розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Енергодар цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі Запорізької обласної дирекції АТ "Райффайзен Банк Аваль" до ОСОБА_3, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: приватне підприємство "Виробничо-налагоджувальне підприємство "Атоменергоналадка", про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

Позивач звернувся до суду з вказаним позовом, в якому просив стягнути з відповідача на свою користь заборгованість кредитним договором № 015/17-11/563 від 02.10.2006 року в розмірі 31 295 грн. 67 коп., а також витрати зі сплати судового збору у розмірі 312 грн. 96 коп. та оплати інформаційно-технічного забезпечення судового процесу – 120 грн.

У обґрунтування своїх вимог вказав, що 02.10.2006 року між АППБ "Аваль", правонаступником якого є позивач та третьою особою по справі був укладений договір про надання овердрафту № 015/17-11/563 (надалі - Договір) про відкриття кредитної лінії у сумі 20000 грн. під 19% річних строком до 01.10.2007 року. Однак кредитні кошти не повернуті. Для забезпечення повернення кредитних коштів 02.10.2006 року були укладені договори поруки №№ 015/17-11/563/1, 015/17-11/563/2, 015/17-11/563/3 відповідно з ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 Згідно зазначених договорів поручителі, в тому числі й відповідач добровільно взяли на себе зобов’язання перед банком відповідати по зобов’язаннях боржника – ПП ВНП "Атоменергоналадка", які виникли з умов Договору, повернути кредит, проценти за його користування, комісійну винагороду, неустойку. Згідно умов договорів поруки, поручителі несуть солідарну відповідальність перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник. З метою врегулювання питань погашення заборгованості, банк звертався до відповідача з вимогами виконання боргових зобов’язань, однак останнім не вжито заходів для сплати заборгованості, яка станом на 18.01.2010 року складала 31295 грн. 67 коп. Посилаючись на норми статей 525, 526, 625 ЦК України, позивач зазначає, що зобов’язання повинні виконуватися належним чином згідно умов договору і вимог Цивільного кодексу України (435-15) .

Відповідачем до суду надано заперечення проти позову, в якому він заперечував проти задоволення позову, просив відмовити у задоволені позовних вимог позивача та повідомляв, що 16.07.2009 року Енергодарським міським судом Запорізької області по справі №2-436/2009 вже було прийнято рішення між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, а тому справа підлягає закриттю. На думку відповідача договори поруки №№ 015/17-11/563/1, 015/17-11/563/2, 015/17-11/563/3 припинили свою дію на підставі ч.1 ч.4 ст. 559 ЦК України, - оскільки строк поруки не встановлений, то порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов’язання не пред’явить вимоги до поручителя. Також, позивач зазначив, що рішенням господарського суду Запорізької області від 22.02.2008 року по справі №11/85/08 вирішено стягнути з ПП "ВНП "Атоменергоналадка" на користь ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" 12156,46 грн. заборгованості по кредиту, 1654,08 грн. відсотків та 37,20 грн. пені., на загальну суму 13847,74 грн. В зв’язку з цим (на думку відповідача) позовні вимоги щодо стягнення з його 31295,67 грн. є необґрунтованими, оскільки правовідносини між ним та позивачем виникли відповідно до договору поруки та не є самостійними зобов’язаннями, а лише забезпечують виконання основного зобов’язання ( а.с. 25).

В судовому засіданні представник позивача, що діє на підставі довіреності - ОСОБА_6 ( а.с.52) підтримала позовні вимоги в повному обсязі та просила їх задовольнити.

Представник відповідача, на підставі довіреності - ОСОБА_2 ( а.с.53) в судовому засіданні позовні вимоги не визнала, посилаючись на заперечення ( а.с. 24,25) просить суд відмовити в задоволенні позову.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог повторно в судове засідання не з’явився, про день розгляду справи повідомлений належним чином, в зв’язку з чим суд вважає можливим розглядати справу у його відсутність.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи – суд вважає, що позов має бути частково задоволений.

Як встановлено у судовому засіданні що 02 жовтня 2006 року між позивачем (кредитор) та Приватним підприємством "Виробничо-налагоджувальне підприємство "Атоменергоналадка" (боржник) було укладено договір №015/17-11/563 про надання овердрафту строком до 01 жовтня 2007 року на суму 20000 грн. зі сплатою 19% річних (а.с.9-12). Для забезпечення кредитного договору 02 жовтня 2006 року між позивачем та відповідачем укладено договір поруки № 015/17-11/563/1 (а.с.13 - 14). Відповідно до договору поруки відповідач добровільно взяв на себе зобов’язання перед банком відповідати по зобов’язанням боржника – ПП ВНП "Атоменергоналадка", які виникли з умов Договору: повернути кредит, проценти за його користування, комісійну винагороду, неустойку. Також зазначеним договором поруки встановлено, що поручитель несе солідарну відповідальність перед кредитором у тому ж обсязі, що і Боржник.

Пунктом 2 ч.1 ст. 553 ЦК України зазначено, що поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов’язання боржником. Статтею 554 ЦК України передбачено, що у разі порушення боржником зобов’язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

Згідно п.2.5 договору поруки поручитель приймає на себе зобов’язання, у випадку невиконання боржником боргових зобов’язань перед банком за кредитним договором, здійснити виконання боргових зобов’язань в обсязі, заявленому банком, протягом 3-х банківських днів з дати отримання відповідної письмової вимоги банку. Вказані вимоги отримані відповідачем 31.10.2007 року, однак останній не вжив заходів для сплати заборгованості.

Аналізуючи доводи відповідача про те, що договори поруки припинили свою дію, та з приводу того, що судом вже було прийнято рішення по справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, а тому справа підлягає закриттю суд не погоджується з ними оскільки вони суперечать фактичним обставинам справи з наступних підстав.

Відповідно до п.4.1 договору поруки, відповідальність поручителів припиняється лише після виконання боргових зобов’язань у повному обсязі, а також порука припиняється якщо Банк в межах трирічного терміну з дня настання строку виконання боргового зобов’язання не пред’явить вимогу до поручителів. Тобто договори поруки не припинили свою дію.

16.07.2009 року Енергодарським міським судом Запорізької області по справі №2-436/2009 було прийнято рішення за позовом ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" в особі Запорізької обласної дирекції АТ "Райффайзен Банк Аваль" до ОСОБА_5, ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: приватне підприємство "Виробничо-налагоджувальне підприємство "Атоменергоналадка" про стягнення заборгованості у сумі 23068,56 грн. та 260,68 грн. судових витрат ( а.с. 26-28). Тобто, сторони та предмет спору у вказаній вище та даній цивільній справі не є однаковими. рішення Енергодарського міського суду від 16.07.2009 року по справі №2-436/2009 скасовано рішенням апеляційного суду Запорізької області від 06.10.2009 року по справі №22-4261/2009 ( а.с. 48-51).

Також встановлено, що рішенням господарського суду Запорізької області від 22.02.2008 року з ПП ВНП "Атоменергоналадка" стягнуто 12156,46 грн. неповернутого кредиту, 1654,08 грн. – несплачених відсотків, 37,20 грн. – пені, та судові витрати (а.с.27-29). У разі солідарного обов’язку боржників, кредитор має право вимагати виконання обов’язку частково або в повному обсязі від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Доводи відповідача з приводу того, що договір поруки має похідний характер від забезпечуваного зобов’язання суд находить обґрунтованими. Суд вважає, що позивач має право пред’являти вимоги до поручителя тільки на ту суму, яка була стягнута рішенням господарського суду Запорізької області від 22.02.2008 року з основного боржника, тобто на 13847 грн. 74 коп., яка складається з: 12156,46 грн. неповернутого кредиту, 1654,08 грн. – несплачених відсотків, 37,20 грн. – пені, та судові витрати.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 525, 526, 530, 543, 549, 553, 554, 610- 612, 1054 ЦК України, ст.ст. 10, 57- 60, 88, 169, 212, 214, 223, 294 ЦПК України, суд -

Позовні вимоги відкритого акціонерного товариства публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі Запорізької обласної дирекції АТ "Райффайзен Банк Аваль" задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" заборгованість за кредитним договором №015/17-11/563 від 02.10.2006 року у сумі 13 847 грн. 74 коп.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" витрати зі сплати судового збору у сумі 138 грн. 48 коп. та оплати інформаційно-технічного забезпечення судового процесу – 120 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.