичне агентство", зареєстрованого 05.11.2003 р. (нова редакція) власником підприємства став ОСОБА_2 (а.с.82-91).

З копії договору купівлі-продажу корпоративних прав на приватне підприємство "Юридичне агентство" від 31.05.2006 р. убачається, що ОСОБА_2 продав, а ОСОБА_1 придбав корпоративні права на вказане підприємство.(а.с.9-10)

Згідно копії нотаріально посвідченої заяви ОСОБА_2 від 31.05.2006 р. останній засвідчив передачу ним корпоративних прав на приватне підприємство "Юридичне агентство" ОСОБА_1 (а.с.11)

Відповідно до копії Акту здавання-приймання документів від 31.05.2006 року ОСОБА_2 передав, а ОСОБА_1 прийняв оригінали установчих документів ПП "Юридичне агентство", нотаріально засвідчену заяву про передання прав і обов’язків власника підприємства. Крім того, ОСОБА_1 передав ОСОБА_2 грошові кошти у розмірі 757500 грн. (а.с.12)

Копією договору № 13-57/067 про надання в тимчасове користування індивідуального сейфу для зберігання цінностей від 31.05.2006 р. стверджено, що ОСОБА_2 і ОСОБА_1 одержали у тимчасове користування сейф № НОМЕР_1, що розташований в сховищі Львівської філії АКБ "Укрсоцбанк", за умови користування цим сейфом лише у разі присутності обох осіб (а.с.13-14)

Відповідно до заяви представника ПП "Юридичне агентство" від 14.05.2007 р. останній звернувся до виконавчого комітету Львівської міської ради з проханням видати нове свідоцтво про державну реєстрацію вказаного підприємства у зв’язку із втратою свідоцтва про державну реєстрацію №13467.

Згідно нотаріально посвідченої заяви від 15.05.2007 року ОСОБА_2 передав корпоративні права на ПП "Юридичне агентство" ОСОБА_3.

Відповідно до нової редакції Статуту ПП "Юридичне агентство", зареєстрованого 16.05.2007 р. власником вказаного підприємства став ОСОБА_3

З реєстраційної картки (форма 3) про проведення державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи слідує, що така заповнювалась і подавалась гр-кою ОСОБА_6, яка діяла на підставі довіреності від 16.05.2007 р., виданою директором підприємства ОСОБА_2 В картці зазначено про зміну засновника з ОСОБА_2 на ОСОБА_3

Відповідно до довіреності від 24.12.2007 р. ОСОБА_2, як директор ПП "Юридичне агентство" уповноважив ОСОБА_7. на представлення інтересів підприємства"

З реєстраційної картки (форма 3) про проведення державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи від 24.12.2007 р. убачається, що дана картка заповнювалась і подавалась ОСОБА_7 В картці зазначені відомості про зміну засновника ПП "Юридичне агентство" з ОСОБА_3 на ОСОБА_4 До картки додано заяву ОСОБА_3 про передачу ним корпоративних прав ОСОБА_4

Згідно нотаріально посвідченої заяви від 21.12.2007 р. ОСОБА_3 передав всі корпоративні права, обов’язки, печатки та штамп ПП "Юридичне агентство" гр-ну ОСОБА_4.

Відповідно до Статуту ПП "Юридичне агентство" (нова редакція), зареєстрованого 26.12.2007 р. власником даного підприємства став ОСОБА_4

З реєстраційної картки (форма 4) від 24.12.2007 р. вбачається, що така заповнювалась і подавалась ОСОБА_7, на підставі вищезгаданого доручення ОСОБА_2 від 24.12.2007 р., про зміну керівника підприємства. Зазначено, що керівником став ОСОБА_4

Відповідно до частини третьої статті 29 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" (далі - Закон про реєстрацію) у разі внесення змін до установчих документів, які пов'язані із зміною складу засновників (учасників) юридичної особи, крім документів, які передбачені частиною першою цієї статті, додатково подається або копія рішення про вихід юридичної особи із складу засновників (учасників), завірена в установленому порядку, або нотаріально посвідчена копія заяви фізичної особи про вихід зі складу засновників (учасників), або нотаріально посвідчена копія документа про перехід частки учасника у статутному капіталі товариства, або нотаріально посвідчений документ про передання права засновника (учасника) іншій особі, або рішення уповноваженого органу юридичної особи про примусове виключення засновника (учасника) зі складу засновників (учасників) юридичної особи, якщо це передбачено законом або установчими документами юридичної особи.

Вирішуючи спірні питання суд виходить з досліджених та вищенаведених доказів, а також з вимог діючого законодавства.

Ст. 15 ЦК України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ст. 238 ЦК України представник може бути уповноважений на вчинення лише тих правочинів, право на вчинення яких має особа, яку він представляє.(ч.1) Представник не може вчиняти правочин, який відповідно до його змісту може бути вчинений лише особисто тією особою, яку він представляє.(ч.2)

Відповідно до ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Ч.1 ст. 319 ЦК України передбачено, що Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. А ч.2 ст. 319 ЦК України зазначає, що власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Згідно ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути

протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст. 328 ЦК України Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Ст. 392 ЦК України передбачає, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою,а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до ч.1 ст. 393 ЦК України правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується.

Таким чином суд приходить до висновку, що позивач у законний спосіб придбав корпоративні права приватного підприємства "Юридичне агенство", а відповідач ОСОБА_2 шляхом свого волевиявлення продав вказані права позивачу. В подальшому відповідач ОСОБА_2 перешкоджав позивачеві у здійсненні його права власності і вчинив дії, направлені на незаконне позбавлення позивача такого права. Після вчинення продажу корпоративних прав, не будучи власником цих прав, всупереч вимогам закону (ст. 328 ЦК України) відповідач ОСОБА_2, достовірно знаючи, що ПП "Юридичне агенство" йому не належить і оригінали установчих документів знаходяться на зберігання у сейфу банку, 08.05.2007 р. видав довіреність на право вчинення дій від імені підприємства та через свого представника ОСОБА_6 подав до державного органу завдомо неправдиву заяву про ніби-то втрату документів і необхідність виготовлення нового свідоцтва про державну реєстрацію. Внаслідок введення органу державної реєстрації в оману відповідач ОСОБА_2 14.05.2007 р. одержав нове свідоцтво про державну реєстрацію ПП "Юридичне агенство", а вже 15.05.2007 р., передав корпоративні права на це підприємство відповідачу ОСОБА_3, а той в свою чергу 21.12.2007 р. передав ці права відповідачу ОСОБА_4

Суд вважає, що при переоформленні змін до установчих документів ПП "Юридичне агенство" були допущені порушення вимог діючого законодавства, що вказує на незаконність таких реєстрації та необхідність їх скасування. Так, ОСОБА_2, видаючи довіреність від 08.05.2007 р. не мав повноважень діяти від імені підприємства, оскільки таке було ним відчужене позивачу ще 31.05.2006 р., а це в свою чергу тягло неповноважність пердставника за довіреністю ОСОБА_6 Здійснення реєстрації зміни власника підприємства від 16.05.2007 р. також було вчинено на підставі дій неповноважних на подачу документів осіб. Вказана реєстрація була проведена на підставі документів заповнених і наданих ОСОБА_6, яка діяла відповідно до довіреності ОСОБА_2 від 16.05.2007 р. Однак відповідно до заяви від 15.05.2007 р. та нової редакції Статуту підприємства, зареєстрованому 16.05.2007 р., вказане підприємство з вказаної дати належало ОСОБА_3, то ОСОБА_2 станом на 16.05.2007 р. не мав повноважень на видачу будь-яких довіреностей від імені підприємства. Аналогічне порушення закону було допущено і при переоформленні власників підприємства від ОСОБА_3 на ОСОБА_4, оскільки відповідні документи оформлялись і подавались представником ОСОБА_7 на підставі довіреності від 24.12.2007 р. виданої директором ПП "Юридичне агенство" ОСОБА_2, який на той час не був власником підприємства. Ні ОСОБА_3, ні ОСОБА_4 нікого не уповноважували діяти від імені підприємства, в тому числі і щодо питань внесення змін до Статуту. Доказів, що ОСОБА_2 був директором підприємства суду не надано. Відповідно до Статуту директор не є повноважною особою щодо питань внесення змін до Статуту.

Керуючись ст.ст. 10, 60, 212- 215 ЦПК України суд ст.ст. 15, 238, 317, 319, 321, 328, 392, 393 ЦК України, ст. 29 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", су д, -

Позов задоволити.

Визнати право власності за ОСОБА_1 на корпоративні права на приватне підприємство "Юридичне агентство" (код ЄДРПОУ 25554047).

Визнати недійсною та скасувати державну реєстрацію змін до установчих документів Приватного підприємства "Юридичне агентство" від 14.05.2007р. пов'язану з втратою документів.

Визнати недійсною та скасувати державну реєстрації змін до установчих документів приватного підприємства "Юридичне агентство" від 16.05.2007р., пов'язану із зміною засновника.

Визнати недійсною та скасувати державну реєстрації змін до установчих документів приватного підприємства "Юридичне агентство" від 26.12.2007р., пов'язану із зміною засновника.

рішення може бути оскаржено шляхом подачі протягом десяти днів апеляційної скарги до апеляційного суду Львівської області та до суду першої інстанції, який ухвалив дане рішення.