розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Феодосії цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Державного підприємства "Феодосійський судомеханічний завод" про стягнення середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні, -

11.01.2010 р. позивач пред'явив до суду позов до Державного підприємства "Феодосійський судномеханічний завод" про стягнення з відповідача на підставі ст.ст. 116, 117 КЗпП України середнього заробітку за період затримки розрахунку при звільненні, мотивуючи позовні вимоги тим, що він працював на Феодосійському судомеханічному заводі та звільнений 09.04.2009 р. за ч.3 ст. 38 КЗпП України, однак розрахунок з ним не було проведено по день подачі позову згідно ст..ст. 115, 116 КЗпП України. Оскільки розрахунок при звільненні з ним не проведено, то вимагає стягнення з відповідача середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні з моменту звільнення по дату розгляду справи виходячи з середнього заробітку 1210 грн.30 коп. для робочих основного виробництва 5 розряду з нормальними умовами праці. Протягом розгляду справи позивач уточнив позовні вимоги на тій підставі, що рішення суду виконані та з ним 31.03.2010 р. проведено повний розрахунок заборгованості з заробітної плати, просить суд стягнути середній заробіток за період затримки розрахунку при звільненні в сумі 14193 грн.51 коп. за 11 місяців 16 днів з дати звільнення по дату розрахунку.

У судовому засіданні позивач позивач підтримав позовні вимоги, пояснив, що не згоден з середнім заробітком, який надано відповідачем-847 грн.60 коп., тому що його рахували як оплату при простої, він не відповідає його заробіткам згідно довідкам, та має розраховуватися виходячи з тарифної угоди.

Представник відповідача- Феодосійського судомеханічного заводу в судове засідання не явився, про дату слухання справи сповіщений належним чином під розписку, заяв, клопотань про відкладення розгляду справи, чи розгляд справи у його відсутності суду, заперечень на позов, поважних причин неявки суду не надав, суд вважає можливим розглянути справу у відсутності представника відповідача та ухвалити заочне рішення, на що згоден позивач.

Суд, дослідив матеріали справи, вважає встановленими наступні факти.

Судом установлено, що позивач працював на Феодосійському судомеханічному заводі, та звільнений 09.04.2009 р. за ч.3 ст. 38 КЗпП України.

За рішенням Феодосійського міського суду від 04.09.2009 р. по справі №2-1828 на його користь з відповідача було стягнуто заборгованість по заробітній платі разом з компенсацією та моральну шкоду, а всього 43250 грн.60 коп., та виконавче провадження за вказаним рішенням закрито 18.02.2002 р. в зв'язку з виконанням. Виконавче провадження по виконанню рішення суду від 28.01.2010 р., за яким було стягнуто на користь позивача 6825 грн.95 коп. заборгованості з заробітної плати та компенсації закрито 31.03.2010 р. в зв'язку з виконанням, що підтверджено довідками Відділу ДВС Феодосійського МУЮ. (а.с.12,20).

Суд встановив, що на момент звернення до суду з вказаним позовом про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні трудові відносини ОСОБА_3 з Феодосійським судномеханічним заводом припинені 09.04.2009 р.

Відповідно до ст. 233 КЗпП України та п.25 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами законодавства про оплату праці" (v0013700-99) встановлено тримісячний строк для звернення до суду з позовом про стягнення середнього заробітку та компенсації, який обчислюється з дня коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права. З матеріалів справи вбачається, що позивач знав про порушення свого права, в зв'язку з чим звертався до суду з позовом про стягнення заборгованості з заробітної плати, в тому числі - і після свого звільнення, яке відбулося 09.04.2009 р., він звертався до суду та на його користь стягувалася заборгованість з заробітної плати та компенсація.

Після ухвалення рішень про стягнення заробітної плати, компенсації та звернення їх до виконання відносини щодо виплати присуджених судом сум регулюються Законом України "Про виконавче провадження" (606-14) та ст. 117 КЗпП України не може бути застосована в такому разі.

На підставі вищевикладеного суд вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 212, 213, 215 ЦПК України, на підставі ст.ст. 117, 233 КЗпП України, суд, -

У задоволенні позовних вимог відмовити.

рішення набуває чинності протягом 10 днів після його оголошення, якщо протягом зазначеного строку не буде подана заява про апеляційне оскарження.

рішення може бути оскаржене в порядку апеляції в Апеляційний суд АРК через Феодосійський міський суд шляхом подачі у 10 денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього, протягом 20 днів, апеляційної скарги або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.