розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Миргород справу за позовом Відкритого акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі Миргородського відділення "Державний ощадний банк України" до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором, звернення стягнення на предмет іпотеки та примусового виселення.

У квітні 2010 року до Миргородського міськрайонного суду з позовною заявою до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитною угодою, звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення мешканців будинку, який є предметом іпотечного договору звернувся представник Відкритого акціонерного товариства "Державний ощадний банк України".

Обґрунтовуючи позовні вимоги, вказано, що відповідно кредитної угоди №22036508472887 від 29.12.2006 року відповідач ОСОБА_1 отримала кредит в розмірі 100000 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 15,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 29 грудня 2011 року. За правилами Кредитного договору ОСОБА_1 була зобов’язана починаючи з місяця, що є наступним за датою видачі кредиту, щомісячно перераховувати грошові кошти в сумі 2917 грн. для погашення заборгованості за кредитом, нарахованих процентів за кредитом .

З метою забезпечення належного виконання зобов’язання, що випливає з кредитного договору між ОСОБА_2 та ВАТ "Державний ощадний банк України" укладено договір іпотеки № 1030 від 29.12.2006 року згідно якого ОСОБА_2 надала в заставу, житловий будинок з господарськими побудовами, що розташований в м. Миргород вул. Короленка, 4.

В порушення умов договору та відповідного законодавства відповідач ОСОБА_1 належним чином не виконує взяті на себе зобов’язання по погашенню кредиту, майновий поручитель ОСОБА_2 також відмовляється погашати борг, в результаті чого станом на 08.04.2010 р. виникла заборгованість у розмірі 93636 грн. 78 коп., що складається з: основної заборгованості за кредитом – 78957 грн. 90 коп., заборгованості по процентам за користування кредитом – 10876 грн.30 коп., пеня - 3802 грн. 58 коп.

У зв’язку з вищевикладеним позивач змушений був звернутися до суду з даним позовом.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив стягнути з відповідача ОСОБА_1 всю суму заборгованості, разом з судовими витрати, звернути стягнення на предмет іпотеки та виселити з будинку, який являється предметом іпотеки осіб зареєстрованих в ньому : ОСОБА_2, ОСОБА_4 та ОСОБА_3 .

В зв’язку з тим, що в позовній заяві заявлені позовні вимоги про виселення з житлового будинку ОСОБА_4 та ОСОБА_3, які не вказанів відповідача у позові, суд ухвалою від 02 червня 2010 року (а.с. 43) залучив їх у якості співвідповідачів .

Відповідачка ОСОБА_1 та ї представник, адвокат ОСОБА_5, визнали позов в частині стягнення заборгованості з ОСОБА_1, а в частині звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення з нього його мешканців позов заперечили.

ОСОБА_2 та її представник заперечили позов в частині звернення стягнення на предмет іпотеки з підстав того, що позивач та ОСОБА_1 без її відому внесли зміни до кредитної угоди додатково надавши ОСОБА_1 кредит в 3000 грн. окрім кредиту в 100000 грн., що призвело до збільшення щомісячних платежів. Окрім того коли вона сплачувала платежі за кредитним договором за ОСОБА_1 то працівники банку їх частково зараховували на погашення додаткової угоди, а не основної.

Відповідачі ОСОБА_4 та ОСОБА_3 заперечили позовні вимоги банку щодо їх виселення.

Суд, заслухавши пояснення позивача та його представника, вивчивши матеріали справи встановив наступне.

29 грудня 2006 року ОСОБА_1 уклала кредитний договір з позивачем № 22036508472887 отримавши у касі банку кредит в розмірі 100 000 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 15,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 29 грудня 2011 року. За правилами Кредитного договору ОСОБА_1 була зобов’язана починаючи з місяця, що є наступним за датою видачі кредиту, щомісячно перераховувати грошові кошти в сумі 2917 грн. для погашення заборгованості за кредитом, нарахованих процентів за кредитом .

29.12.2006 року між ОСОБА_2 та ВАТ "Державний ощадний банк України" укладено договір іпотеки № 1030, згідно якого ОСОБА_2 надала в заставу, житловий будинок з господарськими побудовами, що розташований в м. Миргород вул. Короленка, 4, з метою забезпечення належного виконання кредитного зобов’язання №22036508472887 від 29.12.2006 року ОСОБА_1 на суму 100 000 грн.

3 вересня 2007 року між ВАТ "Державний ощадний банку України" та ОСОБА_1 було укладено додаткову угоду до кредитного договору № 2203/2887 від 29.12.2006 року відповідно якої пункт 1.1. договору викладено у новій редакції банк надає кредит в сумі 116576,42 грн., та збільшено щомісячний платіж в пункті 1.6 кредитного договору. Згідно пояснень представників банку та свідчень ОСОБА_1 дана додаткова угода була укладена у зв’язку із виникнення заборгованості за основним кредитним зобов’язання тому було прийнято компромісне рішення щодо надання додаткових коштів в сумі 30 тис. грн. які вона отримала з каси банку (заява про видачу готівки а.с. ) за рахунок яких, частково було погашено прострочу по черговим платежам.

Про укладення додаткової угоди ОСОБА_2 не повідомлялась та зміни до договору іпотеки не вносились, в порушення частини 2 ст. 19 Закону України "Про іпотеку". Однак даний факт не являється підставою для припинення договору іпотеки.

Враховуючи вищевикладені фактичні обставини, суд вважає, що додаткова угода до договору кредитування від 3 вересня 2007 року, за рахунок якої було збільшено предмет кредитної угоди, та видано ОСОБА_1 30 000 грн., являється завуальованою формою окремого кредитування на умовах попередньої кредитної угоди. Тому додаткова угода не може бути забезпечена іпотечним договором № 1030, відповідно якого ОСОБА_2 з метою забезпечення належного виконання ОСОБА_1 кредитного зобов’язання на суму 100 000 грн., передала власний житловий будинок.

В ході судового розгляду встановлено, що відповідачка ОСОБА_2 провела погашення прострочених платежів за кредитного угодою за ОСОБА_1 на суму 28174 грн. 21 коп., що підтверджується платіжними квитанціями (а.с. 54-64). Згідно свідчень працівників банку та ОСОБА_2, частково вищевказані кошти на суму 6530 грн. 21 коп., зараховані на погашення заборгованості по додатковій угоді ОСОБА_1, а саме (платіжні квитанції від 28.02.2009 року а.с. 56, від 29.12.2008 року частково на суму 278 грн.; від 01.12.2008 року на суму 1722 грн. 21 коп. та 04.12.2008 року на суму 3530 грн.)

За правилами ст.ст. 1054, 1055 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позивальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти. Кредитний договір укладається в письмовій формі.

Умови Договору відповідачем ОСОБА_1 порушені, про що свідчить розрахунок, наданий ВАТ "Державний ощадний банк України.

Згідно ст.ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов’язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Відповідно до ч.2 ст. 1054 та ч.2 ст. 1050 ЦК України наслідками порушення відповідачем зобов’язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право позивача достроково вимагати повернення всієї суми кредиту.

Керуючись вказаними нормативно правовими актами суд задовольняє повністю позовні вимоги ВАТ "Державний ощадний банк України" до ОСОБА_1 щодо стягнення з неї заборгованості на суму 93636 грн. 78 коп. за кредитною угодою від 29.12.2006 року та додаткової угоди від 03 вересня 2007 року.

Позовні вимоги ВАТ "Державний ощадний банк України" до ОСОБА_2 підлягають до часткового задоволення. Враховуючи умовами іпотечного договору № 1030 від 26 грудня 2006 року та керуючись ст. 572 ЦК України та ст. ст. 11, 12, 33 Закону України "Про іпотеку", в силу застави, позивач має право одержати задоволення боргового зобов’язання за рахунок заставленого майна. Однак враховуючи те, що при укладенні додаткової угоди до кредитного договору в порушення ч.2 ст. 19 Закону України "Про іпотеку" не були внесені зміни до іпотечного договору, суд дозволяє звернути стягнення на предмет іпотеки, лише в частині заборгованості за основним кредитним договором станом на 4 квітня 2010 року та за мінусом сум, які були сплачені ОСОБА_2 та направлені працівниками банку на погашення заборгованості по додатковій угоді (68230 грн. 16 коп. - 6530 грн. 21 коп. = 61699 грн. 95 коп. ).

Частиною 2 ст. 39 ЗУ "Про іпотеку" визначено, що одночасно з рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки суд за заявою іпотекодержателя вправі винести рішення про виселення мешканців, якщо предметом іпотеки є житловий будинок або житлове приміщення, також згідно з ч. 1 ст. 40 ЗУ "Про іпотеку" та ст. 109 ЖК України – звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок або житлове приміщення є підставою для виселення всіх мешканців.

Вищевказані нормативно правові акти являються підставою для задоволення позовних вимог про виселення з житлового будинку в м. Миргород по вул. Короленка 4, ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_3., які там проживають та зареєстровані .

Враховуючи вищевикладене, суд, керуючись ст.ст. 10, 11, 81, 88, 130, 213- 215, 294 ЦПК України, ст. ст. 526, 527, 530, 543, 553, 554, 610, 623, 1050, 1054 ЦК України, ст. 19, 39, 40 Закону України "Про іпотеку",

Задовольнити позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі Миргородського відділення "Державний ощадний банк України" до ОСОБА_1 ОСОБА_3 та ОСОБА_4 повністю, а до ОСОБА_2, частково.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, зареєстрована в АДРЕСА_1, фактично проживаючої АДРЕСА_2, іден.код НОМЕР_1 та на користь Відкритого акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі Миргородського відділення "Державний ощадний банк України" суму заборгованості за кредитним договором № 22036508472887 від 29.12.2006 р. та додаткової угоди до кредитного договору від 03 вересня 2007 року – 93636 (дев’яносто три тисячі шістсот тридцять шість) грн. 78 коп., що складається: з основного боргу в тому числі простроченого по поверненню кредиту 78957 грн. 90 коп.; проценти – 10876 грн. 30 коп., пеня за договором 3802 грн.,

В рахунок погашення заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором № 22036508472887 від 29.12.2006 р. в розмірі 61699 грн. 95 коп. станом на 08 квітня 2010 року, звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме: житловий будинок з господарськими побудовами, та земельну ділянку розташовані в місті Миргород Полтавської області по вул. Короленка, 4, що належить на праві приватної власності ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 шляхом проведення прилюдних торгів.

Примусово виселити з житлового будинку з господарськими спорудами, що знаходиться в місті АДРЕСА_3, а саме ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_3.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Відкритого акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі Миргородського відділення "Державний ощадний банк України" понесених судові витрати на суму 962 грн 87 коп.

Стягнути з ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь Відкритого акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі Миргородського відділення "Державний ощадний банк України" по 8, грн. 50 коп. понесених судових витрат.

рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня його проголошення через Миргородський міськрайонний суд до апеляційного суду Полтавської. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії рішення.