розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Яремче справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" про стягнення не виплаченої доплати за роботу в гірській місцевості,-

Позивач звернувся в суд з позовом до відповідача про стягнення не виплаченої доплати за роботу в гірській місцевості в розмірі 19 858 грн.30 коп..

Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що з 4.07.2002 р. до 8.07.2008 р. він перебував у трудових відносинах з відповідачем. 4.07.2002 р. позивач був прийнятий на посаду економіста Ворохтянського ТВБВ Івано-Франківської філії "ПриватБанку". 1.11.2002 р. його переміщено на посаду економіста Ворохтянського відділення №1. 1.04.2004 р. позивача призначено начальником Ворохтянського відділення №1. 25.04.2004 р. позивача переміщено на посаду начальника Ворохтянського відділення №1 – провідного менеджера з обслуговування клієнтів. 8.07.2008 р. позивач звільнений з займаної посади.

Позивач вважає, що його посадовий оклад не було підвищено на 25% за роботу в населеному пункті, якому надано статус гірського. З 1.01.2003 р. до 8.07.2008 р. до посадового окладу позивача не було доплачено 19 858 грн. 30 коп.. Позивач просить стягнути вказану суму з відповідача.

Позивач у судовому засіданні позов підтримав з наведених підстав. Позивач просить задоволити позов.

Представник відповідача позов не визнав. Представник ствердив, що позивач працював у відповідача протягом зазначеного ним періоду і на вказаних позивачем посадах. Представник вважає, що відповідач не повинен підвищувати посадовий оклад позивача на 25%. Позивач не звертався до відповідача з відповідною заявою і не представляв посвідчення відповідного зразка про набуття статусу особи, яка проживає і працює на території населеного пункту, якому надано статус гірського. Заробітна плата позивача була більшою мінімальної заробітної плати і з цих підстав посадовий оклад позивача також не підлягав підвищенню. Позивач також пропустив строк звернення до суду. Представник просить відмовити в позові.

Суд, заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, перевіривши письмові докази та оцінивши досліджені докази в сукупності, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Поясненнями осіб, які беруть участь у справі та стверджуються записами в трудовій книжці позивача (а.с.5-7) і копії наказу (а.с.14), встановлено, що позивач перебував у трудових відносинах з відповідачем з 4.07.2002 р. до 8.07.2008 р..

Поясненнями позивача, які ствердив представник відповідача і які доводяться також записами в трудовій книжці позивача (а.с.5-7) і копії наказу (а.с.14), встановлено, що робоче місце позивача знаходилося у смт.Ворохта, Яремчанської міської ради, Івано-Франківської області і посадовий оклад позивача не підвищувався на 25%. Розміри посадового окладу позивача наведені у довідці, яка представлена суду відповідачем (а.с.42).

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.08.1995 р. №648 "Про умови оплати праці осіб, які працюють в гірських районах" (648-95-п) , на підприємствах, в установах, організаціях та військових частинах, розташованих на території населених пунктів, яким надано статус гірських, тарифні ставки і посадові оклади працівників, визначені генеральною, галузевими та регіональними угодами як мінімальні гарантії в оплаті праці, а також встановлені за рішенням Кабінету Міністрів України або за його дорученням, підвищуються на 25 відсотків. З 1 січня 2003 р. діє правило, що у разі коли підприємство, установа, організація розташовані за межами населеного пункту, якому надано статус гірського, але мають філії, представництва, відділення, інші відокремлені підрозділи і робочі місця в населених пунктах, що мають статус гірських, тарифні ставки та посадові оклади працівників, які постійно в них працюють, також підлягають підвищенню на 25 відсотків.

Згідно постанови Кабінету Міністрів України від 11.08.1995 р. №647 "Про перелік населених пунктів, яким надано статус гірських" (647-95-п) , селищу Ворохта надано статус гірського населеного пункту. Дослідженими судом доказами встановлено, що під час роботи у відповідача робоче місце позивача знаходилося у смт.Ворохта і він постійно працював в цьому населеному пункті. Тому його посадовий оклад з 1.01.2003 р. підлягав підвищенню на 25 відсотків.

Розмір підвищення до посадового окладу позивача складатиме: з 1.01.2003 р. до 1.09.2003 р. – 854,40 грн. (427.20Ч25% Ч8 міс.); з 1.09.2003 р. до 1.11.2003 р. - 240.30 грн. (480.60Ч25%Ч2міс.); з 1.11.2003 р. до 1.03.2004 р. – 640.80 грн. (640.80Ч25%Ч4міс.); з 1.03.2004 р. до 1.04.2004 р. – 195.24 грн. (780.98Ч25%); з 1.04.2004 р. до 1.02.2005 р. - 2302.87 грн. (921.15Ч25Ч10міс.); з 1.02.2005 р. до 1.04.2005 р. до 1.04.2006 р. – 3709.44 грн. (1059.84Ч25%Ч14міс.); з 1.04.2006 р. до 1.02.2007 р. – 2995.20 грн. (1198.08Ч25%Ч10міс.); з 1.02.2007 р. до 25.04.2007 р. – 976.27 (1378.26Ч25%Ч2 міс.25 днів); з 25.04.2007 р. до 1.01.2008 р. – 3139.92 грн. (1537.26Ч25%Ч8 міс. 5 днів); з 1.01.2008 р. до 8.07.2008 р. – 2460.92 грн. (1572.96Ч25%Ч6 міс.8 днів). Загальний розмір підвищення до посадового окладу позивача за вказаний період складе 17 515 грн. 36 коп..

Суд вважає, що заперечення відповідача проти позову є не переконливими, постільки суперечать положенням Кодексу законів про працю України (322-08) , Закону України "Про статус гірських населених пунктів в Україні" (56/95-ВР) , постанови КМ України "Про умови оплати праці осіб, які працюють в гірських районах".

Відповідно до правил ч.2 ст. 233 КЗпП України, у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком. Тому позивач не пропустив строку позовної давності по даному спору.

Ч.1 ст. 6 Закону України "Про статус гірських населених пунктів в Україні" передбачає, що умови оплати осіб, які працюють у гірських районах, встановлюються Кабінетом Міністрів України. Наведені положення постанови Кабінету Міністрів України від 11.08.1995 р. №648 "Про умови оплати праці осіб, які працюють в гірських районах" (648-95-п) передбачають, що тарифні ставки та посадові оклади працівників, які постійно працюють у філіях, представництвах, відділеннях, інших відокремлених підрозділах і на робочих місцях у населених пунктах, що мають статус гірських, підлягають підвищенню на 25 відсотків. Вказана норма не передбачає умову підвищення працівникам тарифних ставок та посадових окладів при наявності в них посвідчення встановленого зразка. Позаяк схеми посадових окладів відповідно до положень ст.ст. 96, 97 КЗпП України встановлюються підприємствами, установами і організаціями самостійно, але з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, тому твердження представника відповідача про те, що позивач зобов’язаний був представити адміністрації відповідача посвідчення встановленого зразка та подати заяву про підвищення йому посадового окладу є непереконливими.

З відповідача слід стягнути 175 грн. несплаченого судового збору ту 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи.

На підставі ст.ст. 221, 233 КЗпП України, ст. 6 Закону України "Про статус гірських населених пунктів в Україні", постанови КМ України "Про умови оплати праці осіб, які працюють в гірських районах" та керуючись ст.ст. 209, 213- 215 ЦПК України, суд,-

позов задоволити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" в користь ОСОБА_1 17 515 гривень 36 копійок доплати до заробітної плати за роботу в гірському населеному пункті, відрахувавши із вказаної суми податок з доходів фізичних осіб та інші обов’язкові платежі.

В решті вимог відмовити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" в дохід держави 175 гривень не сплаченого судового збору та 120 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи.

Апеляційну скаргу на рішення може бути подано протягом 10 днів з дня проголошення рішення до Апеляційного суду Івано-Франківської області через Яремчанський міський суд.

рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.