Розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання правочинів недійсними та поділ спільного майна подружжя, -

Позивачка у квітні 2008 року звернувся до суду з вищезазначеним позовом, в якому просила суд в порядку розподілу спільного майна подружжя виділити їй грошові кошти, що перебувають на банківських рахунках у ПАТ КБ "ПриватБанк", відкритих на ім’я відповідача, залишивши останньому автомобіль Ніссан Максима, 2002 р.в., № кузову НОМЕР_2 . Під час розгляду справи заявлені вимоги неодноразово уточнювала та доповнювала (а.с. 30-32, 49-52, 112-115), в їх останній редакції просила суд визнати недійсною біржову угоду купівлі-продажу автомобіля Ніссан Максима, 2002 р.в., № кузову НОМЕР_2, укладену 07.05.2008 р. між продавцем ОСОБА_3 та покупцем ОСОБА_4, визнати недійсним правочин по відчуженню зазначеного автомобіля, укладений 19.06.2008 р. між продавцем ОСОБА_4 та покупцем ОСОБА_5, в порядку розподілу спільного майна подружжя виділити їй вищезазначений автомобіль, залишивши за відповідачем ОСОБА_3 грошові кошти на банківських рахунках в ПАТ КБ "ПриватБанк", відкритих на його ім’я.

У судовому засіданні позивачка та її представник заявлені вимоги підтримали, на їх задоволенні наполягали.

Відповідачі ОСОБА_3. та ОСОБА_5 до суду не з’явилися, про день та час розгляду справи були повідомлені належним чином (а.с. 190, 191).

Відповідач ОСОБА_4 до суду не з’явився, за місцем реєстрації, підтвердженим даними адресного обліку МВС (а.с. 148), поштову кореспонденцію не отримує (а.с. 187), у зв’язку з чим про день та час розгляду справи був повідомлений шляхом публікації оголошення у пресі (а.с. 192).

За викладених обставин суд вважає за необхідне розглянути справу без участі відповідачів у заочному порядку.

Заслухавши пояснення осіб, що приймали участь у справі, дослідивши матеріали справи, суд вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивачка та відповідач з 11.10.2003 р. перебували у зареєстрованому шлюбі (а.с. 12), що був розірваний рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 12.06.2008 р. (а.с. 118).

18.12.2007 р. була укладена біржова угода купівлі-продажу, за якою відповідачем був придбаний у ТОВ "Евертон" за ціну у розмірі 38.100, 00 грн. автомобіль "Ніссан Максима", № кузову НОМЕР_2 (а.с. 13).

07.05.2008 р. між відповідачами ОСОБА_3 та ОСОБА_4 була укладена біржова угода № 122880, на підставі якої зазначений автомобіль перейшов у власність відповідача ОСОБА_4 та 20.05.2008 р. був зареєстрований за ним (а.с. 26).

19.06.2008 р. був укладений договір купівлі-продажу, оформлений довідкою-рахунком ЦБР № НОМЕР_3, на підставі якого автомобіль "Ніссан Максима", № кузову НОМЕР_2, перейшов у власність відповідачки ОСОБА_5 та 17.07.2008 р. був зареєстрований за нею (а.с. 47).

Також з матеріалів справи вбачається, що на ім’я відповідача у ПАТ КБ "ПриватБанк" відкриті рахунки, залишок коштів на яких складає 8,23 грн., та кредитний картковий рахунок з лімітом отримання кредитних коштів у розмірі 5.157, 42 грн. (а.с. 134).

На наявність іншого спільного майна сторони не посилалися, вимоги щодо такого не заявляли.

Аналізуючи спірні правовідносини, суд приходить до наступного.

Так, оскільки спірний автомобіль був придбаний у період перебування ОСОБА_3 та ОСОБА_1 у зареєстрованому шлюбі, згідно ст. 60 СК України він вважається набутим спільно та є їх спільною сумісною власністю, а отже розпорядження ним підлягало здійсненню з урахуванням обмежень, встановлених ч. 2 ст. 369 ЦК України, а саме за спільною згодою співвласників. Враховуючи, що така згода позивачки отримана не була, оспорювана у справі біржова угода від 07.05.2008 р. № 122880 підлягає визнанню недійсною на підставі ч. 4 ст. 369 ЦК України.

При цьому підлягають задоволенню також вимоги, заявлені щодо визнання недійсним договору купівлі-продажу від 19.06.2008 р., оформленого довідкою-рахунком ЦБР № НОМЕР_3, оскільки згідно ст. ст. 216, 236 ЦК України правочин, визнаний судом недійсним, є таким з моменту його вчинення та не тягне будь-яких наслідків, окрім пов’язаних з його недійсністю. Таким чином, з урахуванням визнання недійсною біржової угоди від 07.05.2008 р. № 122880 договір купівлі-продажу від 19.06.2008 р., оформлений довідкою-рахунком ЦБР № НОМЕР_3, є укладеним особою, що не мала права відчуження майна у розумінні ст. 658 ЦК України. За таких обставин цей договір також підлягає визнанню недійсним на підставі ч. 1 ст. 203, ч. 1 ст. 215 ЦК України.

Виходячи з наведеного позовні вимоги в частині поділу спірного автомобіля між сторонами як їх спільного майна є обгрунтованими, оскільки згідно ч. 1 ст. 216 ЦК України він у зв’язку з визнанням оспорюваних правочинів недійсними підлягає поверненню у спільну сумісну власність позивачки та відповідача ОСОБА_3

Відповідно до ст. ст. 69-71 СК України дружина і чоловік мають право на поділ майна, що є у їх спільній сумісній власності, незалежно від розірвання шлюбу, а розмір їх часток при цьому презюмується рівним. Майно, що є предметом спільної сумісної власності, ділиться в натурі, а спір між подружжям з цього приводу підлягає вирішенню у судовому порядку.

З урахуванням фактичних обставин справи позовні вимоги у цій частині не можуть бути задоволені у повному обсязі, оскільки грошові суми на банківських рахунках, які пропонується залишити за відповідачем, є вкрай незначними та неспівмірні вартості автомобіля, на який претендує позивачка, у зв’язку з чим суд вважає за необхідне задовольнити позов частково та розділити спільно набуте сторонами майно порівну, визнавши за позивачкою право власності на Ѕ частину спірного автомобіля.

Згідно ст. 88 ЦПК України судові витрати у справі покладаються на сторону, проти якої ухвалене рішення, пропорційно задоволеній частині позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 203, 215, 216, 236, 369, 658 ЦК України, ст. ст. 60, 69-71 СК України, ст. ст. 8, 10, 11, 88, 208, 209, 212- 215, 224- 226 ЦПК України, -

Позов - задовольнити частково .

Біржову угоду № 122880 купівлі-продажу автомобіля Ніссан Максима, 2002 р.в., № кузову НОМЕР_2, д/н НОМЕР_1, укладену 07.05.2008 р. між ОСОБА_3 та ОСОБА_4, - визнати недійсною .

Договір купівлі-продажу від 19.06.2008 р., оформлений довідкою-рахунком від 19.06.2008 р. серії ЦБР № НОМЕР_3, за яким право власності на автомобіль Ніссан Максима, 2002 р.в., № кузову НОМЕР_2, перейшло до ОСОБА_5, - визнати недійсним .

Визнати за ОСОБА_1 право власності на Ѕ частину автомобіля Ніссан Максима, 2002 р.в., № кузову НОМЕР_2.

У задоволенні решти позовних вимог – відмовити .

В порядку розподілу судових витрат стягнути з ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1 341, 00 грн. у рівних частках – по 113, 66 грн. з кожного .

Позивач має право оскаржити заочне рішення у загальному апеляційному порядку.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, що може бути подана протягом десяти днів з дня отримання ним копії рішення. Без попереднього подання такої заяви заочне рішення оскарженню відповідачем в апеляційному порядку не підлягає.

У випадку відмови в задоволенні заяви про перегляд заочного рішення, воно може бути оскаржене відповідачем у загальному апеляційному порядку.

рішення набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про його апеляційне оскарження, якщо таку заяву не буде подано.

У випадку подання заяви про апеляційне оскарження, але не подання у двадцятиденний строк апеляційної скарги, рішення набирає законної сили після закінчення такого строку.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає чинності після розгляду справи апеляційним судом.

Заява про апеляційне оскарження рішення може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення, апеляційна скарга подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.